Ухвала

від 09.10.2019 по справі 20/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

09.10.2019р. Справа № 20/307

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» (Ідентифікаційний код 35580398, адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд.110, к.420), вих.№2309ю від 23.09.2019

про: видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області №20/307 від 08.07.2011 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, -

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» (Ідентифікаційний код 35580398, адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд.110, к 420),

боржник: Державне підприємство «Селидіввугілля» (Ідентифікаційний код 33426253, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд.41),

про стягнення 9357776,09 грн., -

за участю представників сторін

від стягувача: не з`явились,

від боржника: не з`явились, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.2011р. по справі №20/307 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеотехнологія» , м.Донецьк, до Державного підприємства „Селидіввугілля» , м.Селидове, - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Селидіввугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеотехнологія» 6365463,39 грн. - суму компенсації вартості переданого у позику майна, 1177523,54 грн. - суму неустойки, 440773,47 грн. - суму винагороди, 15246,41 грн. - суму 3% річних, 45216,67 грн. - суму інфляції, 21920,56 грн. - суму держмита, 202,87 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звернуто стягнення на предмет застави шляхом витребування від відповідача - Державного підприємства „Селидіввугілля» у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеотехнологія» вугілля кам`яного марки „ГР 0-200» у кількості 14256,74 тон із показниками, що відповідають Виробничим показникам якості вугілля ДП „Селидіввугілля» , затвердженим заступником Міністра вугільної промисловості України Грядущим Ю.Б. 01 квітня 2008 р., яке видобувається ДП „Селидіввугілля» на підставі Спеціального дозволу на користування надрами від 18.09.03 р. № 3158 та Акту про надання гірничого відводу від 18.06.04 р. № 925, право власності на яке буде набуте ДП „Селидіввугілля» після 31 грудня 2008 р. Місцезнаходження предмета застави - 85484, м.Новогродівка-2, Донецької області, вул.Шахтна, 1 (шахта „1/3 „Новогродівська» ).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 апеляційну скаргу Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства «Селидіввугілля» м.Селидове, Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» м.Новогродівка на рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2011 року у справі № 20/307 - задоволено частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2011 року у справі № 20/307 - скасовано частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеотехнологія» , м.Донецьк, до Державного підприємства „Селидіввугілля» , м.Селидове, - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Селидіввугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеотехнологія» 6365463,39 грн. - суму компенсації вартості переданого у позику майна, 427814,01грн. - суму неустойки, 160400,99 грн. - суму винагороди, 5383,45 грн. - суму 3% річних, 15791,91грн. - суму інфляції, 19006,52 грн. -суму держмита, 175,90 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.

Стягнуто з Державного підприємства „Селидіввугілля» в доход державного бюджету України державне мито в сумі 4751,63грн. за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргеотехнологія» в доход державного бюджету України державне мито в сумі 4751,63грн. за подання апеляційної скарги.

Доручено господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2011р. по справі № 20/307 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеотехнологія" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 року - без змін.

Господарським судом Донецької області видано відповідні накази від 08.07.2011 №20/307 про примусове виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.08.2017 відновлено частково втрачену справу № 20/422 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» , м. Донецьк, до Державного підприємства «Селидіввугілля» , м.Селидове про стягнення 9357776,09 грн., з яких: 6365463,39 грн. - сума збитків, що є грошовою компенсацією вартості переданого у позику майна, 2491076,15 грн. - сума неустойки, 440773,47 грн. - сума винагороди за позику майна, 15246,41 грн. - сума 3% річних, 45216,67 грн. - сума інфляції за договором майнової позики № 1-з від 14.07.2008р.

Видано дублікат наказу про виконання постанови Вищого господарського суду України №20/307 від 08.07.2011р. про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41; п/р НОМЕР_1 в філії «ПІБ» м.Селидове, МФО 334312, ЄДРПОУ 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 111; п/р НОМЕР_2 в Іллічівському від. Донбаської філії ПАТ «Кредит промбанк» , МФО 335593, ЄДРПОУ 35580398) 6365463,39 грн. - суму компенсації вартості переданого у позику майна, 427814,01 грн. - суму неустойки, 160400,99 грн. - суму винагороди, 5383,45 грн. - суму 3% річних, 15791,91 грн. - суму інфляції, 19006,52 грн.- суму держмита, 175,90 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» через канцелярію господарського суду Донецької області отримано заяву вих.№2309ю від 23.09.2019 про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області №20/307 від 08.07.2011 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

У зв`язку з відрахуванням зі штату суддів господарського суду Донецької області Бойко І.А., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів №4 від 14.09.2016р. (зі змінами та доповненнями) та пункту 1.6 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.03.2018р. №17, з урахуванням змін, внесених рішенням Ради суддів України №16 від 12.04.2018, призначено повторний автоматичний розподіл справи №20/307.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019, для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» вих.№2309ю від 23.09.2019 визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 01.10.2019 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2019, явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась.

В судове засідання, що відбулось 09.10.2019, стягувач та боржник своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені у порядку ст.ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, ухвала суду від 01.10.2019 по справі № 20/307 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України , відомості якого є офіційними та загальнодоступними для цілодобового перегляду.

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.19.4 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Як вбачається, стягувачем за видачу дублікату наказу сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі, відповідно до квитанції АТ КБ ПриватБанк від 24.09.2019 № 0.0.1475361348.1 на суму 57,63 грн.

Відповідно до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що у заяві про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин пропуску строку з поданням відповідних доказів за загальними правилами глави V Господарського процесуального кодексу України .

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В силу норм ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В даному випадку тягар доказування викладених у заяві фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, які підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

На час набрання судовим рішенням законної сили та видачі наказу від 08.07.2011 про виконання постанови Вищого господарського суду України №20/307 від 15.06.2011р. діяв Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV Про виконавче провадження в редакції Закону України від 12 травня 2011 року N 3319-VI.

Цим Законом було встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (ст.17); Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом (ст.22). Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ст.23).

Матеріали свідчать, що наказ господарського суду Донецької області № 20/307 від 08.07.2011 пред`явлено до виконання.

20.10.2011 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 29344436.

Постановою старшого державного виконавця відділу ПВР УДВС Головного управління юстиції в Донецькій області від 02.01.2013 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження № 29344436 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 20/307 від 08.07.2011 до зведеного виконавчого провадження № 36557370, яке веде відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

З відомостей Інформації про виконавче провадження 29344436 Автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://trade.informjust.ua/) вбачається, що виконавче провадження зупинялось. Постановою державного виконавця від 10.11.2014 поновлено виконавче провадження на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України Про виконавче провадження .

Державним виконавцем винесено постанову від 10.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

З відомостей Інформації про виконавче провадження 29344436 Автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://trade.informjust.ua/) також вбачається, що виконавче провадження має статус завершено (виконавчий документ повернений стягувачу).

Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV Про виконавче провадження втратив чинність з 5 жовтня 2016 року, крім статті 4. Стаття 4 втратила чинність з 5 січня 2017 року згідно із Законом України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII.

Згідно Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом (п.1). Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (п.5). Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (п.7).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ст.3 Закону N 1404-VIII).

За приписами статті 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч.2 ст.12 Закону).

Частиною четвертою вказаної статті Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст.12 Закону).

Як вбачається, мотивуючи заяву вих.№2309ю від 23.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» вказувало серед іншого на те, що ухвалою суду від 16.08.2017 у справі № 20/307 частково відновлено втрачену справу та видано дублікат наказу від 08.07.2011р. про виконання постанови Вищого господарського суду України №20/307 від 15.06.2011р. про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» 6365463,39 грн. - суму компенсації вартості переданого у позику майна, 427814,01 грн. - суму неустойки, 160400,99 грн. - суму винагороди, 5383,45 грн. - суму 3% річних, 15791,91 грн. - суму інфляції, 19006,52 грн. - суму держмита, 175,90 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які станом на 23.09.2019 на його адресу не надходили, а відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Одночасно Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» зазначає про те, що факти прийняття законодавчих актів, якими встановлюється заборона, щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржників, що перебувають в зоні антитерористичної операції, починаючи с 10.11.2014 і по теперішній час йому не відомі.

Таким чином, стягувач вважає, що існування чинної постанови ВДВС від 10.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу, прийнятої у зв`язку з наявністю встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, і одночасна відсутність з 10.11.2014р. і по теперішній час встановленої будь-яким законодавчим актом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржників, що перебувають в зоні антитерористичної операції, унеможливлює встановлення початку перебігу строку пред`явлення судового наказу до виконання після його переривання своєчасним пред`явленням до виконання. В свою чергу, відсутність встановленого строку виключає можливість його пропуску.

Суд враховує, що Законами України Про боротьбу з тероризмом , Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та ін.. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника Державного підприємства Селидіввугілля (ідентифікаційний код 33426253) є: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул. К.Маркса, 41.

Судом встановлено, що місто Селидове Донецької області до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 (з подальшими змінами та доповненнями) не включено і включено не було.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ст. 47 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV Про виконавче провадження , згідно постанови державного виконавця від 10.11.2014 у виконавчому провадженні № 29344436, вказано те, що подальше проведення виконавчих дій стало неможливо через те, що матеріали виконавчого провадження перебувають на території проведення активної фази АТО, а відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області переміщено на територію, підконтрольну Українській владі.

У той же час, пункт 9 ст. 47 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV Про виконавче провадження не містить такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві як відсутність доступу до матеріалів виконавчого провадження та/або переміщення органу виконавчої служби на іншу територію через проведення антитерористичної операції чи інших подібних дій.

Стягувач постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області від 10.11.2014 № ВП 29344436 про повернення виконавчого документа не оскаржував.

Оскільки повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ст. 47 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV Про виконавче провадження не позбавляло його права на пред`явлення такого виконавчого документа до примусового виконання повторно, тому, з огляду на положення ст. 12 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII Про виконавче провадження , строк пред`явлення наказу господарського суду Донецької області від 08.07.2011 № 20/307 до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення - з 10.11.2014 протягом трьох років, тобто, до 10.11.2017.

Як вбачається, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Укргеотехнологія ухвалою суду від 16.08.2017 у справі № 20/307 частково відновлено втрачену справу та видано дублікат наказу від 08.07.2011р. про виконання постанови Вищого господарського суду України №20/307 від 15.06.2011р. про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» 6365463,39 грн. - суму компенсації вартості переданого у позику майна, 427814,01 грн. - суму неустойки, 160400,99 грн. - суму винагороди, 5383,45 грн. - суму 3% річних, 15791,91 грн. - суму інфляції, 19006,52 грн. - суму держмита, 175,90 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що стягувач був обізнаний про прийняття ухвали від 16.08.2017 у справі №20/307, оскільки його представник був присутній у відповідному судовому засіданні 16.08.2017р., про що зазначено у протоколі судового засідання та ухвалі суду від 16.08.2017.

Ухвала суду від 16.08.2017 у справі № 20/307 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвала суду від 16.08.2017 у справі № 20/307 та дублікат наказу від 07.07.2011р. про виконання постанови Вищого господарського суду України №20/307 від 15.06.2011р. направлено стягувачу 23.08.2017 рекомендованим листом з повідомленням. Втім, поштове відправлення повернулось до канцелярії суду 18.09.2017 (вх.№ 02-26/20375) з відміткою поштового відділення зв`язку: за закінченням строку зберігання .

У той же час, в автоматизованій системі документообігу суду та матеріалах справи відсутні будь-які відомості того, що у період з дня набрання чинності ухвалою суду від 16.08.2017 у справі № 20/307 заявником вживалися заходи для отримання відомостей щодо видачі наказу суду після набрання цим судовим рішенням законної сили.

З заявою, що розглядається, (вих..№2309ю від 23.09.2019) про видачу дублікату наказу господарського суду та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ТОВ Укргеотехнологія звернулося до суду через майже два роки після спливу строку для пред`явлення наказу господарського суду Донецької області від 08.07.2011 № 20/307 до виконання (після переривання такого строку та видачі дублікату наказу).

Не вчинення дій, спрямованих на реалізацію свого права на примусове виконання рішення, протягом майже двох років, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин пропуску процесуального строку, оскільки такі дії зумовлені суб`єктивними обставинами.

Суд зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, в клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Втім, ТОВ Укргеотехнологія у заяві вих..№2309ю від 23.09.2019 про наявність поважності причин пропуску процесуального строку у встановленому порядку не наведено, документально не підтверджено.

Можливість вчасного пред`явлення наказу до виконання залежить виключно від волевиявлення самого стягувача, тобто носить суб`єктивний характер.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено поняття обов`язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі №18-рп/2012 від 13.12.2012р . виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Суд також зазначає, що окрім права на судовий захист, складовою якого є виконання судових рішень, Конвенція 1950 року про захист прав людини і основоположних свобод передбачає необхідність дотримання принципу юридичної визначеності, який згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини є одним з фундаментальних елементів верховенства права в значенні §1 статті 6 Конвенції ( Совтрансавто Холдінг проти України , п.72; Рябих проти Росії , п.66; Брумареску проти Румунії , п.61 та інші). В рішенні Васильєв проти України зазначено, що коли мають місце спеціальні судові процедури, практика Європейського Суду, за дуже незначним винятком, оцінює їх з точки зору сумісності з принципом юридичної визначеності.

Разом з тим, розглядаючи підстави поновлення процесуальних строків, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), у справі "Рябих проти Росії" (заява № 52854/99), у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03).

В свою чергу, принцип юридичної визначеності гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. У широкому розумінні принцип юридичної визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення, перш за все, стабільного правового становища суб`єкта. Цей принцип означає вимогу щодо чіткості підстав, цілей і змісту нормативних приписів, особливо тих із них, що адресовані безпосередньо громадянам (юридичним особам), які повинні мати можливість упевнено передбачати правові наслідки своєї поведінки.

З урахуванням наведеного, встановлений Законом України Про виконавче провадження строк пред`явлення наказу до виконання, як і строк позовної давності, переслідує мету забезпечення правової певності через унеможливлення позитивного судового розгляду відповідного питання зі спливом певного часу та за умови не доведення поважності причин пропуску встановленого законом строку (див. рішення Джей.Ей.Пай Оксфорд Лтд проти Сполученого Королівства ).

Наявність права сторони на поновлення порушених прав не є безумовною підставою для здійснення судового захисту у даному випадку шляхом задоволення заяви про поновлення строків на пред`явлення наказу до виконання, поданої з пропуском строку для пред`явлення судового наказу до виконання майже два роки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені стягувачем у поданій заяві причини пропуску строку для пред`явлення наказу № 20/307 до виконання, який сплинув ще 10.11.2017, не можуть бути визнані поважними, а тривалість пасивної поведінки стягувача щодо реалізації своїх прав на примусове виконання рішення суду не може бути виправданою.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа по справі № 20/307 до виконання. Як наслідок, відсутні підстави для видачі дублікату судового наказу у справі № 20/307.

Керуючись ст.ст. 234 , 327 , 329 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви вих.№2309ю від 23.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеотехнологія» про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області №20/307 від 08.07.2011 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів згідно Розділу IV Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвала підписана 11.10.2019

Суддя Н.В. Величко