Постанова

від 20.01.2014 по справі 51/34

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа№ 51/34

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Кондрашин І.В., довіреність № 769/13 від 10.12.2013;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третіх осіб - представники не прибули;

від ДВС - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 51/34 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пригунова А.Б., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.) за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві за позовом публічного акціонерного товариства "Кредит Європа банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" та товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Тегател", Гетіа Зураб, Алексі Ахвледіані, Кахіані Тамар Джейраніана про звернення стягнення на майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р. позов публічного акціонерного товариства "Кредит Європа банк" задоволено, присуджено до стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" та товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" 1 194 387, 82 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

На виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва позивачу видано наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" звернулося до суду зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просило визнати протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; визнати недійсним висновок про незалежну оцінку майна товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" від 11.01.2013 р. та визнати недійсною рецензію від 16.05.2013 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 по справі №51/34 у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" відмовлено, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскарження оцінки майна не може здійснюватися в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста від 28.10.2013 по справі №51/34 скасувати, а скаргу задовольнити.

В обґрунтування скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" посилається на порушення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві процедури призначення експерта оціночної діяльності та обрання рецензента для проведення оцінки вартості майна.

Так, скаржник вважає, що процедуру призначення експерта оціночної діяльності держаним виконавцем було порушено, оскільки керівника оціночної організації та експерта не було ознайомлено зі змістом постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 03.01.2013р. про призначення експерта.

Також, скаржник зазначає, що державним виконавцем всупереч клопотання відповідача, доручено проведення рецензування звіту не Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а товариству з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група".

Крім цього, товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" зазначає про те, що йому не було надіслано копію постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідач, треті особи та ВДВС правом на участь своїх представників не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; ухвали суду направлялись за належними адресами.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін, третіх осіб та ВДВС не визнавалася обов'язковою.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім в даному судовому засіданні від відповідач, третіх осіб та ВДВС до суду не надійшло.

Також, слід зазначити, що у будь-якому разі відкладення розгляду справи не можливе через сплив 15-ти денного строку, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Поставною державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 03.01.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні для здійснення оцінки майна - нежилих приміщень з № 1 по № 9, №1 (групи приміщень № 33) (в літ. Б) загальною площею 127, 30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 9 та визначення його вартості з метою реалізації.

Відповідно до висновку товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" про незалежну оцінку майна від 11.01.2013 р. вартість вищевказаних нежилих приміщень становить 1 607 000, 00 грн.

Заперечуючи проти зазначеної оцінки, товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" 12.02.2013 р. звернулось до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про рецензування звіту про незалежну оцінку майна від 11.01.2013 р., здійснення якого просило доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві доручено проведення рецензування звіту про незалежну оцінку майна від 11.01.2013 р. товариству з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" 16.05.2013 р. надано рецензію на звіт товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" про незалежну оцінку вартості майна від 11.01.2013 р. - нежилих приміщень з № 1 по № 9, №1 (групи приміщень № 33) (в літ. Б) загальною площею 127, 30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 9.

Згідно висновку даної рецензії звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Не погодившись зі звітом про незалежну оцінку майна від 11.01.2013 р. та рецензією до нього, товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, у якій просить визнати протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; визнати недійсним висновок про незалежну оцінку майна товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" від 11.01.2013 р. та визнати недійсною рецензію від 16.05.2013 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група".

В обґрунтування заявленої скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" посилається на порушення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві процедури призначення експерта оціночної діяльності та обрання рецензента для проведення оцінки вартості майна.

Так, скаржник вважає, що процедуру призначення експерта оціночної діяльності держаним виконавцем було порушено, оскільки керівника оціночної організації та експерта не було ознайомлено зі змістом постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 03.01.2013р. про призначення експерта.

Також, скаржник зазначає, що державним виконавцем всупереч клопотання відповідача, доручено проведення рецензування звіту не Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а товариству з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група".

Крім цього, товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" зазначає про те, що йому не було надіслано копію постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, що в свою чергу позбавило боржника можливості реалізувати право на подання клопотань, міркувань, заяв, заперечень під час проведення експертизи.

Вищенаведені доводи не можуть бути підставами для задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

При цьому, ст. 1 названого Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рі шень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рі шень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підляга ють примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому, сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

Проте, суд першої інстанції в ухвалі дійшов висновку про те, що оскарження оцінки майна не може здійснюватися в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК, що, зокрема, стало підставою відмови у задоволенні скарги відповідача.

Разом з тим, слід зазначити, що помилкові висновки місцевого господарського суду про те, що оскарження оцінки майна не може здійснюватися в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК не призвели до прийняття неправильного рішення про відмову у задоволенні скарги, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Доводи апелянта про те, що керівника оціночної організації та експерта не було ознайомлено зі змістом постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 03.01.2013р. про призначення експерта не можуть бути підставою для визнання такої постанови недійсною та не впливають на достовірність проведеної оцінки, відповідність якої було підтверджено рецензуванням.

Стосовно доводів апелянта про те, що державним виконавцем всупереч клопотання відповідача, доручено проведення рецензування звіту не Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а товариству з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", слід зазначити наступне.

Так, ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок державного виконавця розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання, проте зазначений Закон не зобов'язує державного виконавця безумовно їх задовольняти.

Скаржником не доведено, що призначена виконавцем юридична особа не має повноважень за законодавством на проведення рецензування звітів з оцінки.

Не надсилання копії постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні не свідчить про її протиправність, а тому підставою для визнання недійсною бути не може.

За наведених обставин, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для визнання недійсними постанови виконавця про призначення експерта, висновку про оцінку майна та рецензії. Тому, у задоволенні вимог скаржника слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна милосердна громада "Добрий Київ" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі №51/34 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 51/34 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко