Постанова

від 22.01.2014 по справі 5027/886/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа№ 5027/886/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Підприємства «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року у справі № 5027/886/2012 (суддя - Мандриченко О.В.)

За позовом Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної

допомоги»

до Підприємства «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації

інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

про розірвання договору

Представники сторін:

від позивача: Масловський А.І. (доручення № 73 від 21.01.2014р.);

від відповідача (скаржник): Ткаченко А.В. (довіреність від 21.01.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року у справі № 5027/886/2012 вимоги Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» задоволені частково, вирішено розірвати договір про закупівлю товарів за державні кошти № 126-06 від 12.06.2012р. укладений між Обласною комунальною установою «Лікарня швидкої медичної допомоги» та Підприємством «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», стягнути судові витрати; в іншій частині в позові відмовлено.

Ухвалою суду від 03.12.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Підприємства «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» у якій останнє просить рішення Господарського суду міста Києва прийняте 24.09.2013р. у господарській справі № 5027/886/2012 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга відповідача грунтується на тому, що неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки має місце неповне встановлення місцевим господарським судом обставин справи та невірна оцінка способів їх доведення.

Згідно тверджень викладених в апеляційній скарзі, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи підтверджується тим, що судом не встановлено, які супровідні документи про якість мали бути надані продавцем на товар поставлений згідно спірного договору про закупівлю (які сертифікати на який саме товар, які паспорти та якого товару, або які саме посвідчення про якість товару, на який саме товар), оскільки:

- наказ Міністерства охорони здоров'я України 02.07.2012р. № 478, на який послався Господарський суд міста Києва, та який набув чинності 10.08.2012р., не містить визначення документа, що видається за фактом державної реєстрації (перереєстрації) медичної техніки та виробів медичного призначення, а Постанова Кабінету Міністрів України № 1497 від 09.11.2004р. визначає механізм проведення державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення та свідоцтва про державну реєстрацію медичних виробів, яке засвідчує включення медичної техніки та виробів медичного призначення до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, а не якість товару;

- суд не зазначив яким чинним законодавством України передбачені порядки оформлення таких документів (сертифікатів якості, паспортів, посвідчень про якість, оскільки не кожний товар має одночасно сертифікат якості, паспорт та посвідчення про якість) та в яких органах, підприємствах, установах, організаціях (або у інших осіб) такі документи повинні оформлюватись;

- суд не вказав коли виникли права та обов'язки сторін та який момент набрання чинності відповідних норм законодавства України, зокрема при тому, що наказ Міністерства охорони здоров'я України 02.07.2012р. № 478 набув чинності 10.08.2012р., а укладення договору № 126-06 від 12.06.2012р. та поставка товару відбулись до 10.08.2012р..

Позивачем суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстровано за вхідним суду № 09-11/878 від 22.01.2014р.) у якому відхиляються доводи скаржника із зазначенням, що такі посилання не можуть бути підставами для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2012р. № 5027/886/2012 позивач просив залишити без змін, а скаргу підприємства «Регіон ОПТ Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» без задоволення.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, беручи до уваги також, письмові заперечення Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» викладені у відзиві на апеляційну скаргу, судом відзначається про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що відповідно до умов укладеного між сторонами 12 червня 2012р. договору № 126-06 про закупівлю товарів за державні кошти, продавець (відповідач у справі) зобов'язувався на протязі 2012 року поставити покупцеві товари, зазначені в специфікації, що додаються до даного договору та є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Вимоги про розірвання договору № 126-06 від 12.06.2012р. позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору з боку відповідача, посилаючись у позовній заяві на те, що:

- товар згідно заявки за вих. № 855 від 19.06.2012р., в порушення п. 5.1 договору, було поставлено в лікарню 25.06.2012р., тобто із простроченням поставки по строку передбаченому договором;

- при порушенні вимог п. 2.1 та п. 5.4 договору підприємством поставлено товар в лікарню без сертифікатів якості товару, без паспортів та товар;

- з отриманим товаром від підприємства надійшли документи, а саме: видаткова накладна від 20.06.2012р. в якій ціна за одиницю була збільшена на 20 грн. та кількість в заявленому замовленні не відповідала кількості по накладній.

Уточнивши свої вимоги посиланнями на положення п. 6.2.1 договору та ст. 688 ЦК України, позивач зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору продавця було попереджено листом за вих. № 1066 від 23.07.2012р. та через непідписання додаткової угоди про дострокове припинення договору спір передано на вирішення суду згідно п. 9.1, 9.2 договору та п. 2 ст. 678 ЦК України.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Положеннями п. 6.2.1 договору № 126-06 від 12.06.2012р. передбачено право покупця достроково розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань учасником, повідомивши про це його у строк 5 календарних днів.

У листі за вих. № 1066 від 23.07.2012р. (аркуш справи 17) позивач зазначив, що 26.06.2012р. на адресу підприємства було надіслано лист за вих. № 854 в якому йшлося про порушення істотних умов договору та про нарахування штрафних санкцій, однак, оскільки недоліки вказані у цьому листі не усунуто, з посиланням на п. 6.2.1 договору, позивач повідомляв відповідача, що договір № 126-06 про закупівлю товарів за державні кошти від 12.06.2012р. буде припинено з 30 липня 2012р..

Матеріалами справи не підтверджено досягнення згоди між сторонами на дострокове припинення дії договору, та враховуючи заперечення відповідача з приводу відсутності підстав вважати наявним невиконання, неналежне виконання чи порушення ним умов договору, доведення чи спростування зазначених обставин є предметом доказування при вирішенні даного спору в судовому порядку.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно при зверненні з вимогами про розірвання договору, на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Обставини на які посилається позивач не свідчать про наявність допущення відповідачем істотних порушень умов договору, не доводять факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань учасником (з чим пов'язується наявність підстав для дострокового розірвання договору згідно п. 6.2.1) відповідно не є підставами для розірвання спірного договору в судовому порядку виходячи з наступного.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів, згідно положень п. 5.1 договору, передбачає поставку узгодженими партіями з моменту направлення заявки не більше 2-х календарних днів з моменту отримання заявки (телефоном, факсом або листом); моментом постачання вважається дата прибуття товару в місце постачання: м. Чернівці, вул. Фастівська 2.

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно залучених до справи документів, за заявкою позивача (лист за вих. № 855 від 19.06.2012р.), відповідачем було підготовлено замовлення та відправлено через службу кур'єрської доставки «Нова пошта» 20.06.2012р. (підтверджено товарно-транспортною накладною № 56182000907479 від 20.06.2012р.).

Вказане замовлення було отримано покупцем 25.06.2012р., а детальні пояснення, після вчинених відповідачем дій щодо з'ясування обставин які призвели до несвоєчасного вручення товару викладені у листі, що отриманий позивачем та зареєстрований за вхідним № 1284 від 15.08.2012р. (аркуш справи 18-19).

Відомості наведені у вказаному листі, зокрема щодо призначення лікарнею відповідальної особи (Якимюка Д.І.), вказання його телефону як контактної особи для отримання замовлення, та отримувача замовлення - Фрей Оксани, матеріалами справи не спростовані.

Прибуття замовлення до лікарні для його вручення кур'єром відбулось 21.06.2012р. (тобто без порушення дводенного строку, як те визначено п. 5.1 договору), а згідно даних відповідача повідомлення на мобільний телефон контактної особи про прибуття вантажу було відправлено 21.06.2012р. о 08:18 годині ранку з мобільного телефону 097 844 12 66. Пояснення записані зі слів водія, яким здійснювалась доставка вантажу згідно накладної № 56182000907479 від 20.06.2012р. викладені письмово та були одним із додатків до листа отриманого позивачем 15.08.2012р. (аркуш справи 21).

Оцінюючи представлені документи, зважаючи на відсутність доказів у спростування наведених обставин, суд приходить до висновку, що саме через невжиття позивачем заходів щодо прийняття товару у встановлений договором строк, при доставці його кур'єром служби доставки «Нова пошта» своєчасно (21.06.2012р.) у місце визначеної поставки - лікарня за адресою по вул. Фастівська 2 у м. Чернівці, було допущено порушення по строку отримання товару покупцем, що не підтверджує неналежного виконання зобов'язання по поставці товару з боку продавця.

Згідно зі ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

В даному випадку, прибуття товару в місце постачання: м. Чернівці, вул. Фастівська 2, як те передбачено умовами договору у п. 5.1, саме 21.06.2012р. (без порушення встановленого строку) підтверджено відомостями наданими кур'єрською службою доставки «Нова пошта», відповідно, незабезпечення приймання товару покупцем не може підтверджувати неналежного виконання зобов'язання по строку поставки товару з боку продавця (Підприємства «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»), а відтак не свідчить про порушення ним умов договору.

Твердження позивача щодо поставки товарів з порушенням вимог п. 2.1 та п. 5.4 договору, а саме без сертифікатів якості товару не підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим відхиляються судом.

Положеннями п. 2.1 договору передбачено, що продавець повинен поставити покупцю товар, сертифікати якості, які встановлені чинним законодавством України на даний вид товару, а згідно з п. 5.4 договору, кожна партія товару, що постачається повинна супроводжуватись сертифікатом відповідності (паспортами) на товар та/або посвідченням про якість.

Суд повністю погоджується з посиланнями позивача на Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004р. № 1497 (додаткові пояснення по справі, аркуш справи 50-51), відповідно до якого, зокрема, на підставі висновків експертизи (випробувань) та рекомендацій Науково-експертної ради з питань державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення МОЗ України (протокол від 17.03.2009 № 2), Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 1 квітня 2009 року № 209 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) медичних виробів та внесення змін у реєстраційні матеріали» зареєстровано та внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення медичні вироби згідно з переліком (додаток 1).

Витяг з Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 1 квітня 2009 року № 209 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) медичних виробів та внесення змін у реєстраційні матеріали» роздруковано судом і залучено до матеріалів справи, а зазначені обставини не заперечуються самим позивачем у відзиві на апеляційну скаргу.

В свою чергу, під позицією 12 у Переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (додаток № 1 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 1 квітня 2009 року № 209), значаться: набори імплантатів і пристосувань для стабільно-функціонального остеосинтезу ТУ У 33.1-13726617-001:2009 від виробника - Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН", 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1 з видачею свідоцтва про державну реєстрацію за № 8534/2009.

Дія свідоцтва до 01.04.2014р., в копії залучене до матеріалів справи (аркуш справи 40) і згідно тендерної пропозиції відповідача, при укладенні договору за результатами конкурсу до поставки пропонувалась продукція зазначеного виробника згідно Свідоцтва про державну реєстрацію медичних виробів № 8534/2009.

Обгрунтованими визнаються доводи апелянта з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема в частині посилання місцевого суду на Перелік медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України 20.07.2012р. № 478, оскільки положення зазначеного нормативно-правового акту не регулюють відносини, що виникли до його прийняття.

Прийняття наказу Міністерством охорони здоров'я України після укладення між сторонами договору № 126-06 від 12.06.2012р. та поставки товару згідно накладної від 20.06.2012р., не підтверджує наявності порушення договору з боку відповідача, окрім того, вказаний нормативно-правовий акт лише встановлює Перелік медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні, тобто не регулює питання підтвердження відповідним документом якості певного товару тощо.

Продукція, постачання якої здійснювалось за договором № 126-06 від 12.06.2012р., внесена до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволена для застосування в медичній практиці, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію медичних виробів № 8534/2009.

На підтвердження відповідності встановленим вимогам щодо якості поставлених товарів за договором від 12.06.2012р., відповідачем до справи представлені Технічні умови ТУ У 33.1-13726617-001:2009 «Набори імплантів та пристроїв для стабільно-функціонального остеосинтезу» та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/80525 від 12.12.2008р. про відповідність технічних умов вимогам діючого санітарного законодавства України, додатково надано інструкцію з медичного застосування виробу «Набір імплантів та пристроїв для стабільно-функціонального остеосинтезу», яка затверджена у іншому медичному закладі (Київській обласній клінічній лікарні).

Позивачем, належних доказів, що товар поставлений за накладною від 20.06.2012р. не відповідає встановленим вимогам по його якості, до справи не було надано, в свою чергу, акт № 1 від 26.06.2012р. (аркуш справи 38) складений комісією лікарів Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» не підтверджує постачання товару неналежної якості або ж товару, що не передбачений до поставки за договором № 126-06 від 12.06.2012р..

Згідно з п. 1.2 договору, найменування товару устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (код ДК України 016-97 33.10.1); кількість товару за цим договором: 5 найменувань.

Специфікація до договору є додатком № 1 та невід'ємною частиною договору згідно п. 11.1.

Так, до поставки по договору за специфікацією погоджено п'ять найменувань товару, а саме:

- стрижень Шанца для апарату зовнішньої фіксації (конічний) в кількості 60 штук, ціною за одиницю - 157, 32 грн., загальною вартістю 9 439, 20 грн.;

- спиця Ілізарова в кількості 400 штук, ціною за одиницю - 22, 52 грн., загальною вартістю 9 008 грн.;

- гвинт кортикальний D 4,5 L 5,0 в кількості 200 штук, ціною за одиницю товару 40 грн., загальною вартістю 8 000 грн.;

- фіксатор реконструктивний короткий для проксимального відділу стегна (Гамма). Комплект: фіксатор - 1 шт., гвинти шиїчні - 2 шт., гвинти кортикальні 2 шт., сліпий гвинт - 1 шт.: в кількості 21 штуки, ціною за одиницю товару 3 048 грн., загальною вартістю 64 008 грн.;

- фіксатор інтрамедулярний блокований для великогомілкової кістки. Комплект: фіксатор - 1 шт., гвинти кортикальні - 2 шт., сліпий гвинт - 1 шт.: в кількості 7 штук, ціною за одиницю товару 3 050 грн., загальною вартістю 21 350 грн..

