Постанова
від 05.12.2013 по справі 801/4919/13-а
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/4919/13-а

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан"- Щербинін Роман Євгенійович, довіреність № 10-1/428 від 13.11.13

представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан"- Пилипчук Галина Леонівна, довіреність № б/н від 05.12.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В. ) від 15.07.13 у справі № 801/4919/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан" (вул. Васильченко, 10,Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15 липня 2013 року у справі № 801/4919/13-а у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15 липня 2013 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 14.11.2013 року, 05.12.2013 року та 12.12.2013 року не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи 14.11.2013 року, 05.12.2013 року відповідач сповіщений належним чином.

Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи 12.12.2013 року відповідач сповіщений шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена довідка секретаря судового засідання від 09 грудня 2013 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У судове засідання 12.12.2013 року представники сторін не з'явились.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання Рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-16/1542 від 03.05.2007 року та зобов'язати відповідача поновити у картці особового рахунку ПрАТ «Санаторій Карасан» суму 444250,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів.

Заявою від 01.07.2013 року (а.с. 47) позивач просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Господарського суду АР Крим від 2-16/1542-2005 від 03.05.2007 року. За результати розгляду вказаної заяви ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2013 року залишено без розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби в частині позовних вимог про визнання бездіяльності ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС щодо невиконання рішення Господарського суду АР Крим по справі № 2-16/1542-2005 від 03.05.2007 року протиправною.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з тим, що позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за квітень 2006 року, де у рядку 25.1 заявлено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 1000000,00 грн. Податковими повідомленнями-рішеннями № 0001402301/0 від 21.06.2006 року, № 0001402301/1 від 10.08.2006 року та № 0001402301/2 від 01.11.2006 року податкова інспекція зменшила позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2006 року у сумі 444250,00 грн., оскільки заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування 1000000,00 грн. перевищує фактичну суму податку на додану вартість, сплачену постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередньому місяці (березень 2006 року) на 444250,00 грн.

Під час вирішення справи № 2-16/1542-2007А Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 26.07.2007 року погодився з висновками податкової інспекції в частині того, що позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у сумі 444250,00 грн., але визнав нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим № 0001402301/0 від 21.06.2006 року, № 0001402301/1 від 10.08.2006 року та № 0001402301/2 від 01.11.2006 року у частині позбавлення права позивача на заявлення бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів із ПДВ у розмірі 444250,00 грн. (а.с. 11-15).

Таким чином, судовим рішенням по справі № 2-16/1542-2007А, що набрало законної сили, визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2006 року у сумі 444250,00 грн. шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодів.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наявність у позивача від'ємного значення з ПДВ на час подання податкової декларації з ПДВ за квітень 2006 року податковою інспекцією не спростовується.

Враховуючи, що судом під час вирішення справи № 2-16/1542-2007А було визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2006 року у сумі 444250,00 грн. шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодів, то податкова інспекція повинна була відобразити на особовому рахунку позивача з ПДВ суму 444250,00 грн. як від'ємне значення ПДВ за податковою декларацією за квітень 2006 року, що підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому таке бюджетне відшкодування згідно вказаного рішення суду підлягає зарахуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань позивача з ПДВ у наступних податкових періодах.

З наданих судовій колегії копій особового рахунку позивача за ПДВ за період квітень 2006 року та по час вирішення справи у суді апеляційної інстанції вбачається, що сума від'ємного значення ПДВ 444250,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, не відновлена податковою інспекцією на особливому рахунку позивача.

Відповідно до форми податкової декларації, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.09.2003 року № 466 «Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 р. за N 964/8285, за рядком 25 декларації визначається «Залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (різниця рядків (21 - 22 - 23 - 24) колонки Б)».

Згідно Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) сума бюджетного відшкодування залежно від обраного платником податку напрямку повернення суми бюджетного відшкодування ( на рахунок цього платника податку у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному обсязі вказується у відповідному рядку податкової декларації з ПДВ.

У податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 року позивачем за рядком 25 вказана сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1000000 грн.

Як зазначалося вище, суд під час розгляду справи визнав, що позивач неправомірно зазначив у рядку 25.1 податкової декларації з ПДВ про те, що сума бюджетного відшкодування 444250,00 грн. підлягає поверненню позивачу на розрахунковий рахунок, а не іншим способом та визнав право позивача на отримання бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань позивача з ПДВ у наступних податкових періодах. Тобто суд визнав неправомірним обраний позивачем напрямок повернення суми бюджетного відшкодування, а сама по собі спірна сума бюджетного відшкодування 444250,00 грн., яка визначена позивачем у податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 року у складі загальної суми бюджетного відшкодування 1000000,00 грн., позивачем у декларації за квітень 2006 року заявлена та не спростована у якості бюджетного відшкодування у зв'язку з чим підлягає відображенню за даними особового рахунку позивача з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався у вересні 2007 року до податкового органу з питання відображення за даними його особового рахунку з ПДВ суми бюджетного відшкодування ПДВ 444250,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів з ПДВ (а.с. 16), але вказана заява позивача залишилася податковою інспекцією без розгляду та виконання.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на тому, що протягом усього часу позивач зменшував свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму бюджетного відшкодування 444250,00 грн., але враховуючи, що вказана сума ПДВ не відображена за даними його особового рахунку з ПДВ, це призводить до негативних правових наслідків для нього.

Відповідач вказані твердження позивача не спростував.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню, судове рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Санаторій Карасан" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.13 у справі № 801/4919/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Зобовь'зати Державну податкову інспекцію у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби поновити у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування ПДВ 444250,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» з ПДВ наступних податкових періодів, згідно декларації Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» з ПДВ за квітень 2006 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» (ЄДРПОУ 02650682, АР Крим, м. Алушта, смт Партеніт, вул. Васильченко, 10) витрати по сплаті судового збору у розмірі 53 грн.00 коп. (П'ятьдесят три гривні нуль копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська

Дата ухвалення рішення05.12.2013
Оприлюднено24.12.2013

Судовий реєстр по справі —801/4919/13-а

Ухвала від 01.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 14.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 23.12.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дадінська Тамара Вікторівна

Постанова від 05.12.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дадінська Тамара Вікторівна

Ухвала від 20.09.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дадінська Тамара Вікторівна

Постанова від 15.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Яковлєв С.В.

Постанова від 15.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Яковлєв С.В.

Ухвала від 11.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Яковлєв С.В.

Ухвала від 01.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Яковлєв С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні