Постанова

від 22.01.2014 по справі 15/075-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа№ 15/075-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Лещенко О.О., від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року

у справі №15/075-12

(головуючий суддя Рябцева О.О., судді Антонова В.М., Бацуца В.М.)

за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване електро-монтажне підприємство №1», Київська область, м. Боярка,

про стягнення 71019,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ДП «НЕК «Укренерго» (далі - позивач) подало до господарського суду Київської області позов до ТОВ «Спеціалізоване електро-монтажне підприємство №1» (далі - відповідач) про стягнення 535601,32 грн., а саме 304168,65 грн. пені та 231432,67 грн. 7% штрафу. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №39/01-11 від 11.03.2011 року в частині дотримання строків виконання робіт відповідно до календарного графіку виконання робіт (додатку №2), у зв'язку з чим на підставі п. 7.3. договору позивачем нараховано відповідачу 304168,65 грн. пені та 231432,67 грн. 7% штрафу. Всього ціна позову становить 535601,32 грн.

08.10.2012 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому, зокрема, посилаючись на ст. ст. 258, 267 ЦК України, стверджував, що позовні вимоги про стягнення неустойки були заявлені після спливу строку позовної давності (т. 1, а.с. 141-142).

22.10.2013 року позивачем подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 71019,94 грн., з яких 25983,53 грн. пені та 45036,41 грн. штрафу згідно доданого розрахунку (т.2, а.с. 180-182). Позивач зазначав, що розрахунок здійснено з урахуванням строків позовної давності, строків та суми виконаних робіт по кожному етапу згідно з висновками експертизи.

Отже, судом розглядались позовні вимоги про стягнення з відповідача 71019,94 грн., з яких 25983,53 грн. пені та 45036,41 грн. штрафу.

23.10.2013 року від позивача надійшло клопотання (т. 2, а.с. 188) про залучення виправленого розрахунку штрафних санкцій (т. 2, а.с. 189) з огляду на допущену описку в частині визначення року, з якого рахувалась позовна давність.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №15/075-12 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Спеціалізоване електро-монтажне підприємство №1» на користь ДП «НЕК «Укренерго» 25983,52 грн. пені, 8990,94 грн. штрафу, 847,28 грн. судового збору та 2028,62 грн. витрат на проведення судової експертизи. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто ДП «НЕК «Укренерго» 8991,53 грн. судового збору, сплаченого до Державного бюджету України згідно з платіжним дорученням №2355 від 30.07.2012 року. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що відповідач виконав роботи за етапами №№2-12 з простроченням календарного графіку виконання робіт, а тому нарахування позивачем за таке прострочення пені та штрафу є правомірним. Разом з цим, суд першої інстанції здійснив перерахунок заявленого до стягнення розміру пені в бік зменшення, а також відмовив в задоволенні вимог про стягнення 36045,46 грн. штрафу у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності в цій частині.

Не погодившись із вказаним рішенням, ДП «НЕК «Укренерго» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №15/075-12 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення штрафу за етапом №7 понад 30 днів у розмірі 36045,46 грн. Прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов, поданий з урахуванням заяви ДП «НЕК «Укренерго» від 22.10.2013 року №01/08-1-2/12575 про зменшення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що він не пропустив строку позовної давності для звернення до суду щодо вимог про стягнення 36045,46 грн. штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт за етапом №7 згідно договору. Позивач стверджує, що етап робіт №7 було закінчено відповідачем згідно акта приймання виконаних будівельних робіт №19 від 30.09.2011 року, а строк позовної давності має бути розрахований від дати прийняття всіх робіт за договором - з 22.11.2011 року. При цьому, позивач переконує, що він дізнався про порушення відповідачем строків виконання робіт за етапом №7 28.08.2013 року в день ознайомлення з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №11112/12-43 від 29.08.2013 року.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року у справі №15/075-12 апеляційну скаргу ДП «НАК «Укренерго» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №15/075-12 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 22.01.2014 року.

В судовому засіданні 22.01.2014 року представник позивача надав пояснення суду, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати спірне рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення штрафу за етапом №7 понад 30 днів у розмірі 36045,46 грн. та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов, поданий з урахуванням заяви ДП «НЕК «Укренерго» від 22.10.2013 року №01/08-1-2/12575 про зменшення позовних вимог.

В судове засідання 22.01.2014 року представники відповідача не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11.03.2011 року між ДП «НАК «Укренерго» (замовник) та ТОВ «Спеціалізоване електро-монтажне підприємство №1» (підрядник) було укладено договір №39/01-11 (договір, т. 1, а.с. 32-41), згідно п. 1.1. якого підрядник зобов'язується за завданням замовника, на свій ризик, власними та залученими силами, з власних матеріальних ресурсів та на підставі наданої замовником проектно-кошторисної документації, виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Найменування робіт: реконструкція трансформаторної підстанції адмінбудинку замовника (м. Київ, вул. Комінтерну, 25) (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору визначена у договірній ціні (додаток №1, ) становить 3306181,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.2. договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 3.3. договору визначено, що ціна договору визначається на основі кошторису (договірна ціна (додаток №1), розрахованого відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві (ДБН Д1.1.-2000 «Правила визначення вартості будівництва»), та відповідає ціні конкурсної пропозиції підрядника.

Згідно з п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних підрядником робіт. Авансовий платіж за цим договором складає 30% від ціни договору та становить 991854,30 грн. з ПДВ. Авансовий платіж сплачується замовником протягом 30 банківських днів. Оплата за роботи, виконані підрядником в межах суми авансового платежу, замовником не проводиться. Після прийняття замовником робіт на всю суму авансового платежу він починає здійснювати оплату за роботи, виконані понад суму авансового платежу. При цьому оплата здійснюється поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт, а саме: розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є Акт приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3 (за формою, встановленою наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року №554), далі актів виконаних робіт, що складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Такі розрахунки здійснюються замовником протягом 30 банківських днів з моменту надання рахунку підрядником після підписання сторонами актів виконаних робіт.

На виконання умов п. 4.1. договору позивач 21.03.2011 року перерахував відповідачу авансовий платіж у сумі 991854,30 грн., що складає 30% ціни договору та підтверджується платіжним дорученням №1535 від 21.03.2011 року (т. 1, а.с. 94).

Згідно з п. 5.1. договору початок та закінчення всіх видів (етапів) робіт визначено Календарним графіком виконання робіт (додаток №2, т. 1, а.с. 42), що є додатком та невід'ємною частиною договору. Дострокове закінчення виконання робіт здійснюється тільки за згодою замовника.

Відповідно до п. 5.11.1. договору передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником (по етапам) оформлюється актом про виконані роботи.

Згідно з п. 5.11.2. договору акти виконаних робіт (акти приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) складаються підрядником на підставі типових форм первинних облікових документів у будівництві, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» та підтверджують обсяги, якість, вартість робіт та їх відповідність проектно-кошторисній документації, будівельним та технічним нормативам.

Відповідно до п. 5.11.4. договору замовник перевіряє наданий акт виконаних робіт (за формою №КБ-2в) та довідку про вартість за формою КБ-3) на відповідність їх (щодо якості, обсягів, вартості робіт, достовірності) проектно-кошторисній документації, будівельним та технічним нормативам, після чого та за відсутності зауважень підписує їх або надає мотивовану відмову від підписання.

Пунктом 5.11.10. договору визначено, що роботи є виконаними з моменту підписання сторонами останнього акту виконаних робіт (акту про прийняття виконання робіт (об'єкта будівництва в експлуатацію)).

Матеріали справи свідчать, що 18.04.2011 року сторонами було підписано акт прийому передачі площадки під забудову (т. 1, а.с. 69), відповідно до якого замовник передав, а підрядник прийняв площадку під забудову ТП 5057 згідно договору №39/01-11 від 11.03.2011 року; на виконання робіт визначених договором замовник надає підряднику складські та інші приміщення, джерела водо-, електропостачання.

У відповідності до календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до договору) сторонами визначено початок та тривалість робіт по кожному етапу:

перший етап робіт (демонтаж, перевезення та монтаж гаражних боксів) розпочинається після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 6 робочих днів;

другий етап робіт (будівництво будівлі ТП) розпочинається через 5 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 33 робочих дня;

третій етап робіт (монтаж обладнання та пусконалагоджувальні роботи ТП) розпочинається через 39 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 15 робочих днів;

четвертий етап робіт (монтаж кабелів 10 кВ) розпочинається через 21 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 19 робочих днів;

п'ятий етап робіт (реконструкція комірок ПС «Вокзальна» та пусконалагоджувальні роботи) розпочинається через 28 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 18 робочих днів;

шостий етап робіт (монтаж кабельних колодязів та влаштування трубної каналізації) розпочинається через 28 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 20 робочих днів;

сьомий етап робіт (монтаж кабелів 0,4 кВ) розпочинається через 48 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 15 робочих днів;

восьмий етап робіт (диспетчеризація) розпочинається через 56 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 15 робочих днів;

дев'ятий етап робіт (включення ТП) розпочинається через 71 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 3 робочих дня;

десятий етап робіт (демонтаж КЛ 10 кВ) розпочинається через 73 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 4 робочих дня;

одинадцятий етап робіт (демонтаж обладнання ТП 5057 та перевезення на склад замовника) розпочинається через 73 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 4 робочих дня;

дванадцятий етап робіт (демонтаж споруди та вивезення будівельного сміття) розпочинається через 77 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції, тривалість робіт - 7 робочих днів.

10.08.2011 року відповідач звернувся до позивача з листом, в якому викладено прохання перенести дату включення ТП 5057 на 18.08.2011 року (т. 1, а.с. 66).

Позивачем, відповідачем, РКМ «Центральний» та оперативно-диспетчерським управлінням було погоджено графік перемикань на ТП5057 (переключення на нову ТП) (т. 1, а.с. 56-58), датою включення ТП 5057 визначено 05.09.2011 року.

Доказів щодо внесення змін в умови договору №39/01-11 від 11.03.2011 року та в календарний графік виконання робіт по об'єкту «Реконструкція трансформаторної підстанції адмінбудинку НЕК «Укренерго» по вул. Комінтерну, 25 (додаток №2 до договору №39/01-11 від 11.03.2011 року) матеріали справи не містять.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, відповідно до календарного графіку виконання робіт кінцевим строком виконання робіт за першим етапом є 27.04.2011 року, за другим етапом - 16.06.2011 року, за третім етапом - 11.07.2011 року, за четвертим етапом - 20.06.2011 року, за п'ятим етапом - 29.06.2011 року, за шостим етапом - 01.07.2011 року, за сьомим етапом - 22.07.2011 року, за восьмим етапом - 03.08.2011 року, за дев'ятим етапом - 08.08.2011 року, за десятим етапом - 11.08.2011 року, за одинадцятим етапом - 11.08.2011 року та за дванадцятим етапом - 22.08.2011 року.

Кінцевим строком виконання відповідачем всіх робіт за договором №39/01-11 від 11.03.2011 року є 22.08.2011 року.

Сторонами підписані акти приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в) у кількості 22 штук на загальну суму 2912522,56 грн. за період з квітня 2011 року по листопад 2011 року; також сторонами підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати (форми №КБ-3) у кількості 5 штук на загальну суму 2912522,56 грн., а саме: за квітень 2011 року на суму 264748,71 грн., за травень 2011 року на суму 164904,23 грн., за червень 2011 року на суму 1149924,61 грн., за липень 2011 року на суму 872673,90 грн., за серпень 2011 року на суму 254383,05 грн., за вересень 2011 року на суму 176958,62 грн., за листопад 2011 року на суму 28929,44 грн. (т. 2, а.с. 7-90 та 92-113).

Платіжним дорученням №4317 від 18.07.2011 року позивач перерахував відповідачу 587723,25 грн. з призначенням платежу: за реконструкцію трансформаторної підстанції згідно ДВВБР б/н від 30.06.2011р. згідно з договором №39/01-11 від 11.03.2011 року (т. 1, а.с. 131).

Платіжним дорученням №5464 від 30.08.2011 року позивач перерахував відповідачу 872673,90 грн. з призначенням платежу: за виконані роботи згідно ДВВБР за липень 2011р. згідно з договором №39/01-11 від 11.03.2011 року (т. 1, а.с. 132).

Платіжним дорученням №6955 від 25.10.2011 року позивач перерахував відповідачу 254383,05 грн. з призначенням платежу: за реконструкцію трансформаторної підстанції згідно ДВВБР за серпень 2011 року згідно з договором №39/01-11 від 11.03.2011 року (т. 1, а.с. 134).

Платіжним дорученням №6946 від 25.10.2011 року позивач перерахував відповідачу 176958,62 грн. з призначенням платежу: за реконструкцію трансформаторної підстанції згідно ДВВБР за вересень 2011 року згідно з договором №39/01-11 від 11.03.2011 року (т. 1, а.с. 133).

Платіжним дорученням №361 від 08.12.2011 року позивач перерахував відповідачу 28929,44 грн. з призначенням платежу: за виконані роботи згідно ДВВБР за листопад 2011 року згідно з договором №39/01-11 від 11.03.2011 року (т. 1, а.с. 135).

Судом встановлено, що календарним графіком виконання робіт по об'єкту «Реконструкція трансформаторної підстанції адмінбудинку НЕК «Укренерго» по вул. Комінтерну, 25 передбачено 12 етапів виконання робіт, а підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в) - 22, отже кожний етап робіт не закривався окремим актом приймання виконаних підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2012 року у справі №15/075-12 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На розгляд будівельно-технічної судової експертизи було поставлено наступне питання:

- Яким саме актом приймання виконаних будівельних робіт закінчено виконання робіт по кожному етапу календарного графіку виконання робіт по об'єкту «Реконструкція трансформаторної підстанції адмінбудинку НЕК «Укренерго» по вул. Комінтерну, 25 (додаток №2 до договору №39/01-11 від 11.03.2011р.)?

12.09.2013 року справу повернуто до господарського суду Київської області разом з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №11112/12-43 від 29.08.2013 року (т. 2, а.с. 146-160).

У висновку експерта №11112/12-43 від 29.08.2013 року встановлено, що виконання робіт по кожному з етапів календарного графіку виконання робіт, який міститься в додатку №2 до договору №39/01-11 від 11.03.2011 року на об'єкті «Реконструкція трансформаторної підстанції адмінбудинку НЕК «Укренерго» за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 25», було завершено наступними актами:

перший етап робіт (демонтаж, перевезення та монтаж гаражних боксів) - актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року від 29.04.2011 року;

другий етап робіт (будівництво будівлі ТП) - актом №14 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011 року;

третій етап робіт (монтаж обладнання та пусконалагоджувальні роботи ТП) - актом №14 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011 року;

четвертий етап робіт (монтаж кабелів 10 кВ) - актом №15 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011 року;

п'ятий етап робіт (реконструкція комірок ПС «Вокзальна» та пусконалагоджувальні роботи) - актом №13 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року від 31.08.2011 року;

шостий етап робіт (монтаж кабельних колодязів та влаштування трубної каналізації) - актом №11 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року від 29.07.2011 року;

сьомий етап робіт (монтаж кабелів 0,4 кВ) - актом №19 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року;

восьмий етап робіт (диспетчеризація) - актом №21 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року;

дев'ятий етап робіт (включення ТП) - актом №20 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року;

десятий етап робіт (демонтаж КЛ 10 кВ) - актом №17 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року;

одинадцятий етап робіт (демонтаж обладнання ТП 5057 та перевезення на склад замовника) - актом №18 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року;

дванадцятий етап робіт (демонтаж споруди та вивезення будівельного сміття) - актом №22 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року від 22.11.2011 року.

Отже, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт прострочення відповідачем виконання робіт по етапам №№2-12, передбаченим календарним графіком.

При цьому, факт прострочення виконання робіт відповідачем визнається у додаткових поясненнях по справі від 09.10.2012 року (т. 1, а.с. 150-152).

Враховуючи те, що відповідач виконав роботи за етапами №№2-12 з простроченням календарного графіку виконання робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 71019,94 грн., з яких 25983,53 грн. пені та 45036,41 грн. 7% штрафу (з урахуванням заяви від 22.10.2013 року про зменшення позовних вимог).

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання робіт (строків календарного графіку (додаток №2) підрядник повинен сплатити замовнику згідно з частиною другою ст. 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% ціни роботи, що надана з простроченням, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, нарахування позивачем пені та штрафу відповідає умовами договору та вимогам чинного законодавства України.

Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 25983,53 грн. пені за прострочення виконання робіт за передбаченими календарним графіком етапами №№2-5, 7-12 за загальний період прострочення з 28.08.2011 року по 21.11.2011 року по кожному етапу робіт окремо, виходячи з вартості робіт.

У відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 141-142) відповідач відповідно до ст. ст. 258, 267 ЦК України зазначає, що позовні вимоги про стягнення неустойки були заявлені після спливу строку позовної давності.

Позивач позов у даній справі подав до суду 28.08.2012 року, що підтверджується штампом канцелярії господарського суду Київської області про прийняття позовної заяви (т. 1, а.с. 3-7).

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частина 3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог та доданого до неї розрахунку, розрахунок пені позивачем здійснено за загальний період з 28.08.2011 року по 21.11.2011 року, тобто в межах строку позовної давності.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 25983,52 грн. пені за прострочення відповідачем виконання робіт за передбаченими календарним графіком етапами №№2-5, 7-12 за загальний період прострочення з 28.08.2011 року по 21.11.2011 року по кожному етапу робіт окремо, виходячи з вартості робіт. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені, здійснений місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача 45036,41 грн. штрафу за прострочення виконання робіт понад тридцять днів за передбаченими календарним графіком етапами №№7-12.

Як вбачається з календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до договору), етап робіт №7 (монтаж кабелів 0,4 кВ) тривалістю 15 робочих днів розпочинається через 48 робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту для реконструкції (18.04.2011 року), тобто строком виконання вказаних робіт є 22.07.2011 року.

Отже, як вірно визначив суд першої інстанції, право вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання робіт за етапом №7 понад 30 днів виникло у позивача 22.08.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки позивач звернувся до суду з вказаною вимогою лише 28.08.2012 року, то ним пропущено строк позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу за прострочення виконання робіт за етапом №7, про що заявлено відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, позовна вимога в частині стягнення штрафу за прострочення виконання відповідачем робіт за етапом №7 понад 30 днів у сумі 36045,46 грн. не підлягає задоволенню.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що позовна давність щодо вимог про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт по іншим етапам позивачем не пропущена.

Отже, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірно висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача 45036,41 грн. штрафу за прострочення виконання передбачених договором робіт понад тридцять днів підлягає частковому задоволенню у сумі 8990,94 грн.

Одночасно, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення відповідача проти одночасного нарахування штрафних санкцій, а саме пені та штрафу, з огляду на наступне.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому слід зазначити, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, тобто відповідні фінансові санкції, що стягуються за порушення валютного, податкового, антимонопольного та інших публічних галузей законодавства тощо. Також, господарським кодексом не визначається, що слід розуміти під кожним із видів господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня) і чим вони відрізняються одна від одної, а тому у даному випадку слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Тобто, штраф й пеня є різновидами неустойки, чітке визначення яких надане у частинах 2 та 3 ст. 549 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

- можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).

- обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня характеризується:

- застосування виключно у грошових зобов'язаннях;

- можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

- обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;

- триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.04.2012 року, а також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №07.04.2008 року №01-8/211, в п. 48 якого зазначається таке. Штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Посилання позивача на те, що він не пропустив строку позовної давності для звернення до суду щодо вимог про стягнення 36045,46 грн. штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт за етапом №7 згідно договору колегією суддів відхиляються, оскільки такі посилання спростовуються фактичними обставинами справи, викладеними вище.

Доводи скаржника про те, що він дізнався про порушення відповідачем строків виконання робіт за етапом №7 28.08.2013 року в день ознайомлення з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №11112/12-43 від 29.08.2013 року, а строк позовної давності має бути розрахований від дати прийняття всіх робіт за договором - з 22.11.2011 року, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки в силу ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, оскільки про факт прострочення відповідачем виконання робіт за етапом №7, згідно календарного графіку, позивач дізнався 22.07.2011 року, тобто саме від дати настання цієї події слід обраховувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення 36045,46 грн. штрафу за прострочення відповідачем виконання робіт за етапом №7.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №15/075-12.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №15/075-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №15/075-12 залишити без змін.

3. Справу №15/075-12 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз