Рішення

від 20.01.2014 по справі 37/743

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/743 20.01.14

За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор 4» стягнення 296 360,03 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь учасники судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № № 91/2013/11/28-3 від 28.11.13 р.

Марковська В.В. - дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.

від відповідача: Кульчитський О.В. - голова правління

Лимар О.А. - дов. № 1 від 14.01.14 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-4», правонаступником якого є ОСББ «Авіатор 4», про стягнення 213 720,37 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 23 045,98 грн. пені, 50 697,83 грн. інфляційної складової боргу та 8 895,85 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 8885074 від 01.05.01 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р.

Ухвалою суду від 12.10.09 р. було порушено провадження у справі № 37/743 та призначено її розгляд на 16.11.09 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 16.11.09 р., керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі № 37/743 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язав сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою суду від 11.11.13 р., оскільки підстави, які зумовили зупинення у даній справі відпали, керуючись ч. 3 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва поновив провадження у справі № 37/743; призначив розгляд справи № 37/743 на 23.12.13 р.; зобов'язав учасників процесу надати певні документи.

У судовому засіданні 23.12.13 р. представник позивача надав пояснення по суті спору, надав оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 11.11.13 р., яке судом було задоволено; повідомив про зміну найменування позивача, у підтвердження чого надав документи, які залучені до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 11.11.13 р. не виконав про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 27.11.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 29.12.13 р. ухвали про поновлення провадження у даній справі та про призначення її до розгляду.

Через службу діловодства господарського суду 20.12.13 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитися до судового засідання на призначену судом дату.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив.

Проте, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду, що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, господарський суд визнав за необхідне відкласти розгляд даної справи до 15.01.14 р. та повторно зобов'язати відповідача виконати вимоги ухвали суду від 11.11.13 р. № 37/743, зокрема, надати суду на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 15.01.14 р. представники відповідача надали суду копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що ЖБК «Авіатор-4» (код ЄДРПОУ 23493364) було реорганізовано у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор 4» (код ЄДРПОУ 23493364).

Враховуючи наведене, представник відповідача повідомив, що оскільки господарський суд не вчинив процесуальну дію щодо заміни відповідача належним відповідачем і не розпочав розгляд справи заново, то судове засідання не може відбуватися.

Проте, господарський суд не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки в такій позиції відповідача вбачається, що тлумачення поняття - процесуальне правонаступництво, яке має місце у даній справі, (ст. 25 ГПК України) видається відповідачем за обставину, коли позов подано не до тієї особи (ст. 24 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи наведене, господарський суд замінив відповідача - ЖБК «Авіатор-4» його правонаступником - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор 4» (код ЄДРПОУ 23493364).

У судовому засіданні 15.01.14 р. представники відповідача просили відкласти розгляд даної справи для надання їм можливості підготуватися до судового засідання, проти чого представник позивача заперечень не навів.

За таких обставин, з метою надання можливості представникам відповідача підготуватися до судового засідання, господарський суд ухвалою від 15.01.14 р. відклав розгляд справи № 37/743 на 20.01.14 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 23.12.13 р. у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.14 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.14 р. проти позову заперечив.

У судовому засіданні 20.01.14 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово0-будівельним кооперативом «Авіатор-4», правонаступником якого є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор 4», (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8885074 від 01.05.2001 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 8885074 від 01.05.2001 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку з 2003 р.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 8885074 від 01.05.2001 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 8 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 8885074 від 01.05.2001 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 8885074 від 01.05.2001 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 8 за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 2, тел. 458-00-21, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 8885074 від 01.05.2001 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Авіатор-4», копії облікових карток відповідача за період з червня 2008 р. до серпня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р. становила 381 524,44 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 8885074 від 01.05.2001 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 167 804,07 грн., у зв'язку з чим станом на 01.09.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 213 720,37 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-4», правонаступником якого є ОСББ «Авіатор 4», про стягнення 213 720,37 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 23 045,98 грн. пені, 50 697,83 грн. інфляційної складової боргу та 8 895,85 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 8885074 від 01.05.01 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8885074 від 01.05.01 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

23.12.13 р. позивач надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ОСББ «Авіатор 4» за період з березня 2009 р. до листопада 2013 р., з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 8885074 від 01.05.01 р. за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р. у розмірі 210 221,95 грн.

Господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/743 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 8885074 від 01.05.01 р. та додатками до нього за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р. у розмірі 3 498,42 грн. було погашено відповідачем 29.09.09 р., тобто до звернення позивача з даним позовом до суду 19.10.09 р.

Враховуючи вищенаведене, у позивача були відсутні правові підстави для висунення позовних вимог про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 8885074 від 01.05.01 р. та додатками до нього за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р. у розмірі 3 498,42 грн., у зв'язку з чим господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 498,42 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 210 221,95 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з ОСББ «Авіатор 4» суми основного боргу за договором № 8885074 від 01.05.01 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 210 221,95 грн. за період з 01.09.06 р. до 01.09.09 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 50 697,83 грн. інфляційної складової боргу та 8 895,85 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8885074 від 01.05.01 р. за період з жовтня 2006 р. до серпня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з жовтня 2006 р. до серпня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2008 р., серпні 2008 р. та липні 2009 р. на рівні 99,5 %, 99,9 % та 99,9 %, відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з ОСББ «Авіатор 4» за період з жовтня 2006 р. до серпня 2009 р. підлягають 49 828,09 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №8885074 від 01.05.01 р. станом на 01.09.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 8 895,85 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2006 р. до серпня 2009 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 23 045,98 грн. пені за період з березня 2009 р. до серпня 2009 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 8885074 від 01.05.01 р., додатковими угодами та додатками до них.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 8885074 від 01.05.01 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивач при розрахунку пені припустився помилок, щодо сум заборгованості, відносно яких нараховувалась пеня, то судом було виконано власний розрахунок даної вимоги, згідно з яким підлягає стягненню з відповідача пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 8885074 від 01.05.01 р. у розмірі 10 927,57 грн. за період з березня 2009 р. до серпня 2009 р.

Посилання відповідача на те, що у створенні боргів винний попередній голова ЖБК «Авіатор-4» не приймаються судом, оскільки зобов'язаною стороною за договором № 8885074 від 01.05.01 р. є відповідач.

Господарський суд запропонував ОСББ «Авіатор 4» звернутися до суду із заявою про зменшення пені та надати докази в обґрунтування такої заяви. Проте, відповідач відмовився реалізувати надане йому право.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор 4» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор 4» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 93, код ЄДРПОУ 23493364) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 210 221 (двісті десять тисяч двісті двадцять одну) грн. 95 коп. основного боргу, 49 828 (сорок дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 09 коп. інфляційної складової боргу, 8 895 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. трьох відсотків річних, 10 927 (десять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 57 коп. пені, 2 919 (дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 92 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 23.01.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.