Ухвала

від 16.01.2014 по справі 31/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 31/358 16.01.14

За скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»

на дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Метлпром»

Про стягнення 69 070,00 грн.

Суддя Т.М.Ващенко

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Зозуль О.Д. - представник за довіреністю № НЮ-19 від 01.01.14.

Від відповідача: не з'явився

Від ДВС: не з'явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.12. у справі № 31/358 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метлпром» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» грошові кошти в розмірі 69 070,00 грн., 690,70 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.05.12. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.12. у справі № 31/358 був виданий відповідний наказ.

08.11.13. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Державним територіально-галузевого об'єднанням «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» подано скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Козака Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №328008738 від 12.09.12.;

- постанову ВП № 32808738 від 12.09.12. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачу визнати недійсною та скасувати;.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.13. вищевказану скаргу суддею Ващенко Т.М. призначено до розгляду на 17.12.13.

17.12.13. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи, які були витребувані судом.

Представник ДВС в судовому засіданні 17.12.13. подав письмові пояснення по справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні скарги.

За результатами судового засідання 17.12.13., в зв'язку з неявкою відповідача, розгляд скарги на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 16.01.14., про що судом прийнято відповідну ухвалу.

16.01.14. представником скаржника через відділ діловодства суду подано письмові пояснення.

В судовому засіданні 16.01.14. представником позивача підтримано подану ним скаргу.

Представники відповідача та ДВС в судове засідання 16.01.14. не з'явились, заяв чи клопотань не подали і не надіслали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та ін. Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.03., стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Вимоги скаржника обґрунтовані тим, що заява від 05.09.12. на підставі якої винесено постанову ВП № 32808738 від 12.09.12. про повернення виконавчого документа стягувачу підписано особою не уповноваженою на те стягувачем за наказом Господарського суду міста Києва від 04.05.12. № 31/358.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

Суд відзначає, що у відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів скарги, постановою головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 31.05.12. ВП № 3280873 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.05.12. № 31/358 про стягнення з відповідача на користь стягувача - Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» грошових коштів.

Вказане виконавче провадження відкрито за заявою начальника відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Левицького О.Ф., який довіреністю № НЮ-112 від 01.01.12. був уповноважений вчинять від імені Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» дії, зокрема, підписувати заяви про виконання рішень.

Головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козаком Р.П. постановою ВП № 3280873 від 12.09.12. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. ст. 50, 60 ЗУ «Про виконавче провадження» наказ Господарського суду міста Києва від 04.05.12. № 31/358 повернуто стягувачу.

Приписами п.1 ч. 1 ст. 47 Закону встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

З матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 04.05.12. № 31/358 вбачається, що до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява про повернення вказаного наказу без виконання.

Вказана заява від 05.09.12. підписана т.в.о. начальника Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Врачинським М.В.

Згідно з наказом № 1061/ос від 03.09.12. на зазначену особу з 03.09.12. було покладено виконання обов'язків начальника відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» на Врочинського М.В., проте, до вказаної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень п. Врочинського М.В. діяти від імені стягувача - Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» та вчиняти такі дії, як підписувати заяви про повернення виконавчого документа без виконання.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу (п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому, згідно з п. 1.1 Положення про Відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», відокремлений підрозділ не є юридичною особою .

В свою чергу пунктом 4.1.1 вказаного Положення встановлено, що Відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень» має право за довіреністю укладати від імені «Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» угоди, договори, набувати майнові та немайнові права, виконувати покладені на неї обов'язки, бути позивачем у суді.

Приписами ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Як відзначалось судом, стягувачем за наказом Господарського суду міста Києва від 04.05.12. № 31/358 є Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», Відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень» має право вчиняти дії від імені стягувача за довіреністю, проте, докази на підтвердження повноважень п. Врочинського М.В. діяти від імені стягувача - Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» та вчиняти такі дії, як підписувати заяви про повернення виконавчого документа без виконання матеріали скарги не містять.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. (п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника є правомірними, а скарга такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» задовольнити.

2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Козака Р.П. відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №328008738 від 12.09.12.;

3. Постанову ВП № 32808738 від 12.09.12. відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачу визнати недійсною та скасувати.

4. Примірник даної ухвали надіслати сторонам та відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві

Суддя Т.М. Ващенко