Постанова

від 15.04.2014 по справі 5011-75/17520-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа№ 5011-75/17520-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Хлепітько В.Ю., Барачевський С.С.;

від відповідача: Ляхович М.П.;

від третьої особи 1: Санін Г.В.;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Бердянськзовніштранс ЛТД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. у справі № 5011-75/17520-2012 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бердянськзовніштранс ЛТД"

до: Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України

треті особи: 1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

3. Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання права власності за Позивачем на 1/80 частину комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою вул. Горького, 6 у м. Бердянськ, Запорізька обл., та складається з: сходової клітки №1 площею 15,4 кв.м., коридору №301 площею 10,9 кв.м., кімнати №302 площею 25,3 кв.м., комори №303 площею 2,6 кв.м., комори №304, площею 3,3 кв.м., кімнати №305 площею - 14,2 кв.м., кабінету №306 площею - 17,1 кв.м., коридору №307 площею 2,0 кв.м., кабінету №308 площею 18,7 кв.м., вмивальної №309 площею 1,8 кв.м., вмивальної №310 площею 1,7 кв.м., архіву №311 площею 4,9 кв.м., туалету №312 площею 1,5 кв.м., вбиральні №313 площею 1,7 кв.м., комори №314 площею 5,9 кв.м., кабінету №315 площею 32,5 кв.м., кабінету №316 площею 11,4 кв.м., кабінету №317 площею 20,2 кв.м., кабінету №318 площею 13,3 кв.м., кабінету №319 площею 19,3 кв.м., кабінету №320 площею 29,8 кв.м., кабінету №321 площею 15,4 кв.м., приймальної №322 площею 16,5 кв.м., кабінету №323 площею 6,7 кв.м., коридору №324 площею 35,2 кв.м., а всього 327,3 кв.м.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.13р. у справі №5011-75/17520-2012 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.13р. у справі №5011-75/17520-2012 апеляційну скаргу Третьої особи 1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.13р. по справі №5011-75/17520-2012 залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 18.02.13р. у справі №5011-75/17520-2012 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.13р. у справі №5011-75/17520-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.13р. та рішення господарського суду м. Києва від 18.02.13р. скасовано, справу направлено на новий розгляд. В своїй постанові колегія суддів зазначила, що при розгляді справи судам слід було перевірити, чи є у позивача підстави звертатись з позовом про визнання за ним права власності на частину майна, в той час як це право підтверджується відповідними документами про наявність такого права.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №5011-75/17520-2012 від 11.12.13р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що Позивач є власником частини спірного майна (1/3) на підставі договору купівлі-продажу від 28.06.1994 № 128 та свідоцтва про право власності від 04.10.1994 реєстраційний № 76. Вказані правовстановлюючі документи не оскаржувались іншими особами в установленому законом порядку та, відповідно, не були визнані недійсними. Таким чином, Позивачем при зверненні до господарського суду із позовною вимогою про визнання за ним права власності на частину спірного майна, передчасно обрано такий спосіб захисту, оскільки право власності вже підтверджено відповідними документами про наявність у Позивача такого права.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.12.13р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено всіх обставин справи. А саме, судом при прийнятті рішення не враховано невизнання права власності Позивача на спірне приміщення Відповідачем та Третьою особою 1, крім того суд не звернув уваги на підстави відмови реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в реєстрації права власності Позивача на спірне майно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.14р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 04.03.14р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 03.03.14р. апеляційну скаргу у справі №5011-75/17520-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючий), Корсакової Г.В., Самсіна Р.І.

04.03.14р. через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду Відповідач подав пояснення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити рішення місцевого суду без змін.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався на 15.04.14р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.14р. апеляційну скаргу у справі №5011-75/17520-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючий), Станіка С.Р., Шаптали Є.Ю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

20.08.1975р. між Бердянським морським портом та Конторою Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську була укладена угода, відповідно до якої Бердянський морський порт надав в 1976р. Конторі Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" приміщення для розміщення організації Міністерства Внутрішньої торгівлі, в тому числі для розміщення Контори Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" в кількості 270 кв.м. на третьому поверсі, а Контора з/о "Союзвнештранс" передала Бердянському морському порту, в порядку пайової участі у будівництві для відселення жильців житловий фонд на суму 40 тисяч карбованців.

