Рішення

від 17.12.2013 по справі 914/3795/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/3795/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана", м. Львів

до відповідача: Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області, м. Миколаїв

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Нечипорук Анатолій Максимович, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: ТзОВ "Нечипорук Транспорт Сервіс", м. Тернопіль

про зняття арешту з рухомого майна та виключення його з акту опису

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н.Кривці

Представники:

Від позивача: Хом"як О.Г.

Від відповідача: н/з

Від третьої особи-1: н/з

Від третьої особи-2: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Світлана», м. Львів до Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області, м. Миколаїв за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Нечипорук Анатолій Максимович, м. Тернопіль, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс», м. Тернопіль про зняття арешту з рухомого майна та виключення його з акту опису.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 05.11.2013р.

Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, 05.11.2013р. та 19.11.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 03.12.2013р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.12.2013р.

В судове засідання 17.12.2013р. представник позивача з'явився позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, просить задоволити. Вимоги ухвали суду від 03.12.2013р. виконав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 02.12.2013р. подав заперечення на позов, зокрема вважає, що даний позов повинен бути розглянутий відповідно до КАС України в позовному порядку, просить суд розглянути справу без участі представника. Вимоги ухвал суду виконав частково.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1 - Нечипорук А. М. в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву у якій повідомив про те, що не заперечує проти позовних вимог, а також просить суд розглядати справу без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2 - ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» в судове засідання не з'явився, однак 13.12.2013р. на адресу суду надіслав заяву у якій повідомив, що заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі, а також просить суд розглядати справу за відсутності представника, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

05.06.2006 р. між ТзОВ "Світлана" та ТзОВ "Нечипорук Транспорт Сервіс" укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу №05/06/2006.

У зв'язку із виникненням розбіжностей у п.1.1 договору та накладній №7-08 від 26.07.2006р. укладено додаток №2 від 26.07.2006р. до договору купівлі - продажу №05/06/2006 від 05.06.2006р., який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.1. додатку №2 від 26.07.2006р. продавець (ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс») продає покупцю (ТзОВ - «Світлана») транспортний засіб DAF 95 ХF 380", ідентифікатор ХLRТЕ47ХSOЕ459997 - сідловий тягач - Е марки «DAF», модель - 95.380, 1997 р. в., білого кольору, номер шасі (кузова , рами) - ХLRТЕ47ХSOЕ459997, двигун - дизельний, об'ємом - 12580 куб. см., - загальною вартістю - 210323, 60 грн., в т.ч. ПДВ 35053, 93 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору покупець (позивач - ТзОВ «Світлана») здійснює попередню оплату транспортного засобу у розмірі 70% його вартості, а саме - 147 226,52 грн. в т.ч. ПДВ - 24537,75 грн.

На виконання умов договору, 05.06.2006р. ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» виставило позивачу рахунок №104 на проплату згідно договору купівлі-продажу №05/06/2006 від 05.06.2006р. на суму 210 323,60 грн. в т.ч. ПДВ 35053, 93 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується платіжним дорученням №1 від 21.07.2006р., банківською випискою від 30.08.2012р. за період з 21.07.2006р. по 22.07.2006р. позивач - ТзОВ «Світлана» здійснив проплату на користь ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» в сумі - 238 895, 86 грн. (оплата проведена за транспортний засіб за договорами 05/06/2006 та 06/06/2006 від 05.06.2006р.)

На підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу від 14.11.2006р. № ВСС 012709 - ТзОВ «Світлана» (позивач) є власником транспортного засобу - сідлового тягача - Е марки «DAF 95 XF 380», ідентифікатор ХLRТЕ47ХSOЕ459997 номерний знак ВС 9915 ОА.

Таким чином, позивач оплативши за транспортний засіб та здійснивши реєстрацію у встановленому законом порядку набув право власності на автомобіль.

06.03.2012р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесена постанова у справі № 1915/3587/2012, якою громадянина Нечипорук А.М визнано винним у порушенні митних правил передбачених ст.352 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави 13 транспортних засобів, в тому числі "ДАФ 95 ХФ 380", білого кольору, ідентифікатор ХLRТЕ47ХSOЕ459997, який належить на праві власності ТОВ "Світлана".

08.06.2012р. відділом ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області (відповідач) відкрито виконавче провадження № ВП 32920160 щодо здійснення стягнення з Нечипорук А.М. на користь держави в особі Тернопільської митниці, шляхом конфіскації транспортного засобу "ДАФ 95 ХФ 380", ідентифікатор ХLRТЕ47ХSOЕ459997.

Актом опису й арешту майна від 17.05.2013р., було описано та накладено арешт на майно - сідловий тягач - марки «DAF 95 XF 380», ідентифікатор ХLRТЕ47ХSOЕ459997, який знаходиться у власності ТзОВ «Світлана» (в матеріалах справи).

09.09.2013р. відділом ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою надання письмового висновку з питань початкової вартості майна для продажу з прилюдних торгів без ПДВ транспортного засобу - сідловий тягач марки «DAF 95 XF 380», шасі № ХLRТЕ47ХSOЕ459997,1997р.в., ДНЗ ВС 9915АО.

Відповідно до ст.ст. 328, 329 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відтак, як вбачається із матеріалів справи, позивач набув право власності на спірний транспортний засіб правомірно, здійснивши оплату та зареєструвавши у встановленому законом порядку. Крім того, факт набуття права власності позивачем - ТзОВ «Світлана» встановлено рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.04.2013р. у цивільній справі № 607/4833/13-ц. Зокрема, судом встановлено що позивач придбавши автомобіль у ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» та зареєструвавши його у встановленому законом порядку, набув право власності на цей транспортний засіб. Також, судом було встановлено, що позивач на час придбання автомобіля не знав та не міг знати про переміщення спірного транспортного засобу на територію України з порушенням норм митного законодавства. 04.07.2013р. апеляційний суд Тернопільської області рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.04.2013 року залишив без змін.

Відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.11.2003р. №14, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 27.08.1976р. « Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, в силу ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено належність описаного й арештованого майна позивачу, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст.11, 328, 329, 391 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 38, 35, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зняти арешт з рухомого майна, а саме: сідлового тягача - Е марки «DAF 95 XF 380», ідентифікатор шасі XLRTE47XSOE459997, номерний знак ВС 9915 АО, що належить на праві власності ТзОВ «Світлана», м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 3 (код ЄДРПОУ 13824955) та виключити його з акту опису та арешту майна Відділу ДВС Миколаївського РУЮ у Львівській області від 17.05.2013р.

3. Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області, м. Миколаїв, вул. Воз»єднання,10 (код ЄДРПОУ 13824900) на користь Товариства з обмеженою «Світлана», м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 3 (код ЄДРПОУ 13824955) - 1 147,00 грн. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення складено 23.12.2013р.

Суддя Мороз Н.В.