Рішення

від 11.12.2013 по справі 5011-75/17520-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/17520-2012 11.12.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бердянськзовніштранс ЛТД"

до: Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

3. Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради

про: визнання права власності

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Барачевський С.С. - за довіреністю від 27.09.2013, № 1/297; Хлепітько В.Ю. - за довіреністю від 27.09.2013, № 1/296;

відповідача: не з'явилися.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Третя особа-1: Саніна Г.В. - за довіреністю від 06.11.2013, № 2055;

Третя особа-2: не з'явилися.

Третя особа-3: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бердянськзовніштранс ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Держави України в особі Міністерства інфраструктури України, за участю третіх осіб: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області; Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради про визнання права власності.

Суть спору: позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994 № 128, свідоцтва про власність від 04.10.1994 № 76 є власником 1/3 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6, та перебуває на балансі ДП "Бердянський морський торговельний порт", проте, спірна нежитлова будівля повністю зареєстрована за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд від 15.02.2009.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати за ним право власності на 1/80 частину комплексу будівель та споруд, що розташовані по вул. Горького 6 у м. Бердянську та залишити у власності Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України балансоутримувач Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" право власності на 79/80 часток комплексу будівель та споруд по вул. Горького, 6 у м. Бердянську, посилаючись на те, що у зв'язку з приєднанням до комплексу будівель та споруд по вул. Горького 6 у м. Бердянську всіх приміщень порту, частка, що належить ТзОВ Фірма "Бердянськзовніштранс ЛТД" та складається з третього поверху основної нежитлової будівлі літера "Б" змінилася з 1/3 на 1/80.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-75/17520-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013, позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 у справі № 5011-75/17520-2012 судові акти попередніх судових інстанцій скасовано, вказану справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 № 04-1/510 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-75/17520-2012, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 справу № 5011-75/17520-2012 прийнято до провадження судді Балаца С.В.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 30.09.2013, відклав розгляд даної справи на 21.10.2013. Крім того, вказаною ухвалою замінено державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" його правонаступником - державним підприємством «Адміністрація морських портів України».

В судовому засіданні 21.10.2013 суд оголосив перерву в до 13.11.2013 та ухвалу про продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні 13.11.2013 суд оголосив перерву в до 15.11.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Балац С.В. у відпустці, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 15.11.2013, справу № 5011-75/17520-2012 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013 справу № 5011-75/17520-2012 прийнято до провадження судді Бондаренко Г.П. Розгляд справи призначено на 11.12.2013.

Беручи до уваги вихід судді Балац С.В. з відпустки, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.12.2013, справу № 5011-75/17520-2012 передано на розгляд судді Балаца С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 справу № 5011-75/17520-2012 прийнято до провадження судді Балаца С.В. Розгляд справи призначено на 11.12.2013.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, про що надав суду відповідну заяву. Згідно вказаної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на 1/80 частину комплексу будівель та споруд, що розташовані по вул. Горького 6 у м. Бердянську.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, з тих же підстав, з яких касаційна інстанція скасувала судові акти попередніх судових інстанцій. Крім того, відповідач у своєму відзиві просить суд повернути Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України усе державне майно.

Третьою особою-1 надано суду письмові пояснення з приводу суті спору, зі змісту яких вбачається, що остання проти позову заперечує, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту; в матеріалах справи відсутні належні докази, підтверджуючі обставини справи.

Від третьої особи-3 до суду надійшли письмові пояснення, згідно із якими останній не володіє відомостями щодо правових підстав видачі реєстраційного посвідчення позивачеві та його правового значення.

Представниками сторін судового процесу клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

20.08.1975 року між Бердянським морським портом та Конторою Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянськ була укладена угода, відповідно до якої Бердянський морський порт передає приміщення на третьому поверсі для розміщення Контори Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянськ, а Контора з/о "Союзвнештранс" в м. Бердянськ приймає участь у пайовому будівництві житлового фонду на суму 40 тисяч карбованців.

Відповідно до Акту від 12.10.1976 року Бердянський морський порт передав, а Контора з/о "Союзвнештранс" в м. Бердянськ прийняла в безкоштовне постійне користування службове приміщення загальною площею 321 кв. м. на третьому поверсі приміщення магазину "Торгмортранса" з подальшою передачею цього приміщення на баланс контори.

Факт передачі на баланс Контори з/о "Союзвнештранс" в м. Бердянськ приміщення загальною площею 321 кв. м. підтверджується довідкою Бердянського морського порту від 12.03.1984 № 4/24.

10 квітня 1981 року Контора Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську була перейменована в Контору Загальносоюзного госпрозрахункового зовнішньоторговельного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську, а в подальшому 14.07.1989 - в Контору Загальносоюзного зовнішньоекономічного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську (Контора ЗЗО "Союзвнештранс").

24 січня 1991 року в результаті реорганізації контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську у відповідності до розпорядження Ради Міністрів СССР № 2129 від 19 грудня 1990 року, на підставі рішення трудового колективу Контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську та рішення Правління Концерну "Союзвнештранс" № 1 від 24 грудня 1991 року було створено Підприємство Концерну "Союзвнештранс" "Бердянсквнештранс", що в подальшому почало йменуватися "Бердянсквнештранс. "Бердянсквнештранс" є правонаступником Контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську.

У відповідності з розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 19.12.1990 № 2129, на підставі рішення трудового колективу Контори ЗЗО "Союзвнештранс" та рішення Правління Концерну "Союзвнештранс" від 24.12.1991 № 1 створено Підприємство Концерну "Союзвнештранс" - "Бердянсквнештранс", яке в подальшому йменувалося "Бердянсквнештранс", та яке є правонаступником Контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську.

Згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним та громадським установам, підприємствам та організаціям від 08.02.1994, Бердянське міжміське бюро технічної інвентаризації засвідчило, що 1/3 частина домоволодіння № 6 по вул. Горького у місті Бердянську зареєстрована за "Бердянсквнештранс" на підставі акту передачі від 12.10.1976.

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів трудового колективу підприємства "Бердянсквнештранс" від 17.02.1994 з працівників підприємства створено організацію орендарів для здійснення оренди майна підприємства.

Рішенням загальних зборів орендарів орендного підприємства "Бердянсквнештранс" від 12.04.1994 № 3 затверджено статут орендного підприємства "Бердянсквнештранс", як правонаступника Підприємства "Бердянсквнештранс", який зареєстровано 24.05.1994 рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 225.

27 квітня 1994 року між Фондом державного майна України, в особі начальника регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, як орендодавцем, та організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс", в особі голови Ради організації орендарів, як орендарем, укладено договір оренди з викупом № 136, на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду основні засоби, запаси, витрати та грошові кошти Підприємства "Бердянсквнештранс", згідно з переліком викупного майна, який є додатком №1 до цього договору.

На виконання умов зазначеного договору Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області передано, а організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" прийнято в оренду предмет оренди, про що було підписано без заперечень акт приймання-передачі основних і оборотних засобів, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

28 червня 1994 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, як продавцем, та Організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу державного майна № 28, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу державного майна, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6, площею 442 кв.м, що становить 1/3 частини приміщення, розташованого на території Бердянського морського торгівельного порту та збудованого в порядку пайової участі з використанням земельної ділянки на праві спільного користування з морським портом (лист виконавчого комітету Бердянської міської ради народних депутатів від 17.07.1994 № 01-245/31) згідно умов, визначених цим договором. Майно підприємства включає обладнання, пристрої, інвентар та інше майно, згідно акту інвентаризації, перелік якого додається до цього договору (додаток № 1) та є його невід'ємною частиною (п. 1.1 Договору).

14 липня 1994 року договір купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994 № 128 посвідчено державним нотаріусом Першої Запорізької нотаріальної контори та зареєстровано рішенням виконавчого комітету Бердянської міської Ради народних депутатів від 28.07.1994 за № 378.

