Постанова

від 20.05.2009 по справі 32/327

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/327

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 травня 2009 р.                                                                                    № 32/327  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Грека Б.М.,Міщенка П.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"

та  касаційне поданняЗаступника Генерального прокурора України

на  постановуКиївського  апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р.

у справі№ 32/327

за позовомВАТ "Укрнафта"(надалі –Товариство)

доДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"(надалі –Компанія)

третя особа Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

провизнання права власності

за участю представників:

від позивача-  Дяків Г.М.

від відповідача-  Бєлячкова О.В.

від третьої особи-  Окулов А.В.

від прокуратури-  Гнатюк М.М.

В судовому засіданні 13.05.2009 р. оголошувалась перерва до 20.05.2009 р.

20.05.2009 р. у зв'язку із зміною складу

колегії суддів розгляд справи розпочинався заново

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2008 р. (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О.В.), позов задоволено: визнано за Товариством право власності на видобутий в період з 18.06.2007 р. по 25.09.2007 р. із надр Монастирчанського родовища природний газ обсягом 4265,552 тис. м3, зобов'язано Компанію підписати та надати Товариству акт приймання-передачі газу в кількості 4265,552 тис. м3 в підземні сховища газу.

Не погоджуючись з постановою, Компанія звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в яких просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Також, до Вищого господарського суду України з касаційним поданням звернувся Заступник Генерального прокурора України, в якому просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 13.05.2009 р. оголошувалась перерва до 20.05.2009 р. Сторони належним чином повідомленні про час і місце наступного судового засідання (т. 2 а.с. 93 на звороті).

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.05.2009 р. для  розгляду справи утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Подоляк О.А., судді Грек Б.М., Міщенко П.К.

В судовому засіданні 20.05.2009 р.  у зв'язку із зміною складу колегії суддів розгляд справи розпочинався заново.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги та касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга та касаційне подання не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 19 Кодексу України про надра підприємствам, установам, організаціям і громадянам надра надаються у користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про нафту і газ" користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 17.06.2002 р. Товариством отримано ліцензію (спеціальний дозвіл) за реєстраційним номером 2032 на користування надрами Монастирчанського родовища. Термін дії ліцензії п'ять років.

Відповідно до п. 7 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами Товариство мало право отримати дозвіл на користування надрами без проведення аукціону.

11.06.2007 р., до закінчення дії дозволу № 2032, позивачем подано документи до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою продовження видобування газу з Монастирчанського родовища.

Судами встановлено, що за результатами розгляду поданих до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України документів 25.09.2007 р. позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами Монастирчанського родовища, реєстраційний номером 4387.

Згідно ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Припинення права користування надрами на підставі закінчення встановленого строку користування останніми може мати місце лише за умови вчинення відповідних дій органом, який надав право на користування надрами.

Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок здійснення діяльності по користуванню нафтогазоносними надрами не встановлено обов'язку негайного припинення користування надрами у зв'язку з закінченням строку дії спеціального дозволу.

З урахуванням викладеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що у Товариства право користування надрами Монастирчанського родовища не припинялось.

Судами встановлено, що в період з 18.06.2007 р. по 25.09.2007 р. позивачем видобуто та передано на зберігання в підземні сховища відповідача 4265,552 тис. м3 газу.

Законом України "Про нафту і газ" та Кодексом про надра не встановлено, що газ (чи нафта), добутий при наявності права на користування надрами після закінчення строку дії спеціального дозволу вважається таким, що отриманий незаконно.

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності.

Врахувавши викладене суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків щодо обґрунтованості  позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та касаційне подання Заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. у справі № 32/327 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і                                                                                           Б. Грек

                                                                                                        П. Міщенко