Рішення

від 14.01.2014 по справі 917/2336/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 р. Справа №917/2336/13

За позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38702

про : (1) визнання недійсними змін і доповнень до установчої угоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 15.07.1998 р., які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №593 від 16.09.1998р.

(2) визнання недійсними змін і доповнень до установчої угоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09.10.1998 р., які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №797 від 22.12.1998р.

третя особа-1 , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області

третя особа -2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (38702, АДРЕСА_1)

Головуючий суддя Мацко О.С., судді Тимощенко О.М., Плотницька Н.Б.

Склад суду змінено відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Полтавської області від 13.01.2014р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_3

від відповідача: Дугін М.В.

від третіх осіб 1,2 : не з'явились.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про : (1) визнання недійсними змін і доповнень до установчої угоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 15.07.1998 р., які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №593 від 16.09.1998р.; (2) визнання недійсними змін і доповнень до установчої угоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09.10.1998 р., які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №797 від 22.12.1998р.

Треті особи 1,2 явку представників у засідання не забезпечили. Третя особа-1 надала на огляд суду матеріали реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" на виконання попередніх ухвал суду; її явка у судове засідання обов"язковою не визнавалася.

Третя особа -2 ( ОСОБА_2) - у судове засідання не з"явилася, станом на час розгляду справи поштові відправлення, що здійснювалися судом на її поштову та фактичну адресу, які наявні у матеріалах справи, повернулися до суду з відмітками поштової установи про закінчення терміну зберігання. Таким чином, з огляду на приписи п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" третя особа-2 вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи; її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач підтримує подане письмове клопотання від 25.12.2013р. (арк.справи 81-83) про витребування доказів, зокрема, просить витребувати у відділі статистики у Полтавському районі річні баланси ТОВ "Моторсервіс" за 1997р., 1998р., 2006р., а також витребувати у ОСОБА_2 протокол зборів ТОВ "Моторсервіс" від 15.07.1998р. та документи, що підтверджують законність придбання ним часток у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Суд, з огляду на приписи ст.38 ГПК України та предмет доказування у даній справі, вважає дане клопотання необгрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

У судовому засіданні 14.01.2014р. позивач заявив усне клопотання про витребування доказів - просить витребувати у відповідача оригінал установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" 1997р. (без вказівки на конкретну дату). При вирішенні цього клопотання суд звертає увагу на те, що, по-перше, клопотання про витребування доказів згідно ст.38 ГПК України та п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" повинно завлятися у письмовій формі та містити вказівку, зокрема, на підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, у нього відсутній оригніал установчої угоди товариства, у зв"язку з чим він не може бути поданий суду. По-друге, судом встановлено, що у матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" наявна належним чином нотаріально засвідчена копія установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" (арк.реєстраційної справи 130-156, том №2), у суду відсутні підстави не брати її до уваги як належний та допустимий доказ відповідно до ст.ст.34,36 ГПК України. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Представник відповідача підтримує подане ним клопотання від 16.12.2013р. про припинення провадження у справі (арк.справи 61-62). Клопотання мотивоване тим, що господарським судом Полтавської області розглядалася справа №18/2058/12 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Моторсервіс" (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Полтавської районної державної адміністрації) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та змін до установчої угоди від 15.07.1998 р., які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №593 від 16.09.1998р., від 09.10.1998 р., які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №797 від 22.12.1998р. Рішення у даній справі набрало законної сили. Тобто, на думку відповідача, наявні підстави для припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. Крім того, відповідач стверджує, що оскільки позивач не є на даний час учасником ТОВ "Моторсервіс", даний спір не має ознак корпоративного, у зв"язку з чим справа не підвідомча господарському суду.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки наведені у ньому підстави не узгоджуються з приписами ст.80 ГПК України. При цьому судом враховано, що позовні вимоги у справі №18/2058/12 (на яку посилається відповідач) заявлялися з інших підстав, ніж у межах даного провадження; позивач на час вчинення оспорюваних дій був учасником товариства та вибув з його складу, тож з огляду на приписи п.4 ч.1 ст. 12 ГПК України даний спір є корпоративним та підвідомчим господарському суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши відповідні докази, суд встановив:

Відповідно до рішення зборів засновників від 26 вересня 1997 року, нотаріально посвідченої Установчої угоди від 11 грудня 1997 року розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації № 698 від 19 грудня 1997 року було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", що є правонаступником закритого акціонерного товариства "Моторсервіс".

19.12.1997 р. розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації було зареєстровано статут товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", затверджений рішенням зборів засновників товариства від 26.09.1997р. (арк.реєстраційної справи 116-129, том 1).

Згідно підписного листа до установчої угоди, засновниками ТОВ "Моторсервіс" були 133 фізичні особи.

Частка позивача, який виступив одним із співзасновників товариства, у статутному фонді товариства складала 0,48 %. Вищевказане встановлено, серед іншого рішенням господарського суду Полтавської області від 31.01.2013р. у справі №18/2058/12, у якому брали участь ті ж самі сторони, що набрало законної сили.

Як зазначає позивач, у 1998 р. відбулася зміна розподілу статутного фонду між учасниками (згідно змін і доповнень до установчої угоди, прийнятих на загальних зборах товариства 15.07.1998р. частка ОСОБА_2 збільшена з 20,00% до 20,83%; на загальних зборах 09.10.1998р. частка ОСОБА_2 збільшена з 20,83% до 24,53%, відповідні зміни внесені до установчої угоди).

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати недійсними зміни та доповнення до установчої угоди від 15.07.1998р.; визнати недійсними зміни та доповнення до установчої угоди від 09.10.1998р. (позивач надає до матеріалів справи незасвідчені копії даних документів; оригінали оспорюваних змін та доповнень до установчої угоди знаходяться у матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" - арк.реєстраційної справи 10,13, том 2).

Підставою даного позову є недотримання вимог законодавства щодо форми укладення змін до установчої угоди (непідписання всіма учасниками установчої угоди, підписання неуповноваженими особами).

Згідно ст.50 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент проведення оспорюваних дій) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Відповідно до ст.4 вказаного закону, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, та інші відомості, передбачені цим законом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Судом встановлено, що на момент внесення змін до установчої угоди діяло Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №740. Відповідно до п.23 даного Положення, зміни (доповнення) в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності підлягають державній реєстрації у 5-денний термін з дня надходження відповідної інформації до органу державної реєстрації за наявності документа, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів.

Внесення змін (доповнень) оформляється у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції з додержанням вимог, визначених цим Положенням.

При огляді матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" судом встановлено наявність документів, що підтверджують внесення плати за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів (відповідні платіжні доручення №632 від 14.09.1998р., №633 від 14.09.1997р., №815 від 14.12.1998р., №814 від 14.12.1998р., у всіх платіжних дорученнях вказано призначення платежу:" за внесення змін до установчих документів» ).

Посилання позивача у позовній заяві на те, що вказані зміни до установчої угоди були зареєстровані тільки 08.06.2010р., не відповідають дійсності з наступних підстав:

Як зазначалося вище, господарським судом розглядалася справа №18/2058/12 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Моторсервіс" (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Полтавської районної державної адміністрації) про визнання недійсними рішень загальних зборів та змін і доповнень до установчої угоди. Рішенням від 31.01.2013р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог; рішення перегладалося в апеляційному та касаційному порядку та набрало законної сили.

Як було встановлено судом при розгляді вказаної справи, 08.06.2010р. не відбувалася державна реєстрація змін до установчої угоди, як на тому наполягає позивач; державним реєстратором Єрмашовою Н.В. технічними засобами ведення Єдиного державного реєстру було відкореговано відомості про склад засновників ТОВ «Моторсервіс» шляхом внесення в актуальний стан відомостей про засновників ТОВ «Моторсервіс» передбачених законодавством відомостей про 130 фізичних осіб. Вказані дії вчинені державним реєстратором на виконання припису прокуратури Полтавського району від 19.04.2010р. "Про усунення порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Тобто, як було встановлено судом, реєстраційні дії 08.06.2010р. вчинялися державним реєстратором не в порядку ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а в порядку ст.31 вказаного Закону.

За приписами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівними встановлені рішенням господарського суду у справі № 18/2058/12 факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які не потребують додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

Крім того, суд звертає увагу на наступне: за змістом положень ст.ст.1, 2 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Легітимні інтереси товариства з обмеженою відповідальністю формуються його органами і захищаються в суді не окремим учасником (засновником), індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших учасників, так і законним інтересам всього товариства, а спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього. Засновник (учасник) може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання або не визнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є чи іншими акціонерами товариства. Подібні висновки знайшли відображення також у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 у справі №1-2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) при розгляді аналогічної ситуації з акціонерним товариством.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не надав належних доказів того, що його права як учасника товариства були порушені прийнятими змінами до установчої угоди, які оскаржуються.

Крім того, на даний час позивач не є учасником товариства. Так, відповідно до рішення позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09.08.2012 р. позивач був виключений з товариства за перешкоджання своїми незаконними діями досягненню цілей товариства, а також порушення обов'язків учасника товариства, передбачених статутом. Позивач оскаржував відповідне рішення у судовому порядку. Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.10.2013р. у справі №917/1137/13 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Моторсервіс" (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області) було відмовлено у задовленні позовних вимог про визнання недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09.08.2012 р. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. вказане судове рішення залишено без змін (розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером 35867943).

Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не є учасником товариства, ним не обґрунтовано та не доведено, яким чином рішення про задоволення позову у даній справі призведе до поновлення його порушених прав.

Як роз"яснив Верховний Суд України у постанові Пленуму №13 від 24.10.2008р., суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, прийняті при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Позивачем не доведено одночасної наявності вказаних вище умов.

Суд також враховує той факт, що з набранням чинності ЦК України (ст.ст.142,153 ЦК) договір про створення (заснування) ТОВ не регулює відносини між учасниками товариства при здійсненні його дільності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та реєстрації товариства. Як наслідок, на час розгляду справи установча угода не є установчим документом товариства, припинила свою дію, отже, не порушує права позивача.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

На думку колегії суддів, позивач не довів факту порушення його прав оспорюваними змінами до установчої угоди, не обґрунтував, яким саме чином спосіб захисту, обраний позивачем, відновить його порушене право з огляду на те, що він не є учасником товариства та установча угода на час розгляду справи не є установчим документом товариства. Крім того, судом враховано, що процедура прийняття на загальних зборах засновників та державної реєстрації оскаржуваних змін до установчої угоди уже досліджувалася та оцінювалася судом в межах розгляду справи №18/2058/12, рішення у якій набрало законної сили. У процесі розгляду справи №18/2058/12 судом також було з'ясовано, що позивач неодноразово звертався до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання внесених змін до установчих документів незаконними та зобов'язання вчинити дії по їх скасуванню, однак вказані позовні вимоги задоволені не були.

Суд також наголошує на тому, що за даним позовом ТОВ "Моторсервіс" не є належним відповідачем, оскільки сторонами оскаржуваних змін до установчої угоди є саме засновники товариства. Проте позивач самостійно обирає спосіб захисту порушених прав та особу, що на його думку, повинна відповідати за позовом; будь-яких клопотань позивачем про залучення до участі у справі інших відповідачів чи заміну неналежного відповідача на належного у процесі розгляду справи не заявлялося.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 17.01.2014 р.

Головуючий суддя О.С.Мацко

Суддя О.М.Тимощенко

Суддя Н.Б.Плотницька