Постанова

від 02.04.2014 по справі 5011-51/5229-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 5011-51/5229-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідача-1Гробенко Л.В. (дов. від 21.03.2014 р. № 225-КР-225), Бурка А.О. (дов. від 29.11.2012 р.) відповідача-2Кривошеїн П.П. (дов. від 04.11.2013 р.) прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) третьої особиОрлов В.П. (дов. від 01.04.2014 р.), Шекера С.В. (дов. від 16.05.2012 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиКиївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. у справі № 5011-51/5229-2012 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до 1. Київської міської ради 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівКиївська обласна організація Товариства сприяння обороні України провизнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, визнання відсутності права

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" про:

- визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 12.10.2005 р. № 79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" права користування вищезазначеною земельною ділянкою, площею 0,9907 га, (кадастровий номер 8000000000:82:414:0014), вартість якої згідно грошової оцінки становить 3 406 652, 88 грн.

Заступник прокурора міста Києва, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка була відведена на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" без згоди користувача цієї земельної ділянки - Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України, зазначає, що рішення №884/3459 від 19.07.2005 р. було прийнято Київською міською радою з порушенням норм земельного законодавства України та поза межами визначеної законодавством компетенції, у зв'язку з чим, на думку Заступника прокурора, і договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р., укладений на виконання вказаного рішення, суперечить вимогам чинного законодавства та має бути визнаний недійсним.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" та Київська міська рада заперечили проти позову Заступника прокурора, мотивуючи свої заперечення тим, що оспорюване рішення Київської міської ради №884/3459 від 19.07.2005 р. прийняте у порядку, встановленому статтями 93, 123, 124 Земельного кодексу України та в межах визначеної чинним законодавством компетенції. Відповідачі наголошували на тому, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р. Київському обласному комітету ДТСААФ, (правонаступником якого є Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України), надано дозвіл на влаштування тимчасового спортивного сектору у Моторному провулку, 3, в той час як предметом оспорюваного рішення є земельна ділянка у Моторному провулку, 11.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012 р. до участі у розгляді справи № 5011-51/5229-2012 залучено Київську обласну організацію Товариства сприяння обороні України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. у справі № 5011-51/5229-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р., у задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для визнання недійсними оспорюваних рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. та договору оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р., з огляду на їх відповідність вимогам чинного законодавства України та відсутність як доказів користування Київською обласною організацією Товариства сприяння обороні України спірною земельною ділянкою у Моторному провулку, 11, так і доказів відведення Київському обласному комітету ДТСААФ, (правонаступником якого є Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України), вказаної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. скасовано, справу № 5011-51/5229-2012 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва у зв'язку з не встановленням судами всіх істотних обставин справи та недостатнім дослідженням наявних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Підставою для нового розгляду справи стала, насамперед, необхідність встановлення - чи являється однією тією ж земельною ділянкою спірна земельна ділянка у Моторному провулку, 11 у Голосіївському районі міста Києва та земельна ділянка у Моторному провулку, 3, яка, виходячи зі встановлених судами обставин справи, на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р. була передана на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України, правонаступником якого є Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України.

За результатами нового розгляду справи № 5011-51/5229-2012 господарський суд міста Києва рішенням від 03.07.2013 р. (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. (колегія суддів: головуючий Зубець Л.П., судді Іоннікова І.А., Мартюк А.І.), позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України задовольнив повністю, визнавши позовні вимоги нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими, та дійшовши висновку, що земельна ділянка у Моторному провулку, 11 та земельна ділянка у Моторному провулку, 3 є однією тією ж спірною земельною ділянкою, що належить Київській обласній організації Товариства сприяння обороні України на праві користування.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду 16.01.2014 р., та прийняти нове рішення у даній справі, яким у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України відмовити повністю.

Доводи касаційних скарг обґрунтовані порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, всупереч норм процесуального права, що призвело до винесення неправомірних судових рішень.

За твердженнями скаржників, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що земельна ділянка у Моторному провулку, 11 та земельна ділянка у Моторному провулку, 3 - однією тією ж спірною земельною ділянкою, та не надали належної юридичної оцінки відповідності спірного рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. чинному законодавству України при передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва.

Касаційну скаргу Київської міської ради та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" ухвалами Вищого господарського суду України від 24.02.2014 р. та від 06.03.2014 р. було прийнято до провадження, та після неодноразового відкладення їх розгляду в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України призначено до розгляду на 02.04.2014 р.

02.04.2014 р. було здійснено технічну фіксацію судового засідання касаційної інстанції та прийнято постанову у справі № 5011-51/5229-2012.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представників відповідачів та третьої особи, перевіривши оскаржувані судові рішення на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, та вбачається з матеріалів справи, 19.07.2005 р. Київською міською радою було прийнято рішення №884/3459 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва", пунктом 1 якого затверджено проект відведення ТОВ "Житло Будівництво Інвестиції" вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 вказаного рішення Київською міською радою було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0, 99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

06.10.2005 р. між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 884/3459 зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а орендар - прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 9907 м 2 (кадастровий номер 8000000000:82:414:0014), яка розташована у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом строком на 10 років.

06.10.2005 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано за реєстровим № 760, а 12.10.2005 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даного спору є рішення Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 884/3459, яке Заступник прокурора міста Києва вважає протиправним та просить скасувати, а також договір оренди земельної ділянки 06.10.2005 р., який Заступник прокурора міста Києва просить визнати недійсним у зв'язку із протиправністю зазначеного рішення Київської міської ради, на підставі якого він укладений. Крім того, Заступник прокурора міста Києва оспорює право Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" на користування спірною земельною ділянкою та просить визнати відсутність такого права у останнього.

Заступник прокурора міста Києва, посилаючись на приписи частини 2 статті 144 Конституції України, частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначав про те, що рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. було прийнято з порушенням норм чинного, зокрема, земельного законодавства України, оскільки спірна земельна ділянка на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р. знаходиться у користуванні Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (як правонаступника Київського обласного комітету ДТСААФ), яка не надавала своєї згоди на вилучення вказаної земельної ділянки зі свого користування та відведення її Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції", враховуючи що, і договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р., укладений між відповідачами на підставі вищевказаного рішення, на думку Заступник прокурора, суперечить вимогам чинного законодавства та має бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи статей 116, 123, 124, 141, 142 Земельного кодексу України, дійшли висновку, що рішення Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 884/3459 не відповідає вимогам законодавства, що регулює земельні відносини в Україні, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, та, оскільки, на підставі оспорюваного рішення Київської міської ради було укладено договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005р., такий договір також має бути визнаний недійсним на підставі статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Зокрема, суди зазначали про те, що земельна ділянка у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва, яка, на думку судів, є однією і тією ж земельною ділянкою, що і у пров. Моторному, 3, знаходиться у користуванні Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (як правонаступника Київського обласного комітету ДТСААФ) на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р., у зв'язку з чим надання її в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" є протиправним.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає відсутніми підстави для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до вказівок суду касаційної інстанції, які містяться в постанові від 09.04.2013 р. у даній справі суди попередніх інстанцій, зокрема, суд першої інстанції, мали належним чином встановити, по-перше, чи являється земельна ділянка у Моторному провулку, 11 та земельна ділянка у Моторному провулку, 3 - однією тією ж спірною земельною ділянкою, по-друге, встановити наявність чи відсутність факту користування Київською обласною організацією Товариства сприяння обороні України саме спірною земельною ділянкою у Моторному провулку, 11, по-третє, встановити наявність чи відсутність розташування на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, що на час прийняття рішення Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 884/3459 перебували на балансі Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України, по-четверте, належним чином перевірити дотримання Київською міською радою приписів законодавства України при переданні в оренду спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції".

Так, перевіряючи дотримання Київською міською радою приписів законодавства України при винесенні рішення від 19.07.2005 р. № 884/3459 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказане рішення було прийнято з порушенням приписів статей 116, 141, 142 Земельного кодексу України, посилаючись на те, що надання спірної земельної ділянки на користь ТОВ "Житло Будівництво Інвестиції" відбулось без передбаченого законодавством порядку вилучення цієї земельної ділянки з користування Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України та без її добровільної відмови від такої земельної ділянки, стверджуючи таким чином про наявність у Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України статусу користувача вказаної земельної ділянки.

При цьому, як на підставу перебування земельної ділянки у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва в користуванні у Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України суди попередніх інстанцій посилаються на рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р., відповідно до якого Київському обласному комітету ДТСААФ України, (правонаступником якого є Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України), було надано дозвіл за домовленістю з Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій влаштувати тимчасовий спортивний сектор у Моторному провулку, 3 у місті Києві, а також протокол наради, проведеної заступником Голови Київського виконавчого комітету від 14.03.1974 р., згідно з яким було надано дозвіл на передачу Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій на баланс Київського обласного комітету ДТСААФ України безвідплатно будиночок зі спортивним залом у Моторному провулку, 3 у місті Києві, що потребує капітального ремонту для утворення в ньому бази технічних видів спорту, та підтверджено передання Київському обласному комітету ДТСААФ України в оренду ділянку спортивного майданчика та спортивного поля площею 2,8 га для облаштування спортивного комплексу.

Разом з тим, суди посилаються на наявний в матеріалах справи акт від 05.04.1974 р., відповідно до якого Корчуватське заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій передало на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України безвідплатно будиночок зі спортивним залом у Моторному провулку, 11.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що земельна ділянка у Моторному провулку, 3 у місті Києві, на якій знаходиться нерухоме майно - будиночок зі спортивним залом та спортивними майданчиками, що було передано на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України, є однією і тією ж земельною ділянкою, що і земельна ділянка у Моторному провулку, 11, посилаючись лише на те, що згідно з поясненнями Публічного акціонерного товариства "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" (правонаступник Корчуватського заводоуправління стінових матеріалів і конструкцій), викладеними в листі № 166/15 від 01.07.2013 р., вказаному нерухомому майну була присвоєна інша адреса, ніж та, що вказана в рішенні виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р. внаслідок юридичного відокремлення такого майна та передання його Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій на баланс Київському обласному комітету ДТСААФ України.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що при поділі об'єктів нерухомого майна виділення окремої поштової адреси здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому законом порядку, до якого зацікавлена особа має звернутись з відповідною заявою для проведення процедури виділення окремої поштової адреси, надавши документи на право власності (користування) на земельну ділянку та документи на право власності (користування) на об'єкти нерухомості, розташовані на такій ділянці.

Проте, жодних доказів на підтвердження вказаної в листі Публічного акціонерного товариства "Корчуватський комбінат будівельних матеріалів" № 166/15 від 01.07.2013 р. інформації судами попередніх інстанцій не було ні встановлено, ні досліджено.

Не дивлячись на вказівки Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 09.04.2013 р. у даній справі, ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом під час нового розгляду даної справи не було зроблено належного дослідження земельних ділянок у Моторному провулку, 3 та у Моторному провулку, 11 на предмет їх тотожності, принаймні, шляхом аналізування наявних в матеріалах справи копій відповідних документів, які, до речі, свідчать не тільки про територіальну відмінність вказаних земельних ділянок, але і про різність присвоєних цим ділянкам кадастрових номерів.

Отже, не можна вважати, що суди попередніх інстанцій підтвердили належними та допустимими доказами свої висновки про тотожність земельних ділянок у Моторному провулку, 3 та у Моторному провулку, 11.

В той же час, з приводу підстав набуття Київською обласною організацією Товариства сприяння обороні України права користування земельною ділянкою судова колегія вважає за необхідне відзначити наступне.

Земельні відносини в Українській РСР станом на момент прийняття виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих рішення № 45 від 07.01.1974 р. та оформлення протоколу від 14.03.1974 р., на які суди попередніх інстанцій посилаються як на підставу набуття Київською обласною організацією Товариства сприяння обороні України права користування спірною земельною ділянкою, регулювались Земельним кодексом Української РСР.

Так, відповідно до статті 16 Земельного кодексу Української РСР надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу Української РСР відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Тож, Земельним кодексом Української РСР було встановлено порядок набуття права на користування земельною ділянкою, а також визначено перелік документів, що підтверджують право користування землею.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що нормами законодавства не визначено як підставу набуття права користування земельною ділянкою протокол (рішення, оформлене протоколом) виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на передачу на баланс нерухомого майна з подальшим його облаштуванням.

