Рішення

від 17.01.2014 по справі 907/599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2014 Справа № 907/599/13

За позовом ОСОБА_1, м. Берегово

до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово

про стягнення суми 988338 грн. 06 коп. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники :

Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1363 від 10.06.2013 року

Відповідача - Ковач Й.І., директор

Пуканич Е.В., представник за довіреністю від 02.07.2013 року

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1, м. Берегово заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово про стягнення суми 805838 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі. Заявою від 13.01.2014 року позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача суму 988338 грн. 06 коп. вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2013 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням комплексної судової експертизи, що включатиме висновок судово - економічної експертизи та висновок судової будівельно - технічної експертизи. Проведення експертизи було доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Супровідним листом № 3460 від 12.12.2013 року Львівський науково - дослідний інститут судових експертиз надіслав на адресу суду висновок № 3460 судової оціночно - будівельної та оціночно - земельної експертизи по справі від 12.12.2013 року та повідомив суд, що відповіді на питання № 2 та № 3, що ставилися на вирішення експертизи, надані у висновку Львівського НДІ № 3461.

Супровідним листом № 3461 від 17.12.2013 року Львівський науково - дослідний інститут судових експертиз разом з матеріалами справи № 907/599/13 надіслав на адресу суду повідомлення № 3461 про неможливість надання висновку судово - економічної експертизи по справі № 907/599/13.

Після поновлення провадження у справі представник позивача підтримав позовні вимоги, збільшені заявою від 13.01.2014 року на суму, визначену з врахуванням висновку судової експертизи. Стверджує, що позивачем 15.12.2011 року подано відповідачеві заяву про вихід з товариства та складання повноважень директора товариства, однак, відповідач не бажає виплачувати належну йому частку вартості майна товариства. На підтвердження факту подання заяви про вихід з товариства посилається також на нотаріально посвідчену заяву інших учасників товариства від 24.01.2012 року, у якій вони підтвердили, що за місяць до проведення зборів товариства, що мали місце 17 січня 2012 року, ОСОБА_1 повідомив про бажання вийти з товариства та скласти повноваження директора товариства. Спростовуючи твердження представників відповідача про відсутність доказів

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/599/13

звернення позивача до товариства з заявою про вихід з товариства у зв'язку з відсутністю на копії заяви відмітки про її одержання товариством, наголосив, що на час подання заяви позивач займав посаду директора товариства, з якої його звільнено рішенням загальних зборів товариства від 03.01.2012 року; на передбачену пунктом 8.4 статуту посаду голови товариства протягом тривалого терміну у товаристві ніхто не обирався; як єдина уповноважена особа товариства він не мав потреби робити будь - які відмітки на власній заяві, однак, про відповідну заяву про вихід повідомив всіх інших учасників товариства, про що свідчить їх нотаріально посвідчена заява; оригінал заяви знаходиться у товаристві; відповідач у своєму відзиві підтверджує, що позивач повідомив інших учасників про свій намір вийти з товариства і що відповідне питання розглядалося учасниками і відбулась навіть часткова виплата частки у майні позивача, яку в наступному він повернув у зв'язку з виникненням спору. Спростував твердження відповідача про перебування ОСОБА_1 станом на дату подання заяви про вихід з товариства у відпустці, оскільки наказ про надання відпустки не видавався, виконуючий обов'язки директора не призначався, у товаристві не було заступника директора або голови товариства, які б могли виконувати обов'язки директора; ОСОБА_1 в період з 05.12.2011 року по 25.12.2011 року виконував функції директора товариства, що підтверджується підписаними ним платіжними документами та документами обов'язкової звітності. Звернув увагу на відсутність у чинному на момент подання заяви про вихід з товариства законодавстві вимоги про нотаріальне посвідчення такої заяви. Аналізуючи наведену відповідачем позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 14.03.2011 року по справі № 3-12гс11, зауважив, що мотивуючи свій висновок про необхідність нотаріального посвідчення заяви про вихід з товариства, Верховний Суд України послався на ч. 3 ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", редакція якої станом на 15.12.2011 року була змінена і допускає подачу для внесення змін до установчих документів або оригіналу, або ксерокопії, або нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід із складу засновників.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність факту порушення прав позивача. Подані позивачем докази на підтвердження факту виходу з товариства вважає неналежними. Стверджує, що заяву про свій вихід з товариства позивач останньому не подавав ні в простій, ні в нотаріально посвідченій формі, долучена до матеріалів справи копія заяви від 15.12.2011 року не містить відмітку про її отримання відповідною посадовою особою товариства, а у нотаріально посвідченій спільній заяві учасників товариства від 24.01.2012 року відсутня інформація про те, що позивач подав товариству заяву про вихід. Вважає, що заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід із товариства, представлена в простій письмовій формі і не засвідчена нотаріально, є неналежним чином оформленою і не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Відповідно до п. 4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник" у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників товариства від 10.09.2006 року № 3, учасниками товариства є: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/599/13

В пункті 5.4 статуту визначений розмір статутного капіталу, який складає 48306 грн. Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі складає 46 відсотків.

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить з товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Згідно ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Пунктом 4.4 статуту ТОВ „Будівельник" визначено, що учасник може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за три місяці до дня виходу. У разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді; на вимогу учасника та за згодою зборів учасників товариства частка учасника, що виходить з товариства, повертається йому повністю або частково в натуральній формі (п. 4.5 статуту).

На підтвердження факту виходу з товариства позивачем долучено до матеріалів позову копію заяви ОСОБА_1 від 15.12.2011 року про вихід з товариства і складання повноважень директора товариства, а також нотаріально посвідчену заяву громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 24.01.2012 року, які є учасниками ТОВ „Будівельник", про те, що директором товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник" ОСОБА_1 за місяць до проведення зборів товариства з питання денного про його вихід із учасників товариства, що мали місце 17 січня 2012 року, було повідомлено про бажання ОСОБА_1 вийти із товариства та скласти повноваження директора товариства. Заявою також підтверджено факт роз'яснення нотаріусом учасникам товариства переважного права купівлі частки учасника та констатовано відсутність бажання учасників товариства скористатись переважним правом купівлі частки ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства, хоча вони були належним чином та своєчасно у передбачені законом строки повідомлені про вихід ОСОБА_1 із учасників товариства та продаж належної йому частки статутного капіталу.

Відповідно до п. 3.5 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/599/13

випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства. Вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Отже, з 15.03.2012 року, тобто через три місяці після подання позивачем заяви про вихід з товариства, виник обов'язок товариства сплатити ОСОБА_1 вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, визначену станом на 15.12.2011 року, оскільки рішення загальних зборів товариства з питання про вихід позивача із складу учасників товариства суду не подано.

У зв'язку з розбіжностями у оцінках майна товариства, наданих сторонами спору, судом було призначено комплексну судову експертизу, на вирішення якої було поставлено три питання: 1) якою була дійсна (ринкова) вартість нежитлової будівлі магазину, належного до нього складу та земельної ділянки, на якій вони розміщені, за адресою вул. Мужайська, 52/Б, м. Берегово Закарпатської області, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельник" (код 22105768, місцезнаходження: м. Берегово Закарпатської області, вул. Мужайська, 52Б), станом на 15 грудня 2011 року; 2) якою була дійсна (ринкова) вартість майна, в тому числі, основних засобів, нематеріальних активів та інших активів товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник" (код 22105768, місцезнаходження: м. Берегово Закарпатської області, вул. Мужайська, 52Б), з врахуванням дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, належного товариству, станом на 15 грудня 2011 року; 3) якою була дійсна (ринкова) вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник" (код 22105768, місцезнаходження: м. Берегово Закарпатської області, вул. Мужайська, 52Б), пропорційна розміру частки учасника товариства ОСОБА_1 - 46% у статутному капіталі товариства станом на 15 грудня 2011 року.

Супровідним листом № 3460 від 12.12.2013 року Львівський науково - дослідний інститут судових експертиз надіслав на адресу суду висновок № 3460 судової оціночно - будівельної та оціночно - земельної експертизи по справі від 12.12.2013 року. В межах даної експертизи надано висновок по першому питанню, а саме, визначено, що: „1. Дійсна (ринкова) вартість нежитлової будівлі магазину, належного до нього складу та земельної ділянки, на якій вони розміщені, за адресою вул. Мужайська, 52/Б, м. Берегово Закарпатської області, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Будівельник" (код 22105768, місцезнаходження: м. Берегово Закарпатської області, вул. Мужайська, 52Б), станом на 15 грудня 2011 року становить 1865261,00 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят п'ять тисяч двісті шістдесят одна гривня)." Також проінформовано, що інші два питання охоплено економічною експертизою, про що буде складено окремий висновок.

Супровідним листом № 3461 від 17.12.2013 року Львівський науково - дослідний інститут судових експертиз разом з матеріалами справи № 907/599/13 надіслав на адресу суду повідомлення № 3461 про неможливість надання висновку судово - економічної експертизи по справі № 907/599/13. Повідомлення мотивоване тим, що питання в редакції ухвали господарського суду Закарпатської області від 20.09.2013 року, які поставлено на вирішення судово - економічної експертизи, не належать до завдань судово - економічної експертизи та не входять в компетенцію експертів з економічного виду досліджень.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/599/13

Дослідивши матеріали експертного висновку, враховуючи, що об'єктами дослідження судово - економічної експертизи відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (в редакції наказу Мінюсту від 26.12.2012 року) є первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та які є основою для складання фінансової звітності підприємства, основною формою якої є баланс, та з огляду на наявність у матеріалах справи відповідних форм фінансової звітності ТОВ „Будівельник" за 2011 рік, суд дійшов висновку про відсутність потреби у повторному призначенні експертного дослідження по справі та достатність наявних матеріалів для вирішення спору. Представники сторін інших позицій з цього приводу не висловили.

Відповідно до п. 3.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що вникають з корпоративних відносин" № 04-5/14 від 28.12.2007 року, майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Будь - який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Переоцінена вартість основних засобів ТОВ „Будівельник" (нежитлової будівлі магазину, належного до нього складу та земельної ділянки, на якій вони розміщені, за адресою вул. Мужайська, 52/Б, м. Берегово Закарпатської області) визначена у висновку № 3460 судової оціночно - будівельної та оціночно - земельної експертизи у розмірі 1865261 грн.

Що стосується інших активів ТОВ „Будівельник", то їх вартість визначена у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва (Форма №1-м - Баланс та форма №2-м - Звіт про фінансові результати) за 2011 рік.

Виходячи з наведеного, вартість активів ТОВ „Будівельник" станом на 15.12.2011 року з врахуванням переоцінки основних засобів складала суму 2148561 грн. (1865261 грн. вартості переоцінених основних засобів + 87800 грн. вартості готової продукції + 21300 грн. грошових коштів + 48300 грн. статутного капіталу + 150900 грн. чистого прибутку - 25000 грн. витрат майбутніх періодів).

Вартість частки ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства, що відповідає 46% статутного капіталу товариства, станом на 15.12.2011 року складає 988338 грн. 06 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача відхиляються з огляду на подані позивачем докази виходу з товариства. Заслуханий в судовому засіданні учасник товариства ОСОБА_5 пояснив, що голову товариства у визначеному статутом порядку станом на 15.12.2011 року обрано не було, посада заступника директора статутом не передбачена; факти, викладені у нотаріально посвідченій заяві учасників ТОВ

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/599/13

„Будівельник" від 24.01.2012 року, не спростував. Щодо твердження відповідача про необхідність нотаріального посвідчення заяви про вихід з товариства, суд погоджується з висновком позивача, здійсненим внаслідок аналізу ч. 3 ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у редакції, яка діяла станом на 15.12.2011 року, та передбачала необхідність долучення до пакету документів, необхідних для внесення змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, заяви фізичної особи про вихід із складу засновників або в оригіналі, або у вигляді ксерокопії, або нотаріально засвідченої копії.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 19766 грн. 76 коп. та витрат на оплату судової експертизи в сумі 2754 грн. Відшкодуванню на користь позивача підлягає половина вартості судової експертизи в сумі 1377 грн., сплачена ним платіжним дорученням № 152 від 28.10.2013 року.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегово, вул. Мужайська, буд. 52 Б, код ЄДРПОУ 22105768 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 суму 988338 (дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч триста тридцять вісім) грн. 06 коп. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі, а також 19766 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 76 коп. на відшкодування судового збору та 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. витрат на оплату судової експертизи.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.01.2014 року.

Суддя Мокану В.В.