Ухвала

від 23.01.2014 по справі 4130-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

23.01.2014Справа №5002-33/ 4130-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

(вул. Леніна, 28, м. Іллічівськ, Одеська область, 68003)

(вул. Першотравнева, 1В, м. Сімферополь, АР Крим, 95007)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Комфорт»

(вул. Ростовська, 19А, м. Сімферополь, АР Крим, 95050)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за скаргою публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

на бездіяльність головного державного виконавця Шерстньова Р.О. Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим

(вул. Київська, 81, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

(вул. К. Лібкнехта, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95006)

за участю зацікавленої особи:

товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Комфорт»

(вул. Ростовська, 19А, м. Сімферополь, АР Крим, 95050)

Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим

(вул. Київська, 81, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

(вул. К. Лібкнехта, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95006)

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від заявника: Бухтіярова Олена Анатоліївна, представник, довіреність № 26 від 09.01.2014, ПАТ «Марфін Банк»;

Від зацікавленої особи: не з'явився, ТОВ «Моноліт - Комфорт»;

Від ДВС: Шерстньов Руслан Олексійович, довіреність б/н від 01.11.2013, Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт - Комфорт» та просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 179/S від 19 травня 2009 року у розмірі 874 286.38 грн..

Рішенням господарського суду АР Крим від 13 грудня 2012 року у справі № 5002-33/4130-2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 20 травня 2013 року, позов був задоволений в повному обсязі.

21 березня 2013 року господарським судом АР Крим по даній справі був виданий відповідний наказ.

28 листопада 2013 року до суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на бездіяльність головного державного виконавця Шерстньова Р.О. Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим, в якій скаржник просить суд визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Шерстньова Р.О., зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим залучити до участі у виконавчому провадженні суб'єкта оціночної діяльності для продовження процедури примусового виконання рішення суду.

Представник заявника заявлену скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим Шерстньов Р.О. проти задоволення скарги заперечував та надав докази здійснення ним виконавчих дій з виконання наказу по справі № 5002-33/4130-2012, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 21 березня 2013 року.

Представники зацікавлених осіб явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, вимоги суду не виконали, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Неявка зацікавленої особи до судового засідання по розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України не є перешкодою для такого розгляду.

Розглянувши скаргу, суд визнав її такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Скарга публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» вмотивована порушенням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», що полягало у бездіяльності та невжитті жодних заходів з примусового виконання наказу суду з моменту передачі виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, яким необхідно керуватися при примусовому виконанні судових рішень. Згідно преамбули цього закону, він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.

Частина 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість оскарження бездіяльності державного виконавця.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що на виконанні у Київському відділі Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим знаходився наказ господарського суду АР Крим по справі № 5002-33/4130-2012, виданий господарським судом АР Крим 21 березня 2013 року, відповідно до якого було звернуто стягнення на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Ростовська, будинок 19а, а саме: нежитлові приміщення, загальна площа яких складає 104,5 кв. м., що знаходяться у цокольному поверсі літ. А № 30, № 31; нежитлові приміщення, загальна площа яких складає 63,4 кв. м, що знаходяться у цокольному поверсі літ.А № 26, №; нежитлові приміщення, загальна площа яких складає 54,3 кв. м, що знаходяться у цокольному поверсі житлового будинку літ. А №22, №23.

З матеріалів справи вбачається, що Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського РУЮ АР Крим при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу по даній справі був здійснений опис та арешт нерухомого майна, що підтверджується постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та актом опису та арешту майна (т. 2, а.с. 197-201).

Постановою про передачу виконавчого провадження, винесеною начальником Управління Державної виконавчої служби Ященко О.Є. 12 липня 2013 року вказане виконавче провадження було передано з Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в АР Крим (т. 3, а.с. 9).

Так, пунктом 3 резолютивної частини постанови про передачу виконавчого провадження від 12 липня 2013 року визначено - головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України а Автономній Республіці Крим Шерстньову Р.О. у строк до 18 липня 2013 року прийняти зазначене виконавче провадження до виконання, про що винести відповідну постанову.

17 липня 2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України а Автономній Республіці Крим Шерстньовим Р.О. було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 37502321 з примусового виконання наказу, виданого господарським судом 21 березня 2013 року по справі № 5002-33/4130-2012 (т. 2, а.с. 191).

Однак, як зазначає скаржник, з дня прийняття виконавчого провадження (тобто з 17 липня 2013 року) державним виконавцем Шерстньовим Р.О. не було вжито жодних заходів щодо виконання рішення суду, у зв'язку з чим ПАТ «Марфін Банк» вимагає визнання такої бездіяльності незаконною та зобов'язати державного виконавця вжити такі заходи як залучення суб'єкта оціночної діяльності для продовження процедури примусового виконання рішення суду.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що постановою державного виконавця Шерстньова Р.О. Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства Юстиції України в АР Крим від 20 грудня 2013 року було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т.3, а.с. 58-59), яка листом від 30 грудня 2013 року була скерована виконавчою службою на адресу заявника (а.с. 57, т. 3).

Крім того, пунктом 2 вказаної постанови було зобов'язано експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Консалтинговий центр «Маркон» в особі Костюка Сергія Івановича, надати письмовій висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем вжито необхідні виконавчі дії в межах строку, передбаченого статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», а отже відсутні підстави стверджувати про його бездіяльність.

Одночасно, відсутні підстави й для задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця вчинити дії, вчинені ним постановою від 30 грудня 2013 року.

Однак, суд вважає неспроможними доводи державного виконавця про тривалу неможливість виконання ним судового наказу та вжиття відповідних заходів з огляду на проведення Міністерством юстиції України та Державною виконавчою службою України перевірки роботи філій спеціалізованих організацій, які забезпечують реалізацію арештованого державними виконавцями майна.

Дійсно, викладені державним виконавцем обставини підтверджуються листами Державної виконавчої служби № 13-0-26-3524/4.1 від 04 листопада 2013 року та № 13-0-26-2419/4.1 від 06 вересня 2013 року (а.с. 51-54, т.3), у яких йдеться про доручення Міністра юстиції України Лукаш О.Л. щодо організації та проведення перевірок роботи спеціалізованих підприємств.

Однак, по - перше, об'єктами перевірки була не виконавча служба, а торгівельні організації, а, по - друге, надані листи не містять доказів наявності прямого зв'язку між проведенням такої перевірки та неможливістю органів державної виконавчої служби виконувати свої службові обов'язки.

Одночасно, враховуючи наявність на час винесення даної ухвали доказів залучення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності до виконавчого провадження у передбачені Законом України «Про виконавче провадження» строки, суд не вбачає підстав для задоволення скарги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХ ВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська