Постанова

від 18.12.2013 по справі 14/308

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 14/308

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. (доповідача) суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б. перевіривши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі№ 14/308 господарського суду Рівненської області за позовомзакритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних робіт" третя особа з самостійними вимогами на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Рівненська обласна інспекція державного технічного нагляду, 2.Територіальне управління Держпромгірнагляду у Рівненській області за участю прокуратури Рівненської області про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився

- - відповідачане з'явився - - третьої особи-1Садовий В.С. - - третьої особи-2не з'явився - третьої особи-3не з'явився - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О. - скаржника Тарасюк А.П. В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2006 року закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних робіт", в якій просило суд витребувати із незаконного володіння відповідача рухоме майно відповідно до переліку. Позов заявлений на підставі статей 16, 20, 80, 386, 387, 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.11.2006 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Рівненську обласну інспекцію державного технічного нагляду та Територіальне управління Держпромгірнагляду у Рівненській області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.11.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя". Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення на майно.

17.11.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" подало позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних робіт" про витребування майна із незаконного володіння останнього та визнання права власності на рухоме майно відповідно до переліку (з урахуванням доповнень до позовної заяви, т. 1., а. с. 133-141).

29.01.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" подало заяву про відмову від позовних вимог про витребування майна із незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних робіт", яка прийнята судом (т.2., а.с.165).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.01.2013 (суддя Марач В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 (головуючий Тимошенко О.М., судді: Огороднік К.М., Коломис В.В.) у справі № 14/308 позов ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" залишено без розгляду. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТзОВ "Компанія "Розточчя" задоволено частково. Визнано за ТзОВ "Компанія "Розточчя" право власності на майно згідно переліку. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог ТзОВ "Компанія "Розточчя" про витребування майна із незаконного володіння ТзОВ "Управління механізації будівельних робіт" та зобов'язання ТзОВ "Управління механізації будівельних робіт" передати ТзОВ "Компанії "Розточчя" свідоцтва про реєстрацію 62 машин та механізмів. Відмовлено ТзОВ "Компанії "Розточчя" в задоволенні вимог про визнання права власності на наступне майно: Трактор Т-16 МТ, № кузова 525987; Трактор МТЗ-82, двигун 463623, 1998 р.в., номер кузова 397911; Бульдозер Б-170, інв. № 274, № кузова 133560; Причіп 2ПТС-4; ТО-18 фронтальний навантажувач, інв. № 142, днз.2532РБ. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17.11.2006.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки правомірності набуття товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" права власності на спірне майно.

Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС", товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних робіт", товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя", Рівненська обласна інспекція державного технічного нагляду, Територіальне управління Держпромгірнагляду у Рівненській області не скористались правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС", товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних робіт", Рівненська обласна інспекція державного технічного нагляду, Територіальне управління Держпромгірнагляду у Рівненській області не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих доказів встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" (покупцем) та закритим акціонерним товариством "Управління будівництва Рівненської АЕС" (продавцем) укладено договори №№ 5-10/10, 10-10/10, 11-10/10, 12-10/10 від 04.10.2005 та договори №№ 2-10/14, 3-10/14, 4-10/14,5-10/14 від 09.09.2005 за умовами яких продавець передає у власність покупця визначене цими договорами майно, а покупець зобов'язується оплатити його вартість.

Пунктом 1.4. договорів встановлено, що право власності на майно переходить до покупця 30.12.2005 або раніше в момент здійснення покупцем повних розрахунків за придбане майно. Акт приймання-передачі підписується сторонами в трьохденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно або з моменту набуття покупцем права власності на придбане майно.

За умовами пункту 2.1. договорів покупець зобов'язаний внести кошти із врахуванням ПДВ за придбане майно протягом п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги про оплату від продавця. Плата за майно вноситься на підставі цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на рахунок вказаний продавцем у вимозі про оплату товару.