Додаткових вимог щодо характеристик продукції, яка має поставлятися за договором № 126-06 від 12.06.2012р. при укладенні договору сторонами не погоджувалось, а відтак не є підтвердженням порушень умов поставки з боку продавця встановлення позивачем відсутності трьохгранної заточки у поставлених стрижнях Шанца, що не дозволяє вводити його в кістку без свердла і мітчика; поставки спиць Ілізарова з трьохгранною заточкою, які намагнічуються при їх замовленні із нержавіючої сталі з заточкою під перо; а також гвинтів кортикальних d 4,5 не самонарізних, виготовлених із нержавіючої сталі, які намагнічуються.

Обставини щодо порушення продавцем вимог п. 2.1 та п. 5.4 договору в частині поставки неякісного товару в лікарню, що обумовлюється отримання товару без сертифікатів якості товару, без паспортів та товар, не підтверджені належними доказами з боку позивача, оскільки останнім не зазначено якого саме документу у відношенні поставлених товарів (стрижнів Шанца, спиць Ілізарова, гвинтів кортикальних та інших вказаних у накладній від 20.06.2012р.) та які саме положення, якого нормативно-правового акту передбачають обов'язковість його отримання постачальником саме щодо таких товарів (стрижнів Шанца, спиць Ілізарова, гвинтів кортикальних та інших вказаних у накладній від 20.06.2012р.), позивач під час розгляду справи не зазначив.

Медичні вироби, що поставлялись згідно договору № 126-06 від 12.06.2012р. відсутні у Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, який затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28.

Твердження позивача про отримання з товаром від підприємства документів, а саме: видаткової накладної від 20.06.2012р. в якій ціна за одиницю була збільшена на 20 грн. та кількість в заявленому замовленні не відповідала кількості по накладній, не є свідченням істотного порушення умов договору з боку постачальника.

В даному випадку мала місце помилка (описка) при оформленні вказаного документу (переплутані місцями цифри по кількості та ціні гвинтів кортикальних: замість кількості 60 штук по ціні 40 грн., вказано 40 штук по ціні 60 грн.), і така була виправлена відповідачем, що підтверджено наданою самим позивачем в якості додатків до позовної заяви видаткової накладної № РН-000082 від 20.06.2012р. (аркуш справи 13).

Загальна сума поставки відповідала ціні погодженій договором, а про наявність помилки в рахунку та видатковій накладній вказано позивачем у листі за вих. № 854 від 26.06.2012р..

За встановлених обставин справи, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача про розірвання договору укладеного між сторонами 12.06.2012р., оскільки наявності обставин передбачених частиною другою статті 651 ЦК України, а також визначених договором у п. 6.2.1 позивачем не доведено, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням наведеного, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи у зв'язку з чим наявними є підстави для його скасування відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Окрім того, при прийнятті судового рішення в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог, а саме, в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача забрати поставлений товар, оскільки в останнього відсутній відповідний документ, який би засвідчив якість товару, а саме сертифікат якості, відповідності (паспорт) на товар, та/або посвідчення про якість (з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог (зареєстрована за вхідним суду № 06-20/22584 від 16.07.2013р.) Господарський суд міста Києва допустив порушення норм процесуального права, оскільки згідно положень ч. 1 ст. 82 ГПК України саме при вирішенні господарського спору по суті господарський суд приймає рішення.

Ненадання господарському суду доказів про направлення відповідачеві уточнення позовних вимог до позовної заяви про розірвання договору, що є суттєвим порушенням прав відповідача, має своїм наслідком неприйняття до розгляду судом в межах заявленого позову вимог позивача викладених у такій заяві.

Тобто, ця вимога позивача, через допущене ним порушення процесуального обов'язку в частині направлення уточнення іншій стороні судового спору, не приймалась судом до розгляду в межах даної справи і не розглядалась по суті.

Натомість, господарський суд з цих підстав, не вирішуючи таку вимогу по суті, в порушення положень ч. 1 ст. 82 ГПК України, прийняв по ній рішення про відмову у її задоволенні, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення в цій частині та є підставою для скасування рішення суду (по п. 4 резолютивної частини рішення) згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 104 ГПК України.

Згідно положень ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи скасування судового рішення прийнятого у справі 24.09.2013р., при встановленні обставин внесення позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума в розмірі 61, 77 грн. (сплата підтверджена платіжним дорученням № 231 від 08.11.2012р.) підлягає поверненню з Державного бюджету України в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі 5027/886/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про розірвання договору № 126-06 від 12.06.2012р. про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між Обласною комунальною установою «Лікарня швидкої медичної допомоги» та Підприємством «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» (58023, м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, ідентифікаційний код 02005740) 61, 77 грн. (шістдесят одну гривню 77 копійок) судового збору, який сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно платіжного доручення № 231 від 08.11.2012р..

5. Стягнути з Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» (58023, м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, ідентифікаційний код 02005740) на користь Підприємства «Регіон ОПТ» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, офіс 90, ідентифікаційний код 34820464) 573, 50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Матеріали справи № 5027/886/2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала