Ухвала

від 17.12.2013 по справі 31/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 31/194 17.12.13

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

На дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві

За позовом Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

До Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд - 2»

Про усунення недоліків

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача (скаржника): Мудрак Ю.В. представник за довіреністю № 4651/0/2-12 від 21.06.13.

Від відповідача: Сизоненко С.В. представник за довіреністю № 1067 від 08.08.13.

Від ДВС: не з'явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.10. у справі № 31/194 (яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.11) позовні вимоги Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» задоволено повністю, зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» негайно усунути недоліки, внаслідок яких відбувається затікання у паркінгу, побудованому за адресою: м. Київ, вул. Т. Строкача, 7, а саме: виконати роботи з гідроізоляції стелі, особливо в місцях деформаційних швів, усунути наслідки затікань на стінах та стелі, а саме виконати оздоблювальні роботи паркінгу, виконати роботи по перекладці фігурних елементів мощення (ФЕМів) на покрівлі паркінгу, забезпечивши відведення дощових вод від стін будинку. Крім того, на відповідача покладені судові витрати за розгляд даної справи.

01.11.11. на виконання вищевказаного рішення та постанови були видані відповідні накази № 31/194.

06.11.13. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 30153594;

- скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві про закінчення виконавчого провадження ВП № 30153594 від 26.06.13., винесену старшим державним виконавцем Кузьменком О.В.;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві відновити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.10. у справі № 31/194.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.13. розгляд вищевказаної скарги призначено на 03.12.13.

Представник відповідача 03.12.13. через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.13. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги відкладено на 17.12.13.

16.12.13. представником ДВС через відділ діловодства суду подано письмові пояснення щодо заяви.

Представник відповідача 17.12.13. через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі в яких виклав клопотання про розгляд скарги без участі його повноважного представника.

В судовому засіданні 17.12.13. о 10:00 год. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.12.13. о 14:20 год.

В судовому засіданні 17.12.13. представником позивача підтримано подану ним скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.13. проти скарги заперечував.

Представник ДВС в судове засідання 17.12.13. не з'явився.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та ін. Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.03., стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Вимоги скаржника обґрунтовані тим, що постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30153594 від 26.06.13. не було направлено на адресу позивача. Далі, позивач вказує на те, що державною виконавчою службою не в повному обсязі було вчинено дії щодо виконання рішення суду, а винесення оскаржуваної постанови є передчасним, оскільки боржник недоліки не усунув.

Крім того, позивач посилається на те, що його не було у встановленому порядку викликано держаним виконавцем на місце перевірки 26.06.13., що позбавило стягувача можливості надати докази невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі.

Додатково позивач посилається на відсутність у матеріалах виконавчого провадження фотоматеріалів з місяця проведення обстеження та на те, що державним виконавцем не було залучено відповідного спеціаліста.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

Суд відзначає, що у відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Крім того, п 1 ч. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З матеріалів скарги вбачається, що 16.11.11. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30153594 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.11.11. № 31/194 про усунення недоліків та встановлено боржнику строк для самостійного виконання в термін 7 днів з дати винесення постанови.

Вказану постанову направлено на адресу скаржника та отримано ним, що останнім не заперечується.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У строк наданий на самостійне виконання рішення суду, боржником жодних дій по виконанню рішення не вчинено.

Приписами ст. 32 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням .

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, вимогою державного виконавця від 04.04.12. зобов'язано відповідача виконати рішення суду в строк до 15.04.12.

За результатами виходу на місце державним виконавцем встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 01.11.11. № 31/194 не виконано, про що складено відповідний акт від 12.06.12.

Крім того, 12.06.12. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення на відповідача штрафу в розмірі 680,00 грн. та зобов'язано останнього в строк до 22.06.12. повністю ліквідувати недоліки.

За результатами виходу на місце державним виконавцем встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 01.11.11. № 31/194 не виконано, про що складено відповідні акти від 05.07.12. та від 21.10.12.

В зв'язку з вказаним, 30.11.12. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення на відповідача штрафу в розмірі 1 360,00,00 грн. та зобов'язано останнього в строк до 18.12.12. (дата наступного виходу державного виконавця для перевірки виконання) повністю ліквідувати недоліки. Крім того, боржника було попереджено, що в разі не усунення недоліків виконавець звернеться з поданням про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності.

Про необхідність усунення недоліків в строк до 18.12.12., дату наступного виходу державного виконавця та про кримінальну відповідальність відповідача було також повідомлено вимогою державного виконавця № в/10 від 30.11.12.

Далі, вимогою державного виконавця № в/26 від лютого 2013 року вкотре зобов'язано відповідача в термін до 22.02.13. усунути недоліки та було попереджено про перевірку виконання рішення суду 22.02.13.

Актом державного виконавця, складеним за результатами виходу на місце 22.02.13. встановив, що усунуто приблизно 50% недоліків.

За результатами виходу на місце державним виконавцем встановлено, що рішення суду виконано фактично та повно про що складено відповідний акт від 26.06.13.

Таким чином, держаним виконавцем в повному обсязі було вчинено дії щодо виконання рішення суду у справі № 31/194.

Стосовно доводів скаржника про відсутність в матеріалах виконавчого провадження фотоматеріалів з місця проведення обстеження, суд відзначає наступне.

Подані відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві матеріали виконавчого провадження № 1207/10, номер за ЄДРВП: 30153594, на противагу твердженням скаржника, містять фото з місяця проведення обстеження.

При цьому, судом враховано, що доведення належними засобами доказування певних обставин по справі, ГПК України покладається саме на особу, яка на ці обставини посилається (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 30/5009/2733/11 від 02.04.12.).

Разом з тим, на обґрунтування власних тверджень Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» належними засобами доказування не доведено відсутності відповідних фотоматеріалів.

Судом не приймаються доводи скаржника про те, що незалучення державним виконавцем відповідного спеціаліста призвело до хибного висновку про усунення боржником недоліків в повному обсязі та незаконного винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.13. ВП № 30153594, в зв'язку з викладеним нижче.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99. № 74/5, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Таким чином, призначення експерта чи спеціаліста є правом, а не обов'язком державного виконавця.

В свою чергу, відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 1207/10, номер за ЄДРВП: 30153594, від сторін відповідних заяв про залучення спеціаліста не надходило.

Крім вказаного, вимоги скаржника обґрунтовані тим, що його не було у встановленому порядку викликано держаним виконавцем на місце перевірки 26.06.13., а постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30153594 від 26.06.13. не було направлено на адресу позивача.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 4.9.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99. № 74/5).

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 4.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99. № 74/5, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 26.06.13. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Матеріали скарги містять супровідний лист № 239/26 від 26.06.13. (наданий скаржником) про направлення на його адресу постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.13.

Крім того, дані стосовно виконавчих документів , що надійшли до органу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень. Дані вносять з моменту впровадження автоматизованої системи "Реєстр виконавчих проваджень". Документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (п. 13 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99. № 74/5).

Положеннями п. 3.3, п. 3.4 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.03. № 43/5, відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення. Відомості про відкладення провадження виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження вносяться до Єдиного реєстру не пізніше наступного робочого дня після винесення відповідних постанов.

Згідно з п. 5.2 вказаного Положення, право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Позивачем не заперечується, що ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.11.11. ВП № 30153594, в якій зазначено реєстраційний номер виконавчого провадження, вказано ідентифікатор доступу та роз'яснено право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, зокрема, за допомогою мережі Інтернет.

Таким чином, позивач, був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та як зацікавлена особа (стягувач) не був позбавлений можливості знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, для вчасного реагування та користування своїми правами, наданими сторонам виконавчого провадження, зокрема, правом на направлення свого повноважного представника на місце перевірки та подання заяви про залучення спеціаліста.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону та п. 2.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99. № 74/5, сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими Законом.

Стосовно тверджень відповідача про те, що скаржником було пропущено десятиденний строк на подачу скарги, оскільки про оскаржувану постанову позивач дізнався 01.10.13., про що свідчить рішення Святошинського районного суду міста Києва, суд відзначає, що надана відповідачем копія зазначеного рішення не є сама по собі свідченням такої обізнаності позивача. В той же час, жодних доказів про отримання вказаного рішення позивачем та ознайомлення останнього з його змістом суду не надано.

Враховуючи викладене в сукупності, скарга Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві є необґрунтовано та недоведеною і задоволенню не підлягає.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 31/194 за позовом Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» про усунення недоліків, відмовити повністю.

Суддя Т.М. Ващенко