07.04.1976р. між Бердянським морським портом та Конторою з/о "Союзвнештранс" в м. Бердянську був підписаний акт, відповідно до якого Контора з/о "Союзвнештранс" передала, а Бердянський морський порт прийняв житлову площу в кількості 162 кв.м.

12.10.1976р. Бердянський морський порт передав, а Контора з/о "Союзвнештранс" в м. Бердянськ прийняла в безкоштовне постійне користування службове приміщення загальною площею 321 кв. м. на третьому поверсі приміщення магазину "Торгмортранса" з подальшою передачею цього приміщення на баланс контори, що підтверджується відповідним актом.

10.04.1981р. Контора Загальносоюзного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську була перейменована в Контору Загальносоюзного госпрозрахункового зовнішньоторговельного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську, а 14.07.1989р. - в Контору Загальносоюзного зовнішньоекономічного об'єднання "Союзвнештранс" в м. Бердянську (Контора ЗЗО "Союзвнештранс").

24.01.1991р. в результаті реорганізації контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську у відповідності до розпорядження Ради Міністрів СССР №2129 від 19.12.1990р., на підставі рішення трудового колективу Контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську та рішення Правління Концерну "Союзвнештранс" №1 від 24.12.1991р. було створено Підприємство "Бердянсквнештранс" Концерну "Союзвнештранс". Підприємство "Бердянсквнештранс" є правонаступником Контори ЗЗО "Союзвнештранс" в м. Бердянську.

20.12.1991р. на зборах трудового колективу Підприємства «Бердянськвнештранс» затверджено статут підприємства «Бердянськвнештранс», відповідно до якого підприємство є правонаступником підприємства "Бердянсквнештранс" Концерну "Союзвнештранс".

Згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним та громадським установам, підприємствам та організаціям від 08.02.1994р., Бердянське міжміське бюро технічної інвентаризації засвідчило, що 1/3 частина домоволодіння №6 по вул. Горького у місті Бердянську зареєстрована за "Бердянсквнештранс" на підставі акту передачі від 12.10.1976р.

Відповідно до протоколу №2 загальних зборів трудового колективу підприємства "Бердянсквнештранс" від 17.02.1994р. з працівників підприємства створено організацію орендарів для здійснення оренди майна підприємства.

27.04.1994р. між Фондом державного майна України, як орендодавцем, та організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс", як орендарем, укладено договір оренди з викупом №136, на підставі якого Фонд державного майна України передав, а організація орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" прийняла в оренду основні засоби, незавершене капітальне будівництво, обладнання, запаси, витрати та грошові кошти підприємства "Бердянсквнештранс", згідно з переліком викупного майна, який є додатком №1 до цього договору.

На виконання умов зазначеного договору Третьою особою 2 передано, а організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" прийнято в оренду предмет оренди, про що було підписано без заперечень акт приймання-передачі основних і оборотних засобів, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішенням загальних зборів орендарів орендного підприємства "Бердянсквнештранс" від 29.04.1994р. №3 затверджено статут орендного підприємства "Бердянсквнештранс", як правонаступника підприємства "Бердянсквнештранс", який зареєстровано 19.05.1994р. рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області № 225.

28.06.1994р. між Третьою особою 2 та Організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс", був укладений договір купівлі-продажу державного майна №128, відповідно до якого Третя особа 2 продала, а Організація орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" купила державне майно цілісного майнового комплексу державного майна, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6, площею 442 кв.м, що становить 1/3 частини приміщення, розташованого на території Бердянського морського торгівельного порту та збудованого в порядку пайової участі з використанням земельної ділянки на праві спільного користування з морським портом (лист виконавчого комітету Бердянської міської ради народних депутатів від 17.07.1994р. №01-245/31) згідно умов, визначених цим договором. Майно підприємства включає обладнання, пристрої, інвентар та інше майно, згідно акту інвентаризації, перелік якого додається до цього договору (додаток № 1) та є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.2.2 договору Організація орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" зобов'язалась внести 120294000,00 карбованців за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.5.5. договору Організація орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" зобов'язалась в місячний строк з моменту підписання акта передачі майна підготувати установчі документи і зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності в місцевих органах виконавчої влади.

14.07.1994р. договір купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994р. №128 посвідчено державним нотаріусом Першої Запорізької нотаріальної контори та зареєстровано рішенням виконавчого комітету Бердянської міської Ради народних депутатів від 28.07.1994р. за № 378.

На виконання умов договору, Організація орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" сплатило на користь Третьої особи 2 кошти в сумі 120294000,00 крб.

05.08.1994р. рішенням установчих зборів створено товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бердянскзовніштранс ЛТД" в результаті перетворення орендного підприємства "Бердянсквнештранс", яке є його правонаступником згідно Статуту. Статут зареєстровано виконкомом Бердянської міської ради народних депутатів 15.09.1994р. за №13604395.

04.10.1994р. Третьою особою 2 передано, а організацією орендарів підприємства "Бердянсквнештранс" прийнято майно, придбане в процесі приватизації вартістю 120294000,00 крб., що підтверджується актом передачі державного майна.

Відповідно до зазначеного акту Позивачу передано, в тому числі, приміщення підприємства, площею 321 кв.м.

04.10.1994р. Третьою особою 2 на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994р. №128, Позивачу видано свідоцтво про власність, реєстраційний №76.

15.02.09р. виконавчим комітетом Бердянської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого за Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерства транспорту та зв'язку України (балансоутримувач - ДП "Бердянський морський торговельний порт") виконавчим комітетом Бердянської міської ради було зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, 6.

Позивач 04.04.12р. звернувся до Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на частину будівлі по вул. Горького, 6 в м. Бердянську на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994р. №128.

06.04.12р. Третя особа 3 листом від №472 відмовила Позивачеві в проведенні державної реєстрації права власності на частину будівлі по вул. Горького, 6 у м. Бердянську Запорізької області, оскільки заявлене право вже зареєстровано за Державою Україна в особі Позивача на підставі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд від 15.02.09р.

Міністерство транспорту та зв'язку України на підставі Указу Президента України від 09.12.10р. №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" реорганізоване в Міністерство інфраструктури України зі збереженням правонаступництва (Указ Президента України від 12.05.11р. №581/2011 "Про Положення про Міністерство інфраструктури України").

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.321 Цивільний кодекс України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З встановлених судом обставин та наведених правових норм вбачається, що Позивач просить суд визнати за ним право власності на 25 конкретних приміщень загальною площею 327,3 кв. м., що розташовані за адресою вул. Горького, 6 у м. Бердянськ, Запорізька обл.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України Позивач повинен довести суду виникнення та наявність у нього права власності на ці 25 конкретних приміщень по вул. Горького, 6 у м. Бердянськ.

На підтвердження виникнення права власності на вказані приміщення Позивач подав суду договір купівлі-продажу державного майна від 28.06.1994р., укладений з Третьою особою 2 та свідоцтво про право власності від 04.10.1994р., реєстраційний №76.

Разом із тим, з вказаних доказів лише вбачається, що Позивач придбав у держави та є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6, площею 442 кв. м., що становить 1/3 частини приміщення, розташованого на території Бердянського морського торгівельного порту.

При цьому, Позивачем не подано суду жодних доказів, підтверджуючих, що він набув та являється власником саме 25 спірних приміщень загальною площею 327,3 кв. м., що розташовані за адресою вул. Горького, 6 у м. Бердянськ. До того ж, Третя особа 2 листом від 24.03.14р. повідомила суд, що інформація стосовно приміщень (їх кількості та площі, на якому поверху), які були продані Позивачу за вказаним договором, у Третьої особи 2 відсутня.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що Позивачем не доведено суду виникнення та наявність у нього права власності на 25 приміщень загальною площею 327,3 кв. м., що розташовані за адресою вул. Горького, 6 у м. Бердянськ, які є предметом спору у даній справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Бердянськзовніштранс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. у справі № 5011-75/17520-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013р. у справі № 5011-75/17520-2012 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22.04.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала