Постанова

від 12.12.2013 по справі 5016/1946/2011(7/91)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.Справа № 5016/1946/2011(7/91) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Савицький Я.Ф.,

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Волков В.Г., за довіреністю від 12.09.2013 р.;

від відповідача: Калюжний А.Є., за довіреністю №30 від 25.09.2013р.;

від третьої особи-1: ОСОБА_10, за договором про надання правової допомоги №066/41/2012 ВМ від 25.09.2013р.;

від третьої особи-2: ОСОБА_10, за договором про надання правової допомоги №066/41/2012 ВМ від 25.09.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортні технології"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2013 року

по справі №5016/1946/2011(7/91)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Мартіні Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортні технології"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

про стягнення 227 586,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мастер Мартіні Україна" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортні технології" за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення 227 586,69 грн. збитків за втрачений вантаж за договором б/н про надання транспортно-експедиторських послуг від 10.05.2010 року.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції 04.08.2011 року позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму завданих збитків у розмірі 77443,54 гривень та стягнути з відповідача судові витрати, внаслідок того, що частина викраденого товару на загальну суму 150143,15 грн. 16 червня 2011 року була повернута ТОВ «Мастер Мартіні Україна».

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.10.2013р. (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні технології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Мартіні Україна" збитки в розмірі 77443,54 грн., державного мита в сумі 774,44 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що відповідачем було допущено господарське правопорушення - неналежне виконання умов Договору, внаслідок чого позивачеві нанесені збитки в розмірі вартості втраченого майна на суму 77443,54 грн., які за положенням пунктів 6.6 та 6.7 Договору та вимог чинного законодавства України підлягають стягненню з відповідача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Транспортні технології" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що в порушення п.п.2.2 договору та без погодження з ТОВ „Транспортні технології" позивач самостійно змінив одержувачів в товарно-транспортній накладній, а саме доповнив двох нових ПП ОСОБА_11 та ПП ОСОБА_12, при цьому нові заявки від позивача на зміну місця доставки не надходили та не узгоджувались. Таким чином, на думку апелянта, між сторонами не було досягнуто домовленості щодо нового маршруту та нових вантажоодержувачів, а отже умови договору, які викладені в п.п.6.5. та 6.6 не стосуються тих правовідносин які виникли на підставі товарно-транспортної накладної 10ААБ №928698 від 16.05.2011 року та Акту між ПП ОСОБА_6 та позивачем.

Крім того, скаржник зазначав, що в документах відносно організації перевезення вантажу мають місце суттєві розбіжності, а саме, в заявці №1 від 12.05.2011 року, яка була надана відповідачу для організації перевезення, позивач зазначив вагу вантажу у 10 тон, об'єм 14 палетів, а в ТТН №928698 та акті прийому передачі вантажу до ПП ОСОБА_6 позивач вже зазначив іншу вагу - 10 110 кг та об'єм 12 палетів.

Апелянт вважає, що позивачем не надано доказів того, що його товар було втрачено або пошкоджено, а також відсутній розрахунок витрат, що необхідні або вже зроблені для відновлення порушеного права, що судом не було прийнято взагалі до уваги. Органом досудового слідства встановлено, що товаром заволоділа невстановлена особа, шляхом вчинення злочинних дій, тобто збитків позивачу завдано внаслідок неправомірних дій третьої особи.

Вислухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер Мартіні Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортні технології" був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні.

Згідно п.1.1 договору, відповідач - експедитор, діючи в межах даного договору, надає послуги по організації перевезення вантажів позивача - замовника - найманим вантажним транспортом у відповідності з діючим законодавством України в сфері внутрішньо українських перевезень.

Пунктом 2.2. Договору сторонами визначено, що конкретні умови по кожному заказу оговорюються в заявці. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку або по електронній пошті (E-mail).

Згідно п. 3.1 Договору на відповідача покладені наступні обов'язки:

3.1.1 письмово підтвердити приймання заявки до виконання;

3.1.2 забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, належного та повністю відповідаючого перевезенню обумовленого вантажу, в погоджений сторонами строк;

3.1.3 дотримуватись інструкцій позивача, відповідаючи маршруту направлення, митної обробки, прикордонних переходів;

3.1.4 невідкладно інформувати позивача про будь-які затримки та недоліки, що виникають при транспортуванні вантажу;

3.1.5 забезпечити гідне розміщення та кріплення вантажу на вантажній платформі для недопущення перевантаження, пошкодження вантажу та рухомого потягу під час завантаження/розвантаження та транспортування.

У відповідності до вимог п. 3.2.5 Договору, - на позивача зокрема покладені обов'язки щодо забезпечення своєчасного оформлення товарно-транспортних та інших документів, необхідних для безперешкодного здачі вантажу вантажоотримувачу, а також нести витрати пов'язані з проходженням такого контролю.

На виконання умов п. 2.2 вищевказаного Договору сторонами 12.05.2011 року була складена Заявка №1 (а.с.12), в якій було зазначено вантажоотримувача - ПП фірма "Агро Арт", адреса розвантаження товару, - АР Крим, Червоногвардійський район, с.Ново-Іванівка, вул. Аеродромна, 52, найменування вантажу - напівфабрикати, палети вагою 10 т., 14 палет, водій - ОСОБА_6, номер автомобіля НОМЕР_1.

У відповідності до вимог п. 6.6 Договору, - відповідач несе матеріальну відповідальність за цілісність вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу. Відповідач несе відповідальність за осіб, залучених до виконання дійсного договору, в розмірі та на підставах передбачених діючим законодавством, як за свої власні (п. 6.7 Договору).

Згідно п.15.2 договору, ТОВ «Транспортні технології» зобов'язався доставити вантаж в строк та за адресою, вказаною в договорі-заявці.

Як вбачається з письмових пояснень №187 від 05.09.2011 року (а.с. 106-107), - з метою виконання вищевказаної заявки позивача ТОВ "Транспортні технології" організувала перевезення товару, яке згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.05.11р. та заявкою до даного договору від 16.05.11р. здійснювалось ФОП ОСОБА_6 автомобілем Мерседес НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6.

Згідно акту приймання-передачі товару від 16.05.2011 року (а.с. 13), - перевізник ОСОБА_6 отримав товар - кондитерські напівфабрикати 12 палет для перевезення до ПП фірма "Агро Арт" м.Сімферополь.

16.05.2011 року позивачем була складена товарно-транспортна накладна серія 10ААБ № 928698 (а.с. 14), в якій автопідприємством зазначена ПП ОСОБА_6, водій ОСОБА_6, вантажоодержувачем зазначено: ПП фірма "Агро Арт", ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, пункт розвантаження м.Сімферополь. Товар у кількості 12 палетів, на загальну суму 227586,69 грн., здав ОСОБА_7 та прийняв водій ОСОБА_6.

Як вбачається з письмових пояснень начальника складу позивача ОСОБА_7, товар на загальну суму 227586,69 грн. передано водію ОСОБА_6

Як вірно встановлено судом першої інстанції, листом від 19.05.2011 року ПП фірма "Агро Арт" повідомила позивача, що станом на 19.05.2011 року товар згідно заявки від 11.05.2011 року останнім отримано не було.

Листом №145 (а.с.16) відповідач повідомив позивача, що в зв'язку з незрозумілими обставинами товар, перевезення якого здійснював водій ОСОБА_6, був вивантажений в м.Херсоні, по вул.Сенявина, 2, та що в даний момент йде слідство.

З метою отримання від відповідача відшкодування шкоди в розмірі 227586,69 грн. завданої порушенням умов Договору, позивач звернувся до відповідача з претензією №221 від 23.05.2011 року, оскільки відповіді на вказану претензію він не отримав, це зумовило його звернутись до господарського суду Миколаївської області з відповідною позовною заявою.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. ОСОБА_6 сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. ОСОБА_6 сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року № 1955-IV (зі змінами та доповненнями), - за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії (ч. 3 ст. 14 вказаного закону).

У відповідності до вимог ст. 932 ЦК України, - експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 934 ЦК України встановлено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.225, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювача збитків; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача суми втраченого товару, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено у ході апеляційного розгляду, відповідач у відповідності до умов договору зобов'язався надати позивачеві послуги по організації перевезення вантажів позивача найманим вантажним транспортом, на виконання умов договору позивач передав для здійснення перевезення, а найманий відповідачем водій ОСОБА_6 дійсно отримав від позивача товар на загальну суму 227586,69 грн. з метою здійснення перевезення останнього.

Оскільки місцевим господарським судом виявлено, що частина викраденого товару на загальну суму 150143,15 грн. була повернута 16 червня 2011 року ТОВ "Мастер Мартіні Україна", то судова колегія вважає обґрунтованим стягнення з відповідача збитків в розмірі вартості решти отриманого перевізником товару в сумі 77443,54 грн., яка не була доставлена останнім, та товар на вказану суму не було повернуто позивачеві.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги про те, що оскільки позивач самостійно змінив одержувачів в товарно-транспортній накладній, то між сторонами не було досягнуто домовленості щодо нового маршруту та нових вантажоодержувачів, оскільки навіть враховуючи те, що відповідач не знав про рукописні зміни до заявки, його обов'язком було доставити товар за адресою ПП „АгроАрт", чого не було здійснено, що підтверджується матеріалами справи.

З тих же підстав судова колегія відхиляє посилання апелянта на суттєві розбіжності в документах відносно організації перевезення вантажу, оскільки згідно акту приймання-передачі від 16.05.2011 року ТОВ „Мастер Мартіні України" в особі ОСОБА_7 передано ПП ОСОБА_6 12 палетів вантажу, а також розмір вантажу зафіксований у товарно-транспортній накладній від 16.05.2011 року.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів того, що його товар було втрачено або пошкоджено, а також відсутність розрахунку витрат, що необхідні або вже зроблені для відновлення порушеного права, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом ПП Фірми „АгроАрт" від 19.05.2011 року про неотримання продукції, постановою слідчого СО Суворовського РО ЗГУ УМВС України в Херсонській області від 02.06.2011 року, якою встановлено, що водій ОСОБА_6 відвантажив товар в м. Херсон на території бази по вул.Некрасова,2 у м. Херсон, який в подальшому вивезений з території бази, у зв'язку з чим ТОВ „Мастер Мартіні України" були нанесені збитки у розмірі 227 586,69 грн.

Тобто, судовою колегією, на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що діями водія, якому ТОВ „Транспортні технології" доручив перевезення вантажу, нанесено збитки ТОВ „Мастер Мартіні Україна", а саме втрачено вантаж, який позивач зобов'язаний був передати третій особі, доводи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані.

Крім того, судова колегія звертає увагу на приписи п.6.6, 6.7 Договору, згідно яких відповідач несе матеріальну відповідальність за цілісність вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу. Відповідач несе відповідальність за осіб, залучених до виконання дійсного договору, в розмірі та на підставах передбачених діючим законодавством, як за свої власні.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортні технології" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2013 року по справі №5016/1946/2011(7/91) залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 16.12.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя Я.Ф. Савицький