Ухвала

від 25.12.2013 по справі 826/13787/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13787/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування до відповідача шляхом: припинення реалізації продукції (косметичних засобів), що відображена в позиціях 1-51 таблиці додатку 7 до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 06.08.2013 № 001072 до усунення виявлених недоліків; припинення реалізації продукції (косметичних засобів), що відображена в позиціях 1-62 таблиці додатку 7 до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 15.08.2013 № 001079 до усунення виявлених недоліків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна» є особою, що не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права, інтереси, обов'язки. А отже ТОВ «Лореаль Україна» має право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, оскільки, на підставі звернення позивача, зокрема застосовано заходи реагування шляхом припинення реалізації продукції, постачальником якої є ТОВ «Лореаль Україна»

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна» звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

06.08.2013 за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Watsons» ТОВ «ДЦ Україна» за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76, відповідачем складено Акт № 001072, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів та ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» внаслідок відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме дата виготовлення закодована, нанесена у недоступній для споживача формі на товарах, зазначених у позиціях 1-51 додатку 7 до Акту № 001072.

Водночас, 15.08.2013 за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Watsons» ТОВ «ДЦ Україна» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Комсомольська, 2, відповідачем складено Акт № 001079, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» , а також п. 2 глави 10 розділу ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами внаслідок відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про косметичні засоби, а саме відсутня у доступній наочній формі інформація про дату виготовлення товарів, що відображені у позиціях 1-62 додатку 7 до Акту № 001079.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що зазначення дати виготовлення на продукції не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» , спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання вказаної вище норми, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року затверджено «Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг» №310, відповідно до п. 1.4 якого перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» , споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; (виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності), дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 15 Закону, інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до п. 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 , здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

За змістом ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Водночас, згідно з п. 2 глави 10 «Парфумерно-косметичні товари і мило туалетне» розділу ІІ «Особливості продажу окремих груп товарів» Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1257/14524, маркування парфумерно-косметичних товарів (на етикетці) і мила туалетного (на обгортці) передбачає наявність інформації, зокрема, про дату виготовлення, строк придатності, групу товару.

При цьому, відповідно до змісту п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 , суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до пп.пп. 5.1.2.2, 5.1.2.3 п. 5.1.2 глави 5.1 розділу 5 ДСТУ 5010:2008 «Продукція парфумерно-косметична. Пакування, маркування, транспортування і зберігання» термін придатності зазначають, використовуючи слова: «Придатний (Використати) до (місяць, рік)» або «Термін придатності… (місяців, років)» із зазначенням дати виготовлення парфумерно-косметичного виробу чи місця на спожитковому опакованні, де цю дату вказують. Термін придатності та дату виготовлення допустимо зазначати на прокладці чи спеціальній етикетці, прикріпленій до денця або бокової частини спожиткової тари.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що законодавець передбачив єдиний можливий спосіб зазначення дати виготовлення парфумерно-косметичної продукції - у доступній наочній формі, тобто такий спосіб, за висновком суду, не передбачає ніяких додаткових дій (наприклад необхідності вираховувати) та додаткового часу з боку споживача для ідентифікації дати виготовлення відповідної продукції, натомість зазначення такої інформації у доступній наочній формі передбачає нанесення саме дати виготовлення (наприклад у такому форматі: день, місяць, рік), а не у будь-який інший спосіб (в тому числі, дата виготовлення: за 36 місяців до дати терміну придатності), що забезпечує можливість свідомого і компетентного вибору відповідного товару.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нанесення дати виготовлення парфумерно-косметичної продукції у закодованому вигляді може призвести до невірного визначення дати виготовлення продукції споживачем, навіть за наявності на етикетці порядку розшифрування такого коду.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи фотокартками, дата виготовлення на парфумерно-косметичній продукції наведеній у позиціях 1-51 додатку 7 до Акту № 001072 та у позиціях 1-62 додатку 7 до Акту № 001079 наведена у закодованому вигляді, зокрема, у вигляді коду, порядок розшифрування якого наведено на етикетці.

Надані ТОВ «Лореаль Україна» фотографії маркування продукції, як доказ, що спростовує факт вчинення порушення відповідачем, які відображені в Акті № 001072 та № 001079 є такими, що не спростовують порушення ТОВ «ДЦ Україна» вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» з огляду на наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що згідно наданих ТОВ «Лореаль Україна» фотографій, на позиціях товару не розміщено жодної інформації про дату його виготовлення та маркування товару взагалі не містить дня його виготовлення.

Крім того, маркування парфюмерно-косметичних засобів, згідно наданих фотографій, має позначення « 09062016», « 0616», як дати кінцевого терміну придатності.

Однак, зазначене маркування є незрозумілим, оскільки жодним чином не вказує, що позначені цифри є саме датою виготовлення чи кінцевою датою придатності, крім того, на окремих позиціях товару, як от маркування «0616», взагалі не зрозуміло, чи то відсутня дата чи то місяць кінцевого терміну придатності.

Колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги доводи апелянтів про те, що законодавством України не визначено спосіб зазначення дати виготовлення продукції, так як частиною 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що така інформація повинна бути доступною, а наявність закодованої дати виробництва та умов розкодування може створити певні ускладнення в її визначені споживачем.

Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лореаль Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.