Постанова

від 10.07.2014 по справі 917/2336/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 917/2336/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддівГольцової Л.А. Кочерової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення відгосподарського суду Полтавської області 14.01.2014 та на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 15.05.2014 у справі господарського суду№ 917/2336/13 Полтавської області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області 2. ОСОБА_5 провизнання недійсними змін і доповнень до установчої угоди за участю представників:

від позивача - не з"явився

від відповідача - Дугін М.В.

від третьої особи 1 - не з"явився

від третьої особи 2 - не з"явився

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними змін і доповнень до установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" від 15.07.1998 року, які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації № 593 від 16.09.1998 року, та від 09.10.1998 року, які зареєстровані розпорядженням Полтавської райдержадміністрації від 22.12.1998 року № 797.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2013 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державного реєстратора реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.12.2013 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_5.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.01.2014 у справі № 917/2336/13 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог (Позивач).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 14.01.2014 у справі № 917/2336/13.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 14.01.2014, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 917/2336/13 та задовольнити позовні вимоги Позивача. В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Скарга Позивача мотивована тим, що зміни до установчої угоди не відповідають вимогам законодавства щодо форми їх укладання, нотаріально не посвідчені, підписані не уповноваженими особами.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ "Моторсервіс" просить суд касаційної інстанції залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 14.01.2014, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 917/2336/13 без змін, оскільки вказані судові акти є законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно з установчою угодою 1996 року Полтавською районною державною адміністрацією зареєстровано Закрите акціонерне товариство "Моторсервіс", рішеннями зборів засновників від 26.09.1997 року та розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації № 698 від 19.12.1997 ЗАТ "Моторсервіс" реорганізовано в ТОВ "Моторсервіс" (правонаступником якого є ЗАТ "Моторсервіс") та зареєстровано його статут. Відповідно до підписаного листа до установчої угоди, засновниками ТОВ "Моторсервіс" були 133 фізичні особи. Частка ОСОБА_4, який виступив одним із співзасновників Товариства, у статутному фонді Товариства складала 0,48 %.

У 1998 відбулася зміна розподілу статутного фонду між учасниками, згідно зі змінами і доповненнями до установчої угоди, які внесені на підставі рішення загальних зборах ТОВ "Моторсервіс" 15.07.1998 частка одного із засновників ТОВ - ОСОБА_5 була збільшена на 0,83% за рахунок передачі йому часток ОСОБА_7 та ОСОБА_8; згідно зі змінам і доповненнями до установчої угоди, які внесені на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Моторсервіс" 09.10.1998 частка ОСОБА_5 збільшена на 3,7% за рахунок передачі йому своїх часток ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс" від 07.08.2012 ОСОБА_4 виключено зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс", затверджено Статут Товариства в новій редакції; відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 31.01.2013 у справі № 18/2058/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013, відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моторсервіс", оформленого протоколом № 1 від 15.07.1998, визнання недійсними зміни та доповнення до установчої угоди від 16.09.1998; визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Моторсервіс", оформленого протоколом № 2 від 09.10.1998 та визнання недійсними зміни та доповнення до установчої угоди від 22.12.1998.

Судами при розгляді справи № 18/2058/12 досліджено питання щодо присутності учасників Товариства на загальних зборах 15.07.1998 та 09.10.1998 і встановлено, що ОСОБА_12 була присутня особисто на загальних зборах 15.07.1998 та була їх головою, на зборах 09.10.1998 ОСОБА_12 особисто присутня не була, проте ОСОБА_5 представляв її інтереси на цих зборах на підставі доручення; ОСОБА_11 продав свою частку 1,76 % статутного капіталу Товариства, але особисто був присутніх на спірних загальних зборах; ОСОБА_5 придбав у 1998 році у учасників ТОВ "Моторсервіс" частки статутного капіталу і був присутній на спірних зборах, де затверджувались зміни до установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" у зв'язку зі зміною часток статутного капіталу ТОВ, ОСОБА_5 також мав нотаріально посвідчені доручення від 106 учасників Товариства, частками яких він голосував на оскаржуваних загальних зборах, що підтверджується доданими до заяви ОСОБА_5, заявами цих учасників про відкликання вказаних доручень у квітні 1999 року. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4, будучи директором ТОВ"Моторсервіс" при скликанні зборів у 2007-2009 роках, використовував дані установчої угоди щодо розміру часток учасників, зокрема щодо розміру частки ОСОБА_5 - 24,53 % (протокол загальних зборів учасників 2007) про відключення ОСОБА_5 зі складу учасників, що додатково доводить факт наявності даної інформації у ОСОБА_4, як директора, тобто на той час йому було відомо про частку ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ, яку було змінено ще у 1998 році.

При дослідженні матеріалів реєстраційної справи (яка була витребувана у Полтавської районної державної адміністрації ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2012) судами встановлено, що документ реєстраційної справи під назвою "Зміни і доповнення до Установчої угоди ТОВ "Моторсервіс", відповідно до якого зміни та доповнення до установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" зареєстровані розпорядженням Голови Полтавської районної державної адміністрації № 593 від 16.09.1998, та прийняті на позачергових зборах засновників ТОВ "Моторсервіс" протокол № 1 від 15.07.1998. Відповідно до вказаного документа частки засновників ТОВ "Моторсервіс" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зменшились на 0,83%, а частка ОСОБА_5 збільшилась на 0,83%.

Також відповідно до документа реєстраційної справи під назвою "Зміни і доповнення до Установчої угоди ТОВ "Моторсервіс", відповідно до якого зміни та доповнення до установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" зареєстровані розпорядженням Голови Полтавської районної державної адміністрації № 797 від 22.12.1998, та прийняті на позачергових зборах засновників ТОВ "Моторсервіс", протокол № 2 від 09.10.1998 реєстраційної справи. Відповідно до вказаного документа частки засновників ТОВ "Моторсервіс" ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 зменшились на 3,7%, а частка ОСОБА_5 збільшилась на 3,7%.

За проведення вказаних реєстраційних змін та доповнень до установчої угоди ТОВ "Моторсервіс" у 1998 році до районного бюджету було сплачено відповідні кошти, про що також свідчать копії платіжних доручень.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звертаючись до суду з даним позовом, Позивач не надав належних доказів того, що його права як учасника товариства були порушені прийнятими змінами до установчої угоди, які оскаржуються.

Відповідно до статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами. Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Крім того, на даний час Позивач не є учасником товариства. Відповідно до рішення позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09.08.2012 Позивач виключений з Товариства за перешкоджання своїми незаконними діями досягненню цілей Товариства, а також порушення обов'язків учасника Товариства, передбачених статутом. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.10.2013, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 у справі № 917/1137/13, за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Моторсервіс" (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області), відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09.08.2012.

Судом першої інстанції враховано ту обставину, що на даний час Позивач не є учасником Товариства, ним не обґрунтовано та не доведено, яким чином рішення про задоволення позову у даній справі призведе до поновлення його порушених прав.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 14.01.2014, надав власну правову кваліфікацію спірним відносинам та правову оцінку обставинам справи та відмовив у задоволенні позовних вимог Позивача.

Статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Відповідно до статті 4 даного закону, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок створення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, та інші відомості, передбачені цим законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Суди посилаються на норми частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зміни до установчої угоди зареєстровані у встановленому законом порядку, тому відсутні підстави для визнання недійсними змін та доповнень до спірної установчої угоди.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

В пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при розгляді справи суди повинні враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав недопущення до участі в них окремих учасників судам необхідно з'ясовувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, суд не має підстав для задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій правомірно визнано факти, встановлені при розгляді справи № 18/2058/12 такими, що мають преюдиційний характер.

Судом апеляційної інстанції, ухвалою від 20.03.2014, витребовувалася від Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційна справи ТОВ "Моторсервіс", оглядалася у судових засіданнях 08.04.2014, 15.05.2014 та надавалася оцінка.

Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними змін та доповнень до установчої угоди ЗАТ "Моторсервіс", оскільки зміни до установчої угоди зареєстровані у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування, відсутні.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи вимогам зазначеної вище статті не відповідають, оскільки пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.01.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 917/2336/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Гольцова Л.А.

Кочерова Н.О.