Постанова

від 15.01.2014 по справі 5011-46/17930-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 5011-46/17930-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Копитової О.С.

Шапрана В.В.

при секретарі судового засідання - Волошиній З.В.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора - Пащенко П.О. - дов. №112 від 04.07.2012р.,

від боржника - не з'явились

ліквідатор боржника - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Міратех Телеком»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.07.2013

у справі №5011-46/17930-2012 (суддя - Чеберяк П.П.)

за заявою Приватного підприємства «Міратех Телеком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Атекс»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2013 у справі №5011-46/17930-2012 припинено провадження у справі за заявою Приватного підприємства «Міратех Телеком» (далі - ПП «Міратех Телеком») про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Атекс» (далі - ТОВ «РК Атекс»). Дію мораторію припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПП «Міратех Телеком» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати за заявою ПП "Міратех Телеком" про банкрутство ТОВ "РК Атекс" та передати матеріали справи на розгляд до місцевого суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 апеляційну скаргу ПП „Міратех Телеком" залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін. Матеріали справи скеровано до господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 по справі №5011-46/17930-2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Разом з супровідним листом Вищого господарського суду України від 04.11.2013р. № 04-22/481 до Київського апеляційного господарського суду надійшла справа №5011-46/17930-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 у справі №5011-46/17930-2012 прийнято апеляційну скаргу ПП „Міратех Телеком" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 5011-46/17930-2012 до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.12.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі №5011-46/17930-2012 продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-46/17930-2012 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 18.12.2013.

Враховуючи перебування судді Доманської М.Л. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ПП „Міратех Телеком" у справі № 5011-46/17930-2012 у наступному складі: головуючий суддя: Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 5011-46/17930-2012 прийнято апеляційну скаргу ПП „Міратех Телеком" до провадження у новому складі суду, продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-46/17930-2012 та відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.01.2014.

Враховуючи вихід судді Доманської М.Л. з відпустки, за розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ПП „Міратех Телеком" у справі № 5011-46/17930-2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Копитова О.С., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 у справі № 5011-46/17930-2012 прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження у новому складі суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Ухвалою від 14.12.2012 у даній справі господарський суд м. Києва порушив за заявою кредитора ПП «Міратех Телеком» справу про банкрутство ТОВ «РК Атекс» з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон). Розгляд справи призначено на 24.12.2012.

Постановою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у даній справі ТОВ "РК Атекс" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - ПП "Міратех Телеком".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС України було залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 24.12.2012 у даній справі без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва було задоволено частково, постанову господарського суду м. Києва від 24.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 скасовано, справу № 5011-46/17930-2012 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Вищим господарським судом України у постанові від 16.05.2013 у даній справі вказано, що в матеріалах даної справи міститься Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.12.2012, з якої вбачається про внесення 31.07.2012 до реєстру інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Окрім даної Довідки в матеріалах справи міститься також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.12.2012, який містить відомості про те, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.

26.06.2013 представник заявника подав до суду першої інстанції додаткові пояснення до заяви про порушення справи про банкрутство та додав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.06.2013, який в переліку всіх реєстраційних дій містить два останні записи про наступні дії: 31.07.2012 - внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою та 24.12.2013 - внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Отже ці записи не є записами про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Вказаний витяг не спростовує тих відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.12.2012, оригінал якого міститься в матеріалах справи, що вірно встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 08.07.2013 у справі № 5011-46/17930-2012, якою припинено провадження у справі за заявою ПП «Міратех Телеком» про банкрутство ТОВ «РК Атекс» з підстав ненадання ініціюючим кредитором належних доказів відсутності юридичної особи-боржника або його керівних оргінав за своїм місцем знаходженням, що необхідно для провадження у справі про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 52 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону кредитор має право звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, якщо боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або осіб, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006 у справі № Б48/12-05.

Вказаний Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються держреєстратором (пункт 7 статті 19 Закону).

Так, відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, для боржника потреба підтвердження відомостей наступає щорічно, починаючи з 11.12.2008, тобто через рік з дати державної реєстрації товариства. Витяг з ЄДР було взято 21.12.2012, тобто після настання нового періоду підтвердження відомостей. Так як після настання нового періоду для підтвердження відомостей, в реєстраційній справі не було внесено запису стосовно підтвердження відомостей, тому у витязі і зазначається статус відомостей - не підтверджено.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що, відповідно до вимог статті 34 Господарського кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до єдиного державного реєстру може слугувати доказом відсутності боржника ( або його керівних органів) за його місцезнаходженням.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, докази, які б свідчили про наявність реєстраційного запису в ЄДР про відсутність боржника за юридичною адресою, станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство, відсутні.

Вказане вище також підтверджується наданим до матеріалів справи листом Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» про надання роз'яснення від 25.07.2013 № 5035.

Постановою ВГСУ від 31.10.2013 у даній справі скасовано постанову КАГС від 10.09.2013 у даній справі з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції із посиланням на порушення ст. 20 ГПК України. При цьому зазначено, що при апеляційному перегляді справи висновки господарського суду першої інстанції про відсутність передбачених ст. 52 Закону підстав для визнання боржника банкрутом скаржником спростовані не були.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 № 15 провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії, з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов висновку про припинення провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ініціюючим кредитором не було надано місцевому суду належних доказів відсутності юридичної особи - боржника або його керівних органів за своїм місцезнаходженням, які є підставою для порушення справи про банкрутство відносно відсутнього боржника в порядку статті 52 Закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 08.07.2013 у справі №5011-46/17930-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП «Міратех Телеком» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 08.07.2013 у справі №5011-46/17930-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-46/17930-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови складений 20.01.2013

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.С. Копитова

В.В. Шапран