Постанова

від 18.12.2013 по справі 7/56-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 року Справа № 7/56-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідача),

судді: Березкіна О.В., Подобєд І.М.

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

Представники сторін:

від позивача: Михайлова О.В. представник, довіреність №13 від 20.03.13;

від позивача: Москалець А.П. представник, довіреність №23 від 20.03.13;

від відповідача: Хвіден А.О. представник, довіреність №3/10-323 від 07.10.13;

представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Дніпропетровського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013р. у справі №7/56-08

за позовом Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, м. Дніпропетровськ

до Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор", м. Дніпропетровськ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

за участю : Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

про усунення перешкод в користуванні приміщенням

за заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013р. у справі №7/56-08 (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р. по справі № 7/56-08.

Приймаючи ухвалу, господарський суд виходив з того, що заявником не доведено, що протягом часу відстрочки - до 31.12.13р. спірне приміщення буде звільнене.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дніпропетровський слідчий ізолятор управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, надати відстрочку до 2020 року.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом не були враховані докази надані у вигляді копій проектно-кошторисної документації на розробку проекту переселення Дніпропетровського слідчого ізолятора з приміщень лікарні та не була врахована специфічність ситуації. Відповідач стверджує, що власними силами Дніпропетровського слідчого ізолятора проводяться підготовчі роботи по виконанню рішення суду, щодо виселення з Української психіатричної лікарні з суворим наглядом. Для цього зроблено переобладнання семи камер попереднього утримання у 9 - му корпусному відділені у камери для тримання хворих - засуджених. Також зроблено ремонт прогулянкових дворів, та коридорів на 2 - х поверхах, що підтверджує акт державного виконавця від 19.09.13р.

На теперішній час Дніпропетровський слідчий ізолятор отримав наказ № 403/ОД -13 від 12.07.13р. «Про організацію виконання Державної цільової програми реформування Державної кримінально - виконавчої служби на 2013 - 2017 роки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013р. № 345» ( з таблицею) в якому йдеться про виділення коштів на проведення капітального ремонту режимного корпусу Дніпропетровського слідчого ізолятора, але в наказі відсутні відомості про виділення коштів на переобладнання режимного корпусу №9 у жіночу лікарню при Дніпропетровському слідчому ізоляторі.

Виходячи з цього, кошти на переобладнання режимного корпусу №9 під жіночу лікарню при Дніпропетровському слідчому ізоляторі можуть бути виділені тільки у 2018 році, а освоєні та використані за призначенням у 2019 році, тому остаточне виселення Дніпропетровського слідчого ізолятора з приміщень Української ПЛ з суворим наглядом можливе лише у 2020 році.

В судовому засіданні представник апелянта зазначив, що в апеляційній скарзі помилково зазначено строк до 2020 року, правильним просив вважати дату до 31 грудня 2013 року.

18.12.13р. третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити скаргу Дніпропетровського слідчого ізолятору в частині - скасувати ухвалу суду від 28.10.2013 року та задовольнити заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09. 08 року по справі № 7/56-08 до 31 грудня 2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 09.12.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.13р. розгляд справи відкладено на 18.12.13р., строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився , належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, а також те, що спливає строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.102 ГПК України, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав :

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 року у справі № 7/56-08 позов Української психіатричної лікарні з суворим наглядом задоволено, вирішено усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом виселення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" з першого поверху лікувального корпусу за літ. Б-4 загальною площею 611,4 кв.м (391,9 кв.м + 219,5 кв.м) та з приміщення на другому поверсі правого крила лікувального корпусу за літ. Б-4 площею 246,6 кв.м Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 84.

Рішення господарського суду набрало законної сили.

На виконання вищевказаного рішення 06.10.08р. видано наказ про примусове виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008 року за заявою Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" виконання рішення відстрочено до 01.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року у справі № 7/56-08 за заявою відповідача виконання рішення відстрочено до 01.08.2010 року. В задоволені заяви щодо відстрочки виконання рішення на більш тривалий термін суд відмовив.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року змінено, відстрочено виконання рішення господарського суду від 18.09.2008 року терміном до 01.06.2011 року.

02.11.2010 року постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.10 року, та залишено в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року.

Вищий господарський суд України погодився з доводами касаційної скарги Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про те, що заявник не зміг довести навіть свої твердження щодо звернень до державних органів влади , їх структур, не надав належних доказів щодо звернень про включення у складі видатків необхідних коштів. Вищий господарський суд України погодився з тим, що Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом виконує специфічні загальнодержавні функції, передбачені ч.5 ст. 94 КК України, іншого психіатричного закладу з суворим наглядом для таких осіб на території України не існує, і при цьому заклад має таке ж мізерне державне фінансування як і заявник та не має інших джерел фінансування для вирішення нагальних проблем з розміщення та тримання відповідно до вирішення суду складної категорії психічно хворих, а щодо осіб, які утримуються в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом, не виконуються гарантовані державою права та санітарні норми.

03.12.2010 року відповідач у справі втретє звернувся з заявою про відстрочку виконання рішення суду та просив відстрочити виконання рішення до 2012 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010р. Державній установі "Дніпропетровський слідчий ізолятор" в задоволені заяви відмовлено.

На чергове звернення відповідача, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.11р. відмовлено в задоволені заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.11р. в задоволені заяви відповідача від 24.06.11 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 року також відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Звернувшись знову з заявою про відстрочку виконання рішення Державна установа «Дніпропетровський слідчий ізолятор» посилається фактично на ті ж самі обставини, які вже були предметом дослідження в минулих судових засіданнях.

Крім цього в заяві про відстрочку виконання рішення заявник посилається на проект наказу про перепрофілювання лікарні шляхом створення чоловічої лікарні. Однак докази того, що на цей час проект наказу відповідно до правил діловодства пройшов погодження у службах боржника, третьої особи у справі, якій підпорядкований боржник , направлений до головного управління ДПТС для підписання його керівником департаменту в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, з тексту апеляційної скарги вбачається, що реальне виселення Дніпропетровського слідчого ізолятора з приміщень Української психіатричної лікарні з суворим наглядом буде можливе лише у 2020 році.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З аналізу ст. 121 ГПК України вбачається, що відстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно- правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу , не виконувалось, на шкоду одній із сторін.

Таким чином Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку що будь яких доказів того, що рішення буде належним чином виконано внаслідок наданої відстрочки суду не надано, а тому правомірно відмовив Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не були враховані надані докази у вигляді копій проектної - кошторисної документації на розробку проекту переселення Дніпропетровського слідчого ізолятора з приміщень Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, не була врахована специфічність ситуації, а також те, що власними силами Дніпропетровського слідчого ізолятора проводяться підготовчі роботи по виконанню рішення суду, щодо виселення з Української психіатричної лікарні з суворим наглядом спростовуються висновками суду, які містяться в мотивувальній частині рішення і не можуть бути підставою для скасування рішення.

Таким чином, місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 79, 103-104, 106 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013р. у справі №7/56-08 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 23.12.2013р.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя О.В.Березкіна Суддя І.М. Подобєд