Постанова

від 17.04.2008 по справі 45/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/19

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.04.2008                                                                                           № 45/19

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Тищенко  А.І.

          Верховця А.А.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Овдіна Ю.Б. юрист

від відповідач:                     Роздольський І.О. юрист

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державний комітет України з державного матеріального резерву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.01.2008

 у справі № 45/19 (Балац С.В.)

 за позовом                               Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 до                                                   Державний комітет України з державного матеріального резерву

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  зобов"язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням  Господарського суду  м. Києва  від 28.01.2008 року у справі№45/19 позов задоволено повністю.

          Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2008 року у справі №45/19, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволення позовних вимог.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2008 року у справі № 45/19 - без змін.

Колегія дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановила наступне.

Відповідно до протоколу засідання комісії по встановленню обсягів природного газу державного резерву в ПСГ ДК "Укртрансгаз" від 02.03.2005 станом на 01.02.2005 в підземних сховищах газу позивача знаходилось на зберіганні 513645,280 тис. куб. м. природного газу державного резерву.

Згідно акту про обсяги залишку природного газу в ПСГ ДК "Укртрансгаз" станом на початок сезону зберігання 2007/2008 рр. № 201 (05), акту про обсяги залишку природного газу в ПСГ ДК "Укртрансгаз" станом на початок сезону зберігання 2005/2006 рр. № 197 (05) та акту про обсяги залишку природного газу в ПСГ ДК "Укртрансгаз" станом на кінець сезону зберігання 2005/2006 рр. № 198 (05) обсяг залишку природного газу становить 513.645,280 тис. куб. м.

Отже на відповідальному зберіганні позивача у підземних газових сховищах знаходиться 513.645.280 куб. м. природного газу державного резерву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 17.05.2007 № 4/581801/11-04 в якому позивач запропонував відповідачу укласти договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву (природного газу) в сезоні зберігання 2007/2008 років, що складений з урахуванням Порядку відшкодування підприємствами, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву і відповідного типового договору затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532. Додатком до вищезазначеного листа був договір від 16 травня 2007 року  № 117.

Вказаний лист отримано відповідачем 21.05.2007, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 18)

У відповідності до вимог ст. 12 Закону України "Про трубопровідний транспорт", п. 2 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв", ст. 179 Господарського кодексу України укладення договору відповідального зберігання природного газу матеріального резерву є обов'язковим для сторін по справі.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України.

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідач протягом встановленого двадцятиденного строку не надіслав позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. При цьому, відповідач не заперечив проти зберігання позивачем природного газу матеріального резерву протягом передбаченого спірним договором періоду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України дані дії відповідача є прийняттям пропозиції.

Як вбачається з п.п. 1.1, 2.2.1., 4.1., 4.5., 5.1., 5.3. проекту договору від 16.05.2007 № 117-102 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, позивачем запропоновано укласти договір зберігання матеріальних цінностей державного резерву за плату.

Згідно з вимогами п.п. 4, 5 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами. Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву проводиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532. Згідно з цим Порядком, додатком до нього передбачено відшкодування зберігачу витрат на зберігання матеріальних цінностей державного резерву з урахуванням додаткових витрат, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей (вартість робіт із закладення (поставки) цінностей за узгодженими регульованими або договірними оптово-відпускними цінами, що діють на час закладення (поставки).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Спір між сторонами виник в наслідок того, що сторони не дійшли згоди про ціну договору. Щодо предмету договору між сторонами спір відсутній.

Проект договору, який направлявся позивачем відповідачеві, складено у відповідності до типового договору (додаток до Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 №532).

Проте, при формування вартості послуг зі зберігання газу в договорі позивач керувався положеннями Постанови НКРЕ № 575 від 11.05.2006.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Повноваження НКРЕ щодо встановлення та регулювання тарифів на зберігання природного газу передбачені Указом Президента України від 21.04.1998 №335/98 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" та Постановою Кабінету України від 25.12.1996 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", повноваження щодо регулювання тарифів на транспортування та на зберігання природного газу надані виключно Національній комісії регулювання електроенергетики України.

Таким чином, при визначенні суми витрат на зберігання матеріальних цінностей державного резерву - природного газу, слід керуватися у даному випадку - постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 та прийнятою на її підставі постановою НКРЕ № 575 від 11.05.2006 "Про тарифи на зберігання, закачування та відбір природного газу ДК "Укртрансгаз".

Чинним законодавством, яким регульовані відносини з відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, передбачено укладання з відповідальними зберігачами договорів безоплатного зберігання з відшкодування останнім понесених ними витрат на зберігання речі і розмір таких витрат на зберігання природного газу повинен визначатися з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548, постанови НКРЕ № 575 від 11.05.2006.

Доказів, які спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства і тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105  ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 17.04.2008р. у справі №45/19 залишити без змін.

3.Матеріали справи № 45/19 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Тищенко  А.І.

                                                                                          Верховець А.А.