Постанова

від 13.05.2009 по справі 15/357

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/357

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2009 р.                                                                                    № 15/357  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 р.

у справігосподарського суду міста Києва

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-сервісна компанія "Україна"

доГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання недійсним договору в частині

та за зустрічним позовомГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-сервісна компанія "Україна"

простягнення 10330420, 00 грн.

за участю представників за первісним позовом:

позивача: Макаренко Ю.О. (пр-к за дов. від 16.11.2007р. б/н),

відповідача: Сахацький С.О. (пр-к за дов. від 05.05.09р. № 049-05/2397), Стецин І.В. (пр-к за дов. від 05.05.09р. № 049-05/2398)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-сервісна компанія "Україна"  звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними п.п.3.1., З.1.1., 3.1.2. договору №186 від 02.03.2006р., укладеного між TOB "БСК "Україна" та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з моменту укладення зазначеного договору.

В процесі розгляду справи Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало зустрічну позовну заяву до TOB "БСК "Україна" про стягнення 10330420 грн. заборгованості за договором №186 від 02.03.2006р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2008 у справі №15/357 первісний позов було задоволено повністю. В частині зустрічних позовних вимог про стягнення 7463960,00 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. В задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 1463600,00 грн. інфляційних та 1402860,00 грн. пені - відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. пункт 2 резолютивної частини рішення змінено, та викладено в наступній редакції: "Визнати недійсними пункти 3.1, 3.1.1, 3.1.2 договору №186 від 02.03.2006р., який укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-сервісна компанія "Україна" з моменту укладення договору". В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

  Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог про визнання недійсними пунктів 3.1, 3.1.1, 3.1.2 договору №186 від 02.03.2006р. та в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 1 463 600, 00 грн. інфляційних витрат та 1 402 860, 00 грн. пені, а постанову господарського суду апеляційної інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким зустрічну позовну заяву в частині стягнення 1 463 600, 00 грн. інфляційних витрат та 1 402 860, 00 грн. пені задовольнити, в решті рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу тим, що судами неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

  У письмових поясненнях TOB "БСК "Україна", останнє просить залишити судові рішення в силі, а касаційну скаргу без задоволення.       

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та TOB "БСК "Україна" 02.03.2006 на підставі нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (додаток до рішення Київської міської ради від 27.02.203 №271/431 в редакції рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №622/3083) було укладено договір №186 (далі-Договір), предметом якого, відповідно до пункту 1.1. є сплата TOB "БСК "Україна" пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир-29739,10 кв.м) з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями загальною площею 6679,40 кв.м. та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 1-а у Дніпровському районі м. Києва. Сплата пайового внеску передбачалася у грошовій формі в розмірі 7467960,00 грн. (пункти 1.2., 2.1.1. договору).              

Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1. договору встановлена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема пеня у розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми за кожну добу прострочення строку сплати.

         У зв'язку з порушенням TOB "БСК "Україна" встановлених договором №186 від 02.03.2006р.          строків сплати пайового внеску Головне управління економіки та інвестицій Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) направило TOB "БСК "Україна" лист №049-08/1143 від 19.02.2007р. з вимогою про сплату заборгованості, в тому числі пені та інфляційних втрат.

Згідно п. 5 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Згідно додатку №1 до вищезазначеного рішення Київської міської ради, а саме пункту 1.1. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі-Нормативи), пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

         Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГК України, суб'єкти господарювання відповідно до ч.4 ст. 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.

Згідно ч. 4 ст. 175 ГК України, суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та враховуючи встановлене, господарський суд першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку  про застосування  до спірних правовідносин норм ГК України, що в свою чергу виключає застосування загальних норм права, зокрема, які встановлюють господарсько-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що акт державного чи іншого органу, в тому числі органу місцевого самоврядування, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Як вірно зазначено господарським судом першої та апеляційної інстанції, рішення Київської міської ради від 27.12.2005р.  №622/3083 в частині пункту 4.9. "Наслідки порушення інвестором (забудовником) умов Порядку" суперечить вищезазначеним нормам ГК України, оскільки встановлює відповідальність за зобов'язанням, право вимоги за яким обмежено нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, з урахуванням чого, висновок господарського суду апеляційної інстанції, а саме щодо визнання недійсним договору №186 в частині пунктів 3.1, 3.1.1, 3.1.2 з моменту його укладення з посиланням на ч. 1 ст. 207 ГК України, абз. 1 ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України та відмови в задоволенні зустрічного позову в частині  стягнення штрафних санкцій та інфляційних, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

         Погоджується колегія і з рішенням господарського суду 1-ї та 2-ї інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині зустрічних позовних вимог про стягнення з TOB "БСК "Україна" 7463960,00грн. основного боргу, оскільки   в процесі розгляду даної справи TOB "БСК "Україна" платіжним дорученням №305 від 01.06.2007р. та №423 від 24.07.2007р. сплатило частину пайового внеску в сумі 4000,00грн., а платіжним дорученням №147 від 23.09.2008р. сплатило залишок пайового внеску у розмірі 7463960,00грн..

           Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

         Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні касаційної скарги відмовити.

         Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. у справі № 15/357 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                                 В.С. Божок          

                      Судді:                                                       Т.Ф. Костенко

                                                                                         Г.П. Коробенко