Згідно з умовами пункту 3.1. договорів передача майна здійснюється продавцем покупцю в трьохденний термін з моменту здійснення повних розрахунків за придбане майно або з моменту набуття покупцем права власності на придбане майно. Одночасно з майном передаються його приналежності та документи в т.ч. технічні паспорти, тех. талони, номерні знаки тощо.

У пункті 3.2. договорів сторони погодили, що передача майна продавцем і прийняття покупцем посвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

На виконання зазначених умов, 28.12.2005 між сторонами були складені Акти приймання-передачі відповідно до яких закрите акціонерним товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" прийняло майно за Договорами №№ 5-10/10, 10-10/10, 11-10/10, 12-10/10 від 04.10.2005 згідно переліку на загальну суму 369 300 грн.

Відповідно до Актів приймання-передачі від 10.01.2006 закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" прийняло майно визначене Договорами №№ 2-10/14, 3-10/14, 4-10/14, 5-10/14 від 09.09.2005 згідно переліку на загальну суму 494 150 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані суми коштів по зазначених вище договорах були перераховані Державній виконавчій службі у Рівненській області 26.12.2005, що підтверджується випискою з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя". Крім того, зазначеними актами приймання-передачі, скріпленими підписами та печатками ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" та ТзОВ "Компанія Розточчя", підтверджується факт перерахунку коштів на придбання спірного майна.

В позові закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" послалось на те, що передане відповідачу майно використовується ним безпідставно, оскільки договір про його передачу між позивачем та відповідачем не укладався, коштів за отримання майна позивач від відповідача не отримував, у зв'язку з чим вважає, що його права, як власника, порушені. Позов заявлено на підставі статей 16, 20, 80, 386, 387, 388 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, заявляючи самостійні вимоги на предмет даного судового спору товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя", посилається на те, що воно є набувачем спірного майна на підставі цивільно-правових угод, укладених з закритим акціонерним товариством "Управління будівництва Рівненської АЕС". Підставою позову визначені статті 11, 316, 321, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 392 цього ж кодексу передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час розгляду даної справи договори на підставі яких позивачем було придбано у власника майно є чинними, що підтверджується відповідним рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2012 у справі № 5015/479/12 (10-02/5(19/48)), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги посилання ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення господарських судів у справі № 10-02/5 (19/48) (про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених позивачем та ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС"), оскільки останні були скасовані судами вищих інстанцій. При цьому посилання на ту обставину, що судами визнані недійсними біржові угоди купівлі-продажу майна не впливає на правомірність рішення суду першої інстанцій у даній справі, оскільки задовольняючи вимоги третьої особи, суд врахував встановлену судами дійсність договорів купівлі-продажу, а не біржових угод. Безпідставним також визнано посилання на рішення судів у справі № 2а-686-2006 (про визнання незаконними дій посадових осіб ДВС), оскільки факти встановлені у цих рішеннях не вплинули на дійсність договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та закритим акціонерним товариством "Управління будівництва Рівненської АЕС".

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у відповідності до статей 316, 317, 328, 334, 392 Цивільного кодексу України та згідно дійсних та виконаних договорів купівлі-продажу від 04.10.2005 та від 09.09.2005, третя особа яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" набуло право власності на спірні об'єкти.

Відповідно до інформації викладеної в листі Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Рівненській області № 5699 від 29.01.2013 частину майна, а саме: Трактор Т-16 МТ, № кузова 525987; Трактор МТЗ-82, двигун 463623, 1998р.в., номер кузова 397911; Бульдозер Б-170, інв.№274, № кузова 133560; Причіп 2ПТС-4; ТО-18 фронтальний навантажувач, інв.№142, днз.2532РБ було реалізовано на аукціоні фізичним особам (т.2., а.с.142).

Встановивши на підставі поданих доказів зазначені обставини, попередні судові інстанції дійшли вірних висновків про часткове задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що останнім без поважних причин не подано витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки, були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 14/308 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова