Постанова

від 25.12.2013 по справі 826/16100/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2013 року № 826/16100/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РМ - Техно" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення №5826552207 від 27.06.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Техно" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №5826552207 від 27.06.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження правовідносин з ПП "Унісон Дизайн" (код ЄДРПОУ 34795572) за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, ТОВ "Гостареш" (код ЄДРПОУ 24384790) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012, ТОВ "Праймторг" (код ЄДРПОУ 37240655) за період з 01.01.2012 по 29.02.2012, ТОВ "Трейдтех" (код ЄДРПОУ 38123948) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що договори укладені між позивачем та ПП "Унісон Дизайн", ТОВ "Гостареш", та ТОВ "Трейдтех" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ПП "Унісон Дизайн", ТОВ "Гостареш", та ТОВ "Трейдтех" за договорами підряду та договорами постачання, які мали реальний характер та за якими ним було сплачено, та отримано послуги та товар, які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 04.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судове засіданні 04.11.2013 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду 12.11.2013 подав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 535/222/36591039 від 04.06.2013. інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 23.05.2013 по 29.05.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ - Техно" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП "Унісон Дизайн" (код ЄДРПОУ 34795572) за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, ТОВ "Гостареш" (код ЄДРПОУ 24384790) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012, ТОВ "Праймторг" (код ЄДРПОУ 37240655) за період з 01.01.2012 по 29.02.2012, ТОВ "Трейдтех" (код ЄДРПОУ 38123948) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1 972 759 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "РМ - Техно" листом № 120 від 26.03.2013 до Прокуратури міста Києва відповідно до вимог Прокуратури міста Києва та ухвали Подільського районного суду міста Києва від 07.03.2013, в рамках кримінального провадження № 12012110000000567 від 08.12.2012 направлено первинні фінансово-господарські документи по взаємовідносинам із ТОВ «Праймторг» (код ЄДРПОУ 37240655). Вищезазначений факт унеможливлює перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені господарських операцій з ТОВ «Праймторг» за період 01.01.2012 по 29.02.2012. На адресу Прокуратури міста Києва направлено лист із проханням надати копії вилучених документів для проведення позапланової перевірки ТОВ «РМ Техно» при здійснені господарських операцій з ТОВ «Праймторг» за період 01.01.2012 по 29.02.2012. У разі отримання вищевказаних документів будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки у відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС було складено акт № 5212/22-8/24384790 від 29.11.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостареш» щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «КА «Паріс» за березень, квітень 2012 року, яким встановлено, що згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» єдиним постачальником ТОВ «Гостареш» за березень, квітень було ТОВ «КА «Паріс», яке має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та у якого відповідно до акту № 358/22-8/НОМЕР_1 від 11.06.2012 встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за березень, квітень 2012 року, а також не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) за березень, квітень 2012, що свідчить про те, що правочини укладені між ТОВ «Гостареш» та ТОВ «КА «Паріс» здійснені без мети настання реальних наслідків та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт № 2342/22-20/38123948 від 26.12.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Трейдтех», відповідно до якого встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ "Трейдтех" з суб'єктами господарської діяльності - постачальниками та з суб'єктами господарської діяльності - покупцями за період 01.07.2012 по 31.07.2012.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт № 2341/22-20/38123948 від 26.12.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн», відповідно до якого встановлено факт не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ПП «Унісон Дизайн» з суб'єктами господарської діяльності - постачальниками та з суб'єктами господарської діяльності - покупцями за період з 01.07.2012 по 31.08.2012, крім того, ДПІ у Печерському районі міста Києва було отримано постанову про призначення податкової перевірки ТОВ "РМ - Техно" у кримінальному провадженні № 3201211006000022 та протокол допиту свідка від 11.04.2013 в рамках кримінального провадження № 3201211006000022 від 29.12.2012. Згідно протоколу допиту було допитано засновника та директора ТОВ «Унісон Дизайн» - ОСОБА_1 який надав показання, що до діяльності вказаного підприємства відношення не має, документи фінансово - господарської діяльності ТОВ «Унісон Дизайн» не складав та не підписував.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників ПП «Унісон Дизайн» за період 01.08.2012 по 31.08.2012, ТОВ «Гостареш» за період 01.04.2012 по 30.04.2012, ТОВ «Трейдтех» за період 01.07.2012 по 31.07.2012, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "РМ - Техно" та вказаними підприємствами-постачальниками не мали мети настання реальних наслідків.

