Постанова

від 19.12.2013 по справі 911/586/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа№ 911/586/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

за участю представників:

від позивача: представник - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

від відповідача-3: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2013 р.

у справі № 911/586/13-г (головуючий Скутельник П.Ф., судді Лилак Т.Д., Ярема В.А.)

за позовом ОСОБА_3

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ", смт. Черняхів Черняхівського р-ну Житомирської обл.,

2. ОСОБА_4,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", с. Вишенки Бориспільського р-ну Київської обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_5,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД",

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 р. ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ", ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Новобуд», укладеного 26.05.2011 р. між ТОВ «Фактор-Капітал» та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-1, в порушення вимог ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та п. 8.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", без отримання дозволу від учасників товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відчужено належну йому частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" шляхом укладення з відповідачем-2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2013 р. у справі №911/586/13-г позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ", ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року задоволено повністю.

Визнано укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" та громадянкою України ОСОБА_4 договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року недійсним з моменту укладення.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 382,33 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 382,33 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 382,33 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у зв'язку з укладенням спірного договору всупереч вимогам Статуту Господарський суд Київської області правильно визнав даний договір недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідачі та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від відповідача-3 ТОВ "НОВОБУД" через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Так, доказів того, що керівництво відповідача-3, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано, а участь представника відповідача-3 в іншому судовому засіданні не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, так як в даному випадку ТОВ «НОВОБУД» мало можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України та забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Неявка представників відповідачів та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" зареєстровано 13.11.2002 року, про що свідчить запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

20.02.2008 року державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренко Олександром Володимировичем проведено державну реєстрацію змін до установчих документів - статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", редакцію якого затверджено протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 15.02.2008 року №01/01/08.

Згідно п. 1.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", учасниками товариства є: юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ"; фізична особа-громадянин ОСОБА_5; фізична особа-громадянин ОСОБА_3.

Відповідно до п.п. 4.4, 4.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", статутний капітал товариства становить 2 250 000,00 грн. та складається з внесених учасниками вкладів. У статутному капіталі частки учасників складають: юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" - 1 125 000,00 грн., що становить 50,00% розміру статутного капіталу; фізична особа-громадянин ОСОБА_5 - 562 500,00 грн., що становить 25,00% розміру статутного капіталу; фізична особа-громадянин ОСОБА_3 - 562 500,00 грн., що становить 25,00% розміру статутного капіталу.

Частинами 1, 2 ст. 147 Цивільного кодексу України, а також ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Згідно п.п. 8.2., 8.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником своєї частки (її частини) третім особам допускається за згодою учасників.

Позивач зазначає, що 10.05.2011 року на її адресу надійшла нотаріально посвідчена заява відповідача-1 від 21.04.2011 року про те, що даний учасник має наміри відступити належну йому частку у розмірі 50% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД".

Як вбачається з заяви відповідача-1 від 21.04.2011 року, адресованої приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, адресованого ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ", як учасник товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", повідомляє про намір відступити шляхом продажу належну йому частку в розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ".

Згідно ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до п. 8.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

У відповідь на заяву відповідача-1 від 21.04.2011 року, позивач у заяві від 18.05.2011 року, адресованій приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, а в свою чергу приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 у листі від 18.05.2011 року, адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" повідомляв, що отримавши 06.05.2011 року заяву відповідача-1 від 21.04.2011 року про намір відступити шляхом продажу належну йому частку у розмірі 50% від загального статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" за 5 000 000,00 грн., ОСОБА_3, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", якому належить 25% від загального статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" бажає скористатися своїм переважним правом на купівлю частини частки товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" в розмірі 0,001% від запропонованої для продажу частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД".

Заяву Позивача від 18.05.2011 року передано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 19.05.2011 року та відповідно до дублікату рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем-1 23.05.2011 року.

Отже шляхом надіслання заяви ОСОБА_3 від 18.05.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ", позивач, у відповідності до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та п. 8.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", скористався переважним правом купівлі частини частки товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" у розмірі 0,001% від запропонованої для продажу частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД".

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 передбачено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

26.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" та громадянкою України ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року (Договір), згідно п. 1.1. якого, продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передає у власність покупця свою частку розміром 50% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймає та зобов'язується оплатити вказану частку.

Згідно п.п. 2.1., 3.1. Договору, ціна договору (вартість частки, яку продавець відступає продавцю шляхом купівлі-продажу) становить 5 000 000,00 грн. Право власності на частку переходить від продавця до покупця з моменту підписання цього договору обома сторонами та його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. 5.1.4. Договору, продавець стверджує, що відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" він належним чином повідомив інших учасників товариства про продаж частки. ОСОБА_5, як учасник товариства і власник 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "НОВОБУД", відмовився від переважного права купівлі-продажу частки, що підтверджується заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 27.04.2011 року за реєстр. №166, про що нотаріусом доведено до відома покупця. ОСОБА_3, як учасник товариства і власник 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "НОВОБУД", була належним чином повідомлено про відчуження частки, що підтверджується заявою про передачу заяви ТОВ "ФАКТОР КАПІТАЛ" ОСОБА_3, переданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 21.04.2011 року за реєстровим №1106 та доставленої ОСОБА_3 10.05.2011 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не використала свого переважного права купівлі частки за ціною та на умовах, на яких частка пропонувалася для продажу покупцю, про що нотаріусом доведено до відома покупця.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним договором.

Відповідно до свідоцтва від 19.06.2012 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, яке зареєстроване в реєстрі за №1927, станом на момент укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" було належним чином повідомлене про намір учасника товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", який володіє 25% від загального розміру статутного капіталу товариства, - ОСОБА_3, придбати частину частки товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" у розмірі 0,001%.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" як продавця за Договором, викладені у п. 5.1.4. договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року, про те що, ОСОБА_3, як учасник товариства і власник 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "НОВОБУД", не використала свого переважного права купівлі частки за ціною та на умовах, на яких частка пропонувалася для продажу покупцю, є такими що не відповідають дійсності.

Відповідно до п. 3.2.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року № 04-5/14, учасник товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю має право на відчуження частки (її частини) у статутному капіталі третім особам за умови дотримання переважного права інших учасників товариства на придбання відчужуваної частки.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ", шляхом укладення з громадянкою України ОСОБА_4 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року, у зв'язку з недотриманням вимог ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", та п. 8.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", порушено переважне право учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" - ОСОБА_3, на купівлю частини частки статутного капіталу, що є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року.

Згідно п. 3.2.4. Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року № 04-5/14, судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України "Про господарські товариства" надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження. Недотримання встановленого статутом порядку відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із вимогами ст.ст. 204, 205 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" та громадянкою України ОСОБА_4, укладено з порушенням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки в силу вимог ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та п. 8.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", вказаний Договір суперечить інтересам учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" - ОСОБА_3, який володіє 25% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "НОВОБУД", та порушує переважне право позивача на купівлю частини частки товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" у розмірі 0,001%, внаслідок чого позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" від 26.05.2011 року, укладеного 26.05.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОР КАПІТАЛ" та громадянкою України ОСОБА_4 є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

В свою чергу відповідачем не спростовані надані позивачем докази протягом розгляду справи.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом першої інстанції ТОВ «НОВОБУД» фактично не викликався в судові засіданні чим позбавив відповідача-3 можливості користуватись правами.

Так Господарським судом Київської області всі процесуальні документи відповідачу-3 направлялись на адресу: Київська обл., Бориспільськтй р-н, с. Вишенки, вул. Лесі Українки, 70, яка зазначена як адреса ТОВ «НОВОБУД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яку також зазначено відповідачем-3 в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2012 р. у справі № 911/586/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/586/13-г повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич