Постанова

від 01.04.2008 по справі 2/393

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/393

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.04.2008                                                                                           № 2/393

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Василів О.В.

 За участю представників:

 від позивача: Мажар Л.С.- за дов.

від відповідача: Бурим Ю.А. – за дов.

 розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.01.2008

 у справі № 2/393 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербір"

 до                                                   ЗАТ "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство"

 про                                                  стягнення 247 660,44 грн.

 за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства „Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство”

до Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтербір”

про  визнання договору субпідряду в частині недійсним.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2007р. у справі № 2/393 задоволено повністю уточнений 27.12.2007р.позивачем первісний позов ТОВ „Інтербір” до Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства про стягнення  510 306,16 грн.- пені за порушення строків виконання робіт  (п.9.1 договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р.) та 100 939,68 грн. – безпідставно одержаних коштів та відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним п.п.9,1.9.3 та 9.4 договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р.

          Відповідач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов, а саме, визнати недійсними п.п.9.1, 9.3 та 9.4 Договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р. на ремонтні роботи покрівлі та зенітних ліхтариків будинку №7/10 по вул..Лютеранській в м.Києві.

          Апелянт вважає, що висновки, які  викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, а саме, рішення Господарського суду м.Києва від 10.01.2008р. ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

          Зокрема,  скаржник зазначає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення, необґрунтовано дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази  того, що оплата субпідрядних робіт фінансується за рахунок Державного бюджету України , а тому суд не вбачає ознак для застосування ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, та звертає увагу на те, що зазначеною статтею передбачено штрафні санкції у розмірі 0,1% і зміна якої за погодженням сторін не допускається.

          Відповідач стверджує, що п.п.9.1,9.3,9.4 Договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р., якими передбачена відповідальність  підрядника  і, зокрема, пеня у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника, суперечать вимогам п.1 ст.231 ГК України та ч.1 і ч.3 п.2 ст.231 ГК України, якою передбачено штрафні санкції у розмірі 0,1%  і отже їх слід визнати недійсними, як такими, що суперечать вимогам Закону.

          Скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем за первісним позовом доведено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом безпідставно отриманих коштів в сумі 100 939,68 грн., у зв”язку з невиконанням робіт.

          Крім того, апелянт стверджує, що ним були виконані всі роботи , за виключенням робіт по герметизації світлових ліхтарів та ремонту слухових вікон, вартість ремонту яких складає 919,00грн. і саме це знаходить своє підтвердження в акті від 13.08.2007р. та  на підтвердження виконання робіт посилається на довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт ТОВ „Сентей Буд-Сервіс”, яким було виконано роботи на загальну суму 180 414,00 грн., але позивач відмовився підписувати акти приймання виконаних робіт за листопад 2006р. та лютий 2007р.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення правильним, а апеляційну скаргу - необґрунтованою та безпідставною, оскільки аргументи, на які посилається відповідач у своїй апеляційній скарзі, не спростовують встановлених судом повно та всебічно обставин справи і висновків суду про необхідність задовольнити первісний позов та відмовити у зустрічному позові.

          Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:

          Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача- Закритого акціонерного товариства „Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство” 247 660,44 грн.- неустойки та збитків.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до ст..22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про збільшення позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача  пеню у розмірі 1% за порушення строків виконання робіт в сумі 510 306,16 грн. та 216 281,60 грн.- безпідставно отриманих коштів у зв”язку з невиконанням оплачених позивачем робіт, які на підставі ст..1212 ЦК України відповідач зобов”язаний повернути позивачу.

          27.12.2007р. позивач знову подав заяву про уточнення  розміру позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 510 306,16 грн. за період 6 місяців з дати прийняття позову, тобто з 06.05.07р. до 06.11.07р., що становить 182 дні, а саме, вартість робіт за договором складає 280 388,00 грн., пеня становить: 280 388,00 грн. х 1% х 182 дні= 510 306,16 грн. та 100 939,68 грн.- вартості сплачених позивачем і невиконаних відповідачем підрядних робіт.

          Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та в порядку ст..60 ГПК України, до ухвалення судом рішення, подав зустрічний позов про визнання недійсними п.п.9.1,9.3 та 9.4 Договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р, стверджуючи, що зазначені пункти договору суперечать вимогам п.1 ст.231 Господарського кодексу України та ч.1 і ч.3 п.2 ст.231 Господарського  кодексу України, оскільки законом передбачено штрафні санкції у розмірі 0,1% і зміна яких  за погодженням сторін не допускається, але сторонами під час укладання 24.04.2006р. договору субпідряду №03/06 на ремонтні роботи покрівлі та зенітних ліхтариків будинку №7/10 по вул..Лютеранській в м.Києві в частині відповідальності сторін було допущено порушення вимог ч.7 ст.179 ГК України, п.1 ст.231 ГК України та ч.1 і ч.3 п.2 ст.231 ГК України., які полягають в тому, що сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника у розмірі 1% від вартості робіт за договором за кожний день прострочення.

          Позивач у відзиві на зустрічний позов  вважає його надуманим та таким, що не відповідає вимогам закону і обставинам справи.

          Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, документально доведеними і такими, що підлягають задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити, оскільки зустрічні позовні вимоги не ґрунтуються на законі і не доведені в судовому засіданні, з огляду на наступне:

          Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2006р.ТОВ „Інтербір” (  підрядник) уклав Договір підряду № 31/п із Комунальним підприємством „Служба замовника Печерського району по визначенню виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд”  (замовник), відповідно до якого позивач, як підрядник, зобов”язався виконати роботи, зокрема, з капітального ремонту покрівлі по вул..Лютеранській, №7/10, а замовник зобов”язався прийняти закінчені роботи та оплатити їх ( п.1.1).

          Згідно Додатку №1 до цього договору позивач і замовник передбачили план-графік виконання робіт, згідно якого ремонт покрівлі по вул..Лютеранській,№7/1 мав бути розпочатий у квітні, а завершений у вересні 2006р. ( п.3.2 договору) і на виконання цього договору позивач (  підрядник) 24.04.2006р. уклав з Київським міжобласним спеціалізованим ремонтно - налагоджувальним            акціонерним товариством  (субпідрядник)  договір субпідряду №03/06 від 24.04.2006р. на роботи по ремонту  покрівлі   та зенітних ліхтарів будинку №7/10 по вул..Лютеранській в м.Києві.

          За предметом договору субпідряду позивач, як підрядник, доручив, а відповідач, як субпідрядник прийняв на себе зобов”язання виконати власними та залученими силами і засобами на об”єкті по вул..Лютеранській у місті Києві роботи по ремонту покрівлі та зенітних ліхтарів будинку №7/10.                                       

          Обсяги робіт за договором визначені в додатках до цього договору „Договірна ціна” ( Додаток №1) та „Локальний кошторис” ( Додаток №2), які є невід”ємною частиною цього  договору.

          Договірна ціна робіт складає 280 388,00 грн. ( п.2.1 договору), а відповідно до п.3.1 договору  закінчення  виконання робіт - до 01 вересня  2006 року.

          Як свідчать наявні у справі витяги з особового рахунку, позивач перерахував відповідачу аванс:

          -27.04.06р. – 50 00,00грн.

          -22.06.06р. – 14 106грн., всього: 64 106,00 грн. і на цю суму відповідач виконав робіт у червні 2006р., що підтверджується двохсторонніми актами виконаних підрядних робіт ( ф.№КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт ( ф. №КБ-3) за червень 2006р. на суму 64 106,40 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб.

          Наявні у справі витяги з особового рахунку позивача  за 25.07.06, 08.09.06., 07.09.06,29.11.06 підтверджують факт того, що  позивач  в подальшому перерахував відповідачу аванс на загальну суму 197 466,00 грн.

          Однак, як стверджує позивач, відповідач на вказану суму авансу робіт не виконав, порушив строки, що передбачені п.3.1 договору – до 01 вересня 2006р., чим прострочив виконання робіт, завдав позивачу збитків, оскільки був змушений завершувати виконання робіт своїми силами, на підтвердження чого надав акт від 13.08.2007р. , який складений між замовником та позивачем.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач в подальшому передоручив  виконання робіт на об”єкті ТОВ „Сентей Буд-Сервіс”згідно з укладеним з останнім договором №27/04 від 27.04.2006р.

          ТОВ „Сентей Буд-Сервіс” виконував роботи у травні, серпні, листопаді 2006р. та лютому 2007р., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів приймання виконаних підрядних робіт ( ф.№КБ-2в) на загальну суму  180 414,00 грн., які підписані уповноваженими представниками  відповідача та ТОВ „Сентей Буд-Сервіс”, але в матеріалах справи відсутні відповідні двохсторонні акти між відповідачем та позивачем, що свідчить про  те, що відповідач завчасно не передав їх позивачу.

          Крім того ,  відповідач не оформив з позивачем належним чином роботи, які  ніби-то були виконані за листопад 2006р.та лютий 2007р., оскільки надані відповідачем  копії актів приймання виконаних  підрядних робіт ( ф.№КБ - 2в) за листопад 2006р. на суму 66 866,40 грн. та за лютий 2007р. на суму 130 404,00 грн.  також не містять підпису уповноваженої особи та печатки позивача, отримання яких заперечує позивач і  не містять доказів надсилання цих актів позивачу  чи їх розгляду позивачем і дана обставина  ніякими доказами  не спростована відповідачем.

          Відповідно до ст..ст.33,34 ГПК України відповідач  повинен довести належними доказами направлення позивачу  і не підписання  або не прийняття останнім актів приймання виконаних підрядних робіт ( ф.№ КБ-2в) за листопад 2006р. на суму 66 866,40грн. та за лютий 2007р. на суму 130 404,00 грн., як  передбачено пунктами 4.2-4.4 договору субпідряду  №03/06 від 24.04.2006р., а саме:

          Відповідно до вимог зазначених пунктів договору між позивачем і відповідачем  було узгоджено порядок оформлення актів виконаних робіт, за якими на позивача покладено обов”язок   протягом трьох днів з дня отримання актів приймання виконаних  підрядних робіт ( ф. №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. №КБ-3) надіслати відповідачу підписані акти або надати мотивовану письмову  відмову.

          У випадку наявності мотивованої письмової відмови позивача від прийняття робіт, сторонами оформлюється двохсторонній акт з переліком зауважень та строків їх усунення, відповідач зобов”язаний за свій рахунок усунути всі зауваження в обумовлені в такому акті строки. Після усунення відповідачем зауважень за актом з переліком зауважень, сторони підписують відповідні акти приймання виконаних робіт ( форми №КБ-2в, №КБ-3)

          Матеріали справи містять претензію  позивача (вих.№49 від 14.11.2006р.)  за підписом генерального директора Л.Мурга на адресу відповідача  зі штампом відповідача та поміткою в її одержанні 14.11.06р. „Бойко”, в якій позивач просить терміново  приступити до завершення робіт, які станом на 02.11.06р. не завершені, що призвело до численних скарг мешканців будинку.

          Судова колегія погоджується  з висновком суду першої інстанції, що відповідач прострочив виконання передбачених договором субпідряду №03/06 від 24.04.06р. робіт на Об”єкті, оскільки не закінчив їх у  строк до 01 вересня 2006р., чим порушив п.3.1 договору та ст..193 ГК України,  ч.1 ст.530, ч.1 ст.846 ЦК України, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

          Як вбачається з наявних у справі доказів, факт прострочення відповідачем виконання робіт  підтверджується Актом від 20.04.07р., складеним  представниками  замовника - Комунального підприємства „Служба замовника Печерського району по визначенню виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд”, відповідача та ЖЕО-601,  згідно якого встановлено, що в 2006 році на Об”єкті замінено металевої покрівлі 1400 кв.м . Станом на 20.04.07р. залишилось замінити 788 кв.м. металевої покрівлі.

          Сторони передбачили в пункті 9.1 договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р. відповідальність за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника (відповідача) у вигляді сплати підряднику ( позивачу) пені у розмірі  1% від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

          Судова колегія  вважає правомірною позицією суду першої інстанції щодо  законності умов  названого п.9.1  та пунктів 9.3 та 9.4 договору субпідряду №03/06 від 24.04.2006р. про відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору, які відповідач у зустрічному позові просить  суд визнати недійними на підставі ст..ст.179,231 ГК України, оскільки зазначені підстави не знайшли свого підтвердження і не були доведені в судовому засіданні, з огляду на наступне:

          Стаття 179 ГК  України регулює загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов”язання і не містить підстав для визнання  недійсним у даному випадку Договору субпідряду.

          Стаття 231 ч.2 ГК України встановлює межі відповідальності ( штрафних санкцій) у разі , якщо порушено господарське зобов”язання, в якому хоча б одна сторона є суб”єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов”язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов”язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

          За порушення умов зобов”язання щодо якості ( комплектності) товарів ( робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних  (некомплектних) товарів ( робіт, послуг);

          За порушення строків виконання зобов”язання стягується пеня у розмірі 0,1% відсотка вартості товарів ( робіт, послуг), з яких допущено  прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Однак,  відповідачем  не доведено і з матеріалів справи також не вбачається, що є всі ознаки для застосування ст..231 ч.2 ГК України, оскільки:

          -ТОВ „Інтербір” не є суб”єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки (  із довідки ЄДРПОУ видно, що ТОВ „Інтербір” належить до суб”єктів приватної власності);

          -немає порушення, пов”язаного з виконанням державного контракту:

          -немає виконання зобов”язання, що фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

          З моменту перерахування Комунальним підприємством „Служба замовника Печерського району по визначенню виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд” ( замовник) коштів ТОВ „Інтербір” для виконання останнім своїх зобов”язань за договором  підряду №31/п від 10.04.2006р. ,між ТОВ „Інтербір” ( підрядник) і замовником вказані кошти стають приватною власністю ТОВ „Інтербір” згідно ст..81  ч.2  ЦК України та ст..ст.177,192 ЦК України.

          До того ж, згідно  ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до  суми  невиконаної частини зобов”язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому   відношенні до суми зобов”язання незалежно від ступеня його виконання або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт, послуг).

          Згідно  ч.1 статті 546 ЦК України виконання зобов”язання може   забезпечуватися  неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, тому слід застосовувати наведені вище норми ГК України разом із відповідними нормами ЦК, що регулюють  неустойку, оскільки п.9.1 договору субпідряду №03/06 від 24.04.06. передбачено саме неустойку у вигляді  пені.

          Статтею 551  ч.2 абз.2 ЦК України  передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

          За розрахунком позивача прострочення відповідача починається з 02.09.06р., тобто з наступного дня від кінцевого терміну виконання ( 01.09.2006р.) і триває до 13.08.07р., тобто дати виконання позивачем робіт, що зафіксовано актом 13.08.07р., копія якого залучена до справи і становить 345 днів.

          Оскільки позивач нараховує пеню за період 6-ть місяців з дати прийняття позову, що вкладається у вказані часові межі прострочення та відповідає вимогам ст..232 ч.6 ГК України, тобто з 06.05.07р. до 06.11.07р., що складає 182 дні, то сума пені становить 510 306,16 грн. ( 280 388 грн.х1%х182 дні).

          Щодо вимог про стягнення  з  відповідача безпідставно отриманих останнім коштів в сумі 100 939,68 грн. за договором субпідряду, то зазначені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач профінансував роботи , що передбачені договором субпідряду на загальну суму 261 572,00 грн., також судом було встановлено, що на Об'єкті замінено металевої покрівлі 1400 кв.м. станом на 20.04.07р. залишилось замінити 788 кв.м металевої покрівлі.

          Таким чином, обсяг невиконаних відповідачем робіт за договором субпідряду (788 кв.м металевої покрівлі), що не оспорюється сторонами , виводиться таким чином: площа невиконаного : загальну площу х 100%, що складає 36% (788: (1400+788) х 100%).

          Оскільки сторони не змінювали ціну робіт, що передбачена  в сумі 280 388,00грн. в п.2.1 договору субпідряду, і таким чином, вартість невиконаних відповідачем робіт становить 100 939,68 грн. ( 36% х 280 388,00грн.).

          Відповідно до ст..1212 Ц України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов”язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов”язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов”язанні ( ст.1212 ч.3 п.3 ЦК України).

          Враховуючи те, що відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 100 939,68 грн. за невиконані  ним роботи, тому зазначені кошти мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

          Разом з тим, судова колегія вважає, що належна до сплати пеня у сумі 510 306,16 грн. надмірна, тому з урахуванням виключних обставин даної справи та з урахуванням інтересів сторін, які заслуговують на увагу , ступеня виконання  відповідачем своїх зобов”язань за договором субпідряду ( 64%), причин неналежного виконання зобов”язання й порушення договору , невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення,  суд вважає за можливе з власної ініціативи скористатись правом, наданим йому  п.3 ст.83 ГПК України ,  і , як у винятковому випадку, зменшити  суму  неустойки (пені)  до 50% і стягнути її з відповідача  у  сумі 255 153,00 грн., у зв”язку з чим            рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в цій частині вимог.  

В решті частини рішення залишається без змін.

          Апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково.

          Крім того, необхідно звернути увагу на те, що  даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України , державне мито, яке сплачене відповідачем за подання апеляційної скарги, покладається  на відповідача.

          Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           1.Апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства „Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство” задовольнити частково.

          2.Рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2008р. у справі № 2/393 змінити в частині стягнення пені та стягнути її  з відповідача на користь позивача в сумі 255 153, 00 грн.

          В решті частини рішення залишити без змін.

          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

          „Первісний позов задовольнити.

          Стягнути з Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства (юр.адреса 03110, м.Київ, вул..Уляни Громової,3,кв.6; факт. адреса: 01010, м. Київ , вул. Гайцана,8/9, Код  ЄДРПОУ 22893286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербір” ( 03150, м.Київ, вул..Антоновича,125-а, оф.3-4, Код  ЄДРПОУ 30403521)  255 153,00 грн. – неустойки, 100 939,68 грн.- безпідставно отриманих коштів, 6112,46 грн. – державного мита, 118,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          У задоволенні зустрічного позову відмовити.”.

          3.Матеріали справи №2/393 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.

 07.04.08 (відправлено)