Постанова

від 13.12.2013 по справі 826/16932/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2013 року № 826/16932/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСКОП-УКРАЇНА» до 1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002702203, № 0002712203, № 0002732203, № 0002722203 від 17 жовтня 2013 року та стягнення коштів, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКОП-УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач 1) № 0002702203, № 0002712203, № 0002732203, № 0002722203 від 17 жовтня 2013 року та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ Держказначейської служби України у м. Києві, відповідач 2) на користь ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 219 673,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що висновки податкового органу про те, що позивачем здійсненні господарські правовідносини з ТОВ «Інтелпромсервіс», з ТОВ «Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія», з ТОВ «Вторметекспорт», з ТОВ «Ферко» та з ТОВ «Глобал-Ресурс», які не носили реальний характер, і, як наслідок, завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на суму 5 825 944 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року на суму 1 223 448 грн., а також завищено податковий кредит на загальну суму 8 494 440,00 грн., є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки реальність господарських операцій підтверджується видатковими та податковими накладними про продаж товару, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями про оплату вартості товару, Договорами зберігання зерна, складськими квитанціями, Витягами з Реєстру складських документів на зерно, виданими Державним підприємством «Держреєстри України», сертифікатами якості сої, виданими Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області на підставі проведених досліджень сої.

Крім того, на час здійснення господарських операцій такі підприємства були зареєстровані в установленому законом порядку, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягами з такого реєстру.

На думку позивача, ним за результатами здійснення господарських операцій з такими підприємствами, виходячи з вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 138.6 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування 5 825 944 грн.

Так само, ним, виходячи з вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на підставі податкових накладних, виданих зареєстрованими як платники податку особами, правомірно віднесено до податкового кредиту 8 494 440,00 грн.

Позивач вказує на те, що припущення податкового органу про невиконання постачальниками позивача вимог податкового законодавства не є підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, який виконав всі передбачені Податковим кодексом України умови щодо його отримання і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Як наслідок, на переконання позивача, порушення контрагентами покупця вимог податкового законодавства несе негативні наслідки лише для таких контрагентів.

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення (Форма «Р») № 0002702203 від 17.10.2013 р., (Форма «В1») № 0002712203 від 17.10.2013 р., (Форма «В4») № 0002732203 від 17.10.2013 р., (Форма «В2») № 0002722203 від 17.10.2013 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, на думку позивача, сума податку на додану вартість в розмірі 2 219 673,00 грн. не відшкодована ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» з бюджету в зв'язку з її протиправним зменшенням податковим органом, внаслідок чого порушено право ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» на одержання такої суми коштів.

На думку позивача, така сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість і підлягає стягненню з бюджету на користь ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА», а тому, вимога до відповідача 2 заявлена ним правомірно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Контролюючий орган подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у межах господарської діяльності.

Таким чином, на думку відповідача 1, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати коштів.

В наданих запереченнях відповідач 1 просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити, в судовому засіданні представник відповідача 1 проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідач 2 подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що ГУ Держказначейської служби України у м. Києві та його посадові особи права та охоронювані законом інтереси позивача не порушувало.

В наданих запереченнях відповідач 2 просить в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити, про результати розгляду повідомити належним чином.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 27.11.2013 р. представника відповідача 2, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКОП-УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 30579869) зареєстровано 27 вересня 1999 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 213216). Вказане товариство розташоване за адресою: 02660, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Марини Раскової, будинок 11, офіс 600.

ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30 вересня 1999 року за № 06390, на час перевірки товариство перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно з Свідоцтвом № 35636544 від 20 січня 2006 року ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість з 20 січня 2006 року.

В період з 16.09.2013 року по 20.09.2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 30579869) по взаємовідносинах з ТОВ «Інтелпромсервіс» (код за ЄДРПОУ 33142285) за січень, березень 2012 року, з ТОВ «Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія» (код за ЄДРПОУ 34593626) за січень 2012 року, з ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) за травень, червень 2013 року, з ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342) за лютий, березень, квітень, травень 2013 року та з питання правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт № 816/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013 року (далі - Акт № 816/26-53-22-03-21/30579869).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 138.7 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1 223 448 грн., а саме: за І квартал 2012 р. на суму 1 223 448 грн.;

- п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 3 902 623 грн., а саме: за травень 2013 року на суму 1 682 950 грн., за червень 2013 року на суму 2 219 673 грн.; також встановлено заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2013 року на суму 3 165 055 грн., та встановлено завищення залишку від'ємного значення (ряд. 24 декларації з ПДВ) за липень 2013 року на суму 7 756 872 грн.

07 жовтня 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення за № 446/10 на Акт № 816/26-53-22-03-21/30579869.

17 жовтня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 816/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013 р., прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002702203, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до абз. другого п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, за порушення вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 138.7 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 529 310 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 223 448 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 305 862 грн.

17 жовтня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 816/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013 р., прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0002712203, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 ст. 58 та відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, за порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 902 623 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 1 951 312 грн.

