Постанова

від 17.12.2013 по справі 1170/2а-4311/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Справа № 1170/2а-4311/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішень,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.10.2012 року №0003540171;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.10.2012 року №0003550171.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки відповідачем винесені, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправомірних висновках податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс", а також неправомірному визнанні договорів, укладених позивачем із вказаними підприємствами нікчемними.

Позивач зазначає, що з ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс", були укладені письмові договори, які були реально виконані, підприємством було отримано товари та послуги.

Відповідач заперечуючи проти позову надав заперечення, які обґрунтовані тим, що відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, відповідно в зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників в сумі 207750,62 грн. в 2011 році не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Сторони про розгляд справи, повідомлені належним чином (т.3 а.с. 13 - 14), до судового засідання не з'явились, надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (т. 3 а.с. 32 - 33).

За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що сторонами надано заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

З 18.06.2013 року по 03.06.2013 року посадовою особою відповідача, на підставі наказу відповідача від 21.05.2012 р. №357 (т. 2 а.с. 118), проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 09.07.2012 року №256/1710/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємства ОСОБА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. (далі - акт перевірки, т. 1 а.с. 17 - 43).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.п. "а" п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI ( зі змінами та доповненнями) - неналежне ведення обліку доходів та витрат за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 р.;

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI ( зі змінами та доповненнями) - донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року 178628,08 грн.;

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) - донараховано податок на додану вартість в сумі 209504,16 грн., в тому числі за лютий 2011 року на 50506,54 грн., за березень 2011 року на 99896,08 грн., за квітень 2011 року на 28674,00 грн., за червень 2011 року на 28674,00 грн., за липень 2011 року на 1753,54 грн.;

- п. 9 ст. 3 Закону України №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 р." (із змінами та доповненнями) - не збереження фіскальних звітних чеків.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 17 жовтня 2012 року:

- №0003540171, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 209946,24 грн. із них за основним платежем 209504,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 442,08 грн. (т. 1 а.с.48).;

- 0003550171, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 223285,1 грн. із них за основним платежем 178628,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44657,02 грн. (т. 1 а.с.49).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень винесених Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про донарахування податку на додану вартість в сумі 209504,16 грн., та донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 178628,08 грн., в частині відображення в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс".

Такі висновки ґрунтуються на актах Фастівської ОДПІ Київської області ДПС від 13.02.2012 року №19/6/2301-34507123, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 22.12.2011 року №885/23-1/37256775, ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дізель плюс" (код за ЄДРПОУ 34507123), ТОВ "Сомаленд" (код за ЄДРПОУ 37256775), ТОВ "ТВС Енергостандарт" (код за ЄДРПОУ 37264388) щодо підтвердження відносин з платниками податків та акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дельта плюс Юг" (код ЄДРПОУ 37113986) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами.

Враховуючи висновки актів Фастівської ОДПІ Київської області ДПС, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів з ФОП ОСОБА_1.

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Дізель плюс" судом встановлено наступне.

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "Дізель Плюс" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №300511 від 30.05.2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язується надати послуги по підготовці товару Замовнику до реалізації в торгівельних точках останнього, а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити відповідно до умов даного Договору (т.1 а.с.219 - 221).

На підтвердження здійснення господарської операції та її декларування позивачем надано, акт №2063092 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 172044,00 грн. (т. 1 а.с. 223), податкову накладну від 30.06.2011 року №303 на загальну суму з ПДВ 172044,00 грн. (т. 1 а.с. 224).

На підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжне доручення №1635 від 20.07.2011 року на суму 82044,00 грн.

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Сомаленд" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Сомаленд" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки продукції №157 від 04.01.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених цим Договором, товар в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (т.1 а.с.54-56).

На підтвердження здійснення господарської операції та її декларування позивачем надано, видаткові накладні, податкові накладні ( т. 1 а.с. 57 - 122).

На підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжні доручення від 18.01.2011 р. №90 на суму 113000,00 грн. (т. 1 а.с. 123), від 25.01.2011 р. №136 на суму 67000,00 грн. (т. 1 а.с. 124), від 09.02.2011 р. №228 на суму 74000,00 грн. (т. 1 а.с. 125),

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "ТВС Енергостандарт" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ТВС Енергостандарт" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір на поставку продукції №465865 від 25.02.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених цим Договором, товар в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (т.1 а.с. 129-131).

На підтвердження здійснення господарської операції та її декларування позивачем надано, видаткові накладні, податкові накладні ( т. 1 а.с. 132 - 202).

На підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжні доручення від 29.04.2011 р. №736 на суму 106170,48 грн. (т. 1 а.с. 203), від 27.04.2011 р. №717 на суму 111653,06 грн. (т. 1 а.с. 204), від 26.04.2011 р. №710 на суму 106645,62 грн. (т. 1 а.с. 205), від 20.04.2011 р. №675 на суму 104877,48 грн. (т. 1 а.с. 206), від 18.04.2011 р. №662 на суму 105029,88 грн. (т. 1 а.с. 207).

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Дельта Плюс Юг" судом встановлено наступне.

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "Дельта Плюс Юг" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №3833 від 25.03.2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язується надати послуги по підготовці товару Замовнику до реалізації в торгівельних точках останнього, а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити відповідно до умов даного Договору (т.1 а.с.208 - 210).

На підтвердження здійснення господарської операції та її декларування позивачем надано, акт №103004 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 172044,00 грн. (т. 1 а.с. 212), акт №363105 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 172044,00 грн. (т. 1 а.с. 213), податкову накладну від 30.04.2011 року №103004 на загальну суму з ПДВ 172044,00 грн. (т. 1 а.с. 214), податкову накладну від 31.05.2011 року №342 на загальну суму з ПДВ 28674,00 грн. (т. 1 а.с. 215).

На підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжне доручення від 24.05.2011 року №877 на суму 72044,00 грн. (т. 1 а.с. 216), від 25.05.2011 року №888 на суму 100000,00 грн. (т. 1 а.с. 217).

Як пояснював представник позивача під час судового засідання, товар отримувався безпосередньо ФОП ОСОБА_1 з транспортного засобу постачальника, який здійснював поставку до онієї з точок покупця, перевантажувався до свого власного транспортного засобу - автомобіля Volkswagen T4 (фургон малотонажний) дер. номер НОМЕР_3 та розвозив дану продукцію по мережі МАФів, що належить ФОП ОСОБА_1, для реалізації (т. 2 а.с. 136 - 137).

У відповідь на запит суду ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надала інформацію щодо звітування ТОВ "ТВС Енергостандарт" за I квартал 2011 рік про податкових розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, і сум утриманого з них податку (Ф№1ДФ), з якої вбачається, що у ТОВ "ТВС Енергостандарт" на час надання послуг позивачу були відповідні трудові ресурси (т.2 а.с. 244).

Зі змісту висновку експерта від 30.09.2013 р. №434,435 судово - економічної експертизи, встановлено, що документи бухгалтерського та податкового обліку не підтверджується заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року у сумі 178628,80 грн., зазначене в акті перевірки від 09.07.2012 року №256/1710/НОМЕР_1, щодо встановленого в ході перевірки заниження податку на додану вартість в сумі 209504,1 6 грн., дослідженням встановлене наступне:

- за лютий 2011 року на 50506,54 грн. - не підтверджується;

- за березень 2011 року на 99896,08 грн. - не підтверджується;

- за квітень 2011 року на 28674,00 грн. - не підтверджується;

- за червень 2011 року на 28674,00 грн. - не підтверджується;

- за липень 2011 року на 1753,54 грн. - не підтверджується (т. 2 а.с. 209 - 218).

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який, як на думку суду, знайшов свої підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності із Законами України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про податок на додану вартість", первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме -містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд вважає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів, робіт, послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

До складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах господарської діяльності платника податку.

З наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи між позивачем та ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс" належним чином складені на виконання укладених між ними договорів поставки продукції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс" суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договорів між позивачем та ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому - передачі).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит за лютий 2011 - липень 2011 р.р. на підставі належним чином складених податкових накладних.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Згідно пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Частиною 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року у сумі 1038753,10 грн.

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, надав заперечення проти позову, проте вони не містять відомостей, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Сомаленд", ТОВ "ТВС Енергостандарт", ТОВ "Дельта Плюс Юг", ТОВ "Дізель плюс" правочинів.

Станом на день рзгляду справи в суді відсутні вироки суду щодо створення фіктичних підприємств чи то заниження ухилення від опдаткування відносно посадових осіб контрагентів позивача. Сам факт порушення кримінальної справи не встановлює певних фактів.

Більш того, в разі винесення вироків у кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів, податковий орган не позбавлений права звернення до суду із заявою про перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2146,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН286 від 10.12.2012 року (т. 1 а.с. 16), тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17.10.2012 року №0003540171, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 209946,24 грн. із них за основним платежем 209504,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 442,08 грн.;

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17.10.2012 року 0003550171, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 223285,1 грн. із них за основним платежем 178628,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44657,02 грн.

Присудити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 146,00 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна