Постанова

від 23.12.2013 по справі 5/5007/1476/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 5/5007/1476/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Бердичівської міської ради від 02.12.2013 р. на рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.13 р. у справі № 5/5007/1476/12

за позовом Прокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, м. Житомир

до відповідача Бердичівської міської ради, м.Бердичів

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський комбінат хлібопродуктів", м. Бердичів

про зобов'язання розгляду на сесії питання щодо прийняття житлових будинків до комунальної власності територіальної громади м.Бердичева

за участю представників сторін:

від позивача: Кириченко О.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність в справі;

від відповідача: Тимошенко А.Г. - начальник юридичного відділу, довіреність в справі;

від третьої особи - не з'явився

В судовому засіданні взяла участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області - Прищепа О.М.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. у справі № 5/5007/1476/12 (суддя Тимошенко О.М.) частково задоволено позов прокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Бердичівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" та вирішено Бердичівській міській раді прийняти до комунальної власності територіальної громади міста за актами приймання передачі житловий будинок за адресою м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та житловий будинок за адресою м. Бердичів, вул. Заводська, 3; відмовлено в позові в частині вимоги про спонукання Бердичівської міської ради розглянути на сесії питання надання згоди на прийняття будинків до комунальної власності; стягнуто з Бердичівської міської ради судовий збір в розмірі 1 147 грн. на користь державного бюджету України. При прийнятті рішення суд виходив з того, що об'єкти житлового фонду (гуртожитки, житлові будинки) не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі, а повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, а відповідні міські, селищні, сільські ради зобов'язані їх прийняти за актами приймання - передачі без будь-яких додаткових умов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Бердичівська міська рада в апеляційній скарзі від 02.12.2013 р., просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. у справі № 5/5007/1476/12, посилаючись на те, що первісні позовні вимоги прокуратури були: "зобов'язати Бердичівську міську раду розглянути на сесії питання щодо прийняття житлових будинків за адресою: м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та м. Бердичів, пров. Заводський, 3, до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева". При новому розгляді справи Бердичівською міжрайонною прокуратурою 22.09.2013 р. подано заяву про уточнення позовних вимог в порядку статтей 22, 29 ГПК України, в якій прокуратура просить позовні вимоги прокурора м. Бердичева, викладені в позові вважати наступними: "Зобов'язати Бердичівську міську раду в установленому законом порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єктів, а саме: житлових будинків за адресами м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та м. Бердичів, пров. Заводський, 3, а також прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева вказані об'єкти за актами приймання-передачі без будь-яких умов". Ні статтями 22,29 ГПК України, ні будь-яким законом чи підзаконним актом не передбачено, що в господарському процесі позивач має право уточнювати свої позовні вимоги. Позивач має право змінити предмет або підставу позову. Господарський суд Житомирської області мав би відмовити в прийнятті зазначеної заяви, як такої, що не відповідає вимогам господарського процесу, але суд задовольнив другу вимогу, відмовивши у першій вимозі, що суперечить чинному законодавству - Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Рішення по справі є незаконним, суперечить законам та підзаконним актам. Згідно пункту 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, про що наголошувалось в судовому засіданні і не взято судом до уваги. Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" не можуть бути об'єктами передачі у комунальну власність об'єкти, щодо яких є відповідне рішення про їх приватизацію. Суд не взяв до уваги, що власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд. Господарським судом Житомирської області порушено конституційні права власників приватизованих квартир. Передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється лише за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності. Фонд, як управитель майна, може лише бути ініціатором передачі майна ВАТ "Бердичівський комбінат Хлібопродуктів", як балансоутримувача, а рішення щодо прийняття чи його відхилення може приймати лише міська рада виключно на пленарних засіданнях, а не будь-який інший орган. Проект рішення про передачу житлових будинків по вул. Мучній, 4 та пров. Завадського, 3 відхилено сесією Бердичівської міської ради за пропозицією постійних комісій міської ради, які вивчали дане питання з виїздом на місце. Внаслідок чого було прийнято рекомендацію: відхилити та не підтримувати проект рішення про передачу житлових будинків за вказаними адресами. Внаслідок відхилення проекту зазначеного рішення було складено протокол сесії Бердичівської міської ради щодо відхилення цього рішення. Дане питання на сесії міської ради розглядалось повторно. За результатами розгляду було прийнято рішення відкласти розгляд даного питання з метою додаткового вивчення зазначеного питання комісією міської ради на місцевості. Господарським судом Житомирської області не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Позовні вимоги прокуратури м. Бердичева задоволенню не підлягають.

В заяві про уточнення вимог апеляційної скарги від 23.12.2013 р. апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Бердичівська міжрайонна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу, надісланому на адресу суду електронною поштою, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу Бердичівської міської ради у справі № 5/5007/1476/12 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. - без змін.

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 без змін, а апеляційну скаргу Бердичівської міської ради Житомирської області - без задоволення, посилаючись на те, що в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" не увійшло державне майно, у тому числі об'єкти житлового фонду. Станом на 31.07.2013 р. в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності рахується, житловий 3-х кв. будинок (м. Бердичів, вул. Мучна, 4); житловий 12-ти кв. будинок (м. Бердичів, пров. Заводський, 3). Способом управління державним житловим фондом є передача його у комунальну власність у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Постановою господарського суду Житомирської області від 15.09.2008 р. по справі № 4/113-Б ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Суд цілком правомірно дійшов висновку відносно того, що об'єкти житлового фонду повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, а відповідні міські, селищні, сільські ради зобов'язані їх прийняти за актами приймання-передачі без будь-яких додаткових умов. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, як орган управління майном, неодноразово зверталося до Бердичівської міської ради щодо прийняття об'єктів житлового фонду, що перебуває на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" у комунальну власність м. Бердичева. Проте, апелянт ігнорує вимоги чинного законодавства та не приймає об'єкти до комунальної власності, чим унеможливлює завершення ліквідаційної процедури відносно підприємства-банкрута. Всупереч вимогам чинного законодавства та внутрішніх положень, з протоколу восьмої сесії Бердичівської міської ради шостого скликання від 18.08.2011 р. вбачається, що по питанню 19 "Про передачу в комунальну власність міста житлових будинків ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" по вул. Мучній, 4 та пров. Заводському, 3, вирішено "Не приймати рішення з даного питання". А відтак, в апеляційні скарзі апелянт неправомірно зазначає те, що проект рішення щодо передачі у комунальну власність житлових будинків було розглянуто. Так як проект рішення був відхилений депутатами міської ради, рішення не було прийнято. За наслідками розгляду питання щодо прийняття житлових будинків до комунальної власності жодне рішення прийнято не було.

Третя особа відзиву на апеляційну скаргу суду не надала, явку представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про день і час розгляду апеляційної скарги.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та третя особа належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим; пояснила, що суд першої інстанції своїм рішенням порушив їх права та обов'язки як територіальної громади, а також права мешканців будинків, за якими зареєстровано право власності на квартири; будинки мають незадовільний технічний стан, було складено акт обстеження технічного стану, де описано, які відновлювальні роботи необхідно провести; відповідно до законодавства, міська рада може мати обмеження у своїх правах і обов'язках лише у надзвичайних ситуаціях, а оскільки така ситуація відсутня, то вони можуть прийняти даний житловий фонд лише за власним погодженням, якого вони в даному випадку не давали; просила рішення господарського суду скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а апеляційну скаргу - задоволити.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим; пояснила, що житловий фонд переданий на баланс міської ради і відповідно до законодавства міська рада зобов'язана прийняти його в межах своїх обов'язків; права міської ради жодним чином не були порушені; просила рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позицію прокуратури в повному обсязі, просила рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор м. Бердичева 24.12.2012 р. звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Бердичівської міської ради про зобов'язання розглянути на сесії питання щодо прийняття житлових будинків за адресами: м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та м. Бердичів, провулок Заводський, 3 до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева (а.с.2-3, т.І).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.03.2013 р. у справі № 5/5007/1476/12 в задоволенні позову відмовлено (а.с.112-114, т.І).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. рішення господарського Житомирської області від 11.03.2013 р. скасовано, позовні вимоги задоволено та зобов'язано Бердичівську міську раду розглянути на сесії питання про передачу в комунальну власність міста житлових будинків ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" по вул. Мучній, 4 та пров. Заводському, 3 (а.с.180-187, т.І).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 скасовано, справу № 5/5007/1476/12 направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. В даній постанові Вищий господарський суд зазначив, що при повторному розгляді справи суду необхідно врахувати норми статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.224-230, т.І).

Згідно частини 1 статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Заявою від 20.09.13 р. Бердичівський міжрайонний прокурор, не змінюючи підстави позову, уточнив позовні вимоги і просив суд зобов'язати Бердичівську міську раду в установленому законом порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єктів, а саме: житлових будинків за адресами м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та м. Бердичів, провулок Заводський, 3, а також прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева вказані об'єкти за актами приймання - передачі без будь - яких додаткових умов (а.с.242-243).

Суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги дану заяву прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно пункту 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Прокурором заяву про уточнення позовних вимог подано до початку розгляду справи по суті, що вбачається з протоколу судового засідання від 23.09.2013 р., отже судом першої інстанції її правомірно прийнято до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Житомирської області від 15.09.2008 р. у справі № 4/113-Б визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський комбінат хлібопродуктів", відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців до 15.09.2009 р., призначено ліквідатора (а.с.16-20, т.І).

Ліквідатор ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" Петричук Б.Б. листом від 07.07.2011 р. повідомив голову ради, що на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" рахується 2 житлових будинки за адресами: м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та провулок Заводський, 3, які відповідно до статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають передачі у комунальну власність без додаткових умов (а.с.43, т.І).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області листом від 18.07.2011 р. № 08/1780 "Щодо передачі державного майна у комунальну власність" повідомило Бердичівську міську раду, що в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" не увійшло державне майно та станом на 15.07.2011 р. рахується в Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності, а саме: житловий 3-х кв. будинок (м. Бердичів, вул. Мучна, 4) та житловий 12-ти кв. будинок (м. Бердичів, пров. Заводський, 3), відповідно до Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вищезазначені об'єкти державної власності підлягають безоплатній передачі з державної у комунальну власність та просило розглянути на черговій сесії міської ради питання прийняття об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів", у комунальну власність м. Бердичева, про прийняте рішення повідомити регіональне відділення (а.с.44, т.І).

Як вбачається з витягу з протоколу від 18.08.2011 р. восьмої сесії Бердичівської міської ради шостого скликання, відносно виступу секретаря міської ради, який повідомив, що "на засіданнях постійних комісій міської ради було прийнято рекомендацію: відхилити та не підтримати проект рішення про передачу житлових будинків по вул. Мучній, 4 та пров. Заводському, 3 в м. Бердичеві", рада одноголосно вирішила не приймати рішення з даного питання (а.с.83, т.І).

13.12.2011 р. на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" прийнято рішення зобов'язати арбітражного керуючого-ліквідатора направити до Бердичівської міської ради лист-пропозицію щодо включення до порядку денного сесії Бердичівської міської ради, яка відбудеться в грудні місяці 2011 року питання про передачу у комунальну власність громади 2-х житлових будинків за адресами: м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та пров. Заводський, 3 в комунальну власність міста (а.с.11, т.І).

Відповідно до статтей 1, 3, 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктами передачі є, зокрема, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом. Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 4 Житлового кодексу України передбачено, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно пункту 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 18 січня 2013 р.) передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", об'єкти житлового фонду (гуртожитки, житлові будинки) не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі, а повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, а відповідні міські, селищні, сільські ради зобов'язані їх прийняти за актами приймання - передачі без будь-яких додаткових умов.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що прийняття об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів", у комунальну власність м. Бердичева має відбуватись за актами приймання - передачі без будь-яких додаткових умов та правомірно задоволив позов прокурора в частині спонукання Бердичівської міської ради прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева житлові будинки за адресами: м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та м. Бердичів, провулок Заводський, 3 за актами приймання - передачі без будь - яких додаткових умов.

Позовна вимога прокурора зобов'зати Бердичівську міську раду в установленому законом порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єктів, а саме: житлових будинків по вул. Мучна, 4 та провулку Заводський, 3 в м. Бердичеві є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Однак, оскільки суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення судового збору за подання та розгляд позовної заяви.

Відповідно до частин 1, 3 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 15 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Тобто, в даному випадку відповідач не звільнений від сплати судового збору і, оскільки прокурором при подачі позову судовий збір не сплачувався, судовий збір необхідно стягнути з відповідача в доход бюджету

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про державний бюджет України" встановлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 147 грн.

Відповідно до пункту 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. із змінами та доповненнями, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду).

Пунктом 2.10 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.13 р., передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Прокурором заявлено дві вимоги: одна немайнового характеру - зобов'зати Бердичівську міську раду в установленому законом порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єктів, а саме: житлових будинків по вул. Мучна, 4 та провулку Заводський, 3 в м. Бердичеві; друга - майнового характеру - спонукати Бердичівську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева житлові будинки.

Таким чином, за вимогу немайного характеру судовий збір становить 1 147,00 грн.

Однак, дана сума судового збору до стягнення не підлягає, оскільки в цій частині в позові відмовлено.

З майнової вимоги - прийняти майно (житлові будинки) до комунальної власності, судовий збір має вираховуватися в розмірі 2% вартості даного майна.

Згідно звіту про інвентаризацію житлового фонду та незавершеного будівництва балансова вартість житлового будинку по вул. Мучній, 4 становить 18 659,35 грн., по провулку Заводський, 3 - 20 272,53 грн., всього 38 931,88 грн.

Отже, судовий збір за майнову вимогу становить 778,64 грн. ( 2% від 38 931,88 грн.). Однак він не може бути менше суми 1 720,50 грн.

Тобто, до стягнення в доход Державного бюджету України з відповідача підлягає судовий збір в сумі 1 720,50 грн., а судом першої інстанції стягнуто 1 147,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (пункт 4 частини 1 статті 104 ГПК України). Зміна рішення може полягати у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшення чи збільшення суми, що підлягає стягненню, змінення розміру судового збору, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області у даній справі, в частині стягнення судового збору, виклавши її в новій редакції.

Враховуючи викладене, з апелянта необхідно достягнути в доход Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 268,75 грн. (860,25 - 573,50 = 268,75), оскільки ним при подачі апеляційної скарги сплачено мінімальну суму судового збору по немайновій вимозі, а необхідно було сплатити мінімальну суму судового збору по майновій.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Бердичівської міської ради від 02.12.2013 р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. у справі № 5/5007/1476/12 змінити в частині стягнення судового збору, виклавши її в наступній редакції:

"Стягнути з Бердичівської міської ради (13300, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код 13576960) судовий збір в сумі 1 720,50 грн. в доход Державного бюджету України".

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Бердичівської міської ради (13300, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код 13576960) судовий збір в сумі 286,75 грн. за подачу апеляційної скарги в доход Державного бюджету України.

Господарському суду Житомирської області на виконання постанови видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк