Рішення

від 08.01.2014 по справі 3/173-пд-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2014 р. Справа № 3/173-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", м. Дніпропетровськ, до Приватного підприємства "Ферум інвест плюс", м. Херсон, за участю третьої особи-1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн, м. Миколаїв, за участю третьої особи-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал", м. Дніпропетровськ, про зобов'язання виконати умови договору,

за позовом третьої особи-1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ, до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", м. Дніпропетровськ, та до відповідача Приватного підприємства "Ферум інвест плюс", м. Херсон, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн, м. Миколаїв, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі,

за позовом третьої особи-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал", м. Дніпропетровськ, до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", м. Дніпропетровськ, та до відповідача: Приватного підприємства "Ферум інвест плюс", м. Херсон, за участю третьої особи-1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн, м. Миколаїв, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - на засідання суду не прибув;

відповідача за первісним позовом - на засідання суду не прибув;

третьої особи-1 - на засідання суду не прибув;

третьої особи-2 - на засідання суду не прибув;

третьої особи-3 - на засідання суду не прибув;

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просить зобов'язати відповідача за первісним позовом виконати умови договору купівлі-продажу частки в статутному (складеному) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн", укладеного сторонами 05.10.2009 р. та передати документи, необхідні для державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн", а саме: оригінал протоколу № 4 від 05.10.2009 р. позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" з підписами учасників зборів, посвідченими нотаріально, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн", в редакції затвердженій протоколом № 4 від 05.10.2009 р. з підписами учасників зборів, посвідченими нотаріально, рішення власника (засновника) приватного підприємства "Ферум Інвест Плюс" ОСОБА_4 про передачу частки ТОВ "Український тютюн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", підпис на якому посвідчений нотаріально.

Ухвалою у справі від 02 грудня 2009 р. прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_3, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", а також до Приватного підприємства "Ферум інвест плюс", про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Український тютюн" від 05.10.2009 року, укладеного між ПП "Ферум Інвест Плюс" та ТОВ "Південінформатика".

В обґрунтування позовних вимог третя особа-1 посилається на зловмисну домовленість представників сторін за спірним Договором, на положення ст. 232 ЦК України, а також на незаконність зборів учасників ТОВ "Український тютюн", які відбулись 23.09.2009 року та оформлені протоколами № № 1, 2 та 3, назаконність установчих докуменів (статуту) вказаного Товариства.

Представником позивача за первісним позовом 06 вересня 2010 року подана до господарського суду заява про відмову від позову та припинення провадження у справі (а.с. 16, том справи 2).

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Херсонської області № 418 від 04.10.2010 р. справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В., яким ухвалою від 05е.10.2010 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою у справі від 20.10.2010 року прийнято відмову позивача від позову та припинено провадження по справі щодо первісних позовних вимог . Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті по справі. Допущено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал". Прийнято позовну заяву ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", Приватного підприємства "Ферум Інвест Плюс", за участю третьої особи-1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн, м. Миколаїв, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Український тютюн" від 05.10.2009 року, укладеного між приватним підприємством "Ферум Інвест Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Південінформатика" та застосування правових наслідків недійсності правочинів, до сумісного розгляду з іншими позовними вимогами, заявленими по справі (у зв'язку з чим розгляд справи розпочато спочатку, п. 1.5. постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18). Зазначеною ухвалою також зупинено провадження у справі до розгляду господарським судом Миколаївської області справи № 11/239/09, за клопотанням третіх осіб 1 та 3 (а. с. 25, 53-54, том справи 2).

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" обґрунтовуються ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 236 ЦК України, а також тим, що незважаючи на обмеження щодо розпорядження корпоративними правами, встановлені договором застави корпоративних прав № 951-МП-2 від 27.05.2009 року, укладеним між Банком та ТОВ "Українсько-Американським підприємством з іноземними інвестиціями "Кепітал Інвестмент Груп" та ст. 17 Закону України "Про заставу", в частині можливості відчуджувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, ТОВ "Українсько-Американським підприємством з іноземними інвестиціями "Кепітал Інвестмент Груп", а згодом і ПП "Ферум Інвест Плюс" було відчуджено відповідні корпоративні права без письмової згоди Банку.

Ухвалою від 25.11.2013 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.

Учасники судового процесу, повідомлені про час, дату, і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомили. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представили.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.01.14 винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

05.10.2009 року між ПП "Ферум Інвест Плюс" (продавець за договором) та ТОВ "Південінформатика" (покупець за договором) укладений договір купівлі-продажу частки в статутному (складеному) капіталі ТОВ "Український тютюн" (надалі за текстом рішення - спірний Договір), за умовами якого продавець передає у власність покупця, що не є учасником ТОВ "Український тютюн", належну йому частку в статутному (складеному) капіталі зазначеного Товариства у розмірі 99,99% статутного (складеного) капіталу Товариства, а також всі пов'язані з цим права та обов'язки, а покупець, належним чином ознайомившись із характером діяльності Товариства, фінансовим та іншим станом, приймає цю частку та всі пов'язані з цим права і обов'язки та зобов'язується сплатити продавцю вартість частки у розмірі, визначеному цим Договором, яка становить 18 315,00 грн. (п. п. 1.1. та 3.1. спірного Договору).

Позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_3 обґрунтовуються незаконністю зборів учасників ТОВ "Український тютюн", які відбулись 23.09.2009 року та оформлені протоколами № № 1, 2 та 3, назаконністю установчих докуменів (статуту) вказаного Товариства та зловмисною домовленістю представників сторін за спірним Договором.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.10.2010 по справі №11/239/09 позов задоволено. Визнано недійсними: рішення зборів учасників ТОВ "Український тютюн" від 23.09.2009, оформлені протоколом №1; рішення зборів учасників ТОВ "Український тютюн" від 24.09.2009, оформлені протоколом №2; рішення зборів учасників ТзОВ "Український тютюн" від 25.09.2009, оформлені протоколом №3; рішення зборів учасників ТзОВ "Український тютюн" від 05.10.2009 р., оформлені протоколом №4; установчі документи (статут) ТОВ "Український тютюн", затверджені рішенням загальних зборів учасників відповідача від 23.09.2009, оформлене протоколом №1; установчі документи (статут) ТОВ "Український тютюн", затверджені рішенням загальних зборів учасників відповідача від 05.10.2009, оформлене протоколом №4.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 вказане рішення суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.ю постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року у справі № 11/239/09 залишено без змін.

Відповідно до правової позиції, викладеної у частинах 1 та 4 п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230-233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози,зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною , тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу.

В порушення вимог ст. 33 ГПК України, третьою особою 1 не представлено суду належних і допустимих доказів незаконності рішень зборів учасників ТОВ "Український тютюн", які відбулись 23.09.2009 року та оформлені протоколами № 1, 2, 3, недійсності устанвочих документів (статуту) вказаного Товариства, а також факту зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною під час укладання спірного правочину, що є підставою для відмови у задоволенні вказаних позовних вимог.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" обґрунтовуються ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 236 ЦК України, а також тим, що незважаючи на обмеження щодо розпорядження корпоративними правами (частка в статутному (складеному) капіталі ТОВ "Український тютюн" у розмірі 99,00% статутного (складеного) капіталу Товариства, а також всі пов'язані з цим права та обов'язки, вартістю 18 315,00 грн.), які скаладають предмет застави за договором застави корпоративних прав № 951-МП-2 від 27.05.2009 року, укладеним між Банком та ТОВ "Українсько-Американське підприємство з іноземними інвестиціями"Кепітал Інвестментс Груп", встановлені як зазначеним договором застави так і ст. 17 Закону України "Про заставу", в частині можливості відчуджувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, ТОВ "Українсько-Американське підприємство з іноземними інвестиціями"Кепітал Інвестментс Груп", а згодом і ПП "Ферум Інвест Плюс" було відчуджено відповідні корпоративні права без письмової згоди Банку за спірним Договором.

Відповідно до правової позиції, що викладена у ч. 1 п. 2.15. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у частинах 1, 2, 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК (435-15)) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК (435-15) не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК ( 435-15 ).

Третьою особою 3, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не представлено господарському суду належних та допустимих доказів недійсності правочину, за яким заставодавцем здійснено відчудження належних йому корпоративних прав (перший правочин), що впливає на законність наступних правочинів, у тому числі спірного Договору. Крім того, застсосування правових наслідків недійсності наступних правочинів, у яких Банк не приймав участі, не призведе до відновлення прав Банку як заставодержателя. Отже, Банком невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні зазначеної частини позову.

За вказаних обставин, позовні вимоги третіх осіб 1 та 3 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивачів.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи ОСОБА_3 відмовити.

2. В задволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "13" січня 2014 р.

Суддя Ю.В. Гридасов