Постанова

від 29.11.2013 по справі 810/932/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року 810/932/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Центросталь-Домсталь" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Центросталь-Домсталь» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправною бездіяльності щодо невручення акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2013р. № 0001462300 та № 0001472300.

Представник позивача позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «Фастех».

Також, позивач вказував на неправомірність висновків податкового органу щодо заниження підприємством податку на прибуток у зв'язку з наявність заборгованості перед нерезидентом, оскільки узгоджені дії щодо погашення такої заборгованості тривають на даний час.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «Фастех» за товари та послуги згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Доводи позивача про відсутність об'єкту оподаткування податком на прибуток вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки договірні зобов'язання позивачем перед нерезидентом не виконуються, тому згідно з п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України товари, отримані від такого нерезидента вважаються доходом Підприємства.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Представник позивача, 25.11.2013 надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області ДПС проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Центросталь-Домсталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2009р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт від 13.08.2012р. № 1208/2200/23535092.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем, зокрема. встановлено порушення позивачем:

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 796 272,0 грн., в т.ч. за І кв. 2012 року - 796 272,0 грн.; п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 236 417 грн., в т.ч. за за IV кв. 2009 року - на суму 46 732 грн., за 1 кв. 2010 року - на суму 34 785 грн., за півріччя 2010 року - на суму 71 729 грн., за 9 місяців 2010 року - на суму 97 890 грн., за 2010 рік - на суму 189 682 грн.;

- п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-Vl із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 217 245 грн., в т.ч. за: за І квартал 2011 року - на суму 19 583 грн., за II квартал 2011 року - на суму 199 229 грн.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок-на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. зі змінами та доповненнями, п.198.1 ст.198 п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 357 274 грн., в тому числі: за листопад 2009 на суму 391,0 грн.; за грудень 2009 на суму 16203,0 грн.; за січень 2010 на суму 4640,0 грн.; за квітень 2010 на суму 38948 грн.; за травень 2010 на суму 6624 грн.; за червень 2010 на суму 6862 грн. за липень 2010 на суму 9219 грн.; за серпень 2010 на суму 6147 грн.; за вересень 2010 на суму 5560 грн.; за жовтень 2010 на суму 26835,0 грн.; за листопад 2010 на суму 10865,0 грн.; за березень 2011 на суму 51739,0 грн.; за квітень 2011 на суму 76137 грн.; за травень 2011 на суму 97104 грн.;

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001472300 від 06.09.2012 року, за яким позивач збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 357274 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 33 075 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001462300 від 06.09.2012 року, за яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 251 498 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 258 172 грн.

Щодо правомірності дій податкового органу щодо нарахування Підприємству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні висновок податкового органу щодо порушення позивачем порядку нарахування та сплати ПДВ зводиться до фіктивності взаємовідносин Підприємства з ТОВ «ФАСТЕХ».

При цьому, до висновку про безтоварність господарських операції між цими підприємствами податковий орган прийшов у зв'язку з тим, що службовими записками від 03.08.2012 року №57/2201 та від 26.07.2012 року №51/2201 до ВПМ ДПІ у Вишгороському р-ні для проведення почеркознавчого дослідження надано первинні документи ПрАТ "Центросталь-Домсталь" по взаємовідносинам з ТОВ «ФАСТЕХ» код 32245890, в результаті чого встановлено, що підписи виконані від імені директора ТОВ «ФАСТЕХ» в графі «директор» у видаткових накладних, актах виконаних робіт, актах прийому передачі - ОСОБА_1 виконані не громадянином ОСОБА_1, а іншою особою.

У зв'язку з наведеним відповідач вказує, що фінансово-господарська діяльність підприємства ТОВ «ФАСТЕХ» код 32245890 здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «ФАСТЕХ».

Проте, суд не може погодитись із правомірністю дій податкового органу щодо донарахування Підприємству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналогічні норми містить стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими керувався позивач при віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту за операціями з ТОВ «ФАСТЕХ» до 2011 року.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України №168 свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі - Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України та ЗУ «Про податок на додану вартість» передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «ФАСТЕХ», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «ФАСТЕХ» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ФАСТЕХ» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Судом встановлено , що господарські відносини позивача з ТОВ «ФАСТЕХ» здійснені на підставі належним чином оформлених договорів оренди та поставки, за результатами виконання яких сторонами підписувались податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави вважати товарними господарські операцій між вищевказаними підприємствами.

Також суд звертає увагу на те, що протягом перевіряємого періоду позивач орендував у ТОВ «ФАСТЕХ» нежиле приміщення, що також свідчить про наявність у контрагента позивача майнових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні договори, податкові накладні, видаткові накладні, а також інші первинні документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованими платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій базуються лише на інформації щодо несправжності підпису директора ТОВ «ФАСТЕХ» на первинних документах.

Суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є достатніми для можливості стверджувати про нереальність господарських операцій та фіктивність відносин позивача з контрагентом.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «ФАСТЕХ».

Щодо правомірності дій податкового органу щодо нарахування Підприємству додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Як вказує відповідач перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку та попередньої перевірки (акт від 15.03.2010р. №740/23-1/23535092) станом на 01.10.2009 року рахується кредиторська заборгованість ПрАТ «Центросталь-Домсталь» перед фірмою GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA (Польща).

Так, за контрактом №76/01/00 від 04.12.2000р. заборгованість за товар в загальній сумі 255436,36 дол. США ( 2562030,44 грн.) за період з 01.10.2002 року по 12.09.2003 року та заборгованість за отримані транспортні послуги в сумі 1550,0 дол. США (8215,00 грн.), яка виникла 12.09.2004 року в сумі 1550,00 дол. США (8215,00 грн.), акт від 12.09.2004 року.

Посилаючись на ст.8 та ст. 20 Конвенції про позовну давність в міжнародної купівлі-продажу товарів від 14.06.1974р., яка ратифікована Постановою Верховної ради України №3382-ХП від 14.07.1993р. та набула чинності 01.04.1994 року, відповідач вказує, що якщо боржник до закінчення строку позовної давності у письмовій формі визнає своє зобов'язання перед кредитором, то від дня такого визнання розпочинається новий чотирирічний строк давності позову.

Так, ПрАТ «Центросталь-Домсталь» визнало своє зобов'язання (борг за товари) перед фірмою GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA в письмовій формі 10.01.04 в сумі 570662,76 дол. США (кредиторська заборгованість станом на 01.01.2004р.), та зазначило, що при виконанні контракту від 04.12.2000р. за №76/01/00 застосовується Віденська Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів та Конвенція про позовну давність в міжнародної купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 року.

На думку податкового органу, новий термін позовної давності ПрАТ «Центросталь-Домсталь» по кредиторській заборгованості перед фірмою GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA (Польща) по контракту від 04.12.2000р. за №76/01/00 розпочався з 10.01.2004 року.

В періоді з 01.10.2009р. по 31.03.2012р. ПрАТ «Центросталь-Домсталь» в погашення кредиторської заборгованості не перераховувало кошти фірмі GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA (Польща).

Станом на 31.03.2012 року на балансі ПрАТ «Центросталь-Домсталь» по даному контракту рахується непогашена кредиторська заборгованість в сумі 255436,36 дол.США (2033707,67 грн.).

В зв'язку із тим, що термін позовної давності ПрАТ «Центросталь-Домсталь» по кредиторській заборгованості перед фірмою GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA (Польща) по контракту від 04.12.2000р. за №76/01/00, який розпочався з 10.01.2004 року, закінчувався 10.01.2008р., ПрАТ «Центросталь-Домсталь» знову визнає своє зобов'язання перед фірмою GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA в письмовій формі 08.01.08 в сумі 414662,76 дол.США (кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008р.) відповідно до ст.20 Конвенції про позовну давність в міжнародної купівлі-продажу.

Наведені обставини стали підставою для висновку відповідача про те, що згідно з п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України товари, отримані за вказаним договором вважаються доходом Підприємства, який підлягає оподаткуванню.

Також, по контракту від 01.09.2003р. за №PL/090020573/ZZR2003/E 103/30/00089/03 є заборгованість позивача перед GCB "CENTROSTAL BYDGOSZCZ" SA в сумі 158354,26 дол.США (1260769,11 грн.), яка виникла за період з 13.02.2006 року по 14.05.2007 року.

Станом на 31.03.2012 року на балансі ПрАТ «Центросталь-Домсталь» по даному контракту залишилась непогашена кредиторська заборгованість в сумі 158354,26 дол.США (1260769,11 грн.), термін позовної давності якої, відповідно до ст.8 Конвенції про позовну давність в міжнародної купівлі-продажу товарів від 14.06.1974р., яка ратифікована Постановою Верховної ради України №3382-ХП від 14.07.1993р. та набула чинності 01.04.1994 року, вже настав.

Згідно з п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У зв'язку з наведеним податковий орган зазначає, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Однак, суд з такими доводами відповідача не згоден та вважає, що на час перевірки строки позовної давності по обом контрактам не збігли і тому податкове повідомлення-рішення № 0001462300 від 06.09.2012 року щодо нарахування недоїмки на податок на прибуток є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенції про позовну давність в міжнародної купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 року строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або сплати частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Згідно з ст. 23 Конвенції незалежно від положень цієї Конвенції строк позовної давності в будь-якому випадку минає не пізніше, ніж 10 років від дня, коли цей строк розпочався згідно зі статтями 9, 10, 11 і 12 цієї Конвенції.

Судом встановлено, що 20.03.2006 року ЗАТ «Центросталь-Домсталь» та GCB «Centrostal -Bydgoszcz» S. А. було підписано Додаткову угоду № 24 до Контракту №76/01/00 від 04.12.2000 року та додаткову угоду № 6 до Контракту № PL/090020573/ZZR2003/E103 від 01.09.2003 року, де сторони визнають борг та оговорюють графік погашення боргу починаючи з 31.03.2007 року рівними платежами кількістю 48 і платежів.

Останній платіж, відповідно до вищезазначених додаткових угод, був здійснений в листопаді місяці 2008 року, наступний платіж мав бути здійсненим не пізніше 31.12.2008 року.

Таким чином, по цьому платежу чотирирічний термін позовної давності починається з 01.01.2009 року та закінчується 01.01.2013 року. Аналогічна ситуація по обом додатковим угодам .

Рух платежів підтверджується оборотно-сальдовою відомістю, яка наявна в матеріалах справи.

Також , відповідно до ст. 23 Конвенції не сплив і 10-річний строк позовної давності. Відповідно до умов контракту між підприємством та GCB «Centrostal -Bydgoszcz» (п. 4.1 Контракта, Платеж производится в течении 60 дней с дати отгрузки товара продавцом) та з врахуванням 10 років по першій Вантажній митній декларації від 01.10.2002 року за №16940 (контракт №76/01/00 від 04.12.2000) строк позовної давності наступає не раніше 01.01.2013 року. А по першій ВМД від 13.02.2006 р. № 901678 ( контракт № PL/090020573/ZZR2003/E103 від 01.09.2003 p.), 13.04.2016 року.

Крім того, як вбачається із акту перевірки від 13.08.2012 року № 1208/2200/23535092 за кредиторську заборгованість ПрАТ «Центросталь-Домсталь» перед «Українською гірничо-металургійною компанією» на загальну суму 497300 грн., яка виникла 25.12.2008 року, податковий орган також здійснив донарахування податку на та застосував штрафні санкції.

Однак, суд зазначає, що донарахування недоїмки з боку відповідача є незаконним, оскільки по вказаній заборгованості не настав строк позовної давності.

Також, як вказує відповідач, акт перевірки не був вручений позивачу, тому що кур'єр не зміг знайти місцезнаходження підприємства.

Як вказує позивач, 06.09.2012 року податкова інспекція намагалась вручити головному бухгалтеру підприємства Радченко Н.В. уже прийняті нею на підставі акту податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 року для виконання. Однак остання відмовилась їх отримувати та подала заяву з проханням видачі одного екземпляру акту перевірки для ознайомлення, про що свідчить копія заяви Вих. №274 від 06.09.2012 року.

Заява в податковій інспекції була зареєстрована наступним днем - 7-м вересня 2012 року.

Разом з цим, податкова інспекція 06.09.2012 року поштою направила на адресу підприємства податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012р.

Відповідно до Наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт результатів документальної перевірки це - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Вимоги п. 17.1.6 ст. 17, ст.86 Податкового кодексу України надають підприємству право на отримання та ознайомлення з актом перевірки перед його підписанням, підписання його із застереженням, подання письмових заперечень на акт, прийняття участі у розгляді заперечень та інше.

Таким чином, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не вручивши акт перевірки позивачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюванні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а бездіяльність щодо вручення акту перевірки визнається протиправною.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС від 06.09.2013р. № 0001462300 та № 0001472300.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС щодо вручення Приватному акціонерному товариству «Центросталь-Домсталь» акту від 13.08.2012р. № 1208/2200/23535092.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.