Постанова

від 01.04.2014 по справі 5/5007/1476/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 5/5007/1476/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Коробенка Г.П.

За участю: представників: Бердичівської міської ради -Тимошенко А.Г.; ФДМ України та Регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області - Козак О.О.; Генеральної прокуратури України - Боднарчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Бердичівської міської ради Житомирської області

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 за позовом прокурора м.Бердичева в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Бердичівської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" про зобов'язання розгляду на сесії питання щодо прийняття житлових будинків до комунальної власності територіальної громади м.Бердичева, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Прокурор м.Бердичева в листопаді 2012 р. звернувся до господарського суду області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Бердичівської міської ради про зобов'язання розглянути на сесії питання щодо прийняття житлових будинків за адресами : м.Бердичів, вул.Мучна, 4 та м.Бердичів, провулок Заводський, 3 до комунальної власності територіальної громади м.Бердичева.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.03.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р., з урахуванням ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 31 травня 2013 р. про виправлення описки, по справі № 5/5007/1476/12 рішення господарського Житомирської області від 11.03.2013 р. скасовано, позовні вимоги задоволено, зобов'язано Бердичівську міську раду розглянути на сесії питання про передачу в комунальну власність міста житлових будинків ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" по вул.Мучній, 4 та пров.Заводському, 3; стягнуто з Бердичівської міської ради в дохід державного бюджету 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

Постановою ВГСУ від 06.08.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2013 р. скасовано, справу № 5/5007/1476/12 направлено до господарського суду Житомирської області на новий розгляд.

До господарського суду Житомирської області 20.09.2013 р. надійшло уточнення до позовних вимог, в якому Бердичівський міжрайонний прокурор просив суд зобов'язати Бердичівську міську раду в установленому порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єктів, а саме : житлових будинків за адресами м.Бердичів, вулиця Мучна, 4 та провулок Заводський 3, а також прийняти вказані об'єкти до комунальної власності територіальної громади м.Бердичева за актами приймання -передачі без будь-яких умов (т.1, а.с.242, 243).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 /суддя : Тимошенко О.М./ позов задоволено частково, зобов'язано Бердичівську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади міста за актами приймання - передачі житлові будинки за адресою: м.Бердичів, вул.Мучна, 4 та пров.Заводський, 3; стягнуто з Бердичівської міської ради в дохід державного бюджету 1147 грн. судового збору; відмовлено в позові в частині вимоги про спонукання Бердичівської міської ради розглянути на сесії питання надання згоди про прийняття житлових будинків до комунальної власності.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 /судді : Сініцина Л.М., Гудак А.В., Олексюк Г.Є./ апеляційну скаргу Бердичівської міської ради Житомирської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. змінено в частині стягнення судового збору, викладено в цій частині рішення в наступній редакції : "стягнути з Бердичівської міської ради 1720,50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України"; в решті рішення залишено без змін; стягнуто з Бердичівської міської ради в дохід державного бюджету 286,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Бердичівська міська рада Житомирської області просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р., посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення першої інстанції та апеляційну постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення ліквідаційної процедури ВАТ "Бердичівхлібопродукт", ліквідатор боржника Петричук Б.Б. повідомив Бердичівську міську раду , що на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" перебуває 2 житлових будинки за адресами: м.Бердичів, вул.Мучна, 4 та м.Бердичів, провулок Заводський, 3 і відповідно до ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /в редакції Закону чинній до 19 січня 2013р. / мають бути передані до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області повідомлено Бердичівську міську раду листом від 18.07.2011р. № 08/1780 "Щодо передачі державного майна у комунальну власність" (а.с.44), що в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" не увійшло державне майно та станом на 15.07.2011р. рахується в Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності, а саме: житловий 3-х квартирний будинок (м.Бердичів, вул.Мучна,4) та житловий 12-ти квартирний будинок (м.Бердичів, пров.Заводський, 3), а отже, відповідно до Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" , "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , вищезазначені об'єкти державної власності підлягають безоплатній передачі з державної у комунальну власність та просило розглянути на черговій сесії міської ради питання прийняття об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" у комунальну власність м. Бердичева.

Бердичівська міська рада на восьмої сесії ради шостого скликання 18.08.2011 р. відхилила та не підтримала проект рішення про передачу житлових будинків по вул.Мучній, 4 та пров.Заводському, 3 в м.Бердичеві (а.с.83).

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняття об'єктів житлового фонду, які перебувають на балансі ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів", у комунальну власність м. Бердичева має відбуватись за актами приймання - передачі і при цьому немає необхідності у прийнятті радою відповідного рішення, а отже вимога прокурора спонукати Бердичівську міську раду в установленому законом порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності житлових будинків по вул. Мучна, 4 та провулку Заводський, 3 в м.Бердичеві є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Таким чином, господарський суд Житомирської області дійшов до висновку про те, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в частині зобов'язання Бердичівську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева житлові будинки за адресами м. Бердичів, вул. Мучна, 4 та провулок Заводський, 3, за актами приймання - передачі без будь - яких додаткових умов.

Рівненський апеляційний господарський суд погодився з даним висновком господарського суду першої інстанції, виходячи з того, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи і вимогам Закону та змінив рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. в частині стягнення судового збору, виходячи з того, що суд першої інстанції помилково обрахував суму судового збору, що підлягає стягненню.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.08.2007р. порушено провадження по справі №4/113-Б про визнання банкрутство ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів".

Постановою господарського суду Житомирської області від 15.09.2008 р. ВАТ "Бердичівхлібопродукт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Петричука Б.Б. (т.1, а.с.16-20).

На засіданні комітету кредиторів ВАТ "Бердичівхлібопродукт" прийнято рішення про передачу у комунальну власність міста житлових будинків ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів" по вул.Мучній, 4 та пров.Заводському, 3, відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1, а.с.11).

Згідно ч.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, усі права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута переходять до ліквідатора.

Ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута (ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Ліквідатор ВАТ "Бердичівхлібопродукт" Петричук Б.Б. звернувся до Бердичівської міської ради щодо прийняття рішення про передачу у комунальну власність міста житлових будинків ВАТ "Бердичівський комбінат хлібопродуктів", проте на засіданні сесії міської ради було відхилено проект вказаного рішення (т.1, а.с.13-15).

Відповідно до ст.ст.1, 3, 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" /в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ об'єктами передачі є, зокрема, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом. Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.4 ЖК України житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, житлові будинки по вул.Мучній, 4 та пров.Заводському, 3 в м.Бердичеві відносяться до житлового фонду, відповідно до ст.4 ЖК України.

Згідно п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /в редакції Закону, чинній до 19 січня 2013 р./ встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Отже, вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо передбачено, що об'єкти житлового фонду (гуртожитки, житлові будинки) не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі, а повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду, а відповідні міські, селищні, сільські ради зобов'язані їх прийняти за актами приймання - передачі без будь-яких додаткових умов.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 р. скасована постанова Рівненького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 11.03.2013 р., а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Житомирської області, з підстав, викладених в постанові касаційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

Належним чином виконавши вказівки, які зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2013 р. по справі №5/5007/1476/12, дослідивши докази та фактичні обставини справи, господарський суд як першої так і апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Бердичівську міську раду прийняти у власність територіальної громади м. Бердичева житлові будинки по вул.Мучній, 4 та пров.Заводському, 3, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підтверджуються матеріалами справи, а отже, підлягають задоволенню.

Відмовляючи Прокурору м.Бердичева в задоволенні решти позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до обгрунтованого висновку, що оскільки, згідно ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" об'єкти житлового фонду передаються у комунальну власність міста без будь-яких вимог, то немає необхідності у зобов'язанні Бердичівську міську раду в установленому законом порядку розглянути на сесії питання про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єктів: вищезазначених житлових будинків.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, повторно переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.99-101 ГПК України, давши належну оцінку наявним у справі доказам, погодився із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Бердичівську міську раду прийняти у власність територіальної громади м. Бердичева житлові будинки по вул.Мучній, 4 та пров.Заводському, 3, змінивши рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2013 р. в частині суми сплати судового збору, виходячи з неправильного їх обчислення в суді першої інстанції, так як підлягає стягненню не 1720,50 грн., а 1720,50 грн.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бердичівської міської ради Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 р. по справі № 5/5007/1476/12 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Коробенко Г.П.