Зазначений договір купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994 № 128 є чинним, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Згідно п. 2.2 вказаного договору, покупець зобов'язаний внести 120.294.000,00 карбованців за куплений об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору, орендне підприємство "Бердянсквнештранс" сплатило на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 120.294.000,00 крб., що підтверджується приватизаційними платіжними дорученнями-ордерами від 30.06.1994 № 238, № 290 та від 06.07.1994 № 298.

Пунктом 5.5 договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994 № 128 визначено, що покупець зобов'язаний в місячний строк з моменту підписання акта передачі майна підготувати установчі документи і зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності в місцевих органах виконавчої влади.

На виконання вказаного пункту договору створено товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бердянскзовніштранс ЛТД" в результаті перетворення орендного підприємства "Бердянсквнештранс", яке є його правонаступником згідно Статуту, затвердженого рішенням засновницьких зборів від 05.08.1994, протокол № 1. Статут зареєстровано виконкомом Бердянської міської ради народних депутатів 15.09.1994 за №13604395.

04 жовтня 1994 року, на виконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу державного майна, регіональним відділення Фонду державного майна по Запорізькій області передано, а організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" прийнято майно, придбане в процесі приватизації вартістю 120.294.000,00 крб., про що було підписано акт передачі державного майна від 04.10.1994.

За актом від 04.10.1994 позивачу, зокрема, передано приміщення підприємства, яке складається із групи приміщень на третьому поверсі площею 327,3 кв.м згідно експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера "А" по вул. Горького, 6, складеної 01.02.1994 Бердянським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Крім того, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994 № 128, товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Бердянскзовніштранс ЛТД" видано Свідоцтво про власність від 04.10.1994 реєстраційний № 76.

Позивач 04.04.2012 звернувся до Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на частину будівлі по вул. Горького, 6 в м. Бердянську на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994 № 128.

У відповідь на заяву позивача, Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради листом від 06.04.2012 № 472 відмовило ТОВ Фірма "Бердянськзовніштранс ЛТД" в проведенні державної реєстрації права власності на частину будівлі по вул. Горького, 6 у м. Бердянську Запорізької області, оскільки заявлене право вже зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (балансоутримувач - ДП "Бердянський морський торговельний порт") на підставі Свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд від 15.02.2009.

На підставі звернення Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" від 18.11.2008 № 13-36/282, за Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерства транспорту та зв'язку України (балансоутримувач - ДП "Бердянський морський торговельний порт") виконавчим комітетом Бердянської міської ради було зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, 6, на підтвердження чого видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.02.2009 серії САС № 319708.

Міністерство транспорту та зв'язку України на підставі Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" реорганізоване в Міністерство інфраструктури України зі збереженням правонаступництва (Указ Президента України від 12.05.2011 № 581/2011 "Про Положення про Міністерство інфраструктури України").

Таким чином, у зв'язку з тим, що спірне майно на праві власності зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Бердянськзовніштранс ЛТД" звернулося до суду з позовом про визнання за останнім права власності на 1/80 частину нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: № 6 по вулиці Горького у м. Бердянськ, Запорізької області.

Виходячи з обставин даної справи та наявних та наявних в ній доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з урахуванням такого.

Відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 15.02.2009 САС №319708, право власності належить державі Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (балансоутримувач - ДП "Бердянський морський торговельний порт"). Зазначене свідоцтво є дійсним, позивачем в судовому порядку не оскаржувалося.

Водночас, позивач також є власником частини спірного майна (1/3) на підставі договору купівлі-продажу від 28.06.1994 № 128 та свідоцтва про право власності від 04.10.1994 реєстраційний № 76.

Вказані правоустановчі документи не оспорювалися іншими особами в установленому законом порядку та, відповідно, не були визнані недійсними.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до господарського суду із позовною вимогою про визнання за ним права власності на частину спірного майна, передчасно обрано такий спосіб захисту, оскільки право власності вже підтверджено відповідними документами про наявність у позивача такого права.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Балац