Постанова

від 23.12.2013 по справі 826/6136/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року № 826/6136/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172320 від 09.04.2013 р. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172320 від 09.04.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "НК Артеміда ЛТД" за період, що перевірявся, порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно (без рішення суду) визнав недійсними договори між позивачем та зазначеним контрагентом, в силу чого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.08.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ "Компанія "Райз" (код за ЄДРПОУ 13980201) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2012 року від 22.03.2013 р. №321/40-50/23-20/13980201 (надалі - Акт перевірки №321/40-50/23-20/13980201).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №321/40-50/23-20/13980201, позивачем порушено вимоги п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за листопад 2012 р. на суму 773077,00 грн. При відображені ПАТ "Компанія "Райз" у декларації за грудень 2012 р. бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 5444985,00 грн. (рядок 23.1 декларації), встановлено порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на суму 773077,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №321/40-50/23-20/13980201 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000172320 від 09.04.2013 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, у розмірі 1159615,50 грн., з яких 773077,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, а 386538,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.12.1992 р., станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, у періоді, що перевірявся, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між ПАТ "Компанія "Райз", як покупцем, та ТОВ "НК Артеміда ЛТД", як продавцем, був укладений Договір поставки пального №А-00000024 від 22.06.2012 р. (надалі - Договір №А-00000024), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар у строк та в порядку, визначеному даним договором.

На виконання умов Договору №А-00000024 ТОВ "НК Артеміда ЛТД" поставлено, передбачені даним договором нафтопродукти на загальну суму 4638465,00 грн., в т.ч. ПДВ 773077,00 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими видатковими накладними: №А-0000003732 від 25.09.2012 р. на суму 67041,00 грн., в т.ч. ПДВ 11173,50 грн.; №А-0000003884 від 01.10.2012 р. на суму 332592,75 грн., в т.ч. ПДВ 55432,12 грн.; №А-0000003885 від 01.10.2012 р. на суму 375912,45 грн., в т.ч. ПДВ 62652,07 грн.; №А-0000003922 від 02.10.2012 р. на суму 334948,50 грн., в т.ч. ПДВ 55824,75 грн.; №А-0000004058 від 06.10.2012 р. на суму 188820,45 грн., в т.ч. ПДВ 31470,08 грн.; №А-0000004218 від 11.10.2012 р. на суму 342940,50 грн., в т.ч. ПДВ 57156,75 грн.; №А-0000004237 від 12.10.2012 р. на суму 177656,50 грн., в т.ч. ПДВ 29609,42 грн.; №А-0000004238 від 12.10.2012 р. на суму 348920,75 грн., в т.ч. ПДВ 58153,46 грн.; №А-0000004280 від 15.10.2012 р. на суму 339631,75 грн., в т.ч. ПДВ 56605,29 грн.; №А-0000004302 від 15.10.2012 р. на суму 344408,50 грн., в т.ч. ПДВ 57401,42 грн.; №А-0000004318 від 16.10.2012 р. на суму 386183,35 грн., в т.ч. ПДВ 64363,89 грн.; №А-0000004319 від 16.10.2012 р. на суму 171963,00 грн., в т.ч. ПДВ 28660,50 грн.; №А-0000004355 від 17.10.2012 р. на суму 472850,00 грн., в т.ч. ПДВ 78808,33 грн.; №А-0000004444 від 19.10.2012 р. на суму 167454,00 грн., в т.ч. ПДВ 27909,00 грн.; №А-0000004445 від 19.10.2012 р. на суму 179200,50 грн., в т.ч. ПДВ 29866,75 грн.; №А-0000004488 від 22.10.2012 р. на суму 40819,50 грн., в т.ч. ПДВ 6803,25 грн.; №А-0000004815 від 03.11.2012 р. на суму 70200,00 грн., в т.ч. ПДВ 11700,00 грн.; №А-0000004988 від 13.11.2012 р. на суму 296921,25 грн., в т.ч. ПДВ 49486,88 грн.

Факт поставки ТОВ "НК Артеміда ЛТД" позивачу нафтопродуктів за Договором №А-00000024 також підтверджується, наявними в матеріалах справи, дослідженими судом товарно-транспортними накладними.

Судом встановлено, що ТОВ "НК Артеміда ЛТД" було оформлено на користь позивача податкові накладні на загальну суму 4638465,00 грн., в т.ч. ПДВ 773077,00 грн. (№4043 від 25.09.2012 р. на суму 67041,00 грн., в т.ч. ПДВ 11173,50 грн.; №4234 від 01.10.2012 р. на суму 332592,75 грн., в т.ч. ПДВ 55432,12 грн.; №4235 від 01.10.2012 р. на суму 375912,45 грн., в т.ч. ПДВ 62652,07 грн.; №4282 від 02.10.2012 р. на суму 334948,50 грн., в т.ч. ПДВ 55824,75 грн.; №4420 від 06.10.2012 р. на суму 188820,45 грн., в т.ч. ПДВ 31470,08 грн.; №4578 від 11.10.2012 р. на суму 342940,50 грн., в т.ч. ПДВ 57156,75 грн.; №4626 від 12.10.2012 р. на суму 177656,50 грн., в т.ч. ПДВ 29609,42 грн.; №4627 від 12.10.2012 р. на суму 348920,75 грн., в т.ч. ПДВ 58153,46 грн.; №4662 від 15.10.2012 р. на суму 339631,75 грн., в т.ч. ПДВ 56605,29 грн.; №4663 від 15.10.2012 р. на суму 344408,50 грн., в т.ч. ПДВ 57401,42 грн.; №4698 від 16.10.2012 р. на суму 386183,35 грн., в т.ч. ПДВ 64363,89 грн.; №4697 від 16.10.2012 р. на суму 171963,00 грн., в т.ч. ПДВ 28660,50 грн.; №4738 від 17.10.2012 р. на суму 472850,00 грн., в т.ч. ПДВ 78808,33 грн.; №4814 від 19.10.2012 р. на суму 167454,00 грн., в т.ч. ПДВ 27909,00 грн.; №4815 від 19.10.2012 р. на суму 179200,50 грн., в т.ч. ПДВ 29866,75 грн.; №4863 від 22.10.2012 р. на суму 40819,50 грн., в т.ч. ПДВ 6803,25 грн.; №5236 від 03.11.2012 р. на суму 70200,00 грн., в т.ч. ПДВ 11700,00 грн.; №5430 від 13.11.2012 р. на суму 296921,25 грн., в т.ч. ПДВ 49486,88 грн.).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем послуг, наданих ТОВ "НК Артеміда ЛТД" згідно Договору №А-00000024 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Судом також встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "НК Артеміда ЛТД" було належним чином зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак мало належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженою судом, наданою позивачем податковими деклараціями з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагентів за листопад-грудень 2012 р., всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ "НК Артеміда ЛТД" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на Акт Макіївської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НК Артеміда ЛТД" (код ЄДРПОУ 37294433) щодо документального підтвердження господарських відносини з контрагентами за період вересень-листопад 2012 від 06.02.2013 р. №122/15/37294433 та на Висновок щодо наявності/відсутності ознак фіктивності та наявності/відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "НК Артеміда ЛТД", як на докази недійсності чи нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "НК Артеміда ЛТД", оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Також, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №А-00000024 недійсним і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ "НК Артеміда ЛТД" чи позивача.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність Договору №А-00000024, укладеного між позивачем та ТОВ "НК Артеміда ЛТД", оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаного правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "НК Артеміда ЛТД", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п.200.1 - п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України закріплено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що отримані за Договором №А-00000024 нафтропродукти придбавались позивачем з метою використання у власній господарській діяльності, а саме реалізації іншим контрагентам, зокрема, ТОВ "Агрофірма "Олімпекс-Агро", ПрАТ "Агро Ресурс", СТОВ "Донецька птахофабрика", ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор", що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, а також банківськими виписками.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "НК Артеміда ЛТД" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило завищення податкового кредиту за листопад 2012 р. на суму 773077,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на суму 773077,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000172320 від 09.04.2013 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби №0000172320 від 09.04.2013 р.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (ідентифікаційний номер 13980201) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко