Ухвала

від 26.11.2013 по справі 21/135-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 листопада 2013 року Справа № 21/135-12

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Малетича М.М., суддів:Владимиренко С.В., Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Забір'я" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі№ 21/135-12 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області; 2) Публічного акціонерного товариства "Забір'я" провизнання частково недійсним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Публічного акціонерного товариства "Забір'я" про визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1 від 02.06.1998 №5-25-7/27 в частині передачі відповідачу-2 наступних водних об'єктів: став нагульний № 8, розташований в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області; став Гребінки, площею 5,4 га, розташований в с. Гребінки Васильківського району Київської області; став риборозплідний, площею 14 га, розташований в с. Марьянівка Васильківського району Київської області; став нагульний, площею 26 га, розташований в с. Ксаверівка Васильківського району Київської області; став вирощувальний, площею 70,9 га, розташований в с. Марьянівка Васильківського району Київської області; став водосп, площею 13,3 га, розташований в с. Марьянівка Васильківського району Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області 14.01.2013 у справі № 21/135-12 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 21/135 12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013, рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 скасовано, позов задоволено: визнано недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у Відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно переліку нерухомого майна Відкритому акціонерному товариству "Забір'я" наступних водних об'єктів: став нагульний №8 (Васильківський район, с. Липовий Скиток); став Гребінки, 5,4 га (Васильківський район, с. Гребінки); став риборозплідник, 14 га (Васильківський район, с. Марьянівка); став нагульний, 26 га (Васильківський район, с. Ксаверівка); вирощувальний став, 70,9 га (Васильківський район, с. Марьянівка); став водосп, 13,3 га (Васильківський район, с. Марьянівка).

Публічним акціонерним товариством "Забір'я" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 21/135-12, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, встановленого статтею 71 Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 22.04.2008 у справі № 2-1/16602-2007 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 71, 75, 76, 80, 83 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши матеріали надані заявником, колегія суддів вважає, що заява про перегляд постанови суду касаційної інстанції підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до статті 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Постанова Вищого господарського суду України у справі № 21/135-12, про перегляд якої подано заяву, прийнята 23.07.2013, тобто, строк подання заяви про її перегляд Верховним Судом України закінчився 24.10.2013, тоді як відповідну заяву було направлено до суду касаційної інстанції 26.10.2013, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором № 0815400638105, наявним на конверті, в якому було отримано матеріали відповідної заяви. Колегія суддів зазначає, що наданий заявником опис поштового вкладення не може розглядатись як доказ для встановлення дійсної дати здійснення відправки заяви, оскільки по перше зазначена на ньому дата "23.11.13" не відповідає дійсності, як така, що не настала, а згідно Акту Вищого господарського суду України від 19.11.2013 № 08.04 10/48, складеного на підставі Інструкції з діловодства у господарських судах України завідувачем сектору Онищенко О.В., спеціалістом І категорії Івановою В.В. та спеціалістом І категорії Алтутіною О.О., при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Публічного акціонерного товариства "Забір'я" на описі вкладення, який знаходився у конверті, дата відправки на поштовому штемпелі наведена олівцем. Таким чином, заява Публічного акціонерного товариства "Забір'я" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 21/135-12, подана з пропуском встановленого статтею 111 17 ГПК України строку і без клопотання про поновлення цього строку.

Строки для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів, встановлені частинами першою і другою статті 111 17 ГПК України, є процесуальними і можуть бути поновлені з причин, визнаних судом поважними, за клопотанням особи, яка подала відповідну заяву (частина третя тієї ж статті). Поновлення цих строків з ініціативи суду законом не передбачено. Тому, відсутність такого клопотання відповідно до частини третьої статті 111 17 ГПК України тягне за собою залишення заяви про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 21/135-12. При цьому підлягає поверненню сплачена заявником сума судового збору, перерахованого за платіжним дорученням від 22.10.2013 № 333.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що постанова Вищого господарського суду України від 22.04.2008 у справі № 2-1/16602-2007, на яку заявник посилається, не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах з огляду на таке:

Приймаючи постанову від 23.07.2013 у справі № 21/135-12, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання частково недійсним та скасування рішення відповідача-1 "Про передачу відповідачу-2 у власність водні об'єкти". Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що водні об'єкти (стави), передані у власність відповідачу-2 на підставі оспорюваного наказу відповідача-1, є штучними водними об'єктами місцевого значення, тому право розпорядження цими об'єктами не належало до компетенції державних органів приватизації. Крім того, з посиланням на положення статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України суд касаційної інстанції зазначив про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, про що заявляв відповідач, оскільки позов було подано в межах зазначених строків. При цьому, положення статей 71, 75, 76, 80, 83 Цивільного кодексу УРСР 1963 року і пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, про неоднакове застосування яких зазначає в заяві заявник, в даній постанові Вищим господарським судом України не застосовувались.

При цьому у постанові від 22.04.2008 у справі № 2-1/16602-2007, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову щодо визнання частково недійсним та скасування рішення селищної ради в зв'язку із закінченням строку позовної давності та вказав про правомірність застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положення статті 80 Цивільного кодексу УРСР, за якою закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій пропуску строку позовної давності у даному спорі до набрання чинності Цивільним кодексом України, що не заперечувалось прокурором і позивачем, та в зв'язку з тим, що прокуратурою та позивачами не спростовано обставини пропуску позовної давності у даній справі, клопотання про його відновлення жодним з позивачів не заявлялося, наявність поважних причин пропуску позовної давності не встановлювалися.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 20 ГПК України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1) Заяву Публічного акціонерного товариства "Забір'я" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 21/135-12 залишити без розгляду.

2) Повернути Публічному акціонерному товариству "Забір'я" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням від 22.10.2013 № 333.

Головуючий суддя: М.Малетич Судді:С.Владимиренко Т.Козир О.Кот І.Панова