Рішення

від 19.12.2013 по справі 433/868/12

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 433/868/12

2/189/16/13

РІШЕННЯ

іменем України

19.12.2013 року Покровський районний суд Дніпропетровської областів складі

головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні своїм майном та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа відділ Держземагенства у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими спорудами та на 1/2 частину земельних ділянок,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні своїм майном, який в процесі розгляду справи було уточнено. В обґрунтування позовних вимог позивач зіслався на те, що 10.05.2000 року між ним та відповідачкою було розірвано шлюб. Він являється власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,850 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Вказане майно було придбане позивачем ще до реєстрації шлюбу з відповідачкою, отже, належить йому на праві приватної власності, і як власник, ОСОБА_1 має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Проте, позивач позбавлений даного права, так як після розірвання шлюбу і до теперішнього часу ОСОБА_2 зареєстрована в будинку позивача та проживає в літній кухні та забороняє йому навіть зайти в свій двір. Таким чином, дії відповідачки фактично перешкоджають позивачу у користуванні своєю власністю, в зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у користуванні житловим будинком з господарчими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 у вказаний житловий будинок.

Крім того, до суду звернулася ОСОБА_2 із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа відділ Держземагенства у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання незаконним Державного акту про право приватної власності на землю, який в процесі розгляду справи було уточнено, та в подальшому ОСОБА_2 просила визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими спорудами та на 1/2 частину земельних ділянок. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 вказала, що 15.10.1979 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу було придбано саманний житловий будинок жилою площею 5,2 кв.м., без будь-яких споруд. При цьому, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, за рахунок спільних коштів у вказаному будинку було проведено капітальний ремонт, а саме: заміна покрівлі та проведено його внутрішнє перепланування, за рахунок чого житлова площа вказаного будинку збільшилася. Крім того, у 1989 році було збудовано літню кухню, сарай, колодязь та інші господарчі споруди. Після припинення сімейних відносин ОСОБА_1 на свій власний розсуд провів розподіл спільного майна, при цьому вказаними діями по суті привів вказаний житловий будинок у стан, непридатний для можливості проживання в ньому. Крім того, при виготовленні технічної документації для передачі ОСОБА_1 земельної ділянки у приватну власність не було враховано, що останньому жодним чином земля не виділялася, а тому він не мав і не має жодних правових підстав для оформлення у власність земельної ділянки у розмірі 0,850 га (ОСОБА_1 виділялася земельна ділянка розміром лише 0,15 га); у плані земельної ділянки, яка передана у приватну власність ОСОБА_1, в частині визначення її меж також була допущена технічна помилка, оскільки у план вказаної земельної ділянки, зазначений в Державному акті, безпідставно включена і присадибна земельна ділянка у розмірі 0,20 га, яка була надана і фактично перебувала та перебуває до теперішнього часу у користуванні ОСОБА_2; фактично земельна ділянка, яка у дійсності була надана ОСОБА_1 у частині визначення меж земельної ділянки у натурі на місцевості не відповідає її фактичним межам. У Державному акті, виданому ОСОБА_1, зазначена площа земельної ділянки - 0,850 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак, фактична площа цієї земельної ділянки становить 0,15 га. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку на підставі рішення загальних зборів КСП «Побєда» Покровського району від 28 жовтня 1989 року надано у користування присадибну земельну ділянку у розмірі 0,20 га, яка розташована в АДРЕСА_1. Таким чином, ОСОБА_2 просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні своїм майном та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарчих споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки кадастровий номер - 1224255100:07:006:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки кадастровий номер - 1224255100:07:006:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовну заяву про усунення перешкод у користуванні своїм майном підтримали в повному обсязі та просять позов задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнають в повному обсязі, заперечують проти його задоволення, пояснивши, що будинок та земельні ділянки не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

В свою чергу ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі та просили суд відмовити в його задоволенні та зустрічний позов просили задовольнити.

Представник відповідача за зустрічним позовом Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області Чичикало О.О. просила рішення винести на розсуд суду.

Справу розглянуто відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності представника третьої особи відділу Держземагенства у Покровському районі Дніпропетровської області, який надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності та надав суду пояснення, згідно яких відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП №035873, виданого на підставі рішення Покровської селищної ради від 11 червня 1996 року, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,85 га (в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,600 га). Земельна ділянка, що надана для обслуговування житлового будинку 0,25 га, відповідає нормам безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, закріплених в ст.121 Земельного кодексу України. Вважають, що при виготовленні державного акту вимоги законів не порушувались, будь-яких доказів про визнання дій посадових осіб відповідних органів незаконними немає. У зустрічному позові ОСОБА_2 зазначає, що їй надано у користування присадибну земельну ділянку у розмірі 0,20 га, яка розташована на території АДРЕСА_1. Так, статтею 126 Земельного кодексу України (у старій редакції) зазначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. В матеріалах справи знаходиться тільки витяг з архівного відділу Покровської райдержадміністрації №144 від 24.07.2012 року протоколу зборів колгоспу «Побєди» щодо наділення в 1989 році ОСОБА_2 присадибною ділянкою у розмірі 0,20 га. Державний акт на право приватної власності на землю у матеріалах справи та у архіві відділу Держземагенства у Покровському районі відсутній. Рішення просить винести на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_1 його брат, який після одруження з ОСОБА_2 проживав в будинку, який придбав ще до шлюбу. У спірному будинку ОСОБА_1 проживав ще разом зі своєю першою дружиною. Приблизно в 2004 - 2005 році позивач перестав проживати в своєму будинку через умови, які створила відповідачка, з якою вони розлучилися ще в 2000 році. Зараз ОСОБА_1 не може ввійти в свій будинок, так як ОСОБА_2 йому в цьому перешкоджає.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він з дитинства проживає в с. Цикове Покровського району. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом в АДРЕСА_1. На даний час за вказаною адресою проживає тільки відповідачка за первісним позовом, так як вони з позивачем розлучилися. ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 розібрав свердловину, бесідку, сарай. Позивач вже років 7-8 не проживає в належному йому будинку. ОСОБА_2 проживає разом з їхнім сином в літній кухні.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він 20 років проживає по сусідству з ОСОБА_2 Коли він переїхав в с. Цикове Покровського району, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже там проживали разом, кому належить будинок в якому вони проживали йому не відомо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, доводи представника позивача та відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, з копії договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1979 року, посвідченого державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори, за реєстром №912 видно, що ОСОБА_1 купив саманний житловий будинок жилою площею 5,2 кв. м., розташований на земельній ділянці розміром 1500 кв. м., що знаходиться в с. Цикове Покровського району Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися в 1984 році, що не заперечувалося жодним чином сторонами по справі.

Так, згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 10 травня 2000 року, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за №41.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 26.09.2013 року індексний номер 9985683, житловий будинок в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2013 року індексний номер 9987835, житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Вказаний вище договір купівлі-продажу недійсними у судовому порядку не визнаний, як і не визнане свідоцтво про право власності на спірний жилий будинок, на підставі якого ОСОБА_1 є власником будинку. Позивачкою не оспорюється факт того, що зазначений будинок на час укладення шлюбу був особистою власністю ОСОБА_1

Так, згідно копії виписки з протоколу №4 зборів уповноважених колгоспу «Побєда» Покровського району Дніпропетровської області від 24 серпня 1979 року, ОСОБА_1 було наділено присадибною ділянкою в розмірі 0,15 га в с. Цикове.

З копії архівного витягу від 27.12.2012 року №369 видно, що виконавчим комітетом Покровської селищної Ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 11.06.1996 р. №84-ІХ/ХХІІ було вирішено передати безкоштовно у приватну власність на постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, особистого підсобного господарства громадянам, згідно додатку.

Як вбачається з копії додатку до рішення 9 сесії 22 скликання Покровської селищної Ради народних депутатів від 11.06.1996 р. ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,85 га, з яких 0,60 га для ОПГ та 0,25 га для ОЖБ.

Згідно копії Акту встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність від 30 березня 2000 р., на виконання рішення 9 сесії 22 скликання Покровської селищної ради Покровського району було встановлено в натурі межі земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства на території Покровської селищної ради Покровського району загальною площею 0,850 га, з них для ведення особистого підсобного господарства 0,600 га.

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №035873, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, яка розташована в с. Цикове, вул. Миру на території Покровської селищної ради, площею 0,850 га. Даний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №157.

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 18.09.2013 року індексний номер 9605931, земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,25 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про право власності від 18.09.2013 року індексний номер 9608416, земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,6 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2013 року індексний номер 9609309, земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,6 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2013 року індексний номер 9606693, земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,25 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Так, відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Аналогічна норма міститься в ст. 60 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Статтею 61 СК України (у редакції, чинній до внесення змін Законом № 2913-VI) було встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Так, 09 лютого 2011 року набрав чинності Закон № 2913-VI , яким ст. 61 СК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Закон № 2913-VI не має зворотної дії в часі і не може бути застосований до спірних правовідносин.

Оскільки правовідносини подружжя щодо спірних земельних ділянок виникли у 1996 році, а тому регулюються нормами КпШС України, за якими одержана відповідачем під час шлюбу (в 1996 році) у власність шляхом приватизації земельна ділянка, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя та не підлягає поділу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 спірні земельні ділянки набув внаслідок безоплатної передачі йому із земель комунальної власності, використавши своє право громадянина на приватизацію та вони є його приватною власністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ч.1 ст.69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, приймаючи до уваги, що спірний будинок та земельні ділянки не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд вважає за необхідне первісний позов ОСОБА_1 задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Що стосується доводів щодо участі ОСОБА_2 у збільшенні цінності будинку, то відповідно до згаданих норм матеріального права, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" (п.п. 4, 5) така участь дає право вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування затрат на будівництво.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 209, 215, 218 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні своїм майном - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком з господарчими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа відділ Держземагенства у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину: житлового будинку та господарчих споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстровані Реєстраційною службою Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області як об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером - 164750012242; земельної ділянки кадастровий номер - 1224255100:07:006:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстрована Реєстраційною службою Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області як об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером - 160533112242; земельної ділянки кадастровий номер - 1224255100:07:006:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстрована Реєстраційною службою Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області як об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером - 160581112242 - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О.С. Пустовар