Ухвала

від 17.12.2013 по справі 2а-7476/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ К/800/36856/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2012 р.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р.

у справі № 2а-7476/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотел»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотел» (далі - позивач, ТОВ «Технотел») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2012 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 28.04.2012 р. №00000072201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 933 279,76 грн., у тому числі за основним платежем на 746 623,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 186 656,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №00000072201 від 28.04.2012 р.

У касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2012 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Оболонському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Технотел» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджі», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «ТС-Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп», ТОВ «Амброзисс», ТОВ «Косметик», ТОВ «Андрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «Дах майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Легран» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2012 року №23/22-1/32979916.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за березень 2009 року по жовтень 2010 року в розмірі 763 095,90 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 р. №0000072201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 953 869,90 грн., у тому числі за основним платежем - 763 095,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 190 774,00 грн.).

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Преображеніє» 21 січня 2010 року було укладено договір на технічне обслуговування та монтаж кондиціонерів та договір про виконання робіт та надання послуг щодо кліматичної техніки на об'єктах ЗАТ «УМЗ», за умовами яких виконавець виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту обладнання (кондиціонерів) та з підтримки температурного режиму.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, датованих лютим-травнем 2010 року, ТОВ «Преображеніє» виконало робіт на загальну суму 679 452, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 113 242,00 грн.

17 вересня 2010 року між ТОВ «Технотел» та ТОВ «Екобудтехнолоджи» було укладено договір з надання послуг з чищення, технічного обслуговування, ремонту кондиціонерів, монтаж чи демонтаж обладнання, у тому числі надання комплексу послуг з підтримання температурного режиму в приміщеннях та станціях.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними від жовтня 2010 року ТОВ «Екобудтехнолоджи» виконало робіт на загальну суму 223 242,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -37 207,00 грн.

02 червня та 04 червня 2009 року між позивачем та ТОВ «Корнест» були укладені договори з монтажу та сервісу кліматичної техніки.

Згідно актів здачі-прийняття робіт та податкових накладних від червня-грудня 2009 року, січня 2010 року ТОВ «Корнест» виконало роботи з підтримання температурного режиму, проведення технічного обслуговування та ремонту кондиціонерів на загальну суму 1 324 331,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -220 721,80 грн.

Відповідно до рахунків та видаткових накладних від 01 липня, 20 серпня, 21 вересня, 19 жовтня 2009 року ТОВ «ТС Альянс» поставило ТОВ «Технотел» товар для ремонту та обслуговування кондиціонерів (фреон, фільтри, масло тощо) та виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 111 859,58 грн., у тому числі податок на додану вартість -18 643,26 грн.

23 та 26 березня 2009 року між позивачем та ТОВ «Тібурон» були укладені договори з технічного обслуговування та ремонту кліматичної техніки (кондиціонерів, вентиляційного, обігрівального обладнання).

Згідно з актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними від квітня та червня 2009 року, ТОВ «Тібурон» виконало роботи з цілодобового підтримання температурного режиму, проведення технічного обслуговування та ремонту на загальну суму 174 367, 80 грн., у тому числі податок на додану вартість -29 061,30 грн.

Відповідно до рахунків та видаткових накладних від листопада та грудня 2009 року, березня, квітня, травня 2010 року ТОВ «Вестком-Груп» поставило ТОВ «Технотел» товар для ремонту та обслуговування кондиціонерів (фреон, фільтри, масло тощо) та виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 460 132,54 грн., у тому числі податок на додану вартість -76 688,75 грн.

06 липня, 05 серпня, 09 серпня та 15 вересня 2010 року між ТОВ «Технотел» та ТОВ «Косметик» укладено договори на поставку кліматичного обладнання, матеріалів та комплектуючих для його монтажу.

Згідно видаткових накладних та податкових накладних від липня, серпня, вересня 2010 року, ТОВ «Косметик» поставило товар на загальну суму 540 807,02 грн., у тому числі податок на додану вартість - 90 134,51 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Дах майстер плюс» 26 травня 2010 року укладено договір, за умовами якого виконавець надає послуги з чищення, технічного обслуговування та ремонту кондиціонерів.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними від червня - вересня 2010 року, ТОВ «Дах майстер плюс» виконало робіт на загальну суму 965 532,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -160 922,00 грн.

Також судами встановлено, що операції позивача з ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Екобудтехнолоджі», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС-Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Косметик», ТОВ «Дах майстер плюс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сплачених на підставі виписаних ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Екобудтехнолоджі», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС-Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Косметик», ТОВ «Дах майстер плюс» податкових накладних.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Щодо включення позивачем до податкового кредиту сум, сплачених згідно виписаних ТОВ «Трейд-Фокс» податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до видаткових накладних від 16 березня, 23 квітня, 18 травня, 22 травня 2009 року ТОВ «Трейд-Фокс» поставило ТОВ «Технотел» товар для ремонту та обслуговування кондиціонерів (фреон, фільтри, масло тощо) та виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 98 832, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість -16 472,14 грн.

Згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2009 року в адміністративній справі №2а-13115/09/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до ТОВ «Трейд-Фокс», за участю третьої особи -Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про припинення юридичної особи, яка набрала законної сили, встановлено, що ТОВ «Трейд-Фокс» зареєстрований в якості юридичної особи з використанням документів особи, яка не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю і якій нічого не відомо про заснування і господарську діяльність ТОВ «Трейд-Фокс», що свідчить про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Разом з тим визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові накладні були виписані ТОВ «Трейд-Фокс» позивачу в період з 16 березня 2009 року по 22 червня 2009 року, а свідоцтво останнього як платника ПДВ (№100150243) було анульовано лише 21 липня 2009 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем обґрунтовано включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені останнім на підставі виписаних ТОВ «Трейд-Фокс» податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р.

залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов