Ухвала

від 16.12.2013 по справі 20/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 20/307 16.12.13

За заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" "Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання".

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Любченко Лідії Андріївни

про стягнення 10 734,76 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Терещенко О.І. (за довіреністю від 03.01.2013);

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 у справі №20/307 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Любченко Лідії Андріївни про стягнення 10 734,76 грн., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010, позовні вимоги задоволено повністю. Суд вирішив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Любченко Лідії Андріївни на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" грошові кошти: 8521,07грн. - основного боргу, 411,61грн. - пені, 291,37грн. - 3% річних, 1510,71грн. - збитків від інфляції, 107,35грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.08.2010 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 10.02.2010 у справі №20/307 видано наказ.

11.08.2010 до Господарського суду міста Києва звернувся боржник із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 у справі №20/307 на один рік. Заява обґрунтована скрутним матеріальним та фінансовим станом боржника; відсутністю доходів від підприємницької діяльності, а також, сплатою відсотків річних за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 заяву суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Любченко Лідії Андріївни (вих. №09/06-10 від 09.06.2010р.) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2010 у справі №20/307 залишено без задоволення.

29.10.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н б/д Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" "Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 розгляд справи призначено на 16.12.2013.

В судове засідання, призначене на 16.12.2013 з'явився представник заявника та надав усні пояснення по суті заяви. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Заява б/н б/д Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" "Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання" мотивована втратою судового наказу Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 №20/307. Заявник наголошує, що вказаний наказ не пред'являвся до виконання після його надходження до КП "Київреклама".

Також, заявник зазначає, що наказ не пред'являвся до виконання у зв'язку із розглядом Господарським судом м. Києва заяви боржника про відстрочку виконання судового рішення, а також у зв'язку із усними зверненнями боржника до керівництва позивача про відстрочку виконання судового рішення у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Керуючись ст. 119 Господарського процесуального кодексу України заявник просить суд поновити строк для пред'явлення виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 у справі №20/307.

Розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" "Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання" суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 07.07.2010, чинній на дату видачі наказу), сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 07.07.2010, чинній на дату видачі наказу), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

В силу вимог ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції від 07.07.2010, чинній на дату видачі наказу), виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання - протягом трьох років.

За таких обставин, в силу ст. 11-1, 18, 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 07.07.2010, чинній на дату видачі наказу), стягувач, в тому числі, має право пред'являти виконавчі документи про примусове виконання рішення протягом встановленого Законом України "Про виконавче провадження" строку.

З ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України випливає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В Інформаційному листі "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" від 15.03.2007р.01-8/123 Вищий господарський суд України на запитання: "Чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена?" довів Господарським судам України те, що Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним судом України в постанові від 17.01.2006р. N 3/376(5/323).

У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Так, з правової конструкції вказаної частини статті 119 слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

За таких обставин, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подану до суду заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку, що обставини, наведені позивачем у заяві "Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа (наказу) до виконання" не є, в аспекті вимог ст.ст. 33, 34, 53, 119 Господарського процесуального кодексу України, поважними для поновлення строку пред'явлення наказу №20/307 від 02.08.2010 до виконання.

Так, від дня винесення Господарським судом м. Києва ухвали про відмову в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання судового рішення до переїзду позивача у вересні 2012 року, під час якого було втрачено судовий наказ, минуло 2 роки.

При цьому, проведення усних переговорів між стягувачем та боржником щодо відстрочки виконання судового рішення суд не вважає поважною причиною не пред'явлення наказу до виконання протягом 2 років.

До того ж, заявником не надано жодних доказів щодо проведення вказаних переговорів або щодо вчинення боржником будь-яких інших дій, які свідчили б про намір боржника добровільно сплатити борг.

Крім того, втрату судового наказу позивачем було виявлено лише в липні 2013 року, тобто через 10 місяців після переїзду.

Таким чином, позивач протягом майже трьох років не вжив заходів щодо пред'явлення наказу до виконання за відсутності обставин, які перешкоджали б йому це зробити, або які б реально свідчили про можливість добровільного виконання судового рішення боржником.

Враховуючи наведене, а саме те, що заявником не було надано суду достатніх доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку поважними, а також не наведено належних тому обставин, суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви та відновлення пропущеного строку.

З огляду на все вищевикладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви б/н б/д Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" "Про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання" - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити відповідачу у справі №20/307.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Цюкало