Рішення

від 18.12.2013 по справі 922/3495/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р.Справа № 922/3495/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Лубни до Приватного підприємства "Альфа - Х", м. Харків про стягнення 128 035,38грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, дов. б/н від 25.06.13р., ОСОБА_4, дов. б/н від 02.09.13р.;

відповідача - Водолажський А.Ю., дов. № 936ю від 07.12.12р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 109 280,00грн., пеню в розмірі 18 755,38грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 14 від 01.10.11р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування в податковій інспекції м. Харкова довідки про те, що відповідач відобразив у податковому обліку операцію з отримання від позивача за договором купівлі-продажу № 14 від 01.10.11р. товару за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р.

Відповідач проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що товар за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. від позивача не отримував та зазначену накладну не підписував. Звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 16.09.13р. клопотання відповідача було задоволено, призначено по справі судову почеркознавчу експертизу. У зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

Після надходження до суду з експертної установи матеріалів справи ухвалою суду від 04.12.13р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 18.12.13р.

У судовому засіданні 18.12.13р. представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити в повному обсязі. Позивач підтримує заявлене раніше клопотання про витребування доказів та з врахуванням уточнень до нього просить суд витребувати у Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області довідку про відображення відповідачем у податковому обліку операції з придбання у позивача товару за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. за договором купівлі-продажу № 14 від 01.10.11р., декларацію з податку на додану вартість (додаток 5) та підтвердження даного факту за результатами документальної перевірки органами ДПІ.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.12.13р. проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача, у тому числі і витрати по сплаті судової почеркознавчої експертизи. Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що товар за договором купівлі-продажу № 14 від 01.10.11р. за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. не отримував, дану видаткову накладну не підписував, що підтверджується також проведеною судовою експертизою. Відповідач, також заперечує проти нарахування пені, посилаючись на те, що умовами договору № 14 від 01.04.11р. це не передбачено. Проти задоволення клопотання про витребування у податкової інспекції доказів заперечує, вважає його безпідставним.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.10.11р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (продавець) та Приватним підприємством "Альфа-Х" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 14, відповідно до умов якого продавець зобов'язався за замовленням відповідача продати останньому продукцію.

Сторони договору погодили, що асортимент продукції, її загальна кількість та ціна визначаються за домовленістю по факту на момент поставки товару (п. 2.1 договору).

Базис поставки - склад продавця (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.4. договору сторони погодили перехід права власності в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

У п. 3.3 договору сторони погодили кінцевий строк оплати за поставлений за договором товар - до 30.10.11р.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Як зазначає позивач, ФО-П ОСОБА_5 на виконання умов договору передала відповідачу товар за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. на суму 109 280,00грн., який відповідачем оплачений не був.

20.12.12р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) було укладено договір № 20/12-1 про відступлення права вимоги (далі договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого первісний кредитор передав позивачу, а позивач прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору, і став кредитором за договором купівлі-продажу № 14 від 01.04.11р. (основний договір), укладеним між первісним кредитором та відповідачем.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги позивач одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від відповідача належного виконання своїх зобов'язань за основним договором, а саме повернення грошових коштів в сумі 123 424,00грн. Також, за умовами п. 6 договору про відступлення права вимоги сторони погодили перехід до позивача прав, які забезпечують зобов'язання боржника.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення суми основного боргу у розмірі 109 280,00грн. за переданий відповідачу за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. товар за договором купівлі-продажу № 14 від 01.04.11р. та пені у сумі 18 755,38грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 14 від 01.04.11р.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує факт укладення ним договору купівлі-продажу № 14 від 01.04.11р., однак заперечує проти позову, посилаючись на те, що товар за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. він не отримував та зазначену накладну не підписував.

З огляду на надану позивачем накладну № 91/11 від 21.04.11р. (а.с. 11) судом вбачається, що товар одержаний відповідачем через ОСОБА_6 (графа «одержано» та «через»), який є директором підприємства. Однак, в графі «одержав», де міститься підпис особи, яка одержує товар, стоїть підпис без його розшифровки та зазначений підпис не завірений печаткою підприємства відповідача.

Ніяких інших документів, що підтверджують факт отримання відповідачем товару позивач не надав.

Суд вважає за необхідне зазначити, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Приймаючи до уваги заперечення відповідача та враховуючи те, що у видатковій накладній в графі "одержав" стоїть лише підпис, який не дає суду змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також відсутність печатки підприємства відповідача, для з'ясування обставин укладення та підписання сторонами видаткової накладної № 91/11 від 21.04.11р., судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Проведення судово-почеркознавчої екпертизи було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення даної експертизи судом було поставлено наступне питання:

1. Чи виконано підпис від імені директора ПП "Альфа-Х" (код ЄДРПОУ 24471649) ОСОБА_6 у видатковій накладній № 91/11 від 21.04.11р. в графі "отримав" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 8945, виконаної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса встановлено, що підпис від імені ОСОБА_6 в накладній № 91/11 від 21.04.11р. в рядку "Одержав" виконаний не ОСОБА_6.

Таким чином, доказів отримання відповідачем товару за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. позивач суду не надав.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про витребування у Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області довідки про відображення відповідачем у податковому обліку операції з придбання у позивача товару за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р. за договором купівлі-продажу № 14 від 01.10.11р., декларації з податку на додану вартість (додаток 5) та підтвердження даного факту за результатами документальної перевірки органами ДПІ суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, входячи з наступного.

Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що відображення цієї операції у податковому обліку відповідача є підтвердженням факту отримання відповідачем товару за спірною видатковою накладною.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкова накладна з податку на додану вартість є документом, що визначає дату виникнення права та підтверджує право продавця платника податку на додану вартість на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, та виникнення податкового обов'язку у покупця.

Даний документ стосується лише податкових правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України та п. 6, п. 7 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 (далі Порядок заповнення податкової накладної) податкова накладна виписується продавцем, як платником податку на додану вартість, у двох примірниках (оригінал і копія).

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Тому податкова накладна не є належним доказом, у розумінні ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, який може підтверджувати факт та дату здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що факт відображення або не відображення у податковому обліку з податку на додану вартість певної господарської операції не може бути визнаний судом як належний доказ здійснення цієї господарської операції та вважатись підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Окрім того, відповідно до вимог ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Позивач, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, у своєму клопотанні не зазначив підстави, з яких випливає що докази, які він просить витребувати, має податкова інспекція.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивачем до клопотання додана відповідь Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.10.13р. № 5059/10/20-30-15-01-26, надана на запит позивача, відповідно до якої податкова повідомила, що станом на 17.10.13р. згідно наявних баз даних інспекції взаємовідносини підприємства ПП «Альфа Х» (код ЄДРПОУ 24471649) з контрагентом ФО - П ОСОБА_5 (код ЕДРПОУ НОМЕР_1) відсутні.

Таким чином, зазначена відповідь спростовує факт наявності у податкового органу даних, що вимагає витребувати позивач, та лише підтверджує факт не здійснення та не відображення у податковому обліку господарської операції з придбання ПП «Альфа Х» у ФО - П ОСОБА_5 товарів за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів передачі Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та приймання відповідачем товару за договором за видатковою накладною № 91/11 від 21.04.11р., суд дійшов висновку про не доведення позивачем факту поставки цього товару, а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 109 280,00грн. суд вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 18 755,38грн. суд дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від суми основного боргу.

Також, суд звертає увагу, що сторонами взагалі не був передбачений у договорі розмір пені, що підлягає нарахуванню за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою суду від 16.09.13р. обов'язок по оплаті витрат на проведення експертизи було покладено на відповідача - Приватне підприємство "Альфа-Х". Відповідачем до суду надано в якості доказу оплати за проведення експертизи платіжне доручення № 276 від 30.10.13р. на суму 5 299,20грн.

За приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення експертизи покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 514 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, п. 198.2 ст. 198, 201 Податкового кодексу України, пп. 6, 7, 16 Порядку заповнення податкової накладної, ст.ст.1, 4, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. номер НОМЕР_2 (АДРЕСА_1, р/рахунок НОМЕР_3 в ПРУ ПАТ "Приватбанк" в м. Полтаві, МФО 331401) на користь Приватного підприємства "Альфа-Х", код ЄДРПОУ 24471649 (61003, м. Харків, майдан Рози Люксембург, 1/3, р/р 26007199255001 в ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533) - 5 299,20грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.