17 жовтня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 816/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013 р., прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002732203, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 ст. 58 та відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 756 872 грн.

17 жовтня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 816/26-53-22-03-21/30579869 від 27.09.2013 р., прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В2» № 0002722203, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 ст. 58 та відповідно до п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, абз. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, за порушення вимог п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 165 055 грн.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача 1 обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.7 ст. 138 ПК України фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції.

Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері.

У відповідності до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в періоді, що перевірявся, контролюючим органом встановлено взаємовідносини між позивачем та «Інтелпромсервіс», ТОВ «Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс».

З матеріалів справи вбачається, що згідно з укладеними договорами купівлі-продажу від 03.01.2012 р. № 03/01/12 та від 19.03.2012 р. № 19/03/12 між ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Інтелпромсервіс» (Продавець) здійснювалась поставка сої на загальну суму 3 871 132 грн. (у т.ч. ПДВ 645 188 грн.) та згідно яких були виписані податкові та видаткові накладні.

Разом з тим, до відповідача 1 від Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС надійшов Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтелпромсервіс» (код за ЄДРПОУ 33142285) щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Євросвіт» (код за ЄДРПОУ 31703622) за жовтень 2010 року, ПП «Аваї» (код за ЄДРПОУ 37059311) за листопад 2010 р., ПП «Ріо-Гранде» (код за ЄДРПОУ 37297916) за квітень 2011 року, ПП «Промкомплект Україна»» (код ЄДРПОУ 35477839) за грудень 2011 року, ПП «Оптіма-грейн» (код ЄДРПОУ 36780003) за січень 2012 року, ТОВ «Логістичний центр «Укравтомонтаж» (код за ЄДРПОУ 37709106) за період лютий-березень 2012 року, ТОВ «Вістан ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37867458) за період січень-березень 2012 р., ТОВ «Базисстандарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 34918554) за березень 2012 року та покупцями за період жовтень 2010 p., листопад 2010 p., квітень 2011 р., грудень 2011 p., січень-березень 2012 року» від 26.06.2013 р. № 16/2200/33142285 (далі - Акт № 16/2200/33142285).

Перевіркою встановлено (Акт № 16/2200/33142285), що ТОВ «Інтелпромсервіс» операції здійснювалися без мети настання реальних наслідків та укладалися правочини без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, ухилення від сплати податків, в результаті чого дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Крім того, згідно з договором купівлі-продажу від 30.01.2012 р. № 30012012/1, укладеного між ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія» (Продавець), здійснювалась поставка сої, на загальну суму 3 120 000 грн. (у т.ч. ПДВ 520 000 грн.) та згідно якого були виписані податкові та видаткові накладні.

Разом з тим, до відповідача 1 від ДПІ Хмельницької області ДПС ГУ Міндоходів у м. Хмельницькому надійшов Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Б.І.К Будівельно-індустріальна компанія» (код ЄДРПОУ 34593626) з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 р. та січень 2012 р.» від 09.07.2013 р. № 2882/22-3/34593626 (далі - Акт № 2882/22-3/34593626)

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку (Акт № 2882/22-3/34593626), а саме:

- у ТОВ «Б.І.К. Будівельно-індустріальна компанія» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями за період вересень 2011 р., січень 2012 р.;

- на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, ТОВ «Б.І.К Будівельно-індустріальна компанія» завищено обсяг операцій з поставки товарів (робіт, послуг), що призвело до завищення податкових зобов'язань за вересень 2011 р., січень 2012 р. на загальну суму ПДВ 1 274 958 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: за вересень 2011 р. на суму ПДВ 179 732 грн., за січень 2012 р. на суму ПДВ 1 095 226 грн.;

- на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, ТОВ «Б.І.К Будівельно-індустріальна компанія» завищено обсяг операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2011 р., січень 2012 р. на загальну суму ПДВ 959 944 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: за вересень 2011 р. на суму ПДВ 178 372 грн., за січень 2012 р. на суму ПДВ 781 572 грн.

За вказаних обставин, контролюючий орган в своєму Акті № 2882/22-3/34593626 дійшов висновку, що фактично в періоді, що підлягав перевірці, виявлено факти оформлення ТОВ «Б.І.К Будівельно-індустріальна компанія» операцій з постачання робіт, послуг (ТМЦ), що не мали реального товарного характеру, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг).

Крім того, згідно з договором купівлі-продажу від 24.05.2013 р. № 24/05/13, укладеного між ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Вторметекспорт» (Продавець), здійснювалась поставка сої на загальну суму 12 345 717 грн. (у т.ч. ПДВ 2 057 619 грн.) та згідно якого були виписані податкові та видаткові накладні.

Разом з тим, до відповідача 1 від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127924) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138) за період березень 2013 року, з ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (код ЄДРПОУ 38319715) за період квітень 2013 року, з ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ 38390080) за період березень, травень 2013 року, з ТОВ «Фірма Інтер-Проект» (код ЄДРПОУ 38272468) за період січень 2013 року, з ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл» (код ЄДРПОУ 20005502) за період червень 2012 року, з ТОВ «Укрформ» (код ЄДРПОУ 38148689), з СК ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 30526598), з ПП «Схід Пропроект» (код ЄДРПОУ 37160994) за період: січень 2012 р. - липень 2013 р.» від 13.09.2013 р. № 953/22-01/30127924 (далі - Акт № 953/22-01/30127924).

В Акті № 953/22-01/30127924 зазначено, що за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність: достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

За вказаних обставин, контролюючий орган в своєму Акті № 953/22-01/30127924 дійшов висновку, про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Як наслідок, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень; ненадання для проведення перевірки первинних документів, оформлених, відповідно до вимог чинного законодавства, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Вторметекспорт».

Крім того, згідно з договором купівлі-продажу від 22.02.2013 р. № 22/02/13, укладеного між ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «Ферко» (Продавець), здійснювалась поставка сої на загальну суму 19 628 577 грн. (у т.ч. ПДВ 3 271 306 грн.) та згідно якого були виписані податкові та видаткові накладні.

Разом з тим, до відповідача 1 від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ 38390080), ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ 38390080), ТОВ «Квентін» (код ЄДРПОУ 38390138) товарно-матеріальних цінностей за період березень 2013 року» від 16.08.2013 р. № 643/22-40/31681342 (далі - Акт № 643/22-40/31681342).

В Акті № 643/22-40/31681342 зазначено, що за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність: достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

За вказаних обставин, контролюючий орган в своєму Акті № 643/22-40/31681342 дійшов висновку, про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Як наслідок, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень; ненадання для проведення перевірки первинних документів, оформлених, відповідно до вимог чинного законодавства, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Ферко».

Крім того, згідно з автоматизованими інформаційними системами відповідача 1: АРМ «Облік», АРМ «Аудит», АРМ «Звіт», АІС «Податки», БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було встановлено взаємовідносини ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» з ТОВ «Глобал-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 38204885) (Постачальник товарів) за період квітень, травень 2013 р.

До перевірки первинні документи не були наданні, але згідно з реєстром податкових накладних було встановлено, що здійснювалась поставка товару на загальну суму 12 001 955 грн. (у т.ч. ПДВ 2 000 326 грн.).

До відповідача 1 від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобал-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 38204885) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2013 р. по 30.06.2013 р.» від 18.09.2013 р. № 1458/26-57-22-02-09/38204885 (далі - Акт № 1458/26-57-22-02-09/38204885).

В Акті № 1458/26-57-22-02-09/38204885 зазначено, що за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність: достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

За вказаних обставин, контролюючий орган в своєму Акті № 1458/26-57-22-02-09/38204885 дійшов висновку, про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Як наслідок, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень; ненадання для проведення перевірки первинних документів, оформлених, відповідно до вимог чинного законодавства, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Глобал-Ресурс».

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про те, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів «сумнівних» контрагентів та отримання бюджетного відшкодування, а відсутність реального здійснення господарських операцій з зазначеними вище контрагентами вважає доведеним відповідачем під час розгляду справи.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи фактів, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та проведенні перевірки правомірно використані дані вищевказаних актів для формування своїх висновків, оскільки вони в силу пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України є джерелами податкової інформації.

Разом з тим, судом надано оцінку долученим до позовної заяви первинним документам, а саме: договорам, видатковим, податковим накладним, рахункам на оплату та платіжним дорученням до таких договорів, ТТН, сертифікатам якості сої, договорам складського зберігання зерна, складським квитанціям до них, витягам з реєстру складських документів на зерно.

Проте, суд вважає їх неналежними, оскільки належним чином оформлені документи не дають підстав для формування витрат та нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що податкова накладна по своїй суті є лише формальним документом, який надає право платнику на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, але не являється підтвердженням фактичної сплати податку до бюджету.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Отже, з урахуванням викладеного, наявність податкових накладних та інших документів у ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА», виписаних постачальниками на поставку продукції (товару) у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання покупцями права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, а також віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002702203, № 0002712203, № 0002732203, № 0002722203 від 17 жовтня 2013 року ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь ТОВ «АСКОП-УКРАЇНА» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 219 673,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, податок на додану вартість.

У відповідності до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Приписами п. п. 200.7, 200.8, 200.10, 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з п. п. 6-9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. № 39 (далі - Порядок № 39) у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Беручи до уваги викладене вище та виходячи з особливого механізму взаємодії податкових органів та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача, заявленої до відповідача 2 з огляду на те, що перерахування платникові податку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку можливо за наявності дотримання чинників, визначених в Порядку № 39.

За вказаних вище обставин, суд не знайшов підстав для задоволення вимог позивача.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем 1 доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та - дій відповідача 2.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОП-УКРАЇНА» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко