Постанова

від 12.12.2013 по справі 826/12914/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12914/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року №0000742240 та №0000752240,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року №0000742240 та №0000752240.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року в задоволені вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини по господарським операціям між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня» за період липень-жовтень 2012 року в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не підтверджені відповідними первинними документами, а також порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави, у зв'язку з чим відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період липень-жовтень 2012 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня», за результатами якої складено акт від 23 травня 2013 року №1506/2240/32735084.

Актом перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» вимог п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість за період липень-жовтень 2012 року на загальну суму 1 490 753,00 грн.; п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 565 291,00 грн., в тому числі за друге півріччя 2012 року на суму 1 321 744 грн. та три квартали 2012 року на суму 243 548,00 грн..

На підставі акту перевірки від 23.05.2013 року №1506/2240/32735084 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.06.2013 року № 0000742240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 490 753,00 грн. за основним платежем, 372 688,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та від 18.06.2013 року №0000752240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 565 291,00 грн. за основним платежем, 391 323,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень колегія зважає на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.2011 року по 31.03.2013 року між Департаментом капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія» укладено 38 договорів на виконання робіт (надання послуг) на загальну суму 32 231 763,71 грн..

Позивач роботи по будівництву, реконструкції та ремонту доріг виконував з залученням субпідрядних організацій, а саме Індивідуального приватного підприємства «НАІРІ», Приватного акціонерного товариства «БШБУ №50», Державного підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерня», Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобанн».

Між генпідрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія» та субпідрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня» укладено наступні договори:

- договір № 1-03-07/12 від 03.07.2012 року на «Капітальний ремонт дороги по вул. Заплавна на ділянці від №1 до № 30 у с. Велика Стариця Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 1 143 553,20 грн., у тому числі 20% податок на додану вартість 190 592,20 грн. у строк до 01.10.2012 року;

- договір №2-03-07/12 від 03.07.2012 року «Капітальний ремонт дороги по вул. Першотравнева на ділянці від вул. Крупської №46 до вул. Першотравнева №8а у с. Вороньків Бориспільського району Київської області. Ціна договору становить 1 850 012,40 грн., у тому числі 20% податок на додану вартість 308 335,40 грн. у строк до 01.10.2012 року;

- договір № 3-03-07/12 від 03.07.2012 року «Реконструкція вул. Леніна в с. Іванків Бориспільського району Київської області». Ціна Договору становить 7 075 710,00 грн., у тому числі 20% податок на додану вартість 1 179 285,00 грн. Строк надання послуг (виконання робіт) до 01.10.2012 року, якщо інше не встановлено календарним графіком;

- договір № 4-03-07/12 від 03.07.2012 року, будівництво автомобільної дороги по вул. Б. Хмельницького в с. Проців Бориспільського району Київської області. Ціна договору становить 2 874 118,80 грн., у тому числі 20% податок на додану вартість 479 019,80 грн.;

- договір № 16-01-07/12 від 16.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Горького, с. Голокурів Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 149 668,80 грн., у тому числі 20% податок на додану вартість 24 944,80 грн.;

- договір № 16-02-07/12 від 16.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Братуся, с. Рогозів Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 195 254,40 грн. у тому числі 20% податок на додану вартість 32 542,40 грн.;

- договір № 16-03-07/12 від 16.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Боровського, с. Рогозів Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 146 440,80 грн. у тому числі 20% податок на додану вартість 24 406,80 грн.;

- договір № 23-01-07/12 від 23.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Мічуріна, с. Перегуди Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 195 254,40 грн. у тому числі 20% податок на додану вартість 32 542,40 грн.;

- договір № 23-02-07/12 від 23.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Кірова, с. Головурів Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 156 750,00 грн. у тому числі 20% податок на додану вартість 26 125,00 грн.;

- договір № 23-03-07/12 від 23.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт пр. Садовий, с. Старе Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 195 247,20 грн. у тому числі 20 % податок на додану вартість 32 541,20 грн.;

- договір № 23-04-07/12 від 23.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. П. Морозова, с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 195 180,00 грн., у тому числі 20% податок на додану вартість 32 530,00 грн.;

- договір № 23-05-07/12 від 23.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Іващенка, с. Мирне, Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 195 248,40 грн. у тому числі 20 % податок на додану вартість 32 541,40 грн.;

- договір № 31-05-07/12 від 31.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Леніна, с. Лебедин, Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 225 052,80 грн. у тому числі 20% податок на додану вартість 37 508,80 грн.;

- договір № 31-06-07/12 від 31.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Шевченка, с. Лебедин Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 278 767,20 грн. у тому числі 20 % податок на додану вартість 46 461,20 грн.;

- договір № 31-08-07/12 від 31.07.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Крупської, с. Вороньків, Бориспільського району Київської області». Ціна договору становить 195 177,60 грн. у тому числі 20 % податок на додану вартість 32 529,60 грн.;

- договір № 1-22-08/12 від 22.08.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Дзержинського в с Красилівка Броварського району Київської області». Ціна договору становить 123 505,15 грн. у тому числі 20% податок на додану вартість 20 584,19 грн.;

- договір № 6-22-08/12 від 22.08.2012 року, послуги в будівництві «Поточний ремонт вул. Шкільна в с. Шевченкове Броварського району Київської області». Ціна договору становить 116 893,20 грн. у тому числі 20 % податок на додану вартість 19 482,20 грн.

На виконання умов вказаних договорів між підрядником та субпідрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (додатки №№1,2).

В матеріалах справи наявні первинні документи, а саме, податкова накладна від 04.07.2012 року №2 на суму 50 000,00 грн., податкова накладна від 13.07.2012 року №6 на суму 43 334,42 грн., податкова накладна від 23.07.2012 року №13 на суму 120 000,00 грн., податкова накладна від 23.07.2012 року №14 на суму 149 668,80 грн., податкова накладна 23.07.2012 року №15 на суму 146 440,80 грн., податкова накладна від 23.07.2012 року №16 на суму 300 000,00 грн., податкова накладна від 24.07.2012 року №22 на суму 500 000,00 грн., податкова накладна від 24.07.2012 року №23 на суму 750 000,00 грн., податкова накладна 26.07.2012 року №28 на суму 60 513,49 грн., податкова накладна від 26.07.2012 року №29 на суму 152 047,50 грн., податкова накладна від 27.07.2012 року №31 на суму 189 396,77 грн., податкова накладна від 27.07.2012 року №32 на суму 189 389,78 грн., податкова накладна від 27.07.2012 року №33 на суму 1500 000,00 грн., податкова накладна від 30.07.2012 року № 34 на суму 189 324,00 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року №35 на суму 189 390,95 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року № 36 на суму 0,60 коп., податкова накладна від 31.07.2012 року №38 на суму 44 776,09 грн., податкова накладна від 14.08.2012 року №7 на суму 500 000,00 грн., податкова накладна від 28.08.2012 року № 17 на суму 250 000,00 грн., податкова накладна від 30.08.2012 року №19 на суму 250 000,00 грн., податкова накладна від 01.09.2012 року №1 на суму 56 391,39 грн., податкова накладна від 02.09.2012 року № 2 на суму 54 579,84 грн., податкова накладна від 03.09.2012 року №4 на суму 54 150,55 грн., податкова накладна від 03.09.2012 року №5 на суму 58 161,12 грн., податкова накладна від 04.09.2012 року № 7 на суму 58 771,20 грн., податкова накладна від 04.09.2012 року №8 на суму 59 477,75 грн., податкова накладна від 05.09.2012 року №9 на суму 56 645,70 грн., податкова накладна від 06.09.2012 року № 14 на суму 57 938,40 грн., податкова накладна від 06.09.2012 року №15 на суму 55 313,21 грн., податкова накладна від 06.09.2012 року №16 на суму 58 916,99 грн., податкова накладна від 07.09.2012 року №18 на суму 57 424,09 грн., податкова накладна від 08.09.2012 року №19 на суму 55 715,71 грн., податкова накладна від 09.09.2012 року №20 на суму 56 412,29 грн., податкова накладна від 10.09.2012 року №21 на суму 55 045,94 грн., податкова накладна від 10.09.2012 року №22 на суму 57 577,81 грн., податкова накладна від 11.09.2012 року №23 на суму 54 282,53 грн., податкова накладна від 11.09.2012 року №25 на суму 6 321,14 грн., податкова накладна від 11.09.2012 року № 28 на суму 48 528,64 грн., податкова накладна від 11.09.2012 року №32 на суму 42 246,70 грн., податкова накладна від 11.09.2012 року №35 на суму 58 621,00 грн. податкова накладна від 11.09.2012 року №36 на суму 57 577,81 грн., податкова накладна від 12.09.2012 року № 42 на суму 54 750,65 грн., податкова накладна від 12.09.2012 року №43 на суму 58 676,40 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №44 на суму 47 555,34 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №45 на суму 34 263,60 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №46 на суму 3 179,74 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №47 на суму 42 243,12 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №48 на суму 36 568,45 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року № 49 на суму 36 189,75 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №51 на суму 55 045,94 грн., податкова накладна від 13.09.2012 року №52 на суму 57 664,09 грн., податкова накладна від 14.09.2012 року №53 на суму 57 664,09 грн., податкова накладна від 14.09.2012 року №54 на суму 54 750,65 грн., податкова накладна від 19.09.2012 року №89 на суму 13 211,70 грн., податкова накладна від 19.09.2012 року № 90 на суму 59 490,00 грн., податкова накладна від 20.09.2012 року №91 на суму 35 528,18 грн., податкова накладна від 26.09.2012 року №109 на суму 58 385,56 грн., податкова накладна від 26.09.2012 року № 110 на суму 55 004,00 грн., податкова накладна від 28.09.2012 року №111 на суму 8 363,02 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №2 на суму 58 900,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №3 на суму 46 502,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №4 на суму 40 100,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року № 5 на суму 48 000,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №6 на суму 44 000,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №7 на суму 56 000,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №8 на суму 52 000,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року № 9 на суму 48900,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №10 на суму 52 100,00 грн., податкова накладна від 01.10.2012 року №11 на суму 53 480,00 грн., податкова накладна від 02.10.2012 року №12 на суму 2 210,70 грн., податкова накладна від 02.10.2012 року № 13 на суму 59 643,42 грн., податкова накладна від 02.10.2012 року №14 на суму 58 634,40 грн., податкова накладна від 02.10.2012 року №15 на суму 58 870,80 грн., податкова накладна від 02.10.2012 року №16 на суму 18 499,20 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №17 на суму 28 728,00 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №18 на суму 45 213,60 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №19 на суму 58 022,40 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №20 на суму 42 396,00 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №21 на суму 59 970,67 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №22 на суму 59 786,40 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року № 23 на суму 59 162,40 грн., податкова накладна від 03.10.2012 року №24 на суму 51 367,20 грн., податкова накладна від 04.10.2012 року №25 на суму 59 890,64 грн., податкова накладна від 04.10.2012 року №36 на суму 59 986,80 грн., податкова накладна від 04.10.2012 року №37 на суму 44 755,20 грн., податкова накладна від 04.10.2012 року №38 на суму 55 070 грн., податкова накладна від 04.10.2012 року №39 на суму 29 489,16 грн..

Суми податку на додану вартість віднесенні позивачем до податкового кредиту на підставі виданих податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня», та сформовано валові витрати.

В матеріалах справи наявні погоджені договірні ціни до вказаних договорів та по окремим договорам довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Відповідачем в ході проведення перевірки встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерня» неможливість фактичного здійснення операцій з врахуванням реального часу, відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

Висновки податкового органу про нікчемність правочину укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня» ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, та не узгоджуються з положенням ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вважається правочином.

Згідно положень ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, питання наявності у представників будь-якої мети взагалі не досліджувалося під час перевірки; отже, доводи відповідача щодо нікчемності (фіктивності) правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, колегією суддів до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань крім зазначених висновків акту перевірки та спростування реальності укладених угод відповідачем не надано, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня» мали реальний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Відповідач у разі необхідності, має право звернутися до суду з метою визнання нікчемним правочину, а не самостійно вирішувати дане питання, а доводи щодо нікчемності спірних операцій є надуманими та необґрунтованими.

Положеннями інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Судова колегія зауважує, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та визначив валові витрати, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстерня» не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

Право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби надійшов висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня», діяльність зазначеного підприємства підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55-1 Господарського кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Щодо розбіжності згідно систем співставлення податкового кредиту позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерня» слід зауважити, що відповідно до норм чинного законодавства України платник податків не може нести відповідальність за можливе порушення законодавства його контрагентом та за можливу несплату ним податків та зборів.

Належними доказами по справі, щодо податкового правопорушення можуть бути визнані лише ті матеріали податкової перевірки, які отримані та досліджені податковим органом в рамках здійснення заходів податкового контролю відносно спірного податкового періоду.

Посилання податкового органу на відсутність економічного змісту в договорах, наявність розбіжності згідно систем співставлення податкового кредиту позивача з контрагентом є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем надано первинні документи на підтвердження податкового кредиту та валових витрат в розумінні податкового законодавства України, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг), фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні вимог позивача дійшов помилкового висновку, щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року №0000742240 та №0000752240.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 року №0000742240 та №0000752240 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 18.06.2013 року №0000742240 та №0000752240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Компанія» 1147,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 20.12.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.