Постанова

від 12.03.2008 по справі 20/349

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/349

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.03.2008                                                                                           № 20/349

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Василів О.В.

 За участю представників:

 від позивача -Панасюк Н.О. (за дов.),

від відповідача – не з'явився,

 розглянувши апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Гарант"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2007

 у справі № 20/349 (Палій В.В.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Гарант"

 до                                                   ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція"

 про                                                  стягнення 30 000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

   Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.11.2007 у справі №20/349 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Гарант” (далі – ВАТ „АКБ „Гарант”) до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київреконструкція” (далі – ВАТ „АК „Київреконструкція”) про стягнення 30000,00 грн. в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами було досягнуто згоди на здійснення відповідачем грошового відшкодування здійснених позивачем поліпшень речі, які можуть бути відокремлені від об'єкта оренди. Проте, міський господарський суд дійшов висновку, що позивач, за наявності відповідних доказів здійснення ним поліпшень, які можуть бути відокремлені від об'єкта оренди та ухилення відповідача від повернення вказаних поліпшень, не позбавлений права звернутися до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути здійснені позивачем поліпшення, які можуть бути відокремлені від об'єкта оренди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник звертає увагу на те, що  до матеріалів справи був доданий лист№114/1, в якому ВАТ „АКБ „Гарант” 01.02.2005 звернулося до ВАТ „АК „Київреконструкція”, у відповідь на який ВАТ „АК „Київреконструкція” листом від 02.02.2005 №02/055-05 надає згоду на здійснення поточного ремонту, встановлення телефонної та пожежної сигналізації, проведення телефонізації нежилого напівпідвального приміщення, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.. Горького,5-А для розміщення в ньому Відділення №1 ВАТ „АКБ „Гарант” згідно з кошторисом. Тобто, за згодою орендодавця за договором оренди приміщення №А-05 від 21.11.2005 такий ремонт орендарем проведений.

Позивач наполягає на тому, що судом першої інстанції помилково було вирішено, що матеріали справи не містять доказів того, що матеріальні витрати, які понесені позивачем, пов'язані саме з поточним ремонтом об'єкта оренди, встановлення охоронної системи та пожежної сигналізації, проведення телефонізації нежилого напівпідвального приміщення.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „АК „Київреконструкція” заперечує проти її доводів, вважає їх безпідставними, повністю підтримує оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Відповідач звертає увагу на те, що посилання позивача на наявність в акті прийому передачі об'єкту від 10.10.2005 зобов'язання відповідача компенсувати позивачу суму у розмірі 30 000 грн., не можна вважати належним, оскільки дана фраза суперечить чинному законодавству та Договору.

Відповідач вважає, що посилання позивача на п. 2.4. договору оренди приміщення №А-05 від 21.11.2005, а саме: „На момент підписання цього Договору об'єкт оренди перебуває у стані, який потребує поточного ремонту” є також не обґрунтованим, оскільки даним пунктом сторони визначили стан на момент передачі об'єкту оренди, як того вимагає закон і погодили умовами Договору зобов'язання саме позивача, як орендаря здійснювати відповідний поточний ремонт, без відшкодування з боку відповідача, як орендодавця.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

ВАТ „АКБ „Гарант” звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до ВАТ „АК „Київреконструкція” про стягнення заборгованості в сумі 30000,00грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання по відшкодуванню вартості здійснених орендарем поліпшень об'єкта оренди, які зроблені за згодою орендодавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що матеріальні витрати позивача полягали у поточному ремонті орендованого приміщення, встановлення охоронної та пожежної сигналізації проведення телефонізації приміщення згідно з кошторисом.

Також, позивач наголошує на тому, що ним була одержана попередня письмова згода орендодавця на здійснення поточного ремонту, встановлення охоронної та пожежної сигналізації, проведення телефонізації нежилого напівпідвального приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 5 (літера А) для розміщення у ньому Відділення  №1 ВАТ „АКБ „Гарант” згідно з кошторисом. Зазначене погодження було надано відповідачем у листі вих. №02/055-05 від 02.02.2005.

Відповідач заперечує проти позовної заяви посилаючись на те, що орендодавець не надавав орендарю попередньої письмової згоди на здійснення робіт з поліпшення об'єкту оренди, технічного переоснащення, встановлення сигналізації та інших охоронних систем. З моменту набрання чинності договором оренди, а саме, з 25.03.2005 позивач жодного разу не звертався до відповідача, з метою одержання зазначеного дозволу. Посилання позивача на лист від 02.02.2005 №02/055-05, як на такий, яким позивачу було надано дозвіл відповідачем на проведення поточного ремонту об'єкту оренди, є безпідставним, виходячи з того, що договір оренди підписаний сторонами та нотаріально посвідчений 25.03.2005, у той час як лист, на який посилається позивач, датований 02.02.2005, тобто до моменту підписання сторонами вищезазначеного договору.  Лист від 02.02.2005 ніяким чином не стосується правовідносин, які виникли між сторонами з приводу об'єкта оренди на підставі договору оренди від 25.03.2005. Оскільки позивач отримав об'єкт оренди за Актом приймання-передачі від 25.03.2005, то, відповідно, до моменту такого отримання об'єкта оренди від відповідача позивач взагалі не міг здійснювати на зазначеному об'єкті оренди будь-які роботи.

Між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Гарант” та Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київреконструкція” укладено нотаріально посвідчений договір оренди приміщення №А-05 від 25.03.2005 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець (відповідач) зобов'язався передати орендарю (позивач) у тимчасове платне користування приміщення, зазначене у договорі, а орендар, у свою чергу, зобов'язався прийняти приміщення у користування для здійснення банківської діяльності та сплачувати орендну плату на умовах цього договору.

Об'єкт оренди передано орендарю для використання за цільовим призначенням, а саме, для розміщення в ньому відділення №1 ВАТ „АКБ „Гарант” (п.1.2 Договору).

Договір було укладено строком на три роки, а саме, з 25.03.2005 по 25.03.2008, з правом сторін відмови від договору у будь-який час.

Орендоване приміщення за Актом приймання-передачі від 25.03.2005 було передане відповідачем позивачу.

Відповідач своїм листом від 23.05.2005 запропонував позивачу в строк до 13.06.2005 змінити умови Договору в частині збільшення розміру орендної плати. У випадку невнесення відповідних змін до договору, відповідач зазначив, що Договір буде вважатись розірваним, починаючи з 13.09.2005.

Листом від 03.10.2005 відповідач просив позивача демонтувати обладнання та рекламні пристрої із фірмовою символікою позивача, у зв'язку з припиненням дії договору з 13.09.2005.

Сторонами було підписано Акт приймання –передачі від 10.10.2005, відповідно до якого орендар повернув орендодавцю відремонтоване, оснащене охороною та пожежною сигналізацією, телефонним зв'язком орендоване приміщення.

Пунктом 4 зазначеного Акту встановлено, що орендодавець компенсує орендарю частину понесених матеріальних втрат у сумі 30000,00грн., які перераховує до 14.10.2005 за реквізитами позивача.

Проте, у зазначений строк відповідач кошти у розмірі 30000,00грн. позивачу не перерахував.

Відповідно до п. 8.1.1 Договору орендар має право за попередньою письмовою згодою проводити роботи з поліпшення об'єкта оренди, а також роботи з його технічного переоснащення. Також, орендар має право встановлювати сигналізації та інші охоронні системи (п. 8.1.3 Договору).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як передбачено п. 13.2 Договору після підписання даного договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди, протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (тобто з 25.03.2005), відповідно до п.13.1 Договору.

Зважаючи на вищезазначене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що будь-яке листування, яке мало місце між сторонами, що так чи інакше стосувалось договору оренди приміщення (у тому числі і листування з приводу здійснення поточного ремонту, встановлення охоронної та пожежної сигналізації, проведення телефонізації нежилого напівпідвального приміщення) втратило  юридичну силу після підписання сторонами договору оренди приміщення.

В матеріалах справи відсутні докази одержання позивачем письмової згоди на здійснення поточного ремонту об'єкта оренди після підписання сторонами договору оренди від 25.03.2005. Також, відсутні докази письмового підтвердження відповідачем  того, що згода, яка була надана листом від 02.02.2005 надавалась у зв'язку з укладенням зазначеного Договору та зберігає свою чинність після укладення Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести те, що на здійснення позивачем поліпшень об'єкта оренди за договором від 25.03.2005 відповідачем була надана письмова згода.

Стосовно п. 4 Акту приймання-передачі об'єкта оренди від 10.10.2005, на який посилається позивач, як на підставу для стягнення з відповідача 30000,00грн. – частини понесених матеріальних витрат позивача, то матеріали справи не містять доказів того, що зазначена матеріальних витрат пов'язана саме з поточним ремонтом об'єкта оренди, встановлення охоронної та пожежної сигналізації, проведення телефонізації нежилого напівпідвального приміщення.

Акт приймання-передачі не несе за собою настання будь-яких  прав та обов'язків для осіб, які його підписали, а лише засвідчує факт передачі та прийняття приміщення, що було передано орендарем (позивачем) орендодавцю (відповідачу)  відповідно  до  Договору, що  був укладений між сторонами.

Підписуючи вищезазначений Акт, як стверджує Голова правління  ВАТ „АК „Київреконструкція” Крючков Л.В. у своїх письмових поясненнях в порядку ст. 30 ГПК України, які надійшли на адресу Київського апеляційного господарського суду,  сторони за домовленістю погодили, що ВАТ „АКБ „Гарант” для остаточних розрахунків повинен буде надати ВАТ „АК „Київреконструкція” документи, а саме: погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень, встановлення обладнання, оснащення орендованого нерухомого майна за його кошти.

Вищевказані документи так і не були передані позивачем відповідачу, тобто між сторонами не було остаточно досягнуто згоди на здійснення ВАТ „АК „Київреконструкція” грошового відшкодування здійснених ВАТ „АКБ „Гарант” поліпшень.

Крім того, зазначені документи не були подані позивачем і на вимогу Київського апеляційного господарського суду згідно ухвали від 27.02.2008 у справі №20/349.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2007 у справі №20/349 відповідає чинному законодавству, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями  99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Гарант” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2007  у справі №20/349 - без змін.

2.          Матеріали справи №20/349 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.