Постанова

від 23.12.2013 по справі 18/339

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа№ 18/339

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.12.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року

за скаргою українського консорціуму «Екосорб»

до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві

про визнання незаконною бездіяльність відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та зобов'язання видати стягувачеві довідку про втрату наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2004 року

у справі №18/339 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом українського консорціуму «Екосорб»

до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 100 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі №18/339 скаргу українського консорціуму «Екосорб» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задоволено повністю. Визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва видати українському консорціуму «Екосорб» довідку про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року скасувати та відмовити українському консорціуму «Екосорб» в задоволенні скарги на бездіяльність відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та про зобов'язання видати стягувачеві довідку про втрату наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2004 року.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства України, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013року прийнято апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі №18/339 до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник скаржника надав свої пояснення та просив апеляційну скаргу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року скасувати та відмовити українському консорціуму «Екосорб» в задоволенні скарги на бездіяльність відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві і про зобов'язання видати стягувачеві довідку про втрату наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2004 року.

Представник стягувача приймав участь у судовому засіданні 23.12.2013 року у якому надав свої пояснення, заперечив проти доводів вкладених в апеляційній скарзі та просив ухвалу господарського суду міста Києві від 17.10.2013 року залишити без змін.

В судове засідання повноважні представники відділу ДВС не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка їх представників без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу та справу без участі представників відділу ДВС.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників стягувача і боржника, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2002 року у справі №18/339 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості, 100,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2003року у справі №18/339 рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2002 року частково скасовано та прийнято нове рішення у справі №18/339, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. заборгованості, 1 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 82-85, т. 1).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.08.2003 року касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2003 року у справі №18/339 повернуто заявникові (а.с. 86-87, т. 1).

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2003 року, господарським судом міста Києва 09.06.2004 року видано наказ у справі №18/339.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Кулішем О.О., 02.07.2004 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2004 року у справі №18/339, що підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи наявна копія запиту ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 20.02.2008 року, яким державний виконавець Сидорак Т.І. підтверджує факт знаходження у провадженні виконавчого провадження про стягнення суми у розмірі 101 618,00 грн. за наказом №18/339.

Український консорціум «Екосорб» звернувся з заявою №28/05 від 28.05.2013 року до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з проханням видати довідку про втрату судового наказу №18/339, яким стягнуто з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського консорціуму «Екосорб» суми у розмірі 101 618,00 грн.

Вищезазначена заява, залишена ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва без відповіді.

У вересні 2013 року Український консорціуму «Екосорб» звернувся до господарського суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якій скаржник просить визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві видати Українському Консорціуму «Екосорб» довідку про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» на користь Українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн.

У своїх запереченнях на скаргу №ДВ/4б від 04.07.2012 року ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва зазначив, що наказ господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з ДП «НАЕК» Енергоатом» на користь УК «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн. на виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебував.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року було зобов'язано боржника надати суду докази сплати заборгованості відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Сидорак Т.І. про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2007 року з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №18/339 від 09.06.2004 року.

Вказана вимога господарського суду міста Києва була залишена боржником без виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року скаргу українського консорціуму «Екосорб» задоволено. Визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва видати українському консорціуму «Екосорб» довідку про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 2 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Стягувач має право подати заяву про видачу дублікату виконавчого документу, про поновлення строку його пред`явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Статтею 85 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону.

Стаття 121-2 ГПК України надає право стягувачеві, боржникові та прокурору звертатись до господарських судів зі скаргами на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як визначено частиною 1 статті 5 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 статті 25 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У відповідності до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

В матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Куліша О.О. від 02.07.2004 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2004 року у справі №18/339.

Згідно з доводами, які викладені у скарзі Українського консорціуму «Екосорб» на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ м.Києва, наказ господарського суду міста Києва від 09.06.2004 року у справі №18/339 наразі не виконано та стягувачу не повертався.

У пункті 20 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року №01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року» та пункті 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» було роз'яснено, що за змістом частини першої статті 121-2 ГПК скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.

Згідно вимог ст. 121-2 ГПК України сторони мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі (абзац 3 п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Під час розгляду вищезазначеної скарги, місцевим господарським судом достовірно було встановлено факт безпідставного ухилення ВДВС Шевченківського РУЮ м.Києва від розгляду заяви з проханням про видачу довідки про втрату судового наказу №18/339 про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського консорціуму «Екосорб» суми у розмірі 101 618,00 грн.

З огляду на вищезазначені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга Українського консорціуму «Екосорб» на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо розгляду заяви стягувача стосовно видачі довідки про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» на користь Українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Проте, висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва видати українському консорціуму «Екосорб» довідку про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн., на переконання судової колегії є передчасним, оскільки заявником не доведено факт втрати наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року саме відділом ДВС Шевченківського РУЮ м.Києва, матеріали справи такі докази не містять.

Так, з метою повного та всебічного розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 16.12.2013 року було зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві надати суду письмове пояснення з приводу запиту №82 від 20.02.2008 року, зробленого державним виконавцем Сидорак Т.І. до боржника щодо залишку заборгованості за судовим рішенням №18/339 за умови наявності на час вищевказаного запиту постанови державного виконавця Сидорак Т.І. про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2007 року з примусового виконання судового наказу №18/339 від 09.06.2004 року.

У відповіді ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва зазначено, що оскільки наказ №18/339 від 09.06.2004 року на виконанні у ВДВС не перебував, тому державним виконавцем Сидораком Т.І. 28.11.2007 року не виносилися постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання саме цього виконавчого документа.

Також відповідно до письмових пояснень ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва зазначено, що українським консорціумом «Екосорб» не додано доказів (постанови про відкриття або заяви про відкриття виконавчого провадження з відміткою про отримання відділом ВДВС судового наказу), а також докази перебування на виконанні у відділі наказу господарського суду міста Києва №18/339 від 09.06.2004 року.

Відділом ДВС Шевченківського РУЮ м. Києва також було зазначено, що книги реєстрації виконавчих проваджень переданих державному виконавцю за 2005-2009 роки знищені, у зв'язку з завершенням строків зберігання документів, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби та Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено господарським судам, що вони не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

У роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (ч. 7 п. 8) зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Разом з цим, у п. 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали зобов'язано відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва видати українському консорціуму «Екосорб» довідку про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (Стаття 40 Конституції України).

У відповідності до ст.ст. 15, 16 ЗУ «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

При цьому, нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов'язків, покладених на неї законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб'єктів права на оскарження її незаконних дій.

З огляду на вищезазначене, на переконання судової колегії п. 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали слід змінити, виклавши її редакції, що усуває допущені порушення та відповідає способу поновлення порушених прав чи свобод заявника, а саме: «Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва здійснити передбачені законом дії щодо розгляду заяви українського консорціуму «Екосорб» про видачу довідки про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн.».

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування ухвали місцевого господарського суду від 17.10.2013 року.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» слід залишити без задоволення, п. 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали слід змінити, виклавши останній в іншій редакції, в решті ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі №18/339 залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі №18/339 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі №18/339 змінити в п. 3 резолютивної частини, виклавши в наступній редакції: «Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва здійснити передбачені законом дії щодо розгляду заяви українського консорціуму «Екосорб» про видачу довідки про втрату наказу господарського суду м. Києва №18/339 від 09.06.2004 року про стягнення з державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» на користь українського Консорціуму «Екосорб» боргу у розмірі 101 618,00 грн.».

В решті ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року у справі №18/339 залишити без змін.

3. Матеріали справи №18/339 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук