Ухвала

від 23.06.2010 по справі 7/56-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.06.10р. Справа № 7/56-08 За заявою: Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор", м. Дніпропетровськ, про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.08р.

у справі:

за позовом Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, м. Дніпропетровськ

до Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор", м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про усунення перешкод в користуванні приміщенням

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник за довіреністю №8 від 22.06.2010р.- ОСОБА_1;

від відповідача: представник за довіреністю б/н від 22.06.2010р. - ОСОБА_2, юрисконсульт юридичної групи - ОСОБА_3, довіреність № 3/10-8133 від 17.05.2010р.;

від третьої особи: старший спеціаліст-юрисконсульт - ОСОБА_2, довіреність № 15/1 від 16.06.2010р

СУТЬ СПОРУ:

Державна установа "Дніпропетровський слідчий ізолятор" (м. Дніпропетровськ) звернулася з заявою в порядку ст. 121 ГПК України, якою просить відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р. у справі № 7/56-08 до 2017 року.

Заява мотивована тим, що рішення суду неможливо фактично виконати на даний час. Заявник зазначає, що з моменту подання Українською психіатричною лікарнею з суворим наглядом позову до суду та за час відстрочки виконання рішення, яка вже надавалася судом до 01.07.2010р., враховуючи всю серйозність подальших наслідків для кримінально-виконавчої системи, керівництво обласного Управління п'ять разів, а саме листами від 13.05.2008р. (№15/1-944), від 30.09.2008р. (№15/1-1866), від 02.02.2009р. (№15/1-141), від 28.09.2009р. (№15/1-1488) та від 28.05.2010р. (15/1-748), інформувало керівництво Державного департаменту про надзвичайну ситуацію, яка склалася, та постійно пропонувало винести зазначене проблемне питання для його вирішення на рівні керівництва зацікавлених міністерств та відомств. Також, виносились пропозиції щодо сприяння у вирішенні питання відведення земельної ділянки для будівництва нового корпусу лікарні для засуджених, розробки та фінансування даного проекту. Однак, враховуючи, що в умовах жорстких бюджетних обмежень, викликаних наслідками всесвітньої фінансової кризи, а ні бюджетом 2009-го, а ні бюджетом 2010-го року не передбачено виділення капвидатків на фінансування програм будівництва об'єктів Державної кримінально-виконавчої служби, відповідне рішення не прийняте. Як стверджує заявник, виселення і перенесення Багатопрофільної лікарні на площі корпусних відділень Дніпропетровського СІЗО призведе до значних бюджетних витрат на створення заново відповідної медичної інфраструктури, перепланування камер під встановлені норми корисної площі для лікарень (5 кв.м), створення окремих прогулянкових двориків, облаштування необхідних комунікацій та додаткових інженерних мереж, налагодження і введення в дію складного медичного обладнання, а також призведе до різкого погіршення умов утримання слідчо-заарештованих безпосередньо в слідчому ізоляторі за рахунок перерозподілу ув'язнених по іншим камерам. Наслідком цього може стати порушення встановлених норм корисної площі для ув'язнених та вимог ст. 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення". Так, за доводами заявника, перенесення та розміщення 3-ох відділень Багатопрофільної лікарні на одному з корпусних відділень ДСІЗО зменшить загальну кількість камер на 72 одиниці, тобто фактично зменшить наповнення слідчого ізолятору на 467 спальних місць. Мінімальна загальна сума коштів, які потрібні для придбання тільки матеріалів (не враховуючи вартість безпосередніх будівельно-ремонтних робіт) за варіантом перенесення терапевтичного, неврологічного та хірургічного відділення до ДСІЗО та обладнання нової лінії охорони становить щонайменш півмільйона гривень. За наведених обставин, заявник вважає, що у разі не відстрочення виконання рішення суду, Багатопрофільна лікарня змушена буде повністю припинити свою діяльність, що значно підвищує ризик загострення оперативної обстановки в місцях позбавлення волі, може викликати масове незадоволення та заворушення серед засуджених. Ще одна небезпечна проблема, яка набуде особливої гостроти після звільнення приміщень за рішенням суду, полягає в тому, що периметр ДСІЗО впритул підходить до будівлі УПЛ СН (де саме зараз розташована Багатопрофільна лікарня), тобто він фактично замикає лінію охорони слідчого ізолятору. В разі відчуження цього приміщення на периметрі ДСІЗО з'явиться ділянка, що не буде охоронятися, довжиною 67 метрів. Всі інженерні та інженерно-технічні засоби на цій ділянці зараз відсутні, що негативно вплине на охорону території ДСІЗО в цілому. З внутрішньої сторони на стіні будівлі УПЛ СН знаходиться 83 вікна палат для хворих, які є прямим виходом за межі зони, що охороняється, та які УПЛ СН в обов'язковому порядку повинна буде замурувати, а також проармувати всі внутрішні стіни згідно діючих режимних вимог. Отже, проблемне питання виникне і для адміністрації УПЛ СН, для вирішення якого також потрібні значні фінансові резерви. Заявник у виконанні рішення вбачає також загрозу для життя людей. За твердженнями заявника, нове керівництво Державного департаменту України з питань виконання покарань ініціюватиме сумісне детальне вивчення, разом із керівництвом Міністерства охорони здоров'я України, проблеми щодо доцільності виселення Багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО та прийняття, як найдоцільнішого варіанту, виваженого рішення про укладання угоди щодо тимчасового перебування останньої на фактично зайнятих площах Української психіатричної лікарні на правах довгострокової оренди. На думку заявника, реальну надію на розв'язання існуючого кола проблем дає прийнята 26.10.2008р. "Концепція реформування Державної кримінально-виконавчої служби" на період до 2017 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2008р. № 1511-р. У квітні поточного року місцевим органам виконавчої влади було надіслано проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби України на період до 2017 року". Завдання і заходи з виконання цієї Програми передбачають забезпечення поетапного приведення рівня медичної допомоги та оснащення медичним обладнанням закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у відповідність з нормами пенітенціарних систем європейських держав, а саме поступове введення в дію щороку по одному-двох лікарняних закладів до 2017 року - у вигляді реконструкції та технічного переоснащення закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби, в тому числі Дніпропетровської області, за рахунок державного бюджету. На даний час Дніпропетровська обласна державна адміністрація дала згоду на участь у реалізації вказаної програми та підтримку кримінально-виконавчої служби Дніпропетровської області, у тому числі у питанні щодо виділення земельної ділянки для реалізації вищевказаного рішення. На створення цілісних майнових комплексів для передислокації слідчих ізоляторів Програмою передбачено виділення щороку коштів у сумі 852, 3 млн. грн. із поступовим введенням в дію нових установ упродовж 2015-2017 років.

Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом проти заяви про відстрочку виконання рішення заперечує, посилається на ті обставини, що відстрочка виконання рішення вже надавалася, та вважає, що процесуальний закон дозволяє здійснити відстрочку виконання рішення лише один раз. Також, позивач у справі зазначає, що приміщення, щодо якого відстрочено виконання рішення, вкрай необхідно лікарні. Лікувальний заклад є єдиним в системі Міністерства охорони здоров'я та Департаменту виконання покарань, де знаходяться на примусовому лікуванні особи, до яких застосовано заходи примусового медичного характеру. Іншого лікувального закладу з суворим наглядом для таких осіб на території України не існує. На теперішній час лікарня при існуючій площі завантажена пацієнтами. При їх утриманні не виконуються гарантовані державою права та обов'язки осіб, які утримуються у лікарні. За рахунок існуючих площ площа на одного хворого для його утримання складає 2, 1 кв.м при встановленій нормі 7 кв.м. За таких обставин позивач вважає за неможливе вирішення нагальних потреб заявника у відстроченні виконання рішення за рахунок погіршення становища Української психіатричної лікарні з суворим наглядом та осіб, які в ній утримуються. Окрім того, позивач вважає, що заявником штучно створюється ситуація для унеможливлення виконання рішення суду, адже в період часу, на який виконання рішення було відстрочене, ним не вжито будь-яких дій, направлених на подальше виконання рішення суду.

Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області просить задовольнити заяву про відстрочку виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін у справі, господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р. у справі № 7/56-08 позов задоволено, вирішено усунути перешкоди в користуванні приміщенням Української психіатричної лікарні з суворим наглядом шляхом виселення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" з першого поверху лікувального корпусу за літ. Б-4 загальною площею 611,4 кв.м (391,9 кв.м + 219,5 кв.м) та з приміщення на другому поверсі правого крила лікувального корпусу за літ. Б-4 площею 246,6 кв.м Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 84.

Рішення набрало законної сили. На виконання рішення суду 06.10.2008р. видано наказ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008р. за заявою Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" виконання рішення відстрочено до 01.07.2010р.

Задовольняючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, суд послався на неможливість звільнення приміщень, щодо яких прийняте судове рішення, без переміщення лікувального закладу при Дніпропетровському слідчому ізоляторі в інше приміщення, яке відповідатиме вимогам щодо утримання та лікування в ньому засуджених до позбавлення волі, необхідність вжиття певних заходів щодо підбору (будівництва) іншого приміщення, що є досить тривалим в часі, можливість будівництва необхідного приміщення під розміщення лікувального закладу лише при наявності відповідного бюджетного фінансування, яке відсутнє.

При визначенні терміну відстрочки виконання судового рішення суд врахував, зокрема, необхідність включення у складі видатків Державного бюджету України коштів на проведення землевпорядних робіт під будівництво слідчого ізолятору та саме будівництво, необхідність періоду часу на їх освоєння.

Між тим, відповідач у справі вдруге звернувся з заявою про відстрочку виконання рішення суду та просить відстрочити виконання рішення аж до 2017 року.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення суду.

Заява відповідача не ґрунтується на жодних фактичних обставинах, які свідчили б про реальну можливість виконання рішення суду навіть у 2017 році.

Суд відстрочив виконання рішення на досить тривалий термін, однак протягом цього терміну не вжито будь-яких реальних заходів, направлених на вирішення проблеми розміщення лікувального закладу при Дніпропетровському слідчому ізоляторі: не прийняті з цього питання на належному рівні жодні рішення; як на 2009 рік, так і на 2010 рік не вирішене питання щодо отримання бюджетного фінансування для вирішення існуючої проблеми; не розглядалося та не вирішене питання розміщення лікувального закладу в інших приміщеннях системи Департаменту виконання покарань тощо.

Між тим, відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Позивач та відповідач є державними закладами та знаходяться в рівних економічних умовах і відстрочка виконання судового рішення в другий раз на тривалий термін за обставин заперечень позивача проти відстрочки призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування спірним приміщенням.

В той же час, враховуючи специфіку діяльності позивача та відповідача, з урахуванням якої звільнення спірних приміщень відповідачем потребує вирішення окремих питань, в тому числі, вжиття певних заходів безпеки, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду ще терміном на один місяць, а саме: до 01.08.2010р.

Заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідача у справі, наведені в заяві про відстрочку виконання рішення суду, та доводи третьої особи.

Суд відхиляє доводи позивача у справі щодо неможливості вдруге відстрочити виконання рішення суду. Ст. 121 ГПК України, якою керується суд при вирішенні питання відстрочки виконання рішення, не містить відповідної заборони, визначає лише підстави, за наявності яких суд може відстрочити виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р. у справі № 7/56-08 терміном до 01.08.2010р.

Щодо відстрочки виконання рішення на більш тривалий термін в задоволенні заяви -відмовити.

Суддя ОСОБА_4