До того ж, в матеріалах справи міститься лист Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації № 03-2137, у якому зазначається про відсутність належних матеріалів, зокрема, рішення Київської міської ради народних депутатів про відведення Київській обласній організації Товариства сприяння обороні України земельної ділянки у провулку Моторному, 11 у місті Києві.

Отже, докази на підтвердження перебування земельної ділянки у провулку Моторному, 11 у місті Києві у користуванні Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України на законних підставах в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, вбачається, що як твердження Заступника прокурора, так і висновки судів попередніх інстанцій про наявність у Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України статусу користувача земельної ділянки по провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва не відповідають дійсності та спростовуються встановленими судами обставинами.

За таких обставин, в даному випадку відсутня потреба у отриманні згоди Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України як користувача земельної ділянки у провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва на відведення вказаної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції", що, в свою чергу, спростовує твердження прокурора про порушення Київською міською радою положень статей 123, 151 Земельного кодексу України при прийнятті оспорюваного рішення № 884/3459 від 19.07.2005 р., а також висновки судів попередніх інстанцій про порушення Київською міською радою статей 116, 141, 142 Земельного кодексу України, відповідно до яких, на думку судів, мав бути дотриманий порядок вилучення спірної земельної ділянки з користування Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України, з урахуванням її добровільної відмови від такої земельної ділянки.

Тим більш, не підлягають застосуванню у даному випадку приписи статті 142 вказаного Кодексу, адже вони містять підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, тоді як про належність спірної земельної ділянки у провулку Моторному, 11 Київській обласній організації Товариства сприяння обороні України на праві постійного користування у даній справі не йдеться.

Отже, враховуючи, що об'єктом оспорюваного рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. є земельна ділянка у пров. Моторному, 11 у місті Києві, а, рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 р., на яке суди попередніх інстанцій посилаються як на підставу отримання у користування вказаної земельної ділянки Київською обласною організацією Товариства сприяння обороні України, свідчить лише про наявність у Київського обласного комітету ДТСААФ України, (правонаступником якого є Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України), права на облаштування переданого на баланс нерухомого майна, при чому, розташованому на земельній ділянці за іншою адресою - у пров. Моторному, 3, яка не є предметом спору у даній справі, вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають встановленим ними обставинам справи.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що обставини, на які посилаються суди як на підставу визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради №884/3459 від 19.07.2005 р. "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва", не підтверджені належними та допустимими доказами, натомість, матеріали справи свідчать про невідповідність висновків судів встановленим ними обставинам, а отже, нема підстав вважати, що Київською міською радою при винесенні оспорюваного рішення було порушено норми земельного законодавства України чи перевищено визначені законодавством компетенції органу місцевого самоврядування.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 12.10.2005 р. № 79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів, колегія суду зауважує, що, зважаючи на відповідність рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005р. "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва" вимогам чинного на момент його прийняття законодавства, підстав для визнання укладеного на виконання вказаного рішення договору оренди земельної ділянки недійсним згідно приписів статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України не вбачається.

Вимогу Заступника прокурора про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" права користування земельною ділянкою по провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва колегія суддів також вважає необґрунтованою, оскільки правовою підставою користування вищевказаною земельною ділянкою є договір оренди від 06.10.2005 р., щодо якого суд дійшов висновку про його правомірність.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку Заступником прокурора міста Києва не було враховано, що спірне рішення Київської міської ради №884/3459 від 19.07.2005 р. було реалізоване та повністю виконане в тому ж 2005 році шляхом укладення між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" договору оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р., тоді як Заступник прокурора звернувся до суду за захистом прав та інтересів Державного агентства земельних ресурсів України тільки у квітні 2012 року. За таких обставин, вимога про визнання недійсним зазначеного рішення Київської міської ради не може бути підставою для відновлення порушених, на думку Заступника прокурора міста Києва, прав позивача.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за потрібне приділити увагу здійсненню Заступником прокурора міста Києва представництва інтересів Державного агентства земельних ресурсів України у даному спорі.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, вважаючи, що під час винесення Київською міською радою рішення № 884/3459 від 19.07.2005 р. "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва", відбулося порушення загальнодержавного інтересу з додержанням встановленого законом порядку набуття та реалізації прав на землю, Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах Державного агентства земельних ресурсів України.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України за №3-рп 99 від 08.04.1999 р. зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

При цьому, пунктом 5 частини 3 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного суду України за № 3-рп 99 від 08.04.1999 р. визначено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент подачі даного позову), державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Стаття 15 Земельного кодексу України закріплює повноваження у сфері земельних відносин за центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до Указу Президента України № 445/2011 від 08.04.2011 р., яким затверджено положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України", центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України.

За таких обставин, згідно із статтею 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить: внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів; розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин; участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та шляхи реалізації державної політики у сфері земельних відносин, до яких, разом з тим, не відноситься право розпорядження земельними ресурсами та право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ресурсами, зокрема, шляхом надання тієї чи іншої земельної ділянки в оренду, а також укладених на їх виконання договорів оренди земельної ділянки.

До того ж, винесення органом місцевого самоврядування рішення про надання в оренду земельної ділянки та укладення договору на виконання такого рішення не позбавляє Державне агентство земельних ресурсів України можливості здійснювати свої функції як центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, а відтак, не порушує його права і законні інтереси.

Матеріали справи не містять доводів про порушення прав або інтересів Державного агентства земельних ресурсів України при винесенні оспорюваного рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. та укладенні договору оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р., які потребують захисту шляхом визнання вказаних рішення та договору недійсними, і ця обставина не доведена в суді ані Заступником прокурора, ані позивачем.

Таким чином, оскільки правом розпорядження земельними ресурсами Державне агентство земельних ресурсів України не наділено, то у останнього як у позивача в даній справі відсутні цивільні права або інтереси, які стосуються розпорядження спірною земельною ділянкою, правом на розпорядження якою наділена Київська міська рада рада, яка, до речі, виступає відповідачем у даній справі, що, в свою чергу, зводить нанівець позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва, враховуючи, що задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва", визнання недійсним укладеного на виконання вказаного рішення договору оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р. та визнання відсутності у ТОВ "Житло Будівництво Інвестиції" права користування вищезазначеною земельною ділянкою, призвело б до повернення спірної земельної ділянки в подальше розпорядження Київської міської ради, що в кінцевому результаті свідчить про вчинення дій на користь відповідача у даній справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи норми статті 1 Господарського процесуального кодексу України судам слід у разі звернення державного органу з відповідним позовом з'ясувати наявність у нього передбаченого законом повноваження на подання позову до суду.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що Заступник прокурора міста Києва звернувся з даним позовом за захистом інтересів держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, яке не має повноважень на звернення з таким позовом, та порушення прав та законних інтересів якого не доведено.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів зазначає, що відсутність факту порушення права позивача, на захист якого подано позов, тягне за собою самостійну підставу для відмови в позові.

Поряд з цим, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за потрібне у даному випадку звернути увагу на мету звернення Заступника прокурора міста Києва з позовом до суду, яка, насамперед, являла собою відновлення порушеного, на думку Заступника прокурора, права Державного агентства земельних ресурсів України. Проте, механізм відновлення порушеного права, який Заступник прокурора визначив у вигляді визнання недійсним рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" було передано земельну ділянку у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом, а також визнання недійсним укладеного на виконання вказаного рішення договору оренди вказаної земельної ділянки від 06.10.2005 р., поставив під загрозу права ТОВ "Житло Будівництво Інвестиції" як користувача вказаної земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди. Отже, при реалізації мети, направленої на відновлення порушеного права під час звернення до суду з відповідним позовом, слід уважно підходити до обрання механізму як способу такої реалізації, для того, щоб не поставити під загрозу права третіх осіб.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в разі, якщо Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України вважає, що її права були порушені при винесенні Київською міською радою оспорюваного рішення № 884/3459 від 19.07.2005 р. та подальшому укладенні між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції" договору оренди земельної ділянки від 06.10.2005 р., то вказана особа має права у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, не можна вважати, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом, та повного і послідовного викладення рішення.

Відповідно до статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 111 7 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій була дана неправильна юридична оцінка обставинам у даній справі, у зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги доводи, викладені в касаційних скаргах Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції", вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові в порядку пункту 2 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло будівництво інвестиції" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. у справі № 5011-51/5229-2012 та рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Заступника прокурора міста Києва відмовити.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова