Копія
Справа № 822/3453/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2013 року 16 год. 35 хв.м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретаріЧовган Д.В. за участі:представників позивача Костишена О.В., Пелюшок Л.О. представників відповідача Марущак О.Б., Кундиловської М.М., Грівнак Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Ремонтно-будівельного підприємства "Автобудсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.08.2013 року № 0002982202/2062.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 19.08.2013 року № 0002982202/2062. Позивач не погоджується з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, вказує на відсутність підстав прийняття рішення та просить суд його скасувати.
За клопотанням позивача по справі ухвалою суду від 27.09.2013 року призначалась судово-економічна експертиза і зупинявся судовий розгляд.
Після надходження до суду Висновку експерта № 117/13-26 від 29.11.2013 року за результатами проведення судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 822/3453/13-а, ухвалою від 04.12.2013 року поновлено провадження у справі.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав викладених в письмовому запереченні просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Ремонтно-будівельне підприємство "Автобудсервіс" зареєстроване суб`єктом підприємницької діяльності 25.06.1993 року за № 3263 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ 14176240, взяте на облік платником податків Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому 25.06.1993 року за № 5671.
Посадовими особами податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку РБП "Автобудсервіс", код за ЄДРПОУ 14176240, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року.
У висновках акта перевірки зазначено, що Ремонтно - будівельне підприємство "Автобудсервіс", порушило вимоги:
- п.п. 135.5.5, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8, п.п. 138.10.4, абз. "ж" п.п. 138.10.6, п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 2022239 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів:
- ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 406867 грн.;
- ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 694554 грн.;
- І квартал 2012 року в сумі 233764 грн.;
- півріччя 2012 року в сумі 542076 грн.;
- три квартали 2012 року в сумі 895244 грн.;
- рік 2012 року в сумі 1327685 грн.
Позивач, не погодившись із винесеним податковим органом актом перевірки, подав заперечення на акт до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області. За результатами розгляду якого, подане заперечення було відхилено, а висновки викладенні в акті перевірки № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року - залишені без змін.
На підставі акту № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року 02 квітня 2013 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000242202/573.
Позивачем податкове повідомлення- рішення № 0000242202/573 від 02 квітня 2013 року оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Міністерства доходів і зборів України.
В результаті розгляду повторної скарги Міністерством доходів і зборів України рішенням про продовження строку розгляду скарги призначено позапланову перевірку РБП "Автобудсервіс" з питань, що стали предметом оскарження податкового повідомлення- рішення № 0000242202/573 від 02 квітня 2013 року та зобов'язано ДПІ у місті Хмельницькому надати результати перевірки з висновками до Міністерства доходів і зборів України.
Внаслідок вищезазначеного відповідачем проведено документальну позапланову перевірку РБП "Автобудсервіс" з питань, що стали предметом оскарження податкового повідомлення- рішення ДПІ у місті Хмельницькому від 02 квітня 2013 року № 0000242202 (№ 0000242202/573), результати якої оформлено актом від 05.08.2013 року № 3258/22-2/14176240.
Перевіркою встановлено порушення РБП "Автобудсервіс" вимог:
- п. 44.1, ст. 44, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.1, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.1, пп. 138.10.4, абз. "ж" п.п. 138.10.6, п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1937399 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів:
- ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 406867 грн.;
- ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 694554 грн.;
- І квартал 2012 року в сумі 233764 грн.;
- півріччя 2012 року в сумі 542076 грн.;
- три квартали 2012 року в сумі 895244 грн.;
- рік 2012 року в сумі 1242845 грн.
Позивачем також оскаржено акт перевірки від 05.08.2013 року № 3258/22-2/14176240 до ДПІ у місті Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області. На заперечення РБП "Автобудсервіс" відповідачем надано відповідь, згідно якої останній зазначив, що висновки викладенні в оскаржуваному акті перевірки зроблені податковим органом з дотриманням вимог всіх законодавчих актів України є правомірними та базуються на вимогах чинного законодавства.
Окрім того, Міністерством доходів і зборів України на підставі поданих ДПІ у місті Хмельницькому результатів перевірки прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000242202/573 від 02 квітня 2013 року (№ 0000242202) в частині 84840 грн. податку на прибуток та 21210 грн. штрафної санкції, в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу частково задоволено.
Відповідачем 19 серпня 2013 року на підставі актів перевірки № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року та № 3258/22-2/14176240 від 05.08.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0002982202/2062.
РБП "Автобудсервіс" не погодившись із винесеним податковим повідомленням - рішенням № 0002982202/2062 від19 серпня 2013 року, оскаржив його до суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Зі змісту наведених норм випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Висновки матеріалів перевірки ґрунтується на встановлених відповідачем обставинах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами, на підставі яких були сформовані валові витрати.
Позивачем здійснювались операції по придбанню та реалізації ТМЦ на підставі укладених договорів.
Судом досліджено первинні документи якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, а саме: видаткові накладні, прибуткові накладні, акти виконання робіт, касові чеки, оборотно-сальдові відомості, акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення, позивачем та контрагентом належним чином складені на виконання вказаного вище договору.
Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагентом.
Так, позивачем в судовому засіданні доведено, що операції з придбання та реалізації товару були спрямовані на отримання доходу, тому їх можна пов'язати з господарською діяльністю.
Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Як вже зазначалося вище, судом під час розгляду справи було призначено судово-економічну експертизу. На вирішення судово-економічної експертизи судом поставлено наступні питання:
- чи підтверджується документально зазначене в акті документальної планової виїзної перевірки № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року та в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 3258/22-2/14176240 від 05.08.2013 року заниження об'єкта оподаткування РБП "Автобудсервіс" за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету з податку на прибуток в сумі 1937399 (один мільйон дев'ятсот тридцять сім тисяч триста дев'яносто дев'ять) гривень основного платежу та 310711 (триста десять тисяч сімсот одинадцять) гривень штрафних санкцій;
- чи підтверджується документально витрати РБП "Автобудсервіс" за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визначених у акті документальної планової виїзної перевірки № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року та в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 3258/22-2/14176240 від 05.08.2013 року на суму 8817601 (вісім мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч шістсот одна) гривня.
Згідно з висновком № 117/13-26 від 29.11.2013 року судово-економічної експертизи, висновки актів Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року та № 3258/22-2/14176240 від 05.08.2013 року, щодо заниження об'єкта оподаткування РБП "Автобудсервіс" за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету з податку на прибуток в сумі 1937399,00 грн. основного платежу документально не підтверджується.
Розрахунок розміру штрафних санкцій не відноситься до компетенції судового експерта-економіста.
Так як, заниження РБП "Автобудсервіс" доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за II-IV квартал 2011 року на суму в розмірі 83886 грн., документально підтверджується, тому донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету з податку на прибуток документально підтверджується в сумі 19294 грн.
Витрати РБП "Автобудсервіс" за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визначених в акті документальної планової виїзної перевірки № 862/22-2/14176240 від 11.03.2013 року та в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 3258/22-2/14176240 від 05.08.2013 року на суму 8817601 грн. документально не підтверджується, а підтверджується на суму 8959336 грн.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено висновком експерта, що реальність господарських операцій позивача з придбання товарів у контрагентів та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами РБП "Автобудсервіс" з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.
Суд, дослідивши даний висновок № 117/13-26 від 29.11.2013 року судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.
Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.
За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, останні підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.08.2013 року № 0002982202/2062.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2013 року
Суддя /підпис/І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2013 |
Оприлюднено | 26.12.2013 |
Номер документу | 36281487 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Тарновецький І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні