Ухвала

від 24.03.2009 по справі 2а-256/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 2а-256/08                                                                                                                                  Головуючий суддя у першій

Категорія

статобліку - 2.5                                                                                                                       

інстанції - Прокопчук Т.С.

У Х

В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2009 року                                                   

                                     м.

Дніпропетровськ

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

            головуючого   -   

Нагорної Л.М.,

суддів              -     Стежко В.А., Суховарова А.В.

при секретарі 

-     Тюріній А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

            на ухвалу Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року про залишення без руху

позовної заяви ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Запорізької області,

Ленінського районного суду м. Запоріжжя в особі судді цього суду Лисенко Лариси

Іванівни про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності та відшкодування

моральної шкоди, -

в с

т а н о в и л а :

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без

руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам ст. ст. 105, 106 КАС України.

            Не погодившись з ухвалою суду першої

інстанції, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просила скасувати

ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року,

оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права, та

постановити нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для

продовження її розгляду по суті. Також ОСОБА_1 просила суд апеляційної

інстанції постановити окрему ухвалу відносно судді Прокопчук Т.С. та направити

її на адресу Ради суддів Запорізької області для застосування до цього судді

належних заходів дисциплінарного реагування за порушення обов'язків та присяги

судді. Посилалася на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про

невизначеність її майнових та немайнових вимог, оскільки всі її вимоги

визначені точно і конкретно, тому не потребують уточнень з її боку, а якщо суд

бажає їх уточнити, то може зробити це і в попередньому судовому засіданні, не

залишаючи саму позовну заяву без руху. Також позивачка зазначила, що при подачі

позовної заяви нею було надано всі необхідні копії цього процесуального документу,

про що свідчіть факт прийняття її заяви канцелярією суду, оскільки, у разі

відсутності таких копій, остання просто не прийняла б її позов. Отже, суддя

Прокопчук Т.С., на думку, позивачки, безпідставно залишила її позовну заяву без

руху, що свідчить  про умисний і завідомо

неправосудний характер оскаржуваної ухвали та про порушення цим суддею присяги.

Заперечення на апеляційну скаргу іншими сторонами по

справ не надавалися.

Перевіривши матеріали справи, законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної

скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,

виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до

суду першої інстанції з зазначеним адміністративним позовом ще у листопаді 2007

року, проте ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16

листопада 2007 року було відмовлено у відкритті провадження у даній справі,

оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства

(а.с.1).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного

суду від 30 вересня 2008 року ухвала суду першої інстанції про відмову у

відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 була скасована в частині відмови у

відкритті провадження за позовними вимогами до Державної виконавчої служби

Запорізької області, в іншій частині ухвала суду була залишена без змін

(а.с.28-29). При цьому, суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі звернув увагу

суду першої інстанції на те, що, оскільки судом правомірно було відмовлено у відкритті

провадження в частині позовних вимог до Ленінського районного суду м. Запоріжжя

в особі судді цього суду - Лисенко Л.І., то при вирішенні питання про відкриття

провадження у даній справі, необхідно уточнити майнові та немайнові вимоги

ОСОБА_1 до ДВС Запорізької області.                                          

З тексту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що її позовні

вимоги та обставини, якими вона їх обґрунтовує, викладені відносно двох

відповідачів, до яких первинно було подано позов - до ДВС Запорізької області

та до Ленінського районного суду м. Запоріжжя в особі судді цього суду -

Лисенко Л.І. Оскільки судом було відмовлено у відкритті провадження в частині

позовних вимог до Ленінського районного суду м. Запоріжжя в особі судді цього

суду - Лисенко Л.І., і апеляційним судом і в цій частині відмова не скасована і

до Вищого адміністративного суду України не оскаржена, то позовні вимоги до цих

відповідачів слід розділити та конкретизувати вимоги саме до відповідача,

відносно якого не було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Отже, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд

першої інстанції вірно виходив з того, що, в порушення вимог ст.ст. 105, 106

КАС України, її позовні вимоги до ДВС Запорізької області є невизначеними та

неконкретизованими, тому позивачу необхідно уточнити свої майнові та немайнові

вимоги щодо цього відповідача по справі.

Крім цього, суд першої інстанції просив позивача надати

до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до

кількості сторін, які беруть участь у справі, оскільки такі документи ОСОБА_1,

всупереч вимогам ст. 106 КАС України, надані не були. Посилання апелянта на те,

що надання нею всієї необхідної кількості вказаних документів підтверджується

фактом прийняття канцелярією суду її позовної заяви, колегією суддів до уваги

не приймаються, оскільки, відповідно до положень КАС України, правом вирішення

питання про відкриття провадження у справі чи про відмову у його відкритті, а

також щодо залишення позовної  заяви без

руху чи її повернення наділений саме суд, а не його канцелярія, отже ці доводи

апеляційної скарги є необґрунтованими та надуманими.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України, подання позовної

заяви без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, є підставою для

залишення такого позову без руху.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку

про необхідність залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1, оскільки її позов

було подано з порушенням вимог ст. 106 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений

судом першої інстанції висновок.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити,

що, оскільки на час розгляду справи в апеляційній інстанції уже сплинув термін,

наданий судом позивачці для вирішення питання про усунення вказаних недоліків,

суду необхідно вирішити питання про продовження такого строку.  Окрім того, з початком діяльності

Запорізького окружного адміністративного суду в подальшому суду першої

інстанції слід вирішити питання, чи підсудна 

дана справа цьому адміністративному суду з огляду на вимоги ч.2 ст.18

КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України

<nau://ukr/2747-15|st200/>, суд апеляційної інстанції за  наслідками 

розгляду  апеляційної скарги на

ухвалу суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а

ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно

встановив  обставини справи та ухвалив

судове рішення  з  додержанням 

норм  матеріального і

процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.1<nau://ukr/2747-15|st198/>8, ст.

200 <nau://ukr/2747-15|st200/>, 205 <nau://ukr/2747-15|st205/>, 206

КАС України <nau://ukr/2747-15|st206/>, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без

задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути

оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України

протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 30 березня 2009 року.

Головуючий:                                                              

      Л.М.Нагорна

           Судді:                                                                                 В.А.

Стежко

А.В.Суховаров