Ухвала

від 20.12.2013 по справі 6-38/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6-38/2011 Провадження № 22-ц/772/3875/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сільченко О.В. Категорія: Доповідач: Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Оніщука В.В., Сороки Л.А.

При секретарі : Богацькій О.М.

За участю : представника ОСОБА_2 по довіреності - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за поданням державного виконавця відділу ДВС Літинського районного управління юстиції Вінницької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2011 року, встановила :

28.11.2011 р. заступник начальника відділу ДВС Літинського РУЮ Іванишин Р.А. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній, являючись засновником та керівником ФГ «Горбівецьке» та маючи з цього підприємства заборгованість щодо сплати податку на додану вартість в сумі 6260,00 грн. на користь держави та 217,76 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища, зобов'язання стосовно погашення коштів не виконує та не вживає заходів для вчасного та повного виконання виконавчого листа №2-а-4795/10/0270, виданого 03.02.2011 р. Вінницьким окружним адміністративним судом.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 30.11.2011 р. вказане подання задоволено та ОСОБА_2 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань щодо сплати ФГ «Горбівецьке» заборгованості до державного бюджету в сумі 6260,00 грн. по сплаті податку на додану вартість та 217,76 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища за виконавчим листом №2-а-4795/10/0270 від 22.12.2010 р.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали та закриття провадження у справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, зокрема щодо неправильного розгляду справи у порядку цивільної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Матеріали справи, за відсутності у них журналу судового засідання та довіреності державного виконавця, викликають сумніви щодо його дійсної участі у судовому розгляді питання.

Також судом не виконано вимоги процесуального закону про постановлення ухвали щодо відкриття провадження у справі цієї категорії (ст. 122 ЦПК) та стосовно обов'язкового фіксування судового засідання у справі за допомогою технічних засобів (ч. 10 та 11 ст. 6 та ст. 197 ЦПК).

Крім того, при розгляді питання по суті суд не звернув належної уваги на те, що зміст подання державного виконавця не містить конкретних фактів ухилення боржника від виконання зобов'язань та не додано документи, які це підтверджують.

Разом з тим, згідно положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З огляду вищенаведеного, ухвалу суду першої інстанції стосовно обмеження ОСОБА_2 у конституційному праві вільного залишення території України (ст. 33 Конституції України) лише за мотивації наявного статусу боржника-юридичної особи у виконавчому провадженні та непогашення боргу в добровільному порядку - не можна вважати правильною і законною.

Таким чином у зв'язку з порушенням норм процесуального закону та порядку розгляду питання, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання за поданням державної виконавчої служби на новий розгляд.

Посилання апелянта щодо неправильного розгляду справи у порядку цивільної юрисдикції залишаються поза увагою, оскільки ст. 377-1 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 30 листопада 2011 року скасувати, а питання за поданням державного виконавця відділу ДВС Літинського районного управління юстиції Вінницької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - передати на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: (підпис) В.О. Чуприна

Судді: (підпис) В.В. Оніщук

(підпис) Л.А. Сорока