Рішення

від 24.12.2013 по справі 2-382/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-382/11 Головуючий у І інстанції Оберемко В.О. Провадження № 22-ц/780/7143/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М. Категорія 45 24.12.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватного підприємства «Еліт» про поділ майна подружжя, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, припинення права власності третіх осіб на це майно,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що вона з 02 серпня 2003 року перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, від якого вони мають доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Рішенням суду від 27 червня 2008 року шлюб між ними розірвано, а 16 липня 2008 року внесено відповідні записи в акти цивільного стану, і з цього часу вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства.

Посилаючись на те, що згоди щодо добровільного поділу спільного сумісного майна подружжя між сторонами не досягнуто, позивачка, з урахуванням неодноразових уточнень позову, остаточного просила поділити спільне майно подружжя, набуте у період шлюбу з ОСОБА_2 у рівних частинах, визнати за нею та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини майна, а саме, 19 земельних ділянок, які знаходяться на території Гавронщинської, Копилівської, Фасівської сільських рад Макарівського району Київської області та на території Макарівської селищної ради, комплекси будівель, що розташовані в Малинському районі Житомирської області. Також просила визнати спільною сумісною власністю подружжя приватне підприємство «Еліт», статутний капітал вказаного підприємства у розмірі 176 400 грн., прибуток приватного підприємства «Еліт» за період з 2003 року по 2008 рік у розмірі 267 114 грн., приміщення офісу-аптеки загальною площею 418,4 кв.м., магазин-аптеку з адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 338,9 кв.м., приміщення аптеки загальною площею 125,6 кв.м., земельну ділянку площею 0,040 га та 1/5 частина готелю площею 92,4 кв.м., що належать приватному підприємству «Еліт», визнати право власності в рівних частинах за кожним на вказане майно. Крім того, позивака просила визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя автомобіль марки «Фольскваген Транспортер» Т-4, дн.з.НОМЕР_1, визнавши право власності за ОСОБА_2 на вказаний автомобіль та стягнути з нього на користь позивачки грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 44 647 грн.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

У порядку поділу майна подружжя визнано ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу та залишено у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках по 1/2 кожному наступне майно:

- автомобіль марки «Фольцваген Транспортер» Т- 4, д.н.з. НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_2, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, вартістю 89293 грн.;

- 1/2 частини комплексу будівель АДРЕСА_1, придбаний ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 18 квітня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом у Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847935;

- 1/2 частини комплексу будівель АДРЕСА_2, придбаний ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 18 квітня 2008року, що посвідчений приватним нотаріусом в Житомирській області ОСОБА_5, номер правочину 2847970;

- 1/2 частини комплексу загальною площею 3 249,3 кв.м. (1/2 становить 1 624,65 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який складається з телятника площею 904,2 кв.м., телятника площею 843,4 кв.м., капусто-сховища площею 1 252,1 кв.м., кормоцеху площею 249,6 кв.м., придбаний ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 24 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом в Малинському районі Житомирської області ОСОБА_6, номер правочину 2915910;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, площею 0,41863 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, площею 0,49212 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, площею 0,99982 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 року;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, площею 1,72845 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташована на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, набута на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 року;

- земельну ділянку площею 2,0011 га, кадастровий номер 3222788000:02:028:0052, розташованої за адресою: Київська обл., Макарівский район, Фасівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу майнового комплексу від 28 травня 2008 року, державний акт серії ЯЖ № 683967, виданий 15 листопада 2009 року та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів за № 010994802332;

- земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3222788000:02:028:0045, розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 травня 2008 року, державний акт серії ЯЖ № 683966, виданий 25 листопада 2009 року та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 010994802334;

- земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3222788000:02:028:0042, розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Фасівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 травня 2008 року, державний акт серії ЯЖ № 683968, виданий 25 листопада 2009 року та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 010994802331;

- земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3222783200:04:005:0025, розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 травня 2008 року, державний акт серії ЯЖ №878962, виданий 18 грудня 2009 року та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 010994803029;

- земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3222783200:04:005:0028, розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 травня 2008 року, державний акт серії ЯЖ № 878960, виданий 18 грудня 2009 року та зареєстрований в книзі записів державних актів за № 010994803028;

- земельну ділянку площею 0,604 га, розташованої за адресою: Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_7, номер правочину 1725659;

- земельну ділянку площею 0,750 га, розташованої за адресою: Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 листопада 2006 pоку, посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_7, номер правочину 1725670;

- земельну ділянку площею 0,656 га, розташованої за адресою: Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_7, номер правочину 1736886;

- земельну ділянку площею 0,3803 га, розташованої за адресою: Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006р., посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_7, номер правочину 1736915;

- земельну ділянку площею 0,4520 га, розташованої за адресою: Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 pоку, посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_7, номер правочину 1736953;

- земельну ділянку площею 0,700 га, розташованої за адресою: Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом в Макарівському районі Київської області ОСОБА_7, номер правочину 17371114.

Визнано частку статутного капіталу приватного підприємства «Еліт» у розмірі 10150 грн. об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнавши за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині вказаної частки статутного капіталу приватного підприємства «Еліт» за кожним.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання частки статутного капіталу приватного підприємства «Еліт» у розмірі 10150 грн. об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позову скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року №17-рп/2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України, статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Згідно зі ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка по справі ОСОБА_3 з 02 серпня 2003 року перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, від якого вони мають дочку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27 червня 2008 року шлюб між ними розірвано. Дане рішення суду набрало законної сили 08 липня 2008 року.

25 жовтня 1999 року ОСОБА_3 було засноване приватне підприємство «Еліт» (далі - ПП «Еліт»). 20 березня 2002 року до статуту ПП «Еліт» були внесені зміни (доповнення), а саме, статут доповнено пунктом 3.7, згідно з яким статутний фонд ПП «Еліт» встановлено у розмірі 29 045 грн.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та визнаючи статутний капіталу ПП «Еліт» об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції помилково визначив частку статутного капіталу у розмірі 10 150 грн., вважаючи збільшення статутного капіталу ПП «Еліт» до 39 195 грн.

Як вбачається зі змін та доповнень до статуту ПП «Еліт», 03 лютого 2004 року ОСОБА_2 були внесені зміни до пункту 3.7 статуту ПП «Еліт», згідно з якими статутний фонд ПП «Еліт» збільшено до 49 195 грн. 46 коп. Вказані зміни до статуту було посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №111 (т.2, а.с.207).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є частка статутного капіталу приватного підприємства «Еліт» у розмірі 20 150 грн. 46 коп., яка підлягає поділу між подружжям в рівних частинах, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі статутний капітал ПП «Еліт» збільшився до 176 400 грн., є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що розмір статутного капіталу ПП «Еліт» за час перебування сторін у шлюбі було збільшено та встановлено у розмірі 176 400 грн. Таких доказів позивачка відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦК України суду не надала. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції наявні в матеріалах справи фінансові звіті ПП «Еліт» не є належними доказами збільшення розміру статутного капіталу цього підприємства.

Твердження в апеляційній скарзі ОСОБА_2 про те, що зміни та доповнення до статуту ПП «Еліт» від 03 лютого 2004 року не містять відмітки органу державної реєстрації, а тому не є належним доказом формування статутного капіталу ПП «Еліт», не заслуговують на увагу, оскільки внесені 03 лютого 2004 року ОСОБА_2 зміни до п.3.7 статуту ПП «Еліт» про збільшення статутного фонду були посвідчені приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані в реєстрі за №111 (т.2, а.с.207).

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя прибутку ПП «Еліт» за період з 2003 року по 2008 рік у розмірі 267 114 грн., суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження таких вимог та з чого вона виходила, визначаючи таку суму прибутку.

Ухвалюючи рішення в частині відмови у позові про визнання спільною сумісною власністю подружжя приміщення офісу-аптеки загальною площею 418,4 кв.м., магазину -аптеки з адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 338,9 кв.м., приміщення аптеки загальною площею 125,6 кв.м., земельної ділянки площею 0,040 га та 1/5 частини готелю площею 92,4 кв.м., що належать приватному підприємству «Еліт», суд виходив із того, що позивачкою не надано доказів, що вказане майно, яке належить ПП «Еліт» будувалось за власні сімейні кошти подружжя.

Крім того, суд зазначив, що позивачкою не надано доказів про джерела фінансування будівництва та придбання спірного майна за період шлюбу сторін у справі, дати вводу його в експлуатацію, загальну суму грошових коштів, залучених ПП «Еліт» для будівництва і придбання спірного майна, а також розмір прибутку ПП «Еліт» за період, який передував будівництву вказаних об'єктів нерухомого майна та його придбання.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Докази та обставини, на які посилається позивачка в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у позові в частині визнання за нею та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222788000:02:028:0041 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222788000:02:028:0043, є необґрунтованими з наступних підстав.

В матеріалах справи відсутні договори купівлі-продажу чи інші правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки і таких доказів позивачка відповідно до ст.ст.57, 60 ЦПК України суду не надала, тому підстав для визнання їх спільним майном подружжя та поділу, немає. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові в цій частині.

Є безпідставними і посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у позові в частині визнання за нею та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222783200:04:005:0028, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Копилівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 28 травня 2008 року, державний акт серії ЯЖ №878960, виданий 18 грудня 2009 року та зареєстрований в книзі записів державних актів за №01994803028, виходячи з наступного.

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення суду від 28 жовтня 2013 року вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини вказаної вище земельної ділянки з кадастровим номером 3222783200:04:005:0028 задоволено та залишено у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках по 1/2 кожному вказану земельну ділянку (т.3, а.с.210)

У решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року в частині визнання частки статутного капіталу приватного підприємства «Еліт» змінити, виклавши в наступній редакції:

Визнати частку статутного капіталу приватного підприємства «Еліт» у розмірі 20 150 (двадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 46 коп. об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнавши за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині вказаної частки статутного капіталу приватного підприємства «Еліт», за кожним.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді