Рішення

від 21.05.2009 по справі 8/124-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/124-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.09           Справа № 8/124-08.

За позовом:              Приватного підприємства «Водолій-Автотранс»,м. Суми

До  відповідача:      Приватного підприємства племінного заводу «Олександрівка», с. Курган, Лебединський район, Сумська область

Про стягнення 577 441 грн. 16 коп.     

за участю  представників сторін:

Від позивача:       Лисенко О.Ю., довіреність б/н від 24.09.2007 року  

Від   відповідача: не з'явився  

Суддя Рижков М.Б.

При секретарі с/з Малюк Р.Б.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь  суму заборгованості в розмірі 300 000 грн. 00 коп., 25 553 грн. 00 коп. пені, 38 600 грн. 00 інфляційних збитків, 4288 грн. 60 коп. 3% річних, 38 600 грн. 00 коп. збитків, 170 400 грн. 00 коп. упущеної вигоди, а також витрати пов'язані з розглядом справи.  

Відповідач відзив на позов не подав, про причини нез'явлення свого представника в судове засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому  згідно вимог  ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

   Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Між Приватним підприємством „Водолій-Автотранс" (Продавець)та Приватним підприємством Племінний завод „Олександрівка" (Покупець) 12 липня 2007 року було укладено договір № 20 купівлі-продажу автомобіля, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати у власність Покупцю автомобіль КАМАЗ 55102, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість автомобіля складає триста тисяч гривень. При цьому в п. 3.2. зазначено, що договір укладено з відстрочкою платежу: до 25-го серпня 2007 року Відповідач повинен сплатити на рахунок Позивача 100 000 грн., до 25-го вересня - 100000 грн. та до 25-го жовтня 2007 року останні 100000 грн.

П. 4.1. укладеного договору визначає, що автомобіль передається у власність Покупця протягом трьох днів з моменту отримання Продавцем на свій розрахунковий рахунок повної оплати вартості автомобіля.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторони повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як закріплено в статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем(попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Водолій-Автотранс» звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про зобов'язання ППЗ «Олександрівка» виконати умови договору.

Рішенням від 29.10.2007р. по справі № 2/500-07 було зобов'язано                               ПП Племінний завод «Олександрівка» вчинити дії по виконанню умов договору купівлі-продажу № 20 від 12.07.2007р. в натурі. Рішення набрало законної сили. Проте відповідач не виконав своє зобов'язання по договору та рішення господарського суду Сумської області.

Станом на 17.03.2008р. за ПП Племінний завод «Олександрівка» існує заборгованість за укладеним договором в розмірі 300 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 300 000 грн. 00 коп. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

 Статтею 224 Господарського кодексу України  передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту , права або законні інтереси якого порушено.

 Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так п. 5.3. договору, укладеного між сторонами по справі, за прострочення виконання грошового зобов'язання боржнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов'язання по оплаті.

          Позивачем при зверненні до суду заявлено стягнення пені за 8 місяців в розмірі 25 553 грн. 00 коп. Проте відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

            Враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені, а саме в сумі 17 963 грн. 00 коп.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

          Нарахування встановленого індексу інфляції та відсотків річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно з доданим розрахунком складає 38 600 грн. 00 коп. та 4288 грн. 00 коп. відповідно.         

      Враховуючи, вищевикладене суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення нарахованих інфляційних збитків в розмірі 38 600 грн. та 3% річних в розмірі 4 288 грн. 60 коп.

      Як зазначає Позивач, невиконання відповідачем умов договору та рішення суду призвело до збитків ПП «Водолій-Автотранс». Позивач просить стягнути збитки в розмірі 38 600 грн. 00 коп. та упущену вигоду 170 400 грн. 00 коп.   

      Свою позицію позивач обґрунтовує наступним: на підприємстві ПП «Водолій-Автотранс»    працюють автомобілі Renault Magnum з п/причепом, Daf з п/причепом, вантажопід'ємність 20 тонн, об'єм 86-90 куб.м В 2007 році тідприємством було прийнято рішення про придбання додаткових

автомобілів   для   виконання   автомобільних   перевозок.           В зв'язку з цим 27.04.2007р. між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ПП Водолій-Автотранс» було укладено кредитний договір № 012/05-5/566/2 на  суму  750   000   грн.

       Кредитні   кошти   планувалося   використати   для   придбання трьох автомобілів  для  перевозок  по  Україні   та  СНД.

       Валовий    дохід     від     одного     автомобіля     за     аналізом працюючих автомобілів  складає   35   000  грн.   на місяць.

       12.07.2007р. між ПП «Водолій-Автотранс» та ПП Племінний завод «Олєксандрівка» було укладено договір № 2 0 купівлі-продажу автомобіля КАМАЗ 55102. Станом на 25.10.2007р. сума за договором сплачена не була, в зв'язку з чим Позивач змушений був використовувати кредитні кошти в розмірі 300 000 грн. та сплачувати відсотки.

          Відсоткова ставка - 18,5% річних на суму 300 000 грн. Платіж в місяць складає 5550 грн. Станом на 17.03.2008р. сума сплачених відсотків за кредитом склала 26 300 грн.

Сума погашення тіла кредиту на місяць складає 2500 грн. Станом на 17.03.2008р. сума сплачених банком коштів склала 12 200 грн.

          Суд вважає дані обґрунтування неналежними, а вимогу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

 У Господарському кодексі України в Главі 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання» в ст. 225 п. 1 зазначається «неодержаний прибуток(втрачена вигода), на який сторона яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною».

   Стягнення збитків є заходом цивільно – правної відповідальності  за порушення в галузі господарського права.

   За чинним законодавством України між збитками, що підлягають стягненню, і протиправною  поведінкою юридичної особи повинен бути причинний зв'язок.

   Позови про стягнення збитків можуть бути  задоволені лише у випадку: наявності причинного зв'язку між невиконанням, неналежним виконанням договірних зобов'язань і збитками; розмір збитків має бути обґрунтованим, потерпіла сторона повинен на довести, що вжила всіх можливих заходів для запобігання збитків.

Відповідно до ст.209 Цивільного кодексу України, збитки можуть виникнути  за наявності вини сторони, що порушила договірні зобов'язання. Таким, чином, при пред'явлення позову  про стягнення збитків позивач має підтвердити факт порушення зобов'язань, але не вину відповідача, яка передбачається, презумується.

  Порушення зобов'язань не може призводити до покладання відповідальності за збитки, якщо не буде доведений причинний зв'язок між невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань і збитками.

 Позивачем не доведений причинний зв'язок між невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань і збитками.

          Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.       Стягнути з Приватного підприємства племінного заводу «Олександрівка» (42217, Сумська область, Лебединський район, с. Курган, код 33362724) на користь  Приватного підприємства «Водолій-Автотранс» (40035, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 6/20, код 32462746) 300 000 грн.00 коп. суму заборгованості, пеню в розмірі 17 963 грн. 00 коп., 38 600 грн.00 коп. інфляційних збитків, 4 288 грн. 60 коп. 3% річних, 3 608 грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 73 грн. 74 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.                   В іншій частині позову – відмовити.  

4.                   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                           М.Б. Рижков

          «Згідно з оригіналом»

               Помічник судді                        

                              Р.Б. Малюк