За результатами перевірки складено акт № 535/222/36591039 від 04.06.2013 на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №5826552207 від 27.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 959 139,00 грн.

17.07.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "РМ - Техно" до Головного управління Міндоходів у місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №5826552207 від 27.06.2013, яка рішенням про результати розгляду скарги № 4225/10/26-15-10-04-04 від 13.09.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ - Техно" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №5826552207 від 27.06.2013 та вважаючи його такими, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, як в період дії Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і Податкового кодексу України судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування валових витрат та відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у нього правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Гостареш», ТОВ «Праймторг», ТОВ «Трейдтех», оскільки вони мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано послуги та товар використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами.

На підтвердження правовідносин з ТОВ «Гостареш» за договором № 02041 від 02.04.2012, ПП «Унісон Дизайн» за договором № 02041 від 02.04.2012 та з ТОВ «Трейдтех» за договором №04071 від 04.07.2012 які є аналогічні за своїм змістом та предметом позивачем надано суду копії договорів постачання № 02041 від 02.04.2012, № 01081 від 01.08.2012 та № 04071 від 04.07.2012, специфікацій, видаткових накладних та податкових накладних.

Відповідно до договорів постачання їх предметом є здійснення поставки впродовж строку дії договорів та передача у власність товару.

Розділом 1 даних договорів визначено, що Товаром є обладнання, а саме, елементи, частини, вузли, блоки і програмне забезпечення що поставляються згідно умов договору.

Відповідно до договорів «Програмне забезпечення» означає прикладну програму, що складається з набору логічних інструкцій і інформаційних таблиць, що керують роботою обладнання. Програмне забезпечення є невід'ємною частиною обладнання, працює як одне функціональне ціле та не може бути використано окремо. Усі посилання на термін «Програмне забезпечення» в даних договорах будуть мати значення, що приведене в цій Статті.

Також договорами зазначено, що найменування, асортимент, ціна та кількість Товару що постачаються, вказується у супроводжувальних документах на товар, а саме: рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або актах приймання-передачі товарів (виконаних робіт), які є невід'ємною частиною Договору.

Розділом 6 договорів «Гарантії» передбачено, що Постачальник гарантує надання Замовнику на все обладнання, що поставляється по Договору сертифікатів системи сертифікації УкрСЕРПО без обмежень, що перешкоджають використанню Обладнання на мережах загального користування України в термін до 3-х місяців з дати поставки Обладнання та програмного забезпечення.

Договорами також передбачено, що Постачальник постачає документацію до Обладнання та програмного забезпечення у тій комплектації, яку забезпечує оригінальний виробник в складі Обладнання та програмного забезпечення та повинна бути високої якості, комплектною та достатньою для здійснення високоякісних монтажних та пусконалагоджувальні робіт, робіт з інсталяції та конфігурування і введення системи в експлуатацію, а також обслуговування обладнання підготовленими фахівцями.

Таким чином первинною документацією яка мала бути складена у випадку виконання постачання за договорами № 02041 від 02.04.2012, № 01081 від 01.08.2012 та № 04071 від 04.07.2012 є специфікація, рахунки-фактури, видаткові накладні та/або акти приймання-передачі, нормативно-технічна документація, сертифікати системи сертифікації УкрСЕПРО, документація до обладнання та програмного забезпечення.

Позивачем документів на підтвердження поставки товару за договорами № 02041 від 02.04.2012, № 01081 від 01.08.2012 та № 04071 від 04.07.2012 нормативно-технічної документації, сертифікатів системи сертифікації УкрСЕПРО та документації до обладнання та програмного забезпечення суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем Рахунках-фактурах в графах "Виписав(ла)" міститься лише підпис скріплений печаткою позивача, без зазначення даних особи яка його вчинила.

Таким чином з рахунків-фактур є неможливим встановити особу яка їх підписала.

З огляду на викладене, рахунки-фактури складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", з них є неможливим встановити осіб які їх підписали, а отже вони не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів на підтвердження факту виконання поставок за договорами № 02041 від 02.04.2012, № 01081 від 01.08.2012 та № 04071 від 04.07.2012.

На підтвердження правовідносин з ТОВ «Гостареш» за договором підряду № 01050 від 25.11.2011, позивачем надано суду копію договору підряду № 01050 від 25.11.2011, специфікації робіт, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт приймання-передачі матеріалів.

Відповідно до договору підряду № 01050 від 25.11.2011 предметом є виконання Підрядником відповідно до умов договору роботи, перелік яких наведений у додатку 1 до договору. Роботи проводяться для ТОВ «Крок Україна», біля Першого пасажирського терміналу, за адресою: Україна, 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1.

Пунктом 1.3 договору визначено, що роботи виконуються з матеріалів Замовника, які передаються Підряднику за актом приймання-передачі матеріалів. Перелік, кількість, ціна Робіт, узгоджується Сторонами у Додатку 1 до Договору, також вказується у супроводжувальних документах, а саме: рахунках-фактурах, актах здачі-приймання виконаних робіт та інших документах.

Таким чином, відповідно до умов договору підряду № 01050 від 25.11.2011 документами, які мають засвідчувати факт отримання позивачем послуг від ТОВ "Гостареш" є специфікація, акт приймання-передачі матеріалів, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури та накладні.

Позивачем на підтвердження правовідносин з ТОВ "Гостареш" за вказаним договором підряду, рахунків-фактур суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

На підтвердження правовідносин з ПП «Унісон Дизайн» за договорами підряду № 01086 від 01.07.2012, та № 01085 від 01.07.2012 які є аналогічні за своїм змістом та предметом позивачем надано суду копії договорів підряду № 01086 від 01.07.2012, та № 01085 від 01.07.2012, Додатків № 1 до Договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до договорів підряду № 01086 від 01.07.2012, та № 01085 від 01.07.2012 їх предметом є виконання Підрядником відповідно до умов договору робіт, перелік яких наведений у додатку №1. Перелік, кількість та ціна Робіт, що виконуються, узгоджуються Сторонами у Додатках до Договору. Перелік, кількість та ціна Робіт, що виконуються, вказуються також у супроводжувальних документах, а саме: рахунках-фактурах, актах приймання-передачі виконаних робіт та інших документах, що є невід'ємною частиною Договору.

Також договорами визначено, що Роботи виконуються для ТОВ «Українська сервісна компанія» (договір підряду № 01086 від 01.07.2012) та для АТЗТ «Інтер-Телеком» (договір підряду № 01085 від 01.07.2012)

Таким чином, відповідно до умов договорів підряду № 01086 від 01.07.2012, та № 01085 від 01.07.2012 документами, які мають засвідчувати факт отримання позивачем послуг від ПП "Унісон Дизайн" є Додаток № 1 з переліком, кількістю та ціною робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури та накладні.

Позивачем на підтвердження правовідносин з ПП "Унісон Дизайн" за вказаними договорами підряду, рахунків-фактур суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до договорів підряду укладених між позивачем та ТОВ «Гостареш» та ПП «Унісон Дизайн», відповідні договори були укладені з метою виконання робіт на користь третіх осіб, а саме АТЗТ «Інтер - Телеком», ТОВ «Українська сервісна компанія» та ТОВ «Крок Україна», водночас договорів укладених між зазначеними підприємствами та позивачем останнім суду надано не було, як і не було зазначено про те, на підставі чого діяв позивач укладаючи договори в інтересах АТЗТ «Інтер - Телеком», ТОВ «Українська сервісна компанія» та ТОВ «Крок Україна».

Таким чином, у суду відсутні докази на підтвердження наявності в позивача господарської необхідності щодо укладання договорів з ТОВ «Гостареш» та ПП «Унісон Дизайн» та відсутня можливість встановити з якою метою позивачем були укладені договори з зазначеними підприємствами щодо виконання робіт на користь третіх осіб.

Доказів та обґрунтувань на підтвердження використання наданих від ТОВ «Гостареш» та ПП «Унісон Дизайн» послуг у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість їх надання.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не надано достатніх первинних документів, які мали бути складені відповідно до умов договорів укладених з ТОВ «Гостареш» та ПП «Унісон Дизайн» та ТОВ «Трейдтех», а надані складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", а також те, що позивачем не надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження використання отриманих послуг та товарів від ТОВ «Гостареш» та ПП «Унісон Дизайн» та ТОВ «Трейдтех» у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з ТОВ «Гостареш», ПП «Унісон Дизайн» та ТОВ «Трейдтех», а отже не доведено факту надання послуг.

Посилання позивача на допущені відповідачем при проведенні перевірки та складанні висновків акту порушення вимог податкового законодавства не можуть бути належними підставами для скасування податкового повідомлення - рішення №5826552207 від 27.06.2013 з огляду на те, що матеріалами справи не спростовуються висновки акту перевірки № 535/222/36591039 від 04.06.2013 щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов