Постанова

від 11.08.2008 по справі 48/300

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/300

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.08.2008                                                                                           № 48/300

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача : Надежа В.В. –представник  за довіреністю ,

 від   відповідача  :  Марченко С.Л.- представник  за довіреністю,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

 у справі № 48/300  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

 до                                                   Поліклініки № 2 Шевченківського району м.Києва

 про                                                  усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2008р. по справі  №48/300  заява Поліклініки №2 Шевченківського району про визнання наказу №48/300 таким, що не підлягає виконанню повністю задоволена.  Визнано наказ Господарського суду м. Києва від 05.09.2007р. про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2006р. по справі №48/300 про зобов'язання Поліклініки №2 Шевченківського району усунути перешкоди для  ТОВ „ДІАМЕД” у користуванні орендованим за договором від 01.06.1997р. приміщенням загальною площею 12.4 кв. М. , що знаходиться на першому поверсі поліклініки №2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення орендодавцю - ТОВ „ДІАМЕД” таким, що не підлягає виконанню повністю.

Не погодившись з ухвалою суду,  ТОВ „ДІАМЕД”  звернулося з апеляційною скаргою та просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи, які вказані в апеляційній скарзі, дослідивши фактичні обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія  встановила  наступне:

          22.06.2006р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва №48/300 від 03.08.2006р. були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" та зобов'язано Поліклініку №2 Шевченківського району м. Києва усунути перешкоди для Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" у користуванні орендованим за договором від 01.06.1997р. приміщенням загальною площею 12.4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі поліклініки №2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення орендодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю „Діамед" та стягнуто судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. рішення Господарського суду міста Києва №48/300 від 03.08.2006р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" відмовлено.

Постановою Вищого Господарського суду України від 12.04.2007р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. у справі №48/300 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва №48/300 від 03.08.2006р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 07.06.2007р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі 48/300 від 12.04.2007р.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва №48/300 від 03.08.2006р., яке було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України, 05.09.2007р. було видано наказ про примусове виконання рішення.

06.02.2008р. відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу №48/300 таким, що не підлягає виконанню.

В своєї заяві відповідач посилається на те, що 01.06.1997р. між Споживчим товариством „Діамед" (позивачем) та Територіальним медичним об'єднанням    Шевченківського   району   (правонаступник   Поліклініка       №2  Шевченківського району міста Києва) був укладений договір оренди нежилого приміщення за адресою вул. Пимоненка, 10 загальною площею 12,4 кв. м. . Згідно Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2006р. залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2007р. визнано позивача належним орендарем і встановив факт продовження терміну дії договору оренди від 01.06.1997р. на тих самих умовах до 01.02.2008р. 11.01.2008р. відповідачем було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Діомед" лист-повідомлення про те, що орендні відносини не будуть продовжені та аналогічний лист-повідомлення був направлений 04.02.2008р. у відповідності до вимог ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Таким чином, як вважає відповідач, наказ 48/300 від 05.09.2007р. щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди для Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" у користуванні орендованим за договором від 01.06.1997р. приміщенням загальною площею 12.4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі поліклініки №2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення орендодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю „Діамед" не підлягає виконанню, оскільки між сторонами припинені орендні відносини в зв'язку з закінченням дії договору оренди від 11.06.1997р.

       Дослідивши апеляційну скаргу, колегія прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву відповідача про визнання наказу №48/300 таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного.

13.11.2007р державним виконавцем Дяконом Н.М. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №48/300 від 05.09.2007р. про зобов'язання поліклініки №2 Шевченківського району в м. Києві (відповідач) усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю у користуванні орендованим за договором від 01.06.1997р. приміщення загальною площею 12,4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі Поліклініки №2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю „Діамед"

Як вбачається з матеріалів справи правовими підставами права користування приміщенням загальною площею 12,4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі Поліклініки №2 Шевченківського району є договір оренди від 01.06.1997р.

Рішенням Господарського суду міста Києва №48/300 від 03.08.2006р. було визначено позивача належним орендарем і встановлено факт продовження терміну дії договору оренди між сторонами щодо спірного приміщення від 01.06.1997р. на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 01.02.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір вважається припиненим, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, частин 1,2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідачем було надано суду докази, що підтверджують надіслання позивачеві заяви про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, а саме листа - повідомлення від 04.02.2008р.

Позивач не надав суду будь-яких доказів продовження дії договору оренди спірного приміщення від 01.06.1997р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, не можливо  погодитись з твердженням позивача щодо продовження дії договору оренди від 01.06.1997р. після 01.02.2008 року та наявності підстав у позивач користуватися приміщення загальною площею 12,4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі Поліклініки №2 Шевченківського району.

Невиконання орендодавцем умов договору оренди не може бути підставою для продовження терміну дії договору в односторонньому порідку.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже , з закінченням строку дії договору оренди від 01.06.1997р. позивач втрачає право користуватися орендованим приміщенням загальною площею 12,4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі Поліклініки №2 Шевченківського району.

Матеріали даної справи свідчать , що рішення Господарського суду міста Києва 48/300 від 03.08.2006р. та наказ виданий на виконання зазначеного рішення так і не було виконано.

Згідно зі  ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувана або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд правомірно визнав обґрунтованою заяву відповідача про визнання наказу господарського суду міста Києва №48/300 від 05.09.2007р. про зобов'язання Поліклініки №2 Шевченківського району м. Києва усунути перешкоди для Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" у користуванні орендованим за договором від 01.06.1997р. приміщенням загальною площею 12.4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі поліклініки №2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення орендодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю „Діамед", оскільки на час розгляду заяви у боржника (відповідача) відсутній обов'язок надання в користування зазначене приміщення в зв'язку з закінченням пролонгованого строку дії договору оренди.

Таким чином, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

   Апеляційну скаргу    ТОВ „ДІАМЕД”  залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.03.2008р. у справі №48/300  залишити без змін.

Матеріали справи  №48/300   повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді