Постанова

від 16.01.2014 по справі 5011-51/5229-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа№ 5011-51/5229-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Іоннікової І.А.

Мартюк А.І.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: не з'явились

відповідача-1: Палій Є.В.;

відповідача-2: Бурка А.О.;

третьої особи: Шекера С.В.;

прокуратури: Горіна Р.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою

відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.07.2013р.

у справі №5011-51/5229-2012 (суддя Босий В.П.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі Державного агентства земельних ресурсів України

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло

Будівництво Інвестиції"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Київська обласна організація Товариства сприяння

обороні України

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання

недійсним договору оренди та визнання відсутності права

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва (далі - прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №884/3459 від 19.07.2005р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005р., укладений між відповідачами, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 12.10.2005р. за №79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнати відсутнім у відповідача-2 права користування вищезазначеною земельною ділянкою, площею 0,9907 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:414:0014, вартість якої згідно грошової оцінки становить 3 406 652,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача-1 було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері земельних правовідносин, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасованню. Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки був укладений на підставі вищевказаного рішення відповідача-1, то він також має бути визнаний недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а у відповідача-2 має бути визнано відсутнім право користування спірною земельною ділянкою.

Відповідачі заперечували проти позовних вимог, зазначаючи наступне:

- третя особа не є землекористувачем спірної земельної ділянки;

- ділянка, надана в користування відповідачу-2, та ділянка, про яку зазначає позивач і прокуратура, є різними, оскільки в них різні адреси та різні кадастрові номери;

- при оформленні проекту відведення відповідачем-2 було отримано необхідні погодження та дозволи;

- будь-яких порушень вимог чинного законодавства при відведенні земельної ділянки відповідачу-2 не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2012р. (том справи - 2, аркуші справи - 40-41), на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, було залучено Київську обласну організацію Товариства сприяння обороні України (далі - третя особа).

Третя особа позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №5011-51/5229-2012 позов було задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва" №884/3459 від 19.07.2005р.;

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 12.10.2005р. за №79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнано відсутність у відповідача-2 права користування земельною ділянкою, що розташована у провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі м. Києва площею 0, 9907 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:414:0014, вартість якої згідно грошової оцінки становить 3 406 652,88 грн.;

- присуджено до стягнення з відповідачів в дохід Державного бюджету України по 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідачі звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №5011-51/5229-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги та доводи апеляційних скарг обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційних скарг ідентичні тим, які наводились відповідачами під час розгляду справи Господарським судом міста Києва.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. та від 11.09.2013р. апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Іоннікової І.А., Чорної Л.В.

В судове засідання 28.10.2013р. з'явилися представники сторін, третьої особи та прокуратури.

В судовому засіданні 28.10.2013р. представники відповідачів підтримали апеляційні скарги з викладених у них підстав, просили суд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №5011-51/5229-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 28.10.2013р. представники позивача, прокуратури та третьої особи заперечували проти доводів відповідачів, викладених в апеляційних скаргах, просили суд відмовити в задоволенні скарг та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 28.10.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 21.11.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Іоннікової І.А., Мартюк А.І.

В судове засідання 21.11.2013р. з'явилися представники відповідачів, третьої особи та прокуратури. Представник позивача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.12.2013р.

В судове засідання 12.12.2013р. з'явилися представники позивача, відповідача-2, третьої особи та прокуратури. Представник відповідача-1 не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16.01.2014р.

В судовому засіданні 16.01.2014р. представники відповідачів підтримали пояснення, надані в попередніх судових засіданнях, просили суд апеляційні скарги задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №5011-51/5229-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 16.01.2014р. представники прокуратури та третьої особи також підтримали раніше надані пояснення, просили суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

Представник позивача в судове засіданні 16.01.2014р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи та прокуратури у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін, третьої особи та прокуратури про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, надані у попередніх судових засіданнях, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

В п.12 перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

19.07.2005р. відповідачем-1 було прийнято рішення №884/3459 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва" (том справи - 1, аркуші справи - 25-26), яким вирішено:

- затвердити проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі м. Києва;

- передати відповідачу-2, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- відповідачу-2: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22.01.2005р. №19-359, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 28.12.2004р. №08-8-20/8299, Київської міської санепідемстанції від 23.12.2004 N 10428, комунального підприємства СУППР від 16.12.2004р. №19 та ДП "Інститут генерального плану міста Києва" від 15.10.2004р. №2222; питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень (акт обстеження зелених насаджень від 17.12.2004р. №425) та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки; питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003р. №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва" (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004р. №14/1223 та від 28.12.2004р. №1051/2461); передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 5% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 65 рішення Київської міської ради від 28.12.2004р. №1050/2460 "Про бюджет міста Києва на 2005 рік"; проектом будівництва передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості відповідно до державних будівельних норм; у складі проекту будівництва виконати розрахунки щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) і передбачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням комплексу; відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004р. №1050/2460 "Про бюджет міста Києва на 2005 рік" сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва у термін не пізніше одного місяця з моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, встановленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня 2005 року;

- попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог ст. ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з нормами ст. 93 Земельного кодексу України, які кореспондуються зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

06.10.2005р. між відповідачем-1, як орендодавцем, та відповідачем-2, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого (п.п.1.1, 2.1, 3.1) орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005р. №884/3459, зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а орендар прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - пров. Моторний, 11 у Голосіївському районі міста Києва;

- розмір - 9 907 кв. м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом;

- кадастровий номер 8000000000:82:414:0014.

Договір укладено на десять років.

Згідно зі ст. 18 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

12.10.2005р. Договір оренди було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів. Окрім того, 06.10.2005р. Договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за №760 (том справи - 2, аркуш справи - 7).

Позивачі та прокуратура просили визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №884/3459 від 19.07.2005р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва", визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами, визнати відсутнім у відповідача-2 права користування земельною ділянкою площею 0,9907 га, розташованою у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №884/3459 від 19.07.2005р. прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні третьої особи, яка не надавала своєї згоди на вилучення земельної ділянки зі свого користування та відведення її відповідачу-2. Договір оренди, який був укладений між відповідачами на підставі вищевказаного рішення відповідача-1, суперечить вимогам чинного законодавства та має бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Місцевий господарський суд задовольнив позов повністю, визнавши позовні вимоги нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Закон України „Про місцеве самоврядування" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

В п.п. "а" - "в" ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

В процесі судового розгляду було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №45 від 07.01.1974р. Київському обласному комітету ДТСААФ України, правонаступником якого є Громадська організація Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України (третя особа у даній справі), надано дозвіл за домовленістю з Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій влаштувати тимчасовий спортивний сектор у Моторному провулку, 3 у місті Києві (том справи - 2, аркуш справи - 46).

Протоколом наради, проведеної заступником Голови Київського виконавчого комітету від 14.03.1974р. (том справи - 2, аркуш справи - 10), надано дозвіл на передачу Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій на баланс Київського обласного комітету ДТСААФ України безвідплатно будиночок зі спортивним залом по вул. Моторний провулок, 3 у місті Києві, що потребує капітального ремонту для утворення в ньому бази технічних видів спорту. Крім того, вказаним протоколом підтверджується передання Київського обласного комітету ДТСААФ України в оренду ділянку спортивного майданчика та спортивного поля площею 2,8 га для облаштування спортивного комплексу.

На підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №45 від 07.01.1974р. на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України було передано нерухоме майно (будиночок зі спортивним залом) та земельну ділянку площею 2,8 га, що знаходилися за адресою: м. Київ, Моторний провулок, 3.

Однак в матеріалах справи знаходиться акт від 05.04.1974р., відповідно до якого Корчуватське заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій передало, а Київський обласний комітет ДТСААФ України прийняв на баланс безвідплатно будиночок зі спортивним залом по вул. Моторний провулок, 11 (том справи - 2, аркуш справи - 112).

Правонаступником Корчуватського заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій є Публічне акціонерне товариство "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів".

Згідно з поясненнями Публічного акціонерного товариства "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів", викладеними в листі №166/15 від 01.07.2013р. (том справи - 3, аркуш справи - 65) спірне приміщення із спортивним залом перебувало на балансі Корчуватського заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій з 1936 року та мало адресу: м. Київ, Моторний провулок, 3. Під час передання цього приміщення зі спортивним залом та спортивними майданчиками Київському обласному комітету ДТСААФ України на виконання рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №45 від 07.01.1974р. з метою юридичного відокремлення такого майна сторонами було визначено адресу: м. Київ, Моторний провулок, 11.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що на балансі Корчуватського заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій перебували інші приміщення зі спортивним залом та спортивними майданчиками, розташовані за адресою: м. Київ, Моторний провулок, 3.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірним приміщенням була присвоєна інша адреса, ніж та, яка вказана в рішенні виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №45 від 07.01.1974р., саме внаслідок відокремлення нерухомого майна - будиночку зі спортивним залом та спортивними майданчиками та передання його Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України.

Тобто, земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, що мало адресу: м. Київ, Моторний провулок, 3 та було передано на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України, є однією і тією ж земельною ділянкою, що має адресу: м. Київ, Моторний провулок, 11.

Окрім того, судом було встановлено, що в проекті відведення земельної ділянки відповідачу-2, зокрема, в пояснювальній записці до нього (том справи - 1, аркуші справи - 148-149) вказано про те, що на передбаченій до відведення земельній ділянці за адресою: м. Київ, Моторний провулок, 11, розташований одноповерховий будинок, який переданий на баланс КП "Київський обласний спортивно-технічний комплекс ТСО України" Корчуватським заводоуправлінням (протокол від 07.01.1974р. №45, акт від 05.05.1974р., інвентарна картка обліку основних засобів №94).

Оскільки правонаступником Київського обласного комітету ДТСААФ України є третя особа, на підтвердження чого суду надано статут третьої особи (том справи - 2, аркуші справи - 64-74), саме третя особа є користувачем нерухомого майна та земельної ділянки, розташованих у м. Києві по пров. Моторному, 11.

В ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення відповідача-1) передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою наведений в ст. 141 Земельного кодексу України. Відповідно до п.„а" ч.1 названої статті підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з приписами ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

В процесі судового розгляду було встановлено, що третя особа здійснювала користування спірною земельною ділянкою з 1994 року. Натомість ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження надання третьою особою згоди на припинення права користування земельною ділянкою у м. Києві по Моторному провулку, 11, а також доказів прийняття відповідачем-1 рішення про припинення права користування третьою особою спірною земельною ділянкою.

Наведені обставини свідчать про те, що рішення відповідача-1 №884/3459 від 19.07.2005р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва" прийнято з порушенням положень ст. 116 Земельного кодексу України.

В ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки оскаржуване рішення відповідача-1 №884/3459 від 19.07.2005р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва" було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері земельних відносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення відповідача-1.

Відносно позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди від 06.10.2005р., укладеного між відповідачами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005р. був укладений на підставі рішення відповідача-1 №884/3459 від 19.07.2005р.

З урахуванням того, що вказане рішення відповідача-1 визнається судом протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, Земельного кодексу України, відтак, в зв'язку з цим вищевказаний договір також підлягає визнанню недійсним і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовна вимога про визнання відсутнім у відповідача-1 права користування спірною земельною ділянкою є похідною від вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 №884/3459 від 19.07.2005р. та недійсним Договору оренди земельної ділянки від 06.10.2005р., спрямована на поновлення порушеного права власності територіальної громади міста Києва на цю ділянку, внаслідок прийняття відповідачем-1 неправомірного рішення, отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачами не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за їх подання покладаються на відповідачів (апелянтів).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №5011-51/5229-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-51/5229-